Поняття комунікативних навичок дітей молодшого шкільного віку

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 31 Марта 2014 в 21:26, реферат

Краткое описание

Розвиток комунікативних навичок дитини в сучасному суспільстві стає надзвичайно актуальною проблемою. Удосконалення наукових технологій призвело до зростання потреб суспільства в людях, які могли б ставити і вирішувати завдання, пов'язані не тільки до цього, але і до майбутнього. Під час спілкування діти обмінюються інформацією, підвищують свої комунікативні навички.

Вложенные файлы: 1 файл

основний текст+.docx

— 84.52 Кб (Скачать файл)

Тренінг спілкування допомагає учаснику пізнати свої можливості в світі спілкування, розвинути певні комунікативні вміння і отримати новий емоційний досвід взаємодії з людьми. Популярним напрямком є розвиток розмовних навичок (уміння вступати в бесіду і підтримувати розмову).

Тренінги, спрямовані на підвищення ефективності взаємодії між дітьми. Існує деякий базовий набір комунікативних здібностей, який визначає ефективність поведінки людини в самих різних сферах соціальної взаємодії. Можна виділити п'ять основних компонентів цього набору:

1. Вміння адекватно реагувати на партнера.

2. Уважно слухати і виражати ставлення до нього, адекватні та виразні реакції, жести і міміка.

3. Уміння розташувати до себе іншого, отримати від нього інформацію, - вміння мовчати, коли потрібно, спонукати партнера до висловлювань.

4. Вміння представляти інформацію, говорити зрозуміло, цікаво.

5. Уміння впливати на людей, змінювати їх поведінку, висловлювати оцінні судження.

6. Навички спільного вирішення завдань, поведінки в проблемних ситуаціях.

Тренінг спілкування − форма педагогічної роботи, яка має мету створення у дітей засобами групової практичної психології різних аспектів позитивного комунікативного досвіду (досвіду взаємовпізнання і взаєморозуміння, досвіду поводження, досвіду поведінки в проблемних для школяра ситуаціях). Отже, за умов належної професійної підготовки та знання методики тренінгової роботи виступати в якості ведучого тренінгу може не тільки психолог, але й педагог [11, 79].

Для учасників тернінгу спілкування створюються спеціальні умови і ситуації. Пробуючи себе в запропонованих ситуаціях, учасники тренінгу спілкування отримують можливість прояснити для себе, в яких саме формах спілкування вони відчувають труднощі, збільшують свою ефективність в них і збагачують свій досвід новими формами спілкування.

Таким чином, тренінги спілкування можна виділити в окремий клас психологічних тренінгів, які сприяють розвитку комунікативних навичок, а також навичок вербального та невербального спілкування з метою підвищення людиною своєї ефективності в соціумі.

Головна відмінність тренінгу від індивідуальної консультації в тому, що на тренінгу кожному учасникові стає доступний не тільки досвід і знання психолога, провідного ці заняття, але й досвід і знання інших учасників.

Таким чином, уявлення людини про проблему і про шляхи виходу з неї відразу багаторазово розширюються. Часто сама присутність на групі вже сприяє зняттю гостроти проблеми.

 Отже, тренінг спілкування − форма педагогічної роботи, яка має мету створення у дітей засобами групової практичної психології різних аспектів позитивного комунікативного досвіду (досвіду взаємовпізнання і взаєморозуміння, досвіду поводження, досвіду поведінки в проблемних для школяра ситуаціях).

 

Висновки до розділу 1

 

Аналіз психолого–педагогічної літератури дозволив виявити, що: комунікативні навички — це здатність людини взаємодіяти з іншими людьми, адекватно інтерпретуючи отримувану інформацію, а також правильно її передаючи. Ці навички дуже важливі в суспільстві, коли щодня необхідно взаємодіяти з багатьма людьми. Деякі професії зобов’язують приділяти їм більше уваги, оскільки у певних видах діяльності основним методом роботи є спілкування: це журналістика, психологія, педагогіка, соціологія та ін. Тим не менш, професійні потреби — це лише мала частина причин, по яких комунікативні навички так важливі. Адже будь-якій людині необхідно спілкуватися і для психологічного задоволення, соціальної реалізації, і просто для того, щоб вижити. Індивіди, які нехтують їх напрацюванням, безуспішні, і їм важче реалізувати себе.

За Л.В. Кузнєцовою основні комунікативні вміння, характерні для молодших школярів, це: вміння слухати, уміння активно слухати.

Таким чином, розглянувши складові понять «спілкування», «комунікація», «комунікативні навчки», можна зробити  висновок про те, що всі ці поняття використовуються в тому випадку, коли мова йде про процес соціальної взаємодії. Отже, формування комунікативних навичок може бути розглянуто як соціально-педагогічна проблема.

 Тренінг спілкування допомагає учаснику пізнати свої можливості в світі спілкування, розвинути певні комунікативні вміння і отримати новий емоційний досвід взаємодії з людьми. Популярним напрямком є розвиток розмовних навичок (уміння вступати в бесіду і підтримувати розмову).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ТРЕНІНГУ СПІЛКУВАННЯ

 

2.1. Діагностика рівнів сформованості  комунікативних навичок  дітей  молодшого шкільного віку

 

Для діагностики комунікативних навичок молодших школярів  соціальному педагогу доцільно застосовувати методику Р.В. Овчарової виявлення комунікативних схильностей дітей [21]. Дітям пропонується відповісти на 20 питань, за допомогою котрих можна виявити рівень сфоромованості комунікативних навичок кожної дитини.

Дослідження рівня сформованості комунікативних навичок за методикою виявлення комунікативних схильностей було проведено на базі Хортицького національного навчально – реабілітаційного багатопрофільного центру в виховній групі №1. Отримані дані наведеня в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1.

Результати діагностики рівня сформованості комунікативних навичок дітей молодшого шкільного віку

 

Кількість учнів (%)

Низький рівень

Середній рівень

Високий рівень

-

80

20


 Як видно з таблиці 2.1.1, 80% опитаних молодших школярів  мають середній рівень згуртованості групи, високий рівень - 20% опитаних. Низький рівень сформованості комунікативних навичок не виявив жоден з опитаних учнів.

Отже, в результаті діагностики рівня сформованості комунікативних навичок дітей молодшого шкільного віку за методикою Р.В. Овчарової, було виявлено, що в досліджуваній групі середній рівень сформованості комунікативних навичок, діти мають великий потенціал та перспективу для подальшого розвитку комунікативних навичок.

Для подальшого розвитку комунікативних навичок доцільно використовувати тренінг спілкування, який допоможе дітям розвинути нові навички, краще пізнати свої можливості.

 

2.2. Розробка та впровадження  тренінгу спілкування, спрямованого на

формування комунікативних навичок дітей молодшого шкільного віку

 

Для розвитку комунікативних навичок дітей молодшого шкільного віку рекомендовано використовувати цикл тренінгів спілкування. 

Цей цикл вправ побудований у формі тренінгу спілкування, мета якого – розвиток комунікативних навичок, забезпечення почуття психологічної захищеності, довіри до світу, вміння отримувати радість від спілкування, розвиток  власної індивідуальності.

Тренінг спілкування вимагає від його учасників певного рівня особистісної зрілості та розумового розвитку, тому його доцільно проводити починаючи зі старшого дошкільного віку.

Організатор (тренер, ведучій) створює невимушену обстановку, щоб дитина не боялася, що його його будуть негативно оцінені. Жодних оцінок, осуду, зауважень! Атмосфера довіри і дружнє ставлення до дитини дають можливість розкрити її внутрішній світ, дозволяють навчитися ділитися своїми проблемами, а педагогу дізнатися і для себе відкрити дитини.

Загальні принципи тренінгової роботи:

  1. Принцип творчої активності. Постійно залучайте дітей у різні ігрові

вправи і їх обговорення, організовуйте ситуацію спілкування таким образів, щоб дати можливість дітям зрозуміти і спробувати нові способи поведінки і експериментувати з ними.

  2. Принцип дослідницької позиції. У процесі роботи в групі створюються такі ситуації, в яких учасникам самим необхідно знайти прийнятне для себе і для даної ситуації рішення проблеми, йти власним шляхом.Принцип партнерського спілкування. Працюючи в групах, дітей вчать визнавати цінність іншої, його думка, інтереси. Вчать всі рішення приймати з урахуванням думки та стану інших, а не тільки прагнути до досягнення своїх цілей.

  3. Принцип   об'єктивізації   поведінки.   Поведінка  хлопців   поступово перекладається з імпульсивного на усвідомлений рівень. Універсальним засобом, що дозволяє об'єктивізувати (усвідомлювати) свою поведінку, є зворотний зв'язок. Тренер групи повинен організувати психологічно комфортні умови для ефективного зворотного зв'язку, що дозволить кожному учаснику дізнатися думку оточуючих про свою манері поведінки, про свої вчинки, про почуття, які відчувають люди, що вступають з ним у контакт, і на основі отриманих знань свідомо змінювати свою поведінку.

Вправи, що проводяться на початку кожного заняття, є важливим елементом, що дозволяє підняти загальний тонус організму, поліпшити самопочуття і тим самим створити основу для засвоєння великих обсягів інформації.

Тренінг спілкування побудований в рамках особистісно орієнтованої моделі виховання дитини і вчить насамперед розумінню, прийняттю і визнанню інших.

У ході цієї роботи в процесі непрямого впливу на дитину, тобто виключаючи настанови, створюються ситуації, в яких у дітей в процесі рольових ігор, відпрацювання способів спілкування, створюються ситуації, що вимагають прояву інтелектуальної та моральної активності, і в процесі динаміки і стилів спілкування виникають бажані зміни в поведінці та ставленні до світу.Таким чином, четвертий блок реалізує завдання гнучкої зміни поведінки на основі розуміння емоційного стану себе та інших.

Цілі тренінгу спілкування:

Освітні цілі:

1. Навчати вмінню слухати  і чути іншої людини.

2. Спонукати до осмислення  своїх вчинків і вчинків іншої.

3. Вчити гнучко використовувати  міміку, пантоміма і голос в  спілкуванні. 
     4. Розвивати здатність ділитися своїми переживаннями.

Виховні цілі:

1. Сприяти розвитку емоційної  сфери дитини.

2. Заохочувати відкритий  прояв емоцій і почуттів різними  соціально прийнятними способами (словесними, фізичними, творчими і  т. д.).

3. Виховувати бажання  і вміння співпрацювати, враховувати  і поважати інтереси інших, вміння  знаходити спільні рішення в  конфліктних ситуаціях.

4. Розвивати емпатію, виховувати  бажання і готовність допомагати  іншим людям.

5. Сприяти повноцінному  розвитку особистості дитини  через самовираження і творчість.

6. Розвиток почуття «МИ», моральності, доброзичливого ставлення до оточуючих.

Методичні прийоми:

1. Бесіди, спрямовані на  знайомство з різними «чарівними»  засобами розуміння.

2. Словесні, рухливі і  релаксаційні вправи.

3. Малювання.

4. Програвання психогімнастичних  вправ.

5. Аналіз і інсценування  різних психологічних етюдів.

Тренінг розрахований на 5 занять по 50-60 хвилин кожне. Кожне заняття починається з нового виду привітання, якепропонують самі діти, а закінчуються всі дні тренінгу одним і тим же прощанням.

Дітям були запропоновані вправи.

Вправа «Об'єкт уваги». Кожній дитині пропонується вибрати собі об'єкт уваги, спостерігати за яким потрібно непомітно.

Спостерігач повинен запам'ятати:

  • настрій свого об'єкта;
  • послідовність дій об'єкта;
  • вгадати, за ким спостерігає об'єкт. Простежити, як він робить це і маскує стеження. На спостереження дається 5 хвилин. Діти розходяться по кімнаті, їм надається повна свобода дій. Після цього діти сідають у коло. Розповідають про свої враження: хто помітив що спостерігають, відтворюють дії свого об'єкта і т.д.В результаті даного тренінгу розвивається увага, можна простежити переваги дітей при виборі партнера в спілкуванні (вибере об'єктом того, хто цікавий) і т.д.

Вправа  «Обери партнера». Дітям пропонується вибрати собі партнера і дати йому зрозуміти, що вибрали саме його, але так, щоб більше про це ніхто не здогадався. Розмову рекомендується будувати за допомогою очей. Діти шукають очі іншого, вчаться спілкуватися за допомогою очей. Причому переважно не рух очей, а зміною їх вираження. Діти вчаться передавати інформацію за допомогою цих прийомів невербального спілкування. Потім діти діляться своїми враженнями і переживаннями.

Информация о работе Поняття комунікативних навичок дітей молодшого шкільного віку