Особливості експертизи кисломолочних сирів, порядок та правила перепуску їх через митний кордон України

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

операції, пов'язані  із забезпеченням збереження товарів  під час зберігання чи транспортування;

операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

прості складальні операції;

змішування товарів (компонентів) без надання одержаній  продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;

забій тварин.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що використовуються для його виробництва.

Для підтвердження  походження товару може застосовуватися  сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

Згідно із Законом  України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати походження на товари з України видають Торгово-промислова палата України та регіональні торгово-промислові палати.

Для підтвердження  походження товарів з України  торгово-промислові палати видають такі сертифікати.

1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законодавства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.

2. Сертифікат походження загальної форми (російською мовою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське походження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р.

3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.

4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи преференцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Японія, США).

5. Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в країни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.

6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до положень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Європейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими сталеливарними виробами.

7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з положеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.

8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Республіку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обігу в межах митної території України під час здійснення підприємницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється митними органами. Така перевірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації сертифікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.

Кисломолочний сир виготовлений повністю з української  сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві кисломолочного сиру участі не приймали. Тому країною-походження товару є Україна. Для підтвердження країни-походження видається відповідний сертифікат.

 

3.7 Нарахування  митних платежів

 

3.7.1 Визначення  митної вартості

Більшість країн  світу вирішили стягувати митні  платежі як відсоток від вартості товару. Але для вартості товару суттєве значення мають різні чинники, в тому числі й умови поставки товару. Без сумніву, вартість товару, який продавець передає покупцю безпосередньо на складі у своїй країні, буде меншою за вартість цього ж товару за умови, що продавець доставить свій товар у країну покупця за свій рахунок, тобто товар - той самий, а вартість може дуже відрізнятися залежно від умов його передачі продавцем покупцю. Тому необхідність урівняти у правах покупця та продавця щодо визначення митної вартості незалежно від умов поставки вимагає єдиного підходу різних країн до оцінки товарів саме для митних цілей.

Зазначений підхід повинен забезпечувати єдину  митну оцінку для товарів, які  постачаються на різних умовах поставки, незважаючи на те, хто насправді несе витрати (продавець чи покупець).

Розумний підхід держави до питання визначення митної вартості предметів, що переміщуються  через її кордони, як до одного з  основних елементів тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечує захист інтересів національних товаровиробників. Мито та інші митні платежі, що одночасно стягуються митними органами при митному оформленні, нараховуються на базі митної вартості.

Зрозуміло, що для  кожного бізнесмена дуже важливо, яким методом буде визначена митна вартість або проведена митна оцінка, тому що прямим наслідком її є сплата митних платежів та висновок про економічну доцільність угоди, розрахунок прибутку від зовнішньоекономічної операції та ін. Митна оцінка - це питання розвитку зовнішньої торгівлі між країнами.

Виходячи з  викладеного, на Конференції ООН  прийнято рішення про загальні правила митної оцінки.

Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої (простої) митної оцінки товару за різних умов поставки введено розрахункову величину - митну вартість.

Для визначення митної вартості встановлено єдині  критерії: момент перетину митного кордону та ціна угоди (вартість, зазначена у рахунку-фактурі).

За такого підходу  значення митної вартості для однакових  товарів буде однаковим навіть у випадках, коли вони постачаються за різними умовами поставки.

Митна вартість обчислюється насамперед на основі ціни угоди, тобто фактурної вартості товару.

Фактурна (контрактна) вартість - це ціна товару, обумовлена в контракті та відповідно у рахунку-фактурі.

Подальший розрахунок митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товару згідно з інтерпретацією Міжнародних комерційних термінів ІНКОТЕРМС, виходячи з того, які витрати включені продавцем до рахунка-фактури та коли вони здійснені - до перетину митного кордону чи після.

Тому знання ІНКОТЕРМС є необхідною умовою для  вирішення питань визначення митної вартості, а саме знання того, які  витрати поставки включаються продавцем до рахунка-фактури за різних умов поставки.

При обчисленні митної вартості товарів витрати, зроблені до перетину митного кордону (якщо вони не включені до рахунка-фактури), додаються до фактурної вартості: за навантаження товару на транспортний засіб, за страхування, сплачене вивізне мито та ін.

Відповідно витрати, зроблені після перетину митного кордону, віднімаються (якщо вони включені до рахунка-фактури).

Поняття митної вартості викладене у ст. 259 Митного  кодексу: "Митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу".

Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну  територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів (рисунок 3.7.1).

Рисунок 3.7.1 – Методи визначення митної вартості

 

Основним методом  визначення митної вартості товарів  є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Якщо основний метод не можна використати, застосовується послідовно кожен із перелічених  методів. При цьому кожен наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом застосування попереднього методу (за винятком методів віднімання та додавання вартості, які можуть застосовуватися у будь-якій послідовності).

У нашому випадку  доцільно використати метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які  імпортуються.

При визначенні митної вартості за цим методом повинні бути включені витрати:

витрати на доставку товарів до аеропорту, порту чи іншого місця ввезення товарів на митну  територію України:

вартість транспортування;

витрати на навантаження, вивантаження, перевантаження і перевалку товарів;

страхові суми;

витрати, понесені покупцем:

комісійні та брокерські винагороди, за винятком комісійних за закупівлю товару;

вартість контейнерів  та іншої багаторазової тари, якщо відповідно до товарної номенклатури вони розглядаються як одне ціле з товарами, що оцінюються;

вартість пакування, включаючи вартість пакувальних  матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

відповідна частина  вартості таких товарів та послуг, які прямо чи побічно надаються покупцю безоплатно або за зниженою ціною для використання у зв'язку з виробництвом або продажем (відчуженням) на вивезення товарів, що оцінюються, якщо відповідна частина не була включена до заявленої ціни:

сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів та інших  комплектуючих виробів, які є  складовою частиною товарів, що оцінюються;

інструментів, штампів, форм та інших подібних предметів, використаних на виробництво товарів, що оцінюються;

матеріалів, витрачених на виробництво товарів, що оцінюються (мастильних матеріалів, палива тощо);

інженерної проробки, дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за тезками митної території України і безпосередньо необхідних для виробництва товарів, що оцінюються;

ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які покупець (імпортер) прямо чи побічно повинен вплатити як умову продажу (відчуження) товарів, що оцінюються;

відповідна частина  прибутку від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи побічно йде на користь продавця.

Кисломолочний сир експортуються на підставі договору купівлі-продажу на умовах поставки DAF-Городище. Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або  яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. Оскільки поставка здійснюється на умовах DAF (доставка до кордону), то митна вартість дорівнює фактурній (3.7.2).

У нашому випадку  до фактурної вартості включено транспортування  до кордону (100 доларів США) та брокерські витрати (120 доларів США) (3.7.1):

ФВ = РВ+ТВ + Б (3.7.1)

де РВ – реалізаційна вартість, РВ = 300 доларів США;

ТВ – транспортні  витрати, ТВ = 100 доларів США;

Б – брокерські витрати, Б = 120 доларів США.

ФВ = (300 + 100 + 120) . 5,05 = 2626,00 грн.

МВ=ФВ, (3.7.2)

де МВ – митна  вартість;

ФВ – фактурна вартість, ФВ = 2626,00 грн.;

Отже, митна вартість становить 2626,00 грн.

 

3.7.2 Нарахування  мита

Концепція нарахування  та сплати мита викладена у ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф". Порядок нарахування та стягнення мита затверджується нормативними документами Держмитслужби, а також спільними документами Держмитслужби, НБУ, Міністерства фінансів.

Відповідно до ст. 6 – мито – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Мито повністю вноситься до Державного бюджету України. Воно сплачується митним органам України.

При експортних операціях мито не нараховується.

 

3.7.3 Нарахування  ПДВ

Об'єктом оподаткування  ПДВ є операції по ввезенню (пересиланню) товарів на митну територію України і отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання (споживання) на митній території України, в тому числі операції по ввезенню (пересиланні) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки. Від оподаткування ПДВ звільняються товари, які не підлягають оподаткуванню ПДВ.

Товари, які експортуються  з України, податком на додану вартість не обкладаються. Навпаки, фірма-експортер  отримує відшкодування суми ПДВ (20% від фактурної вартості) при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Це проводиться з метою заохочення українських виробників на зовнішній ринок.

У нашому випадку  експортером виступає не виробник (посередник – магазин "Вибір"), тому відшкодування  ПДВ не проводиться.

 

3.7.4 Нарахування  митного збору

Митні збори  – це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічні умови поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання товарів під відповідальністю митниці).

Розміри ставок митних зборів встановлюються Кабінетом  Міністрів України. Звільнення від  сплати митних зборів можливо лише на підставі відповідного рішення Кабінету Міністрів України.