Ознайомлення дітей з тваринним світом

 

Для дошкільняти важливо  не що робити, а - з ким. Тому педагог  має заслужити довірче ставлення  до себе з боку дітей та вважати це головною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців. Плануючи та організуючи дитяче експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію, визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з дітьми.

Під час опитування, із відповідей дітей я зрозуміла, що діти володіють низьким рівнем знань про Червону книгу, тому в своїй подальшій роботі, я провела з ними бесіду, яка була першим кроком збагачення знань, де розповіла що таке Червона книга, чому її так називають, назвала і наочно показала найвідоміших тварин і рослин, які занесені до Червоної книги. Як виявилось, діти знали назви цих рослин і тварин, але не знали, що їх мало і що занесені до Червоної книги. Разом із дітьми дійшли висновку, що Червона книга створена з метою охорони і збереження рослин і тварин, тому що їм загрожує зникнення внаслідок людської діяльності. Підвела дітей до висновку, що Червона книга є ніби сигналом, який має своєчасно повідомити про небезпеку, збудити в людині тривогу за подальшу долю природи.

Метою бесіди було дати дітям  знання про Червону книгу і, щоб  їхні серця не залишились байдужими, щоб в них було бажання їх оберігати.

І дійсно, коли вони бачили малюнки, впізнавали рослини, які бачили, то радісно викрикували, що їх бачили.

Потім, ми грали в дидактичні ігри, де одна група дітей повинна  була вибрати серед тварин тих, які відносяться до Червоної книги, а інша група серед рослин вибирала ті, які занесені до Червоної книги.

Наступним кроком здобуття знань була подорож до країни Первоцвітів (Додаток 1).

Діти на малюнках бачили ці квіти, коротко про кожну я  розповіла, а про первоцвіти, які  найбільш привернули дитячу увагу, розповіла  ще легенди, які дуже сподобались дітям, а особливо Ігнату.

На мій погляд, було потрібно провести заняття, де б діти більше дізналися про воду, про  її властивості, стани, про явище кругообігу води у природі (Додаток 2).  В кінці цього заняття в декількох дітей виникли запитання щодо грунту, тому я вирішила наступне заняття провести на тему «Грунт» (Додаток 3). Метою цього заняття було сформувати поняття "грунт", ознайомити дітей із складом грунту, його властивостями, із процесом утворення грунту та виховувати дбайливе ставлення до природи, проводили досліди, що дітям дуже сподобалось, вони із зацікавленням брали участь.

Потім проводилась бесіда з елементами розповіді про значення грунту і його охорону. 
Без грунту не було б ні рослин, що живуть на суші, ні тварин, ані людей. Давайте поміркуємо чому.  
- Для чого грунт рослинам? 
У грунті рослини закріплюються корінням і вбирають з нього воду з розчиненими в ній речовинами.

- Що дає грунт тваринам? 
Для багатьох тварин грунт є домівкою. У грунті живуть комахи та їхні личинки, черв'яки, кроти, землерийки. Тварини живляться рослинами, що виросли в грунті.

- Чи потрібний грунт  людям? 
Без грунту не стало б продуктів харчування . Недарма кажуть, що грунт дорожчий від золота. Без золота люди жили б, а без грунту - ні.

- Процес утворення  грунту складний і довготривалий. Тому грунт треба охороняти. Що ж загрожує грунту? 
Грунту загрожує руйнування, забруднення і виснаження.

- Поміркуйте, як і чим можуть руйнуватись грунти? 
- Вода, що утворюється під час танення снігів і сильних злив, стікає по схилах розораних горбів і розмиває грунт. При цьому утворюються яри і змивається найродючіший верхній шар грунту.

- Як можна запобігти утворенню ярів? 
- Похилі місцевості орють поперек схилів. На дуже крутих схилах засівають багаторічні трави, які корінням закріплюють грунт і захищають його від розмивання.) 
- Великої шкоди завдають грунту вітри. Дуючи з великою силою, вони здувають верхній родючий шар грунту. Щоб запобігти руйнуванню грунтів вітрами, люди насаджують лісозахисні смуги, що стримуючи вітри.

- Чим забруднюються грунти? 
(Отрутохімікатами, які люди використовують для боротьби із шкідниками сільського господарства, відходами промисловості, сміттям.)

- Як ви розумієте  вислів "виснажений грунт"? (Це  грунт, у якому залишилось мало  перегною.)

- Як можна збільшити кількість перегною в грунті? 
(Кількість перегною можна збільшити, вносячи у грунт добрива.)

- Що ще роблять люди, щоб підвищити родючість грунту? (Підвищення родючості грунту  забезпечується його переорюванням, розпушуванням, поливом).

Після цього, пізніше, провела дидактичну гру, де діти дивились на картинки, які я підготувала, і говорили як вони пов’язані з грунтом. Наприклад, зображений кріт, діти говорять, що грунт для дітей є домівкою, сміття – забруднює грунт і т.д.

Протягом тижня проводились  дидактичні ігри, де закріплювались різні теми, які вивчались.

2.3 Контрольний експеримент

 Я провела ряд  занять, бесід, дидактичних ігор в яких діти засвоювали інформацію і, щоб перевірити знання дітей я розробила питання і дидактичні ігри.

Запитання:

1. Для чого потрібна Червона книга?
2. Хто це? Склади групи «рослини», «тварини» занечені до Червоної книги?
3. Які первоцвіти потрібно оберігати?
4. Яка легенда найбільш запам’яталась вам?
5. Які властивості має вода?
6. В яких станах може бути вода?
7. Що зображено на цій картинці (мал.1)? Як він відбувається?
8. Що таке грунт?
9. З чого складається грунт?
10. Чи потрібний грунт людям, тваринам, рослинам і ін. істотам?

         Після проведення опитування  в експериментальній групі, одержали  ось такий результат:

 

№	ПІ дитини											бали
№ запитання		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Антон М.	+	0	+	+	0	+	0	+	+	+	8,5
2.	Віка Г.	+	+	0	0	+	0	+	0	+	+	8
3.	Ігнат Г.	+	+	0	+	+	+	+	0	0	0	8
4.	Тимур П.	0	0	+	+	0	+	0	+	+	+	8
5.	Віка С.	+	0	0	+	+	+	+	+	0	+	8,5
6.	Артур Н	+	+	0	+	0	+	+	+	+	0	8,5
7.	Саша М.	+	0	+	+	0	+	0	+	+	+	8,5
8.	Маша М.	0	+	0	+	+	+	0	0	+	+	8
9.	Наташа Л.	+	+	+	0	0	0	+	+	0	+	8
10.	Артем В.	+	0	0	+	0	+	+	+	+	+	8,5
11.	Надя Р.	+	0	+	+	+	0	+	0	+	–	7,5

 

 

 А контрольна група  показала ось такий результат:

 

№	ПІ дитини											бали
№ запитання		1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Назар Р.	+	0	0	0	0	0	+	0	–	+	6
2.	Люда П.	0	0	0	0	0	0	0	0	+	–	5
3.	Мар'яна Г.	–	–	0	+	+	0	0	0	–	+	5
4.	Саша Г.	0	+	0	0	0	0	+	0	–	0	5,5
5.	Роман Г.	+	+	–	0	–	–	+	+	–	+	5,5
6.	Вася П.	0	0	0	0	0	+	–	0	0	+	5,5
7.	Богдана О.	+	–	–	+	0	+	0	0	–	0	5
8.	Юля П.	–	0	0	0	0	+	0	–	0	+	5
9.	Оля К.	+	+	0	–	0	+	0	0	–	+	6
10.	Віталій Л.	0	0	0	0	0	+	0	–	0	0	5
11.	Катя Х.	–	+	0	0	+	+	0	0	–	+	6

     Умовні позначення :

+ відповідь правильна, повна – 1б.

0- відповідь частково правильна – 0,5б.

- відповідь відсутня або неправильна.

 

Отже, підводячи підсумки констатуючого етапу дослідження, можна зробити наступні висновки, що експериментальна група показала кращі результати, ніж контрольна група. Моєю метою було те, щоб діти краще засвоїли матеріал той, який не знали, або погано володіли матеріалом, здобули нові, цікаві знання, щоб їм було цікаво, і вони із задоволенням йшли у садочок. Як показали результати, мені це вдалося.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Після написання курсової роботи та вивчення достатньої кількості  літературних джерел за темою можна  зробити наступні висновки:

Під пізнавальною активністю розуміють самостійну, ініціативну  діяльність дитини, спрямовану на пізнання навколишньої дійсності (як прояв допитливості) й зумовлену необхідністю розв'язати завдання, що постають перед нею у конкретних життєвих ситуаціях. Ця якість не є вродженою. Вона формується протягом усього свідомого життя людини. Два основні чинники визначають пізнавальну діяльність як умову подальшого успішного навчання: природна дитяча допитливість і стимулювальна діяльність педагога. Пошук невідомого, непізнаного спирається на вже сформовані знання. Бажання пізнати нове, пояснити незрозуміле, заглибитись у сутність предметів і явищ свідчить про наявність пізнавальних інтересів.

Пізнавальні почуття  виявляються у бажанні осягати  світ, у відчутті нового, у захопленні самим процесом пізнання,який супроводжується гамою глибоких і різноманітних переживань. Самостійно знайшовши відповідь на певне питання, відчуваєш особливу радість.

     Вроджений  орієнтувальний рефлекс легко  простежити, спостерігаючи, як діти  тягнуться до рослин, тварин, а  особливо до тих об’єктів, які  рухаються і мають голос. Така  природна цікавість є сприятливим  підґрунтям для розвитку пізнавальних почуттів. Але чи вчасно і чи достатньою мірою ми, дорослі, використовуємо неоціненну нагоду, яку дарує нам сама природа? Не завжди, тож давайте над цим задумаємось.

Всі видатні мислителі  і педагоги минулого надавали велике значення природі як засобу виховання дітей: Я. А. Коменський бачив в природі «джерело знань, засіб для розвитку розуму, відчуттів і волі. (6, стр 45)

К. Д. Ушинський був  за те, щоб "вести дітей в природу", щоб повідомляти їм все доступне і корисне для їх розумового і словесного розвитку. (16, стр 4-5)

Ідеї ознайомлення дошкільників з природою одержали подальший розвиток в теорії і практиці радянського  дошкільного виховання в статтях, методичних роботах (О. Іогансон, А. А. Бистров, Р. М. Басс, А. М. Степанова, Е. І. Залкинд, Е. І. Волкова, Е. Геннінгс і ін.).

Довгий час великою  підмогою для практиків дошкільного  виховання була методична допомога М. В. Лучич, М. М. Марківської, рекомендації З. Д. Сизенко;

Психологи обґрунтували положення про те, що діти дошкільного віку можуть засвоїти систему взаємозв'язаних знань, що відображає закономірності тієї або іншої області дійсності, якщо ця система буде доступна наочно-образному мисленню, переважаючому в цьому віці.(23, стр. 20)

У своїй праці «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинський показав, що спілкуючись із природою, діти не тільки вчаться пізнавати світ, мислити, вони вчаться розуміти прекрасне. Прогулянки дітей у ліс, на луг, річку –  це не розвага, вважає Сухомлинський, це справжні уроки, на яких дитина пізнає світ, вчиться мислити, розуміти й усвідомлювати складні різноманітні явища.

Методика роботи щодо розвитку у дітей старшого дошкільного  віку пізнавальних інтересів в процесі ознайомлення дітей розрахована на творче керівництво з боку вихователя. Робота з вихованцями вимагає від педагога творчого вибору домінуючих методів реалізації змісту (розповідь, бесіда, пошукова робота) і допоміжних, які б регулювали участь дітей у пізнанні. До них належать: ситуація успіху, опора на життєвий досвід, дидактична гра, інші засоби зацікавлення (наочність, іграшки, сюрпризи).

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», Мін. освіти і науки України, К.: Світич, 2008.
2. Бєлєнька Г. Експериментування – крок до пізнання // «Дошкільне виховання», 2007, №5. С.7.
3. Біла І. Вчимо дивитися, бачити й творити // «Палітра педагога», 2004, №4. С. 14 – 18. С. 7-9
4. Бондарєва Т. Дитяче експериментування //Дошкільне виховання. - 2002. - №4. - С. 8-11.
5. Борисова З. Виховання дошкільників в праці / За ред. 3. Н. Борисовой — К., 2002.
6. Визначні особи в історії української педагогіки // Шлях освіти. - 2002. - №4.- с.45.
7. Даниленко Н. Розвиток пізнавальної активності у дітей старшого дошкільного віку //Управління школою. - 2005. - №22-24. - С. 15-16.
8. Кононко О. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О. Л. Кононко. - К., Знання, 2003. - 182с.
9. Ладивір С. Пізнавальний розвиток: пошук ефективних шляхів //Дошкільне виховання. - 2002. - №10. - С. 4-6
10. Лисенко Н.В. Дошкільник і екологія. - К.: «РУМК», 1991. – С.25.
11. Лохвицька Л., Мороз О. Методика формування пізнавальних інтересів старших дошкільників у процесі ознайомлення з об’єктами живої природи. // Гуманітарний вісник №19. С. 134 – 137.
12. Лучук В. Активізація пізнавальної діяльності //Розкажіть онуку. - 1999. - №17-18. - С. 26-29
13. Марусинець М. Розвиток пізнавальної активності //Дошкільне виховання. - 1999. - №11-12. - С. 7-9.
14. Машовець М. Активізувати процес пізнання можуть батьки дитини //Дошкільне виховання. - 2004. - №3. - С. 6
15. Плохій З. Природа як пізнавальна цінність // «Дошкільне виховання», 2001, №6.Бондарєва Т. Дитяче експериментування //Дошкільне виховання. - 2002. - №4. - С. 8-11.
16. Погляди К. Ушинського на зміст і методику виховання та навчання дітей в сім'ї та школі // Освіта. - 2003. - №.33 (16-23 липня). - С.4-5.
17. Поніманська Т. Дошкільна педагогіка. Практикум. Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладів, спеціальність «Дошкільне виховання». – К.: Видавничий дім «Слово», 2007. С. 87.
18. Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. — К., 1979.
19. Проскура Е. В. Развитие познавательных способностей дошкольника. — К., 1985.
20. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. — К., 1986.
21. Ткачук Т. Радість пізнання //Дошкільне виховання. - 2002. - №9. - С. 10-11.
22. Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення дітей з природою: Навч. Посібник. К.: Вища шк., 1993. С.37-38.
23. Виноградова Н. Умственное воспитание детей в процес се ознакомления с природой: Пособие для воспитателя дет. Сада. – 2-е узд.,М.: Просвещение, 1982.
24. Лебедева С Развитие познавательной деятельности дошкольников //Вопросы психологии. - 1997. - №5. - С. 20-23.