Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2014 в 18:08, контрольная работа
Римське право складалося в обстановці гострої соціальної боротьби, у якій приходилося від багато чого відмовлятися, зберігаючи найкраще. Це і сформувало такі його риси, як строгість, твердість правової регламентації, раціоналізм і життєва мудрість. Подібні якості визначили становлення строгої юридичної системи, зв'язаної широкими принципами, що поєднують правові норми. Висловлюється думка, що римлянам із самого початку вдалося виділити субстанцію права зі сфери почуттів і підкоривши її розрахунку створити з права незалежний від мінливих суб'єктивно-моральних поглядів зовнішній організм.
Вступ
1. Сім`я у Давньому Римі
2. Поняття шлюбу
3. Види шлюбу
4. Укладення шлюбу
5. Припинення шлюбу
6. Особисті і майнові відносини подружжя в сім’ї
7. Правові відносини в сім’ї
Список використаної літератури
кровної родини.
Когнатом ставав і син, що виділився з родини, (з дозволу батька).
Навпроти, усиновлений і тим самим прийнятий у родину, ставав стосовно
неї агнатом - із усіма зв'язаними з тим правами, у тому числі і на
законну частину спадщини.
Агнатичне споріднення мало безсумнівну перевагу над спорідненням
кровним, когнатичним, у чому не можна не бачити релікт, пережиток
родових відносин.
Найдревнішою формою шлюбу був релігійний обряд, в якому брали участь
великий понтифік, фламін Юпітера і десять свідків. Наречений та наречена
приносили богам в жертву хліб з полови (far), тому весь обряд носив
назву confarreatio. В очевидь, такий шлюб могли укладати тільки
патриції. Поруч з цією релігійною існувала і світська форма шлюбу, яка
полягала в уявному продажу нареченої жениху (coemptio). Здійснювався
обряд манціпації, і наречена переходила у владу чоловіка. Шлюб міг бути
довершений і без всяких обрядів: дружина, що прожила рік в будинку
чоловіка, вступала під його владу. Ця влада як би придбавалася давнім
володінням. З течією часу стали укладатися і такі шлюби, коли дружина не
вступала під владу чоловіка (matrimonium sine manu mariti). Вже законами
Дванадцяти таблиць було визначено, що жінка, що не бажала встановлення
над нею влади чоловіка, повинна була відлучатися з будинку щорічно на
три ночі і, таким чином, переривати давнє володіння. Шлюби без влади
чоловіка характерні особливо для подальших періодів римської історії.
Список використаної літератури