Особливості експертизи кисломолочних сирів, порядок та правила перепуску їх через митний кордон України

 

Таблиця 3.1 – Документи при митному  оформленні кисломолочного сиру

№№ з/п	Група документів	Дозвільні документи	Код документа  у ВМД
1	2	3
1	Дозвільні документи	Санітарний сертифікат	6852
		Ветеринарний  сертифікат	6853
		Радіологічний дозвіл	6854
2	Транспортні документи	Carnet TIR	2950
		Накладна СМR	2730
3	Комерційні документи	Рахунок-фактура (invoice)	3105
		Договір-купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ (додаток)	4010
4	Загальні документи	Довідка про  декларування валютних цінностей	6001

 

3.4 Методи  нетарифного регулювання, що застосовуються  до кисломолочного сиру

 

Одним з основних інструментів митних органів у процесі  здійснення митного контролю є використання засобів митно-тарифного і нетарифного  регулювання з метою захисту  національного ринку, національного виробника, а також сприяння виконанню міжнародних зобов’язань держави.

Відомо, що всі  держави світу різноманітними способами  регулюють свою зовнішньоекономічну  діяльність. Існує велика кількість  таких засобів. Це пояснюється розширенням кола країн-учасниць світового ринку та необхідністю для кожної країни мати інструменти оптимізації її участі у міжнародній торгівлі.

Нетарифні методи регулювання ЗЕД – методи адміністративного  характеру, що полягають у необхідності надання визначених дозвільних документів державних органів для здійснення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів.

Ставлення до використання нетарифних засобів регулювання  у світовій практиці досить суперечливе. З одного боку, Генеральна угода  з тарифів і торгівлі і Світова організація торгівлі, що почала функціонувати з 1995 року, офіційно ставлять завдання максимально скасувати такі заходи, здійснювати перехід до регулювання зовнішньої торгівлі виключно тарифними методами. З іншого боку, всі країни світу, які входили у ГААТ з дня його створення і котрі стали членами СОТ з моменту початку її діяльності, використовують різноманітні форми нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.

До кисломолочного сиру застосовуються методи нетарифного  регулювання такі, як радіологічний, ветеринарний та санітарно-епідеміологічний контроль.

Радіологічний контроль.

Під час вивезення  вантажів і транспортних засобів  за межі митної території України  радіологічний контроль здійснюється на митній території України. Проведення радіологічного контролю підтверджується проставленням відміток та штампів у товаросупровідних документах. Штамп "Радіологічний контроль" застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю. 

У ВМД радіологічний  дозвіл зазначається у графі 44 під  кодом 6.1.6854. Цей контроль здійснює Державна екологічна інспекція Міністерства екології та природних ресурсів України.

Ветеринарний  контроль. Пропуск через митний кордон України тварин, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, штамів мікроорганізмів, засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Митне оформлення вантажів може бути завершено лише після проходження зазначеного  контролю спеціалістами регіональних служб державного ветеринарного контролю.

Підставою для  пропуску через митний кордон України  вантажів, підконтрольних державному ветеринарному контролю, є ветеринарне  свідоцтво чи сертифікат. У ВМД  даний документ зазначається під  кодом 6-6853.

Санітарно-епідеміологічний контроль.

Висновок санітарно-епідеміологічної служби видається з метою гарантії безпеки товару для здоров’я населення. Зазначений висновок складається органами, установами, закладами державної  санітарно-епідеміологічної служби. Він призначений для кожної партії харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів (для експорту, якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, в якій бере участь Україна). У ВМД зазначається під кодом 6-6852.

 

3.5 Визначення  коду товару за УКТ ЗЕД

 

Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий  асортимент товарів. Для регулювання  виробництва та ведення міжнародної  торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.

Якщо б національні  промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість  товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної  номенклатури товарів.

Для того, щоб  відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і  мати можливість класифікувати. Такий  систематизований перелік товарів  являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

УКТ ЗЕД, розроблений  на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави.

Важливе при  декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, вказаним у графі 33.

Ставки мита у Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні  обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів  товарів чи товарних позицій.

Структура УКТ  ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури  УКТ ЗЕД є система кодування  та система класифікації.

Кодування товару - це представлення товару у вигляді  цифрового знака.

Код товару в  УКТ ЗЕД десятизначний і складається  таким чином:

код групи - 2 знаки;

код позиції - 4 знаки;

код підпозиції – 6 знаків;

код категорії  – 8 знаків;

код підкатегорії – 10 знаків.

Визначення коду кисломолочного сиру проходить поетапно.

Перший рівень, визначення розділу, до якого можна  віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, кисломолочний сир відноситься до розділу I "Живі тварини; продукти тваринного походження".

Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість  груп у товарній номенклатурі - 97. У  них товари зібрані відповідно до таких ознак:

за матеріалом виготовлення;

за функціональним призначенням;

за ступенем обробки.

Оскільки кисломолочний  сир є молочним продуктом, то його відносять до групи 04 "Молоко та молочні  продукти; яйця птахів; натуральний  мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані".

Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує  товар за більш специфічним ознаками. Кисломолочний сир відносять  до товарної позиції 0406 "Сири всіх видів  та кисломолочний сир".

Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для кисломолочного сиру товарною підпозицією буде – 040610 "Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".

Визначення товарної категорії – п’ятий рівень. Для  вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.

Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406102000 "З вмістом  жирів не більш як 40 мас. %".

Отже код товару за УКТ ЗЕД 0406102000.

Класифікацію  товару можна представити у вигляді  таблиці 3.5.1.

 

Таблиця 3.5.1 - Код кисломолочного сиру за УКТ  ЗЕД

Код групи	04	Молоко та молочні  продукти; яйця птахів; натуральний  мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані
Товарна позиція	04	06	Сири всіх видів  та кисломолочний сир
Товарна підпозиція	04	06	10	Свіжий сир (без  визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир
Товарна категорія	04	06	10	20	-
Товарна підкатегорія	04	06	10	20	00	З вмістом жирів  не більш як 40 мас. %".

 

3.6 Визначення  країни-походження товару

 

Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання  зовнішньоекономічної діяльності, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країна походження товару визначається на основі принципів  міжнародної практики.

Питання визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, на законодавчому рівні регламентується нормами Митного кодексу України та міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку. У Кодексі питання визначення країни походження товарів викладені у ст. 276-285 (розділ XII "Країна походження товару") та ст. 315-316 (розділ XVI "Верифікація сертифікатів про походження товарів з України").

Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України  на підставі положень Митного кодексу України. З цього питання Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар  був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною  походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

До товарів, повністю вироблених у країні, належать:

корисні копалини, видобуті на її території або в  її територіальних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

живі тварини, що народилися і вирощені в цій  країні;

продукція, одержана від тварин, вирощених у цій  країні;

продукція мисливського, рибальського та морського промислів;

продукція морського  промислу, видобута та (або) вироблена  у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

продукція високих  технологій, одержана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;

товари, вироблені  у цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.

Критерій достатньої переробки визначається:

правилом, яке  потребує в результаті переробки  товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні  вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки;

або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми.

Перелік таких  виробничих та технологічних операцій визначається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої переробки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки  окремо не обумовлено, то застосовується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.