Особливості уявлень студентів про зв’язок між нормами поведінки у конфлікті з продуктивністю його подолання

способи завершення конфлікту пов’язані з поведінковим типом у

його поєднанні  з усіма іншими. Продуктивні способи  найчастіше є

результатом застосування когнітивно(смислових моделей.

Отже, експериментальне дослідження уявлень студентів про

норму поведінки  у міжособистісному конфлікті є  важливою

складовою формування їх конструктивної поведінки при  порушенні

взаємин з оточуючими.

Результати  дослідження. Воно було проведене серед студентів

другого курсу  природничого й педагогічного факультетів Кам’янець(

Подільського  національного університету імені  Івана Огієнка у

кількості 112 осіб.

Бланк анкети складався  з трьох колонок. Перша з них  містила

опис 25 дій, які  характерні для виявлення конфліктної  поведінки,

друга і третя заповнювалась самим студентом. У другій колонці

студент мав  оцінити кожну із запропонованих дій як нормальну чи

ненормальну для  поведінки у ситуаціях міжособистісного конф(

лікту. У третій колонці потрібно було виставити  оцінку за

п’ятибальною  системою у плані того, наскільки допомагає чи

заважає кожна  з зазначених дій успішно подолати конфлікт.

У результаті опрацювання  відповідей студентів весь перелік

конфліктних дій  розподілився на три групи: ті, що всі  студенти

назвали нормальними (“норма”), ті, які одночасно називали і

нормальними і  ненормальними (“субнорма”), та такі, які однозначно

отримали оцінку ненормальних (“порушення норми”).

До першої групи  увійшли такі дії, як: висловити своє невдо(

волення, не підвищуючи голосу; проігнорувати звертання  до вас,

вийти з приміщення, запропонувати обговорити проблему,

відмовитись від  пропозиції партнера, не мати з ним  більше справ.

До неоднозначної  норми потрапили: висміяти опонента,

помститись, показати свою перевагу, підвищити голос, грюкнути

дверима, жбурнути що під руку попаде, бити посуд, плакати,

зашкодити опоненту, відмовити опоненту у його проханні,

відігратись на близьких опонента, осоромити опонента, погро(

жувати опоненту, скористатись слабким місцем опонента.

До однозначного порушення норми віднесено: завдати опоненту

фізичного каліцтва, обдурити опонента, обізвати опонента за

допомогою нецензурних  слів, пошкодити майно опонента, поши(

рювати образливі  плітки про опонента.

107

Проблеми  сучасної психології. 2012. Випуск 15

Щодо продуктивності дій у конфліктній взаємодії, то для

підгрупи “норма”  середній бал, наданий студентами, становить 3,6.

Найбільш ефективними  названо “запропонувати обговорити

проблему” (4,6 бала), найменш ефективним “відмовитись від

пропозиції  партнера” (1,4 бала). Різниця між  найвищою і

найнижчою оцінками у підгрупі “норма” (дисперсія) становить 3,2

бала.

Для підгрупи конфліктних  дій “субнорма” середній бал

продуктивності, визначений студентами, становить 4,2 бал.

Найвищою ефективністю відзначені “підвищити голос” (4,7 бали),

“плакати” (4,7 бала), “осоромити опонента” (4,8 бала), “ско(

ристатись слабким  місцем опонента” (4,5 бала). Найменш

продуктивні –  “підвищити голос” (2, 2 бала) і “грюкнути  дверима”

(2,1 бала). Різниця  між найвищою і найнижчою оцінками  у підгрупі

“субнорма” (дисперсія) становить 2,6 бала.

Середня продуктивність у підгрупі “порушення норми”

становить 3,2 бала. Це значення лише на 0,4 бала відрізняється

від оцінки щодо підгрупи “норма”. Найбільш продуктивними

конфліктними  діями у цій підгрупі названо  “обізвати опонента за

допомогою нецензурних  слів” (4,3 бала), “пошкодити майно

опонента” (4,4 бала). Найменш продуктивна дія, з погляду

опитаних, –  “завдати опоненту фізичного каліцтва” (2,3 бала).

Різниця між  найвищою і найнижчою оцінками у  цій підгрупі

(дисперсія)  становить 2,1 бала. Таким чином, найбільше роз(

ходжень в оцінках  продуктивності конфліктних дій (найвища

дисперсія) властива підгрупі “норма”.

Цікавим було проаналізувати гендерний склад вибірки, яка

надала неоднозначні оцінки ряду норм поведінки у конфлікті. Деякі

конфліктні  дії другої групи 100% дівчат оцінювали  як порушення

норми (відігратись  на близьких опонента, погрожувати  опоненту),

а частина хлопців (відповідно 26,7% та 32,4% від чоловічої

вибірки) вважала  їх нормою. Ще більші розходження були помічені

щодо оцінок продуктивності (табл.1).

Таблиця 1

Розходження між хлопцями і дівчатами в  оцінках

продуктивності  конфліктних дій (у балах)

Характер вибірки

Підгрупи конфліктних  дій

Норма Субнорма Порушення норми

хлопці 3,2 4,4 3,9

дівчата 4,0 4,0 2,5

По всій вибірці 3,6 4,2 3,2

108

Збірник наукових праць К_ПНУ імені Івана  Огієнка, Інституту психології ім. Г.С.Костюка  НАПН України

У дівчат спостерігається  більша узгодженість в уявленнях  щодо

зв’язку між  нормою поведінки у конфлікті  та їх продуктивністю

для вирішення  конфлікту. Тобто для підвибірки “дівчата”

характерна  схема “те, що є нормою поведінки  у конфлікті, те і є

більш продуктивним”. Для хлопців більш властива суперечність

“норма поведінки  не завжди є продуктивною у конфлікті”.

Висновки  і перспективи. Аналіз кількісних даних свідчить про

відсутність однозначного зв’язку між уявленнями студентів  про

норму поведінки  у міжособистісному конфлікті та оцінкою

продуктивності  конфліктних дій. Студенти не вважають дії, що

однозначно  віднесли до підгрупи “норма”, найбільш продуктивними

для вирішення конфлікту. Натомість значна частина опитаних

відносить низку  дій до підгрупи “порушення норми” і водночас

оцінює їх як досить ефективні. Крім того, найбільше  розходження

в оцінках студентами продуктивності конфліктних дій  також

стосується  підгрупи “норма”. Можна очікувати, що за такої ситуації,

студенти будуть звертатись до тих конфліктних дій, які вони

вважають порушенням етичних норм, але оцінюють як досить

продуктивні –  такі, що дають хороший результат. У встановленій

нами суперечності може приховуватись причина, з якої студенти

вдаються до порушення культури поведінки у  конфлікті. Отже

підвищити цю культуру можна шляхом узгодження уявлень

студентів про  норму поведінки у конфлікті  із оцінкою їх продук(

тивності з  урахуванням гендерних особливостей.

Список  використаних джерел

1. Асмолов А.Г.  Практическая психология и проектирование

вариативного  образования в России: от парадигмы  конфликта –

к парадигме  толерантности / А.Г.Асмолов // Психология

образования: проблемы и перспективы: Материалы І(й

Междунар. научно(практ. конф. – Москва, 16(18.12.04. – М.:

Смысл, 2004. –  С.6(10.

2. Батраченко  І.Г., Коновалова О.А. Сприймання  та очікування

в структурі  конфлікту / І.Г.Батраченко, О.А.Коновалова//

Конфлікти в  суспільстві: Діагностика і профілактика / Тези

ІІІ(ї Міжн. наук.(практ. конф / [за ред. М.І.Пірен, А.М.Зель(

ницького та ін.]. – К. – Чернівці, 1995. – С. 31(34.

3. Бобнева М.И.  Социальные нормы и регуляция  поведения /

М.И.Бобнева; [отв. ред. Е.В.Шорохова]. – М.: Наука, 1978. –

312 с.

4. Висідалко  Н.Л. Сенситивність сенсорно(перцептивної сфери

студента /Н.Л.Висідалко// Проблеми загальної та педагогічної

психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Кос(

109

Проблеми  сучасної психології. 2012. Випуск 15

тюка АПН  України; [за ред. Максименка С.Д.]. – К.: фірма

“ГНОЗІС”. – 2006. – т. VІІІ, ч. 9. – С. 84(90.

5. Гришина Н.В.  Психология конфликта / Н.В.Гришина.  – СПб.;

М.; Харьков; Минск: ПИТЕР, 2000. – 464 с.

6. Дуткевич Т.В.  Особливості соціально(перцептивного  образу

міжособистісного  конфлікту / Т.В.Дуткевич// Проблеми

сучасної психології: зб. наук. пр. Кам’янець(Подільського

національного університету імені Іван Огієнка, Інституту

психології  ім. Г.С. Костюка АПН України; [за ред. С.Д. Мак(

сименка, Л.А. Онуфрієвої]. – Вип. 8. – Кам’янець(Подільський:

Аксіома, 2010. –  С. 288(297.

7. Ішмуратов  А.Т. Конфлікт і згода / А.Т.Ішмуратов.  – К.:

Наукова думка, 1996. – 190 с.

8. Кошова І.В.  Вплив інтерпретаційних схем  на розвиток і

завершення  конфліктних ситуацій /І.В.Кошова // Наукові

записки Інституту  психології ім. Г.С.Костюка АПНУ. –

Вип. 26. – Т. 2. – К.: Главник, 2005. – С. 384(389.

9. Ложкин Г.В.  Практическая психология конфликта  / Г.В.Лож(

кин, Н.И.Повякель. – К.: МАУП, 2002. – 256 с.

10. Мащенко Н.І.  Соціальний інтелект і становлення  професійної

успішності студентів / Н.І.Мащенко// Проблеми загальної та

педагогічної  психології: зб. наук. праць Інституту  психології

ім. Г.С.Костюка  АПН України; [за ред. Максименка С.Д.] –

К.: фірма “ГНОЗІС”. – 2006. – т. VІІІ, ч. 9. – С. 221(225.

11. Пірен М.І.  Конфліктологія /М.І.Пірен. – К.: Академія, 2007. –

452 с.

12. Селиванов  В.И., Федоров Н.А. Студенческие  коллективы /

В.И.Селиванов, Н.А.Федоров// Коллектив и личность; [ред.

Е.В.Шорохова, К.К.Платонов и  др.] – М.: Наука, 1975. –

С. 155( 164.

The article considers the analyses of the results of empirical investigation

on students images of connection between the behavioral norms while conflict

and productiveness of it overcoming. The analyses of quantities data reveals

antinomy of students images of connection between the behavioral norms while

conflict and productiveness of it overcoming. Great part of students considers

some conflict actions as norms breaking and evaluate them as rather effective.

This antinomy can hide the cause of breaking of cultural norms by the students.

Key words: social perception, image, interpersonal conflict, behavioral

norm, productiveness, conflict action, culture.

Отримано: 4.12.2011 р.__