Розвиток креативності у підлітків

Зміст

Звіт ………………………………………………………………………….3

Список використаних джерел …………………………………………….9

Додтаки ……………………………………………………………………10

Додаток 1 ………………………………………………………………….10

Додаток 2 ………………………………………………………………….11

Додаток 3 ………………………………………………………………….12

Додаток 4 ………………………………………………………………….13

Додаток 5 ………………………………………………………………….14

Додаток 6 …………………………………………………………………..41

Додаток 7 …………………………………………………………………..43

Додаток 8 …………………………………………………………………..44

 

Звіт

Я, Гауке Маргарита Сергіївна, студентка IV курсу факультету суспільних наук, спеціальності "Психологія" УжНУ, проходила виробничу практику на базі ЗОШ №12  м.Ужгорода в період з 19.11.2012 р. по 21.12.2012 р.

Метою виробничої практики було:

• закріплення теоретичних знань, здобутих студентами в процесі вивчення загальної, вікової, соціальної, експериментальної психології, психодіагностики;
• вдосконалення проведення психологічного дослідження;
• набуття навичок та умінь із застосування  теоретичних знань у практичній діяльності психолога: психодіагностичній, розвивальній та психокорекційній, просвітницькій;
• формування та закріплення вмінь, щодо складання програми дій на основі самостійно сформульованих гіпотез.

Визначена мета досягається через  вирішення таких завдань:

• уміння творчо застосовувати одержані знання в діяльності психолога;
• апробування інструментарію і методів роботи, отриманих у процесі навчання (збору інформації, способів обробки даних, методів аналізу інформації, прийомів проведення дослідження);
• набуття практичних навичок правильного ведення психодіагностичних процедур з використанням психологічного інструментарію, розробки психокорекційних занять, оформленні відповідної документації;
• закріплення та поглиблення теоретичних знань, одержаних в процесі навчання;
• формування уявлень щодо своєї майбутньої професійної діяльності, про себе як психолога, вироблення адекватних професійних установок до практичної діяльності психолога.

Тема даної виробничої практики – розвиток креативності і творчих  здібностей дітей підліткового віку. Стимулом для обрання даної теми було те, що сьогодні відзначається зниження використання підлітками творчого підходу до вирішення особистих життєвих проблем та навчальних задач. Нажаль, в школах рідко викоористовується творчий пошук, а вчителі мало спонукають дітей до креативності у навчальній діяльності. За П.Торренсом, креативність – це процес виявлення чутливості до проблем, дефіциту знань, їх дисгармонії, фіксації цих проблем, пошука їх рішень, висунення гіпотез та їх перевірка, формуваня результату рішення. Креативність – це природній процес, який породжується потребою людини у знятті напруги, що виникає у ситуації невизначеності і незавершеності. Розглядання креативності як процесу дає можливість виявити як творчі здібності, так і умови, що полегшують і стимулюють цей процес, а також оцінювати його результати. Як  доводить життя, в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює, людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів, нових рішень) [7].

Останнім часом зростає  інтерес до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп'ютери,  обчислюванні машини), то творчість не може бути формалізована і укладена в певну програму дій, не може бути механічною. Але від творчості залежить науково-технічний прогрес і створення нового. Навіть у школі можна впевнитись у зростанні інтересу до творчості: за новою 12 бальною системою оцінювання найвищі бали отримують учні тоді, коли виявляють творчість.

У підлітковому віці актуальним є розвиток креативності для ефективного  і найменш болісного подолання  проблем у стосунках з однолітками, батьками, вчителями, а також у  навчальній діяльності і пошуку майбутньої професії [2].

Метою даного дослідження є виявлення рівню креативності та розвитку творчих здібностей у дітей підліткового віку.

Для досягнення даної мети було виділено 3 етапи роботи з дітьми: 

1. Діагностичний – проведення діагностичних методик на дослідження креативності і рівня розвитку творчих здібностей.
2. Практичний – створення і проведення занять корекційно-розвивальної програми на розвиток креативності і творчих здібностей.
3. Контрольний – перевірка ефективності корекційно-розвивальної роботи шляхом повторної діагностики.  

В дослідженні брали участь учні 9-В класу ЗОШ №12. Загальна кількість досліджуваних становила 13 підлітків. Вік дітей – 14-15 років.

З метою виявлення  рівня розвитку креативності і творчих  здібностей учнів були проведені  наступні методики:

1. Методика вивчення невербальної креативності за П.Торренсом

Методика використовується у наступних цілях:

• дослідження розвитку обдарованості учнів;
• пошук і виявлення дітей з прихованим творчим потенціалом;
• розробка корекційних і психотерапевтичних програм для розвитку креативності, подолання проблем зі спілкуванням і навчанням;
• оцінка ефективності програм і засобів навчання, дозволяє прослідкувати зміни самих здібностей і результатів навчання.

Для проведення діагностики  в 9-В класі був використаний зображувальний тест, який відображає різні прояви креативностів показниках швидкості, гнучкості, оригінальності та розробленості ідей. Всі завдання передбачені на дітей від дошкільного до старшого шкільного віку.

Дітям роздаються бланки з 10 незавершеними фігурами. Їм пропонується в умовах обмеженого часу завершити фігури так, щоб вийшли оригінальні малюнки.

Рівень розвинутості креативності встановлюється за таблицями. Найвища оцінка за критерії шкидкості  і гнучкості є 10 балів. Це є нормою для дітей підліткового віку. За критерії оригінальності і розробленості підраховуються сирі бали, які переводяться у бали за Т-шкалою і порівнюються з віковими нормами. 100-85 балів свідчать про високий рівень креативності, 84-60 – вище середнього, 59-35 – середній рівень, нище 35 – низький рівень. Виходячи з показників швидкості, гнучкості, оригінальності і розробленості, визначається загальний рівень розвитку невербальної креативності і творчих здібностей [4].

2. Опитувальник особистісної схильності до творчості за Г.Девісом (у ред. Б.Пашнєва)

Опитувальник призначений для виявлення схильності до творчої поведінки у повсякденному житті. Особистісні ознаки креативності містять в собі цікавість, самодостатність, відчуття гармонії, краси, прагнення до ризику, прийняття безладу, потребу в активності тощо. Опитувальник містить 21 запитання, за допомогою яких діагностують креативність як особистісну властивість. Б.Пашнєвим було визначено вікові норми для дітей від 12 до 17 років. Обробка результатів здійснюється шляхом зіставлення відповідей з ключем відповідної вікової категорії [5].

3. Дослідження вербальної творчої уяви (під ред. Долинської)

Перед початком дослідження  кожен отримує бланк, який містить 3 слова. При тестуванні кожному видаються  однакові бланки для можливого спрощення  подальшого аналізу і порівняння. У процесі дослідження пропонується протягом 10 хвилин скласти з трьох слів якомога більшу кількість речень.

Показником творчості в даному тесті є:

• величина балів за оригінальне та найбільш дотепне речення;
• сума балів за всі речення, придумані за 10 хвилин. Ці показники встановлюються за допомогою шкали оцінки творчості.

Якісна характеристика творчості, яка визначається за кількістю  балів, отримане за дотепне та оригінальне  речення, відповідає максимальній оцінці одного з складених речень. Ця оцінка не перевищує 6 балів і вказує на розвинену творчість і оригінальність. Якщо оцінка даного показника становить 5-3 бали, то прояв творчості слід вважати середнім. Якщо ця оцінка становить 2-1 бал, то це низький показник таорчості або спеціальний намір досліджуваного [1].

Загальний бал складає  суму оцінок всіх складених досліджуваним  речень, що відображає такі показники  креативності як швидкість, гнучкість  та оригінальність. Рівень розвинутості креативності встановлюється за таблицями. 

Після проведення методики дослідження невербальної креативності П.Торренса були отримані наступні результати: низький рівень мали 8% учнів, середній – 62%, вище середнього – 30%. Жодний з учнів не отримав оцінки високого рівня (Див. Додаток 1). Якщо порівнювати рівень розвитку невербальної креативності з вербальною, то за допомогою методики дослідження творчої уяви під ред. Долинської були виявлені наступні результати: низький рівень – 46%, середній рівень – 23 %, вище середнього – 23%, високий рівень – 8% (Див. Додаток 3). При цьому тільки 2 учня отримали високі бали за обидві методики і жодний учень не отримав низькі оцінки за обидві методики. Це свідчить про те, що рівень розвитку вербальної та невербальної креативності в учнів є різним (Додаток 4).

Проведення опитувальника  Девіса дало наступні результати: 4 учня отримали високий рівень, при чому кожен з цих учнів отримав високі бали за одну з вищеперерахованих методик, 9 учнів мали середній рівень і лише 1 учень – низький рівень (Додаток 2).

На основі цих результатів  була розроблена і проведена  групова корекційно-розвивальна програма, метою якої був розвиток креативності і творчих здібнстей дітей підліткового віку (Див. додаток 5). У ній взяли участь 5 учнів.

З метою перевірки  ефективності корекційно-розвиваючої  роботи, спрямованої на розвиток креативності і творчих здібностей підлітків, була проведена повторна діагностика, що дозволила простежити динаміку розвитку креативності. В даній роботі, відповідно до корекційно-розвивальної програми, брало участь 5 учнів 9-В класу.

Для повторної діагностики були використані методика вивчення невербальної креативності за П.Торренсом і методика дослідження творчої уяви (за редакцією Долинської). Після корекційної роботи були прослідковані незначні зміни у рівні розвитку креативності учнів.

Результати повторного діагностичного дослідження показали, що рівень розвитку вербальної та невербальної креативності повисився, а в деяких учнів залишився незмінним. Отже, можна зробити висновок, що розроблена корекційно-розвивальна програма є ефективною для розвитку творчих здібностей учнів підліткового віку.

Також мною була зроблена просвітницька робота на тему “Характеристика креативності та творчих здібностей дітей підліткового віку”.

Під час виробничої практики ми також  мали можливість проводити урок психолога в різних класах, де були проведені розмови на теми “Егоїзм та шляхи його подолання”, “Як правильно протистояти агресії”, “Насильство на підліткових побаченнях”, “Права дитини”. На час практики припали 16 днів проти насилля. Це дало нам змогу застосувати  теоретичні знання у практичній діяльності психолога: розвивальній та психокорекційній, просвітницькій.

 

Список використаних джерел

 

 

1. Волошина В. В., Долинська  Л. В., Ставицька С. О., Темрук  О. В. Загальна психологія: Практикум:  Навч. Посібн. 3-є вид.- К.: Каравела, 2010. – 280 с.

2. Виготський Л.С. Уява і творчість  в дитячому віці: психологічний

 нарис. – М., 1991.

3. Грецов А.Т. Психологические тренинги с подростками. – СПб.: Питер, 2008. – 368с.
4. Краткий тест творческого мышления. Фигурная форма: Пособие для школьных психологов. – М.: ИНТОР, 1995. – 48с.
5. Психологу для роботи з дітьми. Діагностичні методики: збірник/ уклад.: М.В.Лемак, В.Ю.Петрище. – Ужгород: видавництво Олександри Гаркуші, 2011. – 616с.
6. Романець В.А.Психологія творчості: Навчальний посібник. 2-е

 вид., доп. – К.: Либідь, 2001.

7. Суботіна Л.Ю. Розвиток уяви у дітей. Популярний посібник для   

 батьків та педагогів.- Ярославль: «Академія розвитку», 1997.

8. Фопель К. Як навчити дітей співпрацювати? Практичний

 посібник, ч.2, 3, М., «Генезис», 2003.

 

Додатки

Додаток 1

Методика вивчення невербальної креативності за П.Торренсом

Табл. 1

 

№	Учень	Швидкість	Оригінальність (за Т-шкалою)	Розробленість (за Т-шкалою)	Гнучкість	Рівень розвитку небербальної креативності
1	Учениця 1	8	45	39	9	Середній
2	Учень 2	10	57	44	10	Середній
3	Учениця 3	10	50	62	9	Вище середнього
4	Учениця 4	10	55	37	10	Середній
5	Учень 5	9	47	27	8	Середній
6	Учень 6	9	50	26	7	Середній
7	Учень 7	10	60	48	10	Вище середнього
8	Учениця 8	8	58	34	5	Середній
9	Учениця 9	10	58	47	10	Вище середнього
10	Учениця 10	10	57	56	8	Середній
11	Учениця 11	9	56	38	7	Середній
12	Учениця 12	10	63	51	9	Вище середнього
13	Учениця 13	9	40	36	9	Низький