Неформальні об'єднання як осередок формування протиправної поведінки підлітків

•  
  «вживання алкоголю, паління»;
•  
  «вживання наркогенних речовин окремих членів організації»;
•  
  «вороже ставлення до інших молодіжних напрямів»;
•  
  «низький рівень культури у спілкуванні між членами угруповання»;
•  
  «негативне ставлення батьків і вчителів до їх захоплень»;
•  
  «немає підтримки з боку дорослих»;
•  
  «відсутність зацікавленості членів організації у спільних справах на благо суспільства»;
•  
  «незнання історії, атрибутів, мети існування своєї організації»;
•  
  «відсутність зв'язку з прихильниками даної організації в інших містах і країнах»;
•  
  «відсутність фан-клубів»;
•  
  «крім музичного напрямку нас ніщо не об'єднує»;
•  
  «девіантна поведінка прихильників даного неформального угрупування»;
•  
  «відсутність сприятливих умов для існування нашої організації».

 
 
^ Наявність певних неформальних течій у місті Чернівці 
 
Репівці. Цей напрямок найбільш популярний серед підліткового віку (середній вік прихильників – 12-15 років). Вони поділяють себе на групи за різновидами та спрямованістю (агресивна, добра) репівської музики. За результатами нашого дослідження вони знаходяться в такому співвідношенні: 

•  
  репівські добрі організації – 92%;
•  
  репівські агресивні організації – 8%.

 
Збираються «тусовки» реперів  практично на всіх дискотеках міста. Групи «агресивних» реперів, в основному, дезадаптовані та регламентовані, агресивно настроєні до інших угрупувань, особливо до панківської культури. Вони створюють 90% конфліктних ситуацій на дискотеках. Мета деяких «агресивних» репівських угрупувань – вуличний рекет (р-н Театральної площі, вул.Університетська та р-н Проспекту). 
 
Панки. У нашому місті панки це друга за чисельністю неформальна організація. Їх можна назвати «жертвою агресії» з боку регламентованих і дезадаптованих молодіжних угрупувань (скіни, «агресивні» репери, гопники), які вважають себе «санітарами людства» і мотивують свою агресію огидністю до панків. Середній вік прихильників панківської культури – 13-16 років. Їх можна було зустріти в ресторані «Назарет» та на дискотеках. Панківські «тусовки» за своєю структурою вільні та соціально адаптовані. В основному, це «вечірні» прихильники, які легко переключаються на інші напрями музики, в залежності з тим, в якому середовищі вони спілкуються. Більшість панків приваблює тільки музичний напрям даної культури. 
 
Металісти. В наш час, пройшовши своєрідний мутаційний період, групи металістів за своєю структурою вільні та соціально адаптовані. Їхні «тусовки» можна було зустріти в «Назареті», сьогодні металістів можна побачити в «Автографі», в районі Театральної площі, парку Шіллера. Середній вік прихильників – 14-16 років. 
 
Хіпі. У наш час хіпі не користуються популярністю серед молоді тому, що з’явилися нові популярніші течії. Середній вік прихильників хіпі – 17-18 років, їх об’єднує суто музичний напрям. Даний рух нечисленний. 
 
Графіті. Популярність даної неформальної організації в нашому місті виросла за останній рік майже в 3 рази і є тенденція до її подальшого росту. Середній вік прихильників угрупування – 11-14 років. На даний час агресивної поведінки графіті не проявляють. 
 
Скіни. У Чернівцях популярність та чисельність прихильників скінів зменшилася у 8-10 разів, основна причина – «розкол» партії НРУ. У нашому місті дані угрупування можна зустріти в районі Проспекту та заводу «Електронмаш». Їхні дії поки що не мають вираженого ідейного спрямування, крім своєрідного девізу: «Сила і міць – запорука всьому» (деякі угрупування посилено займаються спортом та бойовими видами мистецтв), але всі зовнішні атрибути вони копіюють. 
 
За результатами досліджень ці організації регламентовані та агресивні. Постійно конфліктують з іншими неформалами. Збираються в «тусовки» по 5-6 чоловік. Середній вік прихильників – від 14 до 17років. 
 
Сатаністи. На контакт сатаністи нашого міста не йдуть. Вся інформація відома з вуст їх знайомих, товаришів. На основі неї можна зробити узагальнення, що сатанізм у нашому місті носить скритий характер і не прогресує. Є дві малочисельні групи (3-5чоловік). Збираються в районах кладовищ (місце «тусовок» постійно змінюють). Дана неформальна молодіжна організація досліджується. 
 
Толкієністи. Їх об’єднання нечисленні та розрізнені. В основному, це студенти початкових курсів ВНЗ. Дана течія втратила свої початкові позиції. Рідко хто з підлітків, які називають себе толкієністами, знають історію зародження руху та трактування самої назви течії. 
 
Брейкери. Об’єднання підлітків, яких найчастіше можна зустріти на дискотеках у будинку текстильника, шкільних дискотеках, в літніх оздоровчих таборах. Вік прихильників даного напрямку – 10 – 15 років. Об’єднання нечисленні (4-6 чоловік). 
 
 
Неформальні молодіжні об’єднання є сприятливим середовищем для культивування, виникнення і проростання негативних поведінкових реакцій. 
 
Саме необізнаність дорослих, педагогів в питаннях молодіжної субкультури породжує розмаїття проблем в учнівському середовищі, ставить стіну між дорослими та молоддю. Наслідком цього є зростання кількості різного роду девіацій (відхилень) в поведінці: збільшення кількості підлітків, які стають схильними до вживання наркотичних речовин та правопорушень.

 

Па́нки (англ. punk — перен. разг. «нехороший», «дрянной») — молодёжная субкультура, возникшая в конце 1960-х — начале 1970-х годов в Великобритании, США, Канаде иАвстралии, характерными особенностями которой являются критическое отношение к обществу и политике.

С панк-роком тесно связано имя известного американского художника Энди Уорхола и продюсированной им группой Velvet Underground. Их солист Лу Рид считается отцом-основателем альтернативного рока, течения, которое тесно связано с панк-роком.

Американская группа Ramones считается первой группой, игравшей музыку в стиле «панк-рок».

• 2 Истоки и влияния
• 3 Идеология
• 4 Литература
• 5 Внешний вид панков
• 6 Родственные субкультуры
• 7 Субкультуры в рамках панк
• 8 Субкультуры, вышедшие из панка

Этимология

Слово «punk» в английском языке многозначно, но до появления панк-рока в большинстве случаев использовалось как ругательство.

Среди значений, в зависимости от контекста, могло быть просто «подонок» или «негодяй», во всех остальных случаях как эмоциональное нецензурное выражение.^[1] На уличном жаргоне так называли проституток.^[2] Именно в этом значении слово «punk» встречается в пьесе Уильяма Шекспира «Мера за меру».

В начале XX века в США слово punk употребляли по отношению к заключённым — «шестёркам» или просто молодым людям, вовлечённым в преступную деятельность.^[3] Позже, в основном лексиконе слово стало употребляться в значениях «грязь», «гнильё», «отбросы».

В жаргоне американских хобо слово «punk» означает молодого человека, подростка.

Первое упоминание слова «punk» в связи с рок-музыкой относится к 1970 году, когда в газете Chicago Tribune в рецензии на альбом группы The Fugs их музыка была охарактеризована, как «панковский рок, сантименты деревенщины». Лестер Бэнгс, изобретатель термина «хэви-метал», использовал слово в статьях об Игги Попе. Но впервые как термин, а не эпитет, начали употреблять сочетание «панк-рок» критики Дэйв Марш и Ленни Кейв 1970-е.

В 1976 году появился фэнзин «Punk magazine», созданный Легсом МакНилом. Журнал был посвящён панк-року и родственным жанрам, чётко объединяя их как направление.

Истоки и влияния

Панк созревал в 50-70-х годах 20-го века, отпочковавшись от цветущего тогда рок-н-ролла, а затем и рока. Группы и исполнители, предвосхитившие появление панка, объединяют термином прото-панк — ряд довольно разномастных преимущественно британских и американских исполнителей, привносивших все новые черты в будущую субкультуру.

В более-менее узнаваемом виде элементы панка можно повстречать у молодёжных команд 1960-х годов, создававшихся под влиянием Beatles и Rolling Stones. Относительно сырой и грубый (raw) звук, основанный всего лишь на нескольких аккордах, можно обнаружить в таких классических вещах того времени, как «You Really Got Me» группы The Kinks (1964). К концу 1960-х вызывающе примитивное звучание, в соединении с вульгарнойманерой поведения на сцене, стала культивировать американская команда The Stooges. Её лидер Игги Поп отвергал музыкальные утончённости, ценил в рок-н-ролле необузданный драйв, выступал на концертах вымазанным в собственной крови и заканчивал бесчинства на сцене «нырянием» в толпу зрителей. Группу Velvet Underground, которую относят к прародителям не только панка, но и альтернативной музыки в целом, отличали мрачные, безысходные картины проблем современного общества в текстах, экспериментальное звучание (которое, впрочем, сильно отличается от панка в современном понимании слова). Группа New York Dollsначала 70-х оказала влияние (по большей части своим вызывающим имиджем) на пожалуй целое поколение будущих панк-рокеров по обе стороны Атлантики, которому было суждено выступать в конце 70-х, на пике популярности жанра. Связующим звеном между движением панков и предыдущим поколением битников выступила «крёстная мать панк-движения», Патти Смит.^[4] Родителями панка такого, каков он есть, была нью-йоркская группа the Ramones. Они первые начали классифицировать себя как панков, создали внешний стиль (черные кожаные куртки, рваные джинсы) и придали музыке сумасшедшую по тем временам скорость.

Одним из мест зарождения панк-рока считается небольшой нью-йоркский музыкальный клуб CBGB, где в середине 70-х выступал весь цвет тогдашней альтернативной музыки.

Российский панк, по мнению музыкального обозревателя газеты «КоммерсантЪ» Бориса Барабанова, вырос на песнях Петра Мамонова^[5].

Идеология

Панки придерживаются различных политических взглядов, но в большинстве своём они являются приверженцами социально направленных идеологий и прогрессивизма. Распространенными воззрениями являются стремление к личной свободе и полной независимости (индивидуализм), нонконформизм, принципы «не продаваться», «полагаться на самого себя» (DIY) и принцип «прямого действия» (direct action). Другие направления в политике панков включают в себя нигилизм, анархизм, социализм, антиавторитаризм, антимилитаризм, антикапитализм, антирасизм, антисексизм, антинационализм, антигомофобию^[6], энвайронментализм, вегетарианство,веганство, и борьбу за права животных.

Некоторые индивидуумы, имеющие отношение к субкультуре, придерживаются консервативных взглядов^[7], неонацизма (см. наци-панк), либо аполитичны (см. хоррор-панк).

Литература

Панк-культура породила значительное количество поэзии и прозы.

Среди известных панк-поэтов следует отметить Патти Смит, Ричарда Хелла, Джона К. Кларка, объединение «The Medway Poets», а также Джима Кэррола, чьи автобиографические работы считаются первыми из образцов панк-прозы.

Издавалось довольно большое количество фэнзинов (т. н. punk-zines), среди которых стоит упомянуть Maximum Rock-n-Roll, Punk Planet, CometBus, Flipside, Search and Destroy. Первым из такого рода изданий стал собственно журнал Punk, основанный в 1975 года Легсом МакНилом, Джоном Хольстромом и Гедом Данном.

О панке написано множество художественных и документальных книг. Также с понятием «панк» тесно связаны такие литературные жанры, как киберпанк, дизельпанк и стимпанк.

Внешний вид панков

Панки отличаются пёстрым, эпатажным имиджем. в ходу так называемые "шоковые ценности".

• Многие панки красят волосы в яркие неестественные цвета, начёсывают и фиксируют их лаком, бриллиантином, гелем, чтобы они стояли торчком. В 1980-х у панков стала модной причёска «ирокез». Носят рваные джинсы, заправленные в тяжёлые ботинки или подвёрнутые под тяжёлые ботинки (Dr. Martens) и кеды (Converse). Некоторые предварительно вымачивают джинсы в растворе отбеливателя, чтобы те пошли рыжими разводами. Манеру носить кеды начала группа Ramones, а саму эту манеру они переняли у мексиканской шпаны (также именуемой как «латиносы»).

Причёска панка — ирокез (mohawk)

• Куртка-косуха — была перенята как рок-н-ролльный атрибут из 1950-х, когда мотоцикл и рок-н-ролл были неотделимыми компонентами. Панки первой волны стремились вернуть рок-музыке ту же нарочитую задиристость и драйв, которые со временем отняла массовая коммерциализация музыки.
• В одежде преобладает нарочитонеряшливый, псевдовоенный, а так же стиль «DEAD», то есть «мёртвый стиль». Панки наносят черепа и значки на одежду и аксессуары.
• Также панки носят различные атрибуты рокерских субкультур: ошейники, напульсники, браслеты (с шипами, заклёпками и цепями) и т. п. Многие панки делают татуировки.
• Панки зачастую носят рваные, протёртые джинсы; прицепляют к джинсам цепи от собачьих поводков, так же пришивают к джинсам различные нашивки, например с логотипами любимых панк-групп.

Родственные субкультуры

• Моды — предшественники и современники панков. Оказали влияние на панк-рок. Музыка модов — Ска, Соул.
• Straight edge-ры — движение, порождённое ранней американской панк/хардкор-сценой начала 1980-х, характернейшей особенностью которой является отказ от наркотиков, алкоголя и табака, а также от беспорядочных половых связей.

Субкультуры в рамках панк

Субкультуры панка состоят из различных подгрупп, которые отличаются друг от друга различными подходами, музыкой и стилями одежды. Некоторые из этих групп являются антагонистическими по отношению друг к другу, и есть широкое несогласие с более крупными субкультурами.