Характеристика конфлікту як різновиду соціально психологічної взаємодії

Трансакцією він називає одиницю взаємодії – стимул або реакцію (у свою чергу, реакція перетворюється на стимул і т. д.). Надалі будемо використовувати такі скорочення : стан «Батька» – Б, «Дорослого» – Д, «Дитини» – Ди. Метою трансактного аналізу є виявлення в «стані Я», які організовують як стимул, так і реакцію. Взаємодія між однаковими станами (Д – Д) – називається додатковою трансакцією першого типу. Наприклад, Вчитель: «Хто з вас має інші думки стосовно…», Учень: «Я вважаю, що …». Взаємодія між різними станами, за якої стимул і реакція кожного з партнерів залишаються незмінними, називається трансакцією другого типу (Б – Ди, Ди – Б і т.д.). Доки трансакції додаткові, то комунікація між партнерами буде тривати як завгодно довго.

На противагу додатковим, існують перехресні трансакції (Д – Д, Б – Ди). Перехресні трансакції або розривають комунікацію, або призводять до конфліктної взаємодії.

Крім простих додаткових і перехресних трансакцій, які, в основному, відбуваються на соціальному рівні, існують приховані трансакції, що, крім соціального рівня, актуалізують і психологічний план суб’єктів. Ми не будемо аналізувати приховані трансакції, більшість з яких викликає особистісні психологічні проблеми (внутрішні конфлікти). Зазначимо лише, що трансактний аналіз є чудовим інструментарієм у попередженні й керуванні конфліктами.

Таким чином, конфлікт як різновид соціальної взаємодії розглядається різними вченими (Л.С.Виготським, О.М.Леонтьєвим, С.Л.Рубінштейном, Б.Ф.Ломовим, Л.Б.Філоновим, С.В.Ковальовою, Н.В.Гришиною, О.А.Орловою, Л.Б.Філоновим та ін.), беручи до уваги різні особливості конфлікту як взаємодії.

 

 

 

 

4.2. Методика діагностики  схильності особистості до конфліктної  поведінки К. Томаса (адаптація Н.В.Гришиної)

 

Тест адаптований Н.В. Гришиною і використовується для вивчення особистісної схильності до конфліктної поведінки, визначення типових способів реагування людини наконфліктні ситуації, дозволяє виявити тенденції її взаємовідносин у складних умовах.

У своєму підході до вивчення конфліктних явищ К. Томас робив акцент на зміні традиційного відношення до конфліктів. Указуючи, що на ранніх етапах їх вивчення широко використовувався термін «вирішення конфліктів», він підкреслював, що термін має на увазі, що конфлікт можна і необхідно вирішувати. Метою вирішення конфліктів, таким чином, був деякий ідеальний безконфліктний стан, де люди працюють в повній гармонії. Проте останнім часом відбулася істотна зміна відносно дослідників до цього аспекту дослідження конфліктів. Воно було викликане, на думку К. Томаса, щонайменше двома обставинами: усвідомленням марності зусиль по повній елімінації конфліктів, збільшенням числа досліджень, вказуючих на позитивні функції конфліктів. Звідси, на думку автора, наголос повинен бути перенесене з елімінування конфліктів на управління ними. Відповідно до цього К. Томас вважає потрібним сконцентрувати увагу на наступних аспектах вивчення конфліктів: які форми поведінки в конфліктних ситуаціях характерні для людей, які з них є продуктивнішими або деструктивними; яким чином можливо стимулювати продуктивну поведінку [26].

Для опису типів поведінки людей в конфліктних ситуаціях К. Томас вважає застосовною двомірну модель регулювання конфліктів, основоположними вимірюваннями в якій є кооперація, пов'язана з увагою людини до інтересів інших людей, залучених в конфлікт, і напористість, для якої характерний акцент на захисті власних інтересів. Відповідно цим двом основним вимірюванням К. Томас виділяє наступні способи регулювання конфліктів:

1) змагання (конкуренція) як прагнення добитися задоволення своїх інтересів в збиток іншому;

2) пристосування, що означає в протилежність суперництву, принесення в жертву власних інтересів ради іншого;

3) компроміс;

4) уникнення, для якого характерно як відсутність прагнення до кооперації, так і відсутність тенденції до досягнення власних цілей;

5) співпраця, коли учасники ситуації приходять до альтернативи, що повністю задовольняє інтереси обох сторін.

К. Томас вважає, що при уникненні конфлікту жодна із сторін не досягає успіху; при таких формах поведінки, як конкуренція, пристосування і компроміс, або один з учасників опиняється у виграші, а інший програє, або обидва програють, оскільки йдуть на компромісні поступки. І лише в ситуації співпраці обидві сторони опиняються у виграші.

У своєму опитувальнику по виявленню типових форм поведінки К. Томас описує кожен з п'яти перерахованих можливих варіантів 12 судженням про поведінку індивіда в конфліктній ситуації. У різних поєднаннях вони згруповані в 30 пар (Додаток Б.), в кожній з яких респонденту пропонується обрати ту думку, яка є найбільш типовою для характеристики його поведінки [5].

Так, формулювання, які складають опитувальник, «очищені» від ситуативного контексту і тому дають можливість діагностувати саме особистісні тенденції до переважаючого використання якихось стратегій.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Анцупов А.Я. Введение в конфликтологию: как предупреждать и разрешать межличностные конфликты / А.Я. Анцупов, А.А. Малышев: Учеб. Пособие.– К.: МАУП,1996. – 104 с.
2. Астапов В.М. Функциональный подход к изучению состояния тревоги/ Астапов Валерий Михайлович // Психологический журнал.  –  1992. –  №5. – С. 111-117
3. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: [Пер. с англ.] / [Общ. ред. М.С.Мацковского]. – СПб.: Лениздат, 1992. – 400 с.
4. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: [под редакцией Д.И. Фельдштейна] / Вступительная статья Д. И. Фельдштейна. 2-е изд. М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997. -  352 с
5. Бодалев А.А. Общая психодиагностика / Алексей Александрович Бодалёв, Владимир Викторович Столин. – Санкт-Петербург:Питер, 2002.–324с.
6. Большая энциклопедия психологических тестов / [сост. Андрей Карелин]. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 416 с.
7. Браун Дж.Фрейд и постфрейдисты: статьи / Джон Бра́ун. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 304 с. 
8. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психодиагностике. – 2-е издание/ Леонид Фокич Бурлачук, .,С.М. Морозов. – СПб.: Питер,2005.  –  500 с.
9. Василюк Ф. Е. Психология переживаний / Федор Ефимович Василюк. – М. : Издательство Московского университета, 1984. – 200 с.
10. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений / Витис Казиса Вилюнас. – М.: Издательство МГУ, 1976. – 142 с.
11. Гришина Н. В. Психология конфликта. 2-е изд. / Наталья  Владимировна Гришина. – СПб.: Питер, 2008. – 544 с.
12. Диагностика эмоционально-нравственного развития/ [Ред. и сост. И.Б. Дерманова]. – СПб.: Речь,  2002. – 176 с.
13. Додонов Б. И. В мире эмоций / Борис Игнатьевич Додонов. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 140 с.
14. Изард К. Эмоции человека: [Пер. с анг.] / [под ред. Л.Я.Гозмана, М. С. Егоровой] / Кэррол Изард. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 440 с.
15. Изард Кэррол. Психология эмоций: [Пер. с англ.] / Кэррол Изард. – СПб.: Питер, 1999. –  464 с.
16. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і злагода / Анатолій Теміргалієвич Ішмуратов. – К.: Наукова думка, 996. – 192 с.
17. Кричевський Р.Л. Психология малой группі: теоретический и прикладной аспекті / Роберт Львович Кричевский, Екатерина Михайловна Дубовская. – М.: МГУ, 1991. – 207 с.
18. Немов Р.С. Психология: [Учебник для студентов высш. пед. учеб. заведений. В 3 кн]. Кн. 1 Общие основы психологии – 2-е изд. / Роберт Семенович Немов. – М.: Просвещение: ВЛАДОС, 1995. – 576 с.
19. Овчаренко В.И. Психоаналитический глоссарий / Виктор Иванович Овчаренко. – Минск. : Высшая школа, 1994. – 307 с.
20. Петровская Любовь Андреевна. О понятийной схеме социально-психологического анализа конфликта / Л.А. Петровская // Психология конфликта. Хрестоматия. – СПб.: Питер, 2001. – С. 298-310
21. Прикладная конфликтология: Хрестоматия / [Сост. К.В.Сельченок] . – Минск: Харвест, 1999. – 624 с.
22. Психоанализ: Популярная энциклопедия / Павел Семёнович Гуревич. – М.: Олимп, 1998.–590 с.
23. Психодиагностика: [учебник для вузов] / Леонид Фокич Бурлачук и др.–СПб.: Питер, 2002.–351с.
24. Психологический словарь / [ под ред. В. Е. Давыдова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др]. – М.: Просвещение, 1983. –  448 с.
25. Психология конфликта / [Сост. и общ. ред. Н.В. Гришиной]. – СПб.: Питер, 2001. – 448 с. – (Серия "Хрестоматия по психологии").
26. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании: [учебное пособие] / Евгений Иванович Рогов. – М. : ВЛАДОС, 1996. – 529 с.
27. Скотт Г. Джинни. Конфликты: пути преодоления / [Пер. с англ].- Киев.: Изд. Об-во «Верзилин и Ко ЛТД»,2000. – 238 с.]
28. Фрейд З. Психоанализ и детские неврозы / Зигмунд Фрейд. – СПб.: Питер, 1997. – 295 с.
29. Хьелл Л. Теории личности / Ларри Хьелл, Дэниел Зиглер. – СПб., 1997. –  608 с.
30. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник / Віктор Борисович Шапар. – Х.: Прапор, 2005. – С.215.
31. Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение / Виктор Павлович Шейнов. – Мн.: Амалфея, 1996. – 288 с.

 

ДОДАТКИ

 

 

 

Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки  К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної)

 

Инструкция:  «Выберите то суждение, которое является наиболее типичным для характеристики вашего поведения».

 

Опросник

1. А. Иногда я предоставляю  возможность другим взять на  себя ответственность за решение  спорного вопроса.

Б. Чем обсуждать то, в чем мы расходимся, я стараюсь обратить внимание на то, с чем мы оба не согласны.

2. А.  Я стараюсь найти  компромиссное решение.

Б. Я пытаюсь уладить дело с учетом интересов другого и моих собственных.

3. А. Обычно я настойчиво стремлюсь добиться своего.

Б. Я стараюсь успокоить другого и главным образом сохранить наши отношения.

4. А. Я стараюсь найти  компромиссное решение.

Б. Иногда я жертвую своими собственными интересами ради интересов другого человека.

5. А. Улаживая спорную ситуацию, я все время стараюсь найти поддержку у другого.

Б. Я стараюсь сделать все, чтобы избежать бесполезной напряженности.

6. А. Я пытаюсь избежать  возникновения неприятностей для  себя.

Б.  Я стараюсь добиться своего.

7. А. Я стараюсь отложить  решение спорного вопроса с тем, чтобы со временем решить его окончательно.

Б. Я считаю возможным в чем-то уступить, чтобы добиться другого.

8. А. Обычно я настойчиво  стремлюсь добиться своего.

Б. Я первым делом стараюсь ясно определить то, в чем состоят все затронутые интересы и вопросы.

9. А. Думаю, что не всегда  стоит волноваться из-за каких-то  возникающих разногласий.

Б. Я предпринимаю усилия, чтобы добиться своего.

10. А. Я твердо стремлюсь  достичь своего.

Б. Я пытаюсь найти компромиссное решение.

11. А. Первым делом я стараюсь ясно определить то, в чем состоят все затронутые интересы и вопросы.

Б. Я стараюсь успокоить другого и главным образом сохранить наши отношения.

12. А. Зачастую я избегаю  занимать позицию, которая   может  вызвать споры.

Б. Я даю возможность другому в чем-то остаться при своем мнении, если он также идет мне навстречу.

13. А. Я предлагаю среднюю  позицию.

Б. Я настаиваю, чтобы было сделано по-моему.

14. А. Я сообщаю другому  свою точку зрения и спрашиваю  о его взглядах.

Б. Я пытаюсь показать другому логику и преимущества моих взглядов.

15. А. Я стараюсь успокоить  другого и главным образом  сохранить наши отношения.

Б. Я стараюсь сделать все необходимое, чтобы избежать напряженности.

16. А. Я стараюсь не задеть  чувств другого.

Б. Я пытаюсь убедить другого в преимуществах моей позиции.

17. А. Обычно я настойчиво  стараюсь добиться своего.

Б. Я стараюсь сделать все, чтобы избежать бесполезной напряженности.

18. А. Если это сделает  другого счастливым, я дам ему  возможность настоять на своем.

Б. Я даю возможность другому в чем-то остаться при своем мнении, если он также идет мне навстречу.

19. А. Первым делом я  стараюсь ясно определить то, в чем состоят все затронутые  интересы и спорные вопросы.

Б. Я стараюсь отложить решение спорного вопроса с тем, чтобы со временем решить его окончательно.

20. А. Я пытаюсь немедленно  преодолеть наши разногласия.

 Б. Я стараюсь найти  наилучшее сочетание выгод и  потерь для нас обоих.

21. А. Ведя переговоры, я  стараюсь быть внимательным к  желаниям другого.

Б. Я всегда склоняюсь к прямому обсуждению проблемы.

22. А. Я пытаюсь найти  позицию, которая находится посредине  между моей позицией и точкой  зрения другого человека.

Б. Я отстаиваю свои желания.

23. А. Как правило, я озабочен  тем, чтобы удовлетворить желания каждого из нас.

Б. Иногда я представляю возможность другим взять на себя ответственность за решение спорного вопроса.

24. А. Если позиция другого  кажется ему очень важной, я  постараюсь пойти навстречу его  желаниям.

 Б. Я стараюсь убедить  другого прийти к компромиссу.

25. А. Я пытаюсь показать  другому логику и преимущества  моих взглядов.

Б. Ведя переговоры, я стараюсь быть внимательным к желаниям другого.

26. А. Я предлагаю среднюю  позицию.

Б. Я почти всегда озабочен тем, чтобы удовлетворить желания каждого из нас.

27. А. Зачастую я избегаю  занимать позицию, которая может  вызвать споры.

Б. Если это сделает другого счастливым, я дам ему возможность настоять на своем.

28. А. Обычно я настойчиво  стремлюсь добиться своего.

Б. Улаживая ситуацию, я обычно стараюсь найти поддержку у другого.

29. А. Я предлагаю среднюю  позицию.

Б. Думаю, что не всегда стоит волноваться из-за каких-то возникающих разногласий.

30. А. Я стараюсь не задеть  чувств другого.

В. Я всегда занимаю такую позицию в спорном вопросе, чтобы мы совместно с другим заинтересованным человеком могли добиться успеха.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток В. Методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі

 

Инструкция: «Вам предлагается список характеристик. Следует внимательно прочесть каждую и решить, соответствует ли она вашему представлению о себе. Если соответствует, то пометьте её в протоколе крестиком, если не соответствует – ничего не ставьте. Если нет полной уверенности, крестик не ставьте. Старайтесь быть искренними».

 

1. Другие думают о нем благосклонно

2. Производит впечатление  на окружающих 

3. Умеет распоряжаться, приказывать 

4. Умеет настоять на  своем 

5. Обладает чувством достоинства 

6. Независимый 

7. Способен сам позаботиться  о себе 

8. Может проявлять безразличие 

9. Способен быть суровым 

10. Строгий, но справедливый

11. Может быть искренним 

12. Критичен к другим 

13. Любит поплакаться 

14. Часто печален 

15. Способен проявлять  недоверие 

16. Часто разочаровывается 

17. Способен быть критичным  к себе 

18. Способен признать свою  неправоту 

19. Охотно подчиняется 

20. Уступчивый 

21. Благодарный 

22. Восхищающийся, склонный  к подражанию 

23. Уважительный 

24. Ищущий одобрения 

25. Способный к сотрудничеству, взаимопомощи 

26. Стремится ужиться с  другими 

27. Дружелюбный, доброжелательный 

28. Внимательный, ласковый

29. Деликатный 

30. Ободряющий 

31.Отзывчивый на призывы  о помощи 

32. Бескорыстный 

33. Способен вызывать восхищение 

34. Пользуется у других  уважением 

35. Обладает талантом руководителя 

36. Любит ответственность 

37. Уверен в себе

38. Самоуверен, напорист 

39. Деловитый, практичный 

40. Любит соревноваться