Особливості впливу на індивідуальну та масову свідомість

5. Затаювання (маскування) – контроль інформації про самого суб’єкта захисту, її спотворення, приховування або скорочення подачі:

- у міжособистісних  ситуаціях – маскування, обман,  приховування відчуттів, проявів  емоцій, затримка або відмова від дій, щоб не проявляти себе (не накликати біду);

- у контакт-комунікаційних  ситуаціях – маскування, приховування  відчуттів, проявів емоцій, затримка  або відмова від дій (особливо  при знаходженні у натовпі,  щоб не піддатися «ефекту натовпу», психічному зараженню);

- у мас-комунікативних  ситуаціях – відстрочення реакцій,  поспішних висновків та оцінок, затримка або відмова від дій  і вчинків, що викликаються  інформаційною дією (для подальшого  раціонального і зваженого аналізу  із залученням додаткових даних).

6. Ігнорування – контроль інформації про джерело дії, наявність або характер загрози (небезпеки); обмеження кількості такої інформації або її спотворене сприйняття. Цілком обґрунтованою є існуюча в даний час точка зору, що використання даної форми захисту виправдано. Така форма захисту доцільна, якщо сама інформація і її розповсюдження служать способом маніпулювання особою, або коли решта форм захисту з яких-небудь причин не задіється, а психіка людини потребує огородження (захисту) від надмірного травмування емоційними чинниками, що викликаються зовнішньою інформацією [29,с.65-66].

За ствердженням С.Г. Кара-Мурзи, однією з форм протидії маніпуляції особистістю є критичний аналіз вхідної  інформації, організація одержання інформації з різних джерел. Існує декілька способів відповіді на маніпулювання (психологічної самооборони):

• Зовнішня згода (почати з того, із чим згодний, можна навіть привести аргумент на користь слів опонента). Полягає в тому, що адресат виділяє з мови маніпулятора ті положення, з якими може погодитися. Іншу інформацію пропускає «мимо вух», або перефразує її;
• Перефразовування «-» в «+», констатація фактів. Як правило, застосовується при маніпуляціях негативної форми (що викликають негативну емоцію в об'єкта маніпулювання);
• Зміна теми розмови, відтягування остаточної відповіді (прийняти інформацію до відома й відкласти рішення на завтра);
• Ігнорування негативної оцінки або відмова від відповіді (наприклад: «не буду відповідати на цю репліку, відповісти на неї – значить принизитися самому»; «це питання я відзначу мовчанням…»і т.п.) [16,с.490].

С.А. Зелінський [13] вказує шляхи протистояння впливу психологічного впливу на свідомість підростаючого покоління зі сторони медіа-джерел:

• Формування критичного мислення (стосовно одержання інформації від зовнішнього світу й через систему ЗМІ й ЗМК), навичок контент-аналізу, уміння працювати з інформацією й т.п.;
• Формування індивіда як особистості (він повинен поважати себе як особистість і звітувати про вчинки хоча б собі, і бажано – колективу);
• Розвиток понад-ідеї (наприклад про елітарність, власну вибраність, або вибраності колективу (руху) у якому перебуває дитина;
• Спільні обговорення (у складі груп, колективів, шкільних класів) негативного впливу ЗМІ (приклади й наслідки, обґрунтування отриманих висновків) з метою знаходження навичок уміння аналізувати різні медіа-тексти, виділяти спрямованість інтересів творців подібних текстів (текстів різного змісту);
• Лекції щодо маніпулювання особистістю й масами засобами масової комунікації, інформації й пропаганди; спеціальні цикли курсів щодо інформаційної безпеки;
• Широке введення у вищих навчальних закладах і факультетах перепідготовки кадрів з педагогіки – дисципліни, спектр уваги якої буде приділений темі впливу засобів масової комунікації (мас-медіа) на психіку, на масову психічну свідомість, з обов'язковою (інваріантною частиною) розшифровкою знання про підсвідомість та її роль в забезпеченні подібних процесів, і варіативною частиною – у виборі засобів масової комунікації;
• Коротке вивчення теорії засобів масової комунікації, з обов'язковими науково-практичними заняттями в області застосування отриманих знань під час роботи в системі ЗМІ й практикою під керівництвом досвідчених фахівців: журналістів, телекоментаторів. У цьому блоці важливу частину займає можливість на прикладі показати механізми діяльності того або іншого ЗМІ із закріпленням теоретичної бази самостійним виконанням завдання по створенню медіатексту й проекції отриманих знань у життя;
• Спільний перегляд учасниками колективу (групи, співтовариства) окремих (на розсуд викладача або попередньо рекомендованих) кінострічок радянського періоду – з наступним обговоренням і порівнянням (з попереднім переглядом) із сучасними кінострічками. Аналіз, порівняння, обговорення;
• Проведення лекцій і практичних занять з теми – «Протистояння масовій культурі» [13,с.160-162].

Тематична варіативність  подібних курсів виховання підростаючого  покоління з метою протидії негативному  впливу засобів масової комунікації  на масову свідомість, містить у собі також і багато додаткових напрямків роботи з дитячо-юнацькою й молодіжною аудиторією й не обмежується перерахованими. Найбільш важливим завданням подібної освіти є виховання медіаграмотності масової аудиторії. На це й повинні бути спрямовані всі сили й знання фахівців-педагогів, батьків та інших осіб, які працюють із підростаючим поколінням [13,с.163].

Протистояти негативному  впливу засобів масової комунікації  й інформації можна тільки спільно, тільки мобілізувавши всі сили на запобігання подальшого програмування дітей у споживчо-капіталістичному аспекті.

Висновки до 3 розділу

Досліджуючи особливості  впливу на індивідуальну та масову свідомість науковці використовують різні  емпіричні методи, основними з  яких є опитування респондентів, спостереження  за їх поведінкою, узагальнення отриманих результатів, перевірка та порівняння даних експерименту з цілями рекламного впливу тощо. Під час аналізу досліджень науковців, які присвятили свої праці вивченню даної проблеми, було з’ясовано, що молодь є досить підпорядкованою впливу, незважаючи на достатню сформованість свідомості. Також було вказано на взаємозв’язок типів навіюваності особистості з домінуючим психічним захистом, яким керується у власній поведінці людина певного типу. Крім того, доречно зазначити, що Інтернет-засоби комунікації, які здійснюють вплив на індивідуальну та масову свідомість, фігурують як предмет дослідження не тільки з позиції соціальної психології, але й в аспекті дослідження залежності молоді в адиктології.

Таким чином, проблема впливу на індивідуальну та масову свідомість є досить поширеною та вимагає конкретних шляхів свого вирішення, особливо у випадку деструктивного впливу на психіку людини. Саме тому було розглянуто способи захисту свідомості від впливу, серед яких головними є: відхід, витіснення, блокування, управління, затаювання (маскування), ігнорування (у міжособистісних, контакт-комунікаційних та мас-комунікативних ситуаціях).

Крім того було вказано  шляхи протистояння впливу психологічного впливу на свідомість підростаючого  покоління зі сторони медіа-джерел за допомогою: 1) формування критичного мислення; 2) формування індивіда як особистості; 3) проведення лекцій щодо маніпулювання особистістю; 4) впровадження спеціальних циклів курсів щодо інформаційної безпеки; 5) проведення лекцій і практичних занять з теми – «Протистояння масовій культурі» тощо.

За умови комплексного підходу до вирішення проблеми протидії деструктивному характеру впливу на індивідуальну та масову свідомість можна забезпечити повноцінний розвиток особистості, спрямованої на гармонійне існування й успішну життєдіяльність у суспільстві.

Висновки

В ході розгляду проблеми впливу на індивідуальну та масову свідомість відповідно до поставлених  завдань дослідження було виокремлено наступні висновки:

В ході вирішення першого завдання курсової роботи було теоретично проаналізовано сутність психологічного впливу на індивідуальну та масову свідомість, і визначено, що психологічний вплив – це застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з метою впливу на стан, думки, почуття, дії, іншої людини. Способи психологічного впливу на людину включають в себе: переконання – вплив на партнера по спілкуванню за допомогою доказів і аргументів; зараження – передавання суб'єктом свого емоційного стану іншому індивіду; навіювання характеризується вибірковим впливом на конкретну людину, яка некритично сприймає інформацію; наслідування виявляється в повторенні людиною зразків поведінки, що демонструє її оточення. Методами психологічного впливу на людину є: посилання на авторитет, посилання на анонімний авторитет; навішування ярликів; технологія залякування; відволікання уваги; нейролінгвістичне програмування».

Під час розв’язання другого завдання дослідження було визначено особливості психологічного впливу на індивідуальну та масову свідомість різних вікових категорій населення. Так, найбільш важливими об'єктами інформаційно-психологічного захисту в сучасних умовах є індивідуальна і масова свідомість. Характерними структурними компонентами індивідуальної свідомості вважаються: знання про навколишній світ; виокремлення людиною себе в предметному світі як суб’єкта пізнання, протиставлення себе як особистості об’єктивному світу; цілеспрямованість, планування власної діяльності та поведінки, передбачення її результатів; ставлення до об’єктивної дійсності, до інших людей, до самої себе.

Масова свідомість за обсягом значно перевищує індивідуальну. Далеко не всі компоненти масової  свідомості в їх складній і суперечливій взаємодії, різнорівневому відображенні масового буття перетворюються в процесі соціалізації індивіда на його свідомість. Водночас індивідуальна свідомість глибша за масову: у підсумку вона перетворюється на керівництво діями індивідів.

Вплив на масову свідомість розпочинається із раннього віку і  включає в себе як позитивні, так і негативні наслідки. У дошкільному та шкільному віці вплив навчання і виховання має позитивний характер впливу, тоді як захоплення телебаченням у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку не залишається безслідним і негативно відображається на їх свідомості. У підлітковому віці також помічається негативні наслідки впливу оточуючого середовища на дитину, яка намагається наслідувати поведінку членів значимої для неї групи. В юнацькому віці старшокласники та студенти підпадають під вплив мультимедійних засобів масової інформації, Інтернет-контенту, який крім негативної керуючої дії, яка обмежує особистісний розвиток, призводить ще й до адиктивної форми поведінки.

Відповідно до третього завдання курсової роботи було вказано  психодіагностичні методики виявлення та уточнено емпіричні методи дослідження особливостей впливу на індивідуальну та масову свідомість. Так, для діагностики впливу на свідомість застосовуються такі методики, як «Оцінка сугестивності»; «Тест-опитувальник навіюваності»; метод семантичного диференціалу та ін. А серед емпіричних методів дослідження вказаної проблеми переважають опитування респондентів, спостереження за їх поведінкою, узагальнення отриманих результатів, перевірка та порівняння даних експерименту з цілями рекламного впливу тощо.

У межах вирішення  четвертого завдання роботи було розглянуто способи психологічного захисту  від впливу на свідомість, до яких відносяться: відхід, витіснення, блокування, управління, затаювання, ігнорування. Також було уточнено шляхи протистояння впливу психологічного впливу на свідомість підростаючого покоління за допомогою: формування критичного мислення; формування індивіда як особистості; проведення лекцій щодо маніпулювання особистістю; впровадження спеціальних циклів курсів щодо інформаційної безпеки; проведення лекцій і практичних занять з теми – «Протистояння масовій культурі» тощо.

За умови комплексного підходу до розв’язання даної проблеми можна сформувати повноцінну особистість із свідомістю, стійкою до впливів зовнішнього оточення, здатну до контролю вхідної інформації та самостійну в судженнях і діях.

Список використаної літератури

1. Бодалев А.А. Психология общения / А.А. Бодалев. – М.-Воронеж. – 2006. – 368 с.
2. Бойко С.Т. Вплив вербального медіатексту на масову свідомість / С.Т. Бойко / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Nzipik/2010_38/boiko.pdf
3. Бутиріна М.В. До питання дослідження впливу ЗМК на стереотипи масової свідомості / М.В. Бутиріна / [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2157
4. Варій М. Й. Загальна психологія : Навчальний посібник / М.Й. Варій. – 2-ге видан., випр. і доп. – К.: «Центр учбової літератури», 2007.- 968 c.
5. Василевич О.Г. Вплив засобів масової інформації на свободу вибору й самовизначення людини / О.Г. Василевич // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. – № 30/2010. – С. 3-6.
6. Власова О. І. Педагогічна психологія: навч. посібник / О.І. Власова. – К.: ІПО КНУ ім. Тараса Шевченка, 2001. - 246 с.
7. Горбач Т.В. Феномен массового сознания: опыт социально-философской экспликации / Т.В. Горбач // Социологические исследования. – М., 2004. – С. 76-84.
8. Грицанов А.А. Новейший философский словарь / А.А. Грицанов. – М., 2009. – 654 с.
9. Дмитрієнко Ю.М. Підходи до дослідження правової свідомості підлітків / Ю.М. Дмитрієнко // Університетські наукові записки. – № 4 (24), 2007. – С. 26-31.
10. Добросклонская Е.Н. Факторы политической пропаганды в современной системе СМИ: социологический анализ (на материале постсоветского медиадискурса): Автореф. дисс. канд. соц. наук / Е.Н. Добросклонская. – М., 2009. – 21 с.
11. Дроздовська О.М. Понятійно-категоріальний апарат масової свідомості як різновиду суспільної свідомості / О.М. Дроздовська // Гуманітарний вісник ЗДІА. – Вип. 39. – 2009. – С. 121-138.
12. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: Психологічні чинники ефективності пропаґанди / О. Заярна // Нова політика. – 2009. – № 1. – С. 28-31.
13. Зелинский C.A. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание. Средства массовой коммуникации, информации и пропаганды – как проводник манипулятивных методик воздействия на подсознание и моделирования поступков индивида и масс / C.A. Зелинский. – СПб.: СКИФИЯ. 2008. – 416 с.
14. Зубрицька Л.Й. Міф як феномен сучасної політики / Л.Й.  Зубрицька. – К., 2005. – 318 с.
15. Калита В.В. , Николенко Ю.С. Психосемантический анализ этнических стереотипов: лики толерантности и терпимости / В.В. Калита, Ю.С. Николенко. – М., 2000. – 245 c.
16. Кара-Мурза С.Г. Манипуляция сознанием / С.Г. Кара-Мурза.– М.: Алгоритм, 2004. – 528 с.
17. Квашук О.В. Психологічні чинники впливу телебачення на розвиток моральної свідомості молодших школярів : Автореф. дис... канд. наук: 19.00.07 / О.В. Квашук. – К., 2008. – 20 с.
18. Кідіна Л.М. Вплив телебачення на формування девіантної поведінки дітей / Л.М. Кідіна // Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХХІІ. / За загальною редакцією В.І. Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2004. – С. 290-292.
19. Куницына В.Н. Межличностное общение: Учебник дли Bузов / В.Н. Куницына, Н.В. Казаринова, В.М. Погольша. – СПб , 2001. – 334 с.
20. Литовченко  Н.Ф., Александрова А.О. Психологічний аналіз впливу політичної реклами на студентську молодь / Н.Ф. Литовченко  , А.О.  Александрова // Перший усеукраїнський конгрес із соціальної психології (УКСП–2010) «Соціально-психологічна наука третього тисячоліття: досвід, виклики, перспективи» 18–20 жовтня 2010 року. – Ніжин, 2010. – С. 72-79.
21. Немченко А.Б., Мажейка В.О. Наукові аспекти поняття «імідж» / А.Б Немченко., В.О. Мажейка /  [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://intkonf.org/ktehnn-dots-nemchenko-ab-stud-mazheyka-vo-naukovi-aspekti-ponyattya-imidzh/
22. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія особистості і спілкування / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К.: Либідь, 2004. – 448 с.
23. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Підручник для Вузів / Л.Е. Орбан-Лембрик. – К.: Академвидав, 2008. – 576 с.
24. Осика Г.О. Електронні джерела політичного впливу: форми маніпулювання свідомістю та засоби їх обмеження : Автореф. дис... канд. наук: 23.00.02 – Соціологія / Г.О. Осика. – К., 2009. – 22 с.
25. Остроухов В.В. Основні загрози особистісній безпеці від деструктивних інформаційних впливів (інформаційно-психологічна безпека особи) / В.В. Остроухов // Науково-технічний журнал «Захист інформації» №1, 2010. – С. 5-9.
26. Оценка суггестивности / Елисеев О.П. Практикум по психологии личности – СПб.: Питер, 2003. – С.224-225.
27. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания / В.Ф. Петренко. – 2-е изд. – М., 2001. – 328 с.
28. Процак Х. Засоби психологічного впливу та маніпуляції громадською свідомістю у рекламі: чи впливають вони на вибір львів’ян?/ Х. Процак. – Львів, 2008. – 55 с.
29. Радкович І.М. Особливості психологічного захисту від маніпулятивних впливів / І.М. Радкович // Вісник київського національного університету ім. Т. Шевченка. Військово-спеціальні науки. – № 24-25/2010. – С. 63-68.
30. Саннікова О.П., Фоля Ю.П. Науково-медичний твір «Тест-опросник внушаемости» (психодиагностическая методика)» / О.П. Саннікова, Ю.П. Фоля. – Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 29692
31. Сидоренко Е.В. Тренинг коммуникативной компетентности в деловом взаимодействии / Е.В. Сидоренко. – СПб: Речь, 2008. – 244 с.
32. Социальная психология. Учебное пособие. / Отв. ред. А.Л. Журавлев. – М.: ПЕР СЭ, 2002. – 351с.
33. Социология: история и современность / Волков Ю.Г., Нечипуренко В.Н., Самыгин С.И. – Р/н/Д.: Феникс, 2009. – 672 с
34. Таран В.О. Соціальна філософія : навчальний посібник / В.О. Таран, В.М. Зотов, Н.О. Рєзанова. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 272с.
35. Філоненко М.М. Психологія спілкування / М.М. Філоненко. – К.: Центр навч. літ-ри, 2008. – 224 с.
36. Філософія : Підруч. для студ. та асп. вищ. агр. навч. закл. / О. П. Сидоренко [та ін.]. – О.: Юридична література, 2003. – 616 с.
37. Фоля Ю.П. С. Сотношение внушаемости и механизмов психологической защиты личности / Ю.П. Фоля // Актуальні проблеми психології. – Т. 7. Вип. 22. С. 197-203.