Соціолінгвістична ситуація у США

Результати досліджень у цьому напрямку на сучасному етапі опублікування 1995 у збірнику, виданому В. Гадсеном і Д. Вагнером і містить роботи з загальною тематикою - грамотність серед афро-американської молоді. Збірник містить короткий опис афро-американськогї діалектної англійської мови, в ньому висунуто ряд конкретних пропозицій про те, як академічні програми можуть використовувати ці знання і матеріали. Він також містить докладний опис перехідної програми Симпкинс, Холта і Симпкинс (Simpkins, Holt & Simpkins), яка на сьогоднішній день є найбільш успішною спробою перенавчати дітей з діалектного стандартнії англійській мові. В. Лабов так визначає головну задачу збірника: "Протягом тридцяти років лінгвісти інтенсивно досліджували діалект, який ми зараз називаємо афро-американська діалектна англійська мова. У результаті ми знаємо про нього набагато більше, ніж про будь-який інший розмовний діалект. Спостерігається невеликий прогрес у вирішенні цієї проблеми, яка є істотною причиною появи справжньої роботи: з'ясувати, чи можна використовувати знання діалектів афро-американців для поліпшення процесу навчання навичкам читання в містах США. [???]"

Соціолінгвістичні дослідження торкнулися й іншого аспекту тієї ж проблеми - розуміння ебоніка дорослими. В. Лабов обговорює його в роботах "Що таке лінгвістичний факт" (1975) і "Коли підводить інтуїція" (1997). У другій статті викладені основні принципи роботи інтуїції при розумінні мови, розглянуто кілька випадків повної невідповідності між реальним змістом і інтуїтивним сприйняттям виразних засобів і граматики афро-амеріканської англійської мови. Співставляючи ці факти з повідомленнями Шульца і Барда (1996), Робертсона і Сорас (1996), автор дійшов до висновку, що інтуїція часто не спрацьовує або сильно підводить. Паралельно було виявлено фонологічну схожість шведського і філадельфійського діалектів в англійській мові.

Не всі гіпотези підтверджуються. У обговорюваної проблеми це відноситься до ресіллабіфікаціі, тобто заміні складів у потоці мовлення. Гай, Рейнольдс, Кипарского та інші звернули увагу на ковтання звуків -t, -d в потоці мовлення. Спроба науково пояснити це явище не увінчалася успіхом. У 1995 і 1997 рр. В. Лабов пише з цього приводу: "Це робота не втішний результат, але я не думаю, що і в цілому це негативна робота.” У ній розглядається можливість того, що процес ресіллабіфікаціі підпорядковується звуковій ієрархії при виділенні сегмента -t, -d, в якому відбувається приглушення. Ця ідея здавалася привабливою, навіть незаперечною для багатьох учених" [???].

Однак дослідження на широкому фактичному матеріалі показали, що ресіллабіфікація - це реальний, але рідкісний феномен сучасної англійської мови, який не піддається поясненню уже відомими явищами. Його пояснення лежить швидше в області сприйняття, ніж використання і побудови мови.

Особливої уваги заслуговує поточний проект "Telsur", так охарактеризований у роботі В. Лабова "Багатоярусна структура діалектів північної Америки ", що вийшла в 1996 р: «Останні 3 роки лінгвістична лабораторія Університету Пенсільванії займалася збором інформації за допомогою Telsur (telephone survey) - дослідженням норм вимови методом телефонного зйомки. Зйомка заснована на отриманні мовних зразків по телефону, враховується як населення певного регіону, так і його географія. Кінцевий продукт цієї зйомки - Фонологічний атлас Північної Америки, який буде містити карти всіх англійських діалектів і територіально відображати процеси фонетичного варіювання усній мови [18, с. 4]». Робота містить також національні карти злиття cot / caught, pin / pen і три рівня вимірювання зсуву голосних у містах Півночі і Півдня США.

Проект підтримується фондами Національної науки і Національного внеску в галузі гуманітарних наук. У його рамках створено Атлас північноамериканської англійської мови (попереднє видання - згадуваний вище Фонологічний атлас Північної Америки). Атлас вийшов в 2002 році під редакцією Мутона і де Грайтера. він буде компакт-диском, підготовленим в Марбургськом університеті під керівництвом професора Юргена Гандке групою вчених, які є авторами відомого "Інтерактивного введення в фв фонетику і фонологію Мутона ".

Атлас являє собою територіальну запис англійської розмовної мови урбанізованих областей США і Канади в 1996-1999 рр. Це перша спроба розуміння вимовних тенденцій в настільки великому регіоні. Атлас складений за підсумками роботи диалектологів за 1933 - 2001 рр., але з позицій нового напрямку американської діалектології, що враховує проблеми як сприйняття, так і формування діалектів, що базується на усвідомленні фонемічних категорій і фонетичних форм, на акустичних вимірах і денотативних оцінках.

Аналіз атласу показує, що традиційні методи збору лінгвістичних відомостей і мовних зразків не забезпечували необхідного огляду американської лінгвістичної географії.

Вибіркове інтерв'ювання городян, польових робітників і жителів сільської місцевості, створення сітки діалектів всередині штатів ніколи не проводилось на всій території США. транскрибування варіантів регіонального вимови не прояснює картину регіональної фонології. Більш того, ці методи повністю упускали з уваги значні часові лінгвістичні зміни, що відбуваються в великих містах. При оцінці тимчасового варіювання вимовних норм в Лос-Анджелесі, Чикаго, Бостоні, Нью-Йорку і Філадельфії, яка дана в атласі, стало очевидно, що лінгвістичну інформацію необхідно збирати протягом 5 років і по всьому континенту. Це було б набагато надійніше традиційно тривалого, довгострокового способу іі накопичення.

Навіть короткий аналіз порушених проблем Сполучених Штатів і Північної Америки дозволяє зробити наступні вельми важливі укладення: у піввіковому розвитку соціолінгвістики виділяються чотири ключові етапи: відокремлення соціологічних функцій мовознавства та її становлення як самостійної гілки лінгвістики; аналіз колишніх наукових результатів з нових позицій і поступове цілеспрямоване накопичення нових відомостей; надання методам наукових досліджень специфічних форм, що втілюють у собі як соціологічні, так і лінгвістичні властивості; поступовий перехід від осередкових до суцільним обстеженням величезних територій з використанням потужних засобів електронного запису усного мовлення, її фонологічної аналізу та систематизації отриманих даних. Між перерахованими етапами немає чітких часових меж. Вони зароджуються в надрах поточних досліджень під впливом нових суспільних проблем і методичних труднощів. тривалий час вони співіснують, конкурують та збагачують  один одного.

Потужним рушієм соціолінгвістики стають електронні засоби комунікації і ЕОМ, що дозволяють оперативно отримувати, систематизувати, аналізувати і узагальнювати величезні потоки інформації в масштабах країни.

Незважаючи на вражаючі результати, отримані в США з його допомогою, метод телефонного зйомки надійний тільки в країнах або регіонах з общедоступнойтелефонной мережею. В інших умовах він буде відображати соціальну та лінгвістичну структуру тією лише частини населення, добробуту який дозволяє мати телефон.

Наукові продукти типу Атласу північноамериканської англійської мови вінчають важливі етапи, а не самі дослідження. По-перше, вони слугують основою для виявлення нових загальних і регіональних проблем, що вимагають наукової розробки. По-друге, вони самі потребують періодичного поновлення зв'язку з тимчасовими змінами мови і міграцією населення.

Назріло питання і про єдине глобальне визначення соціолінгвістики. Створені за півстоліття численні його варіанти або занадто абстрактні, або дуже розлогі, або спрощені, або надмірно ідеологічні, або вузько національні. Все це накладає певний відбиток на результати досліджень. Ми вважаємо, що прийнятним для всього світу було б наступне визначення: соціолінгвістика – це гілка загальної лінгвістики, що досліджує природу, структуру, функції та розвиток мови в суспільстві його носіїв з урахуванням їх соціального стану, походження, виробничих відношеннях, географії, освіти, культури, побуту, віку, оточення і мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях.

 

 

ВИСНОВОК ДО РОЗДІЛУ 2

 

Соціолінгвістика є новою дисципліною, яка доповнює і розширює наші уявлення про мову. Якщо структурна лінгвістика віддавала перевагу вивченню структурної варіативності в аналізі однієї мови, то соціолінгвістика акцентує увагу на вивченні функціональної варіативності мови в суспільстві, яке надає багатоаспектний вплив на мову і в свою чергу відчуває опосередкований вплив з боку мови. Інтенсивно розробляється понятійний апарат соціолінгвістики.

Спроби американських соціолінгвістів, що прагнуть до знаходження відповідностей між соціальними і мовними структурами і переносять методи формального аналізу мови на соціолінгвістичні категорії, певною мірою сприяють вивченню механізму впливу соціальних факторів на мовленнєву поведінку. Але, відчуваючи сильний вплив різних позитивістських концепцій - необіхевіоризму, феноменологічної філософії і т. д.

Слід підкреслити, що вивчення соціальної обумовленості мови, якою в широкому плані займається соціолінгвістика, допомагає ще глибше проникнути в природу мови, з'ясувати умови його функціонування в суспільстві, бо між суспільними функціями мови та мовної системою існують глибокі і безпосередні зв'язки.

Зміст соціолінгвістики, як і будь-якої суспільної науки, обумовлено певною філософською базою. Американська школа соціолінгвістики виходить з суб'єктивно і об'єктивно ідеалістичного розуміння соціальних процесів.

Безсумнівно, що намітився зв'язок між мовознавством і соціологією на основі історичного матеріалізму, що в свою чергу дозволить повніше з'ясувати характер причинних відносин між мовою і суспільством.

 

 

 

 

 

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

Отже, американська соціолінгвістика формується під впливом різних позитивістських напрямів сучасної зарубіжної філософії. В дослідженнях сучасних соціолінгвістів США існують принципові розбіжності в розумінні предмета і завдань соціолінгвістики, яка розуміється і як варіативність мовної поведінки, і як етнографія комунікації, і як спільне варіювання мовних і соціальних структур і т. д. Великою заслугою американської соціолінгвістики є докладна розробка понятійного апарату цієї галузі дослідження.

Найбільш розгорнуту модель соціальної детермінації мовної діяльності запропонував Д. Хаймс.

До основних проблем соціолінгвістики відносяться:

• мова і соціологія особистості;
• соціальні аспекти мовної поведінки: соціолінгвістична теорія мовної поведінки, соціальні детермінанти мовної поведінки,соціолінгвістичні моделі мовної поведінки.

Спроби американських соціолінгвістів, що прагнуть до знаходження відповідностей між соціальними і мовними структурами і переносять методи формального аналізу мови на соціолінгвістичні категорії, певною мірою сприяють вивченню механізму впливу соціальних факторів на мовленнєву поведінку.

Нарешті слід сказати, що вивчення соціальної обумовленості мови, якою в широкому плані займається соціолінгвістика, допомагає ще глибше проникнути в природу мови, з'ясувати умови його функціонування в суспільстві, оскільки між суспільними функціями мови та мовною системою існують глибокі й безпосередні зв'язки.

Зміст соціолінгвістики, як і будь-якої суспільної науки, обумовлено певною філософською базою. Американська школа соціолінгвістики виходить з суб'єктивно і об'єктивно ідеалістичного розуміння соціальних процесів.

Безсумнівно, що намітилася, зв'язок між мовознавством і соціологією на основі історичного матеріалізму дозволить повною мірою з'ясувати характер причинних відносин між мовою і суспільством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ажнюк Б. М. «Всесвітня декларація мовних прав»: український контекст / Б. М. Ажнюк // Соціолінгвістичні студії. – К., 2010. – С. 51–57
2. Алпатов В.М. Історія лінгвістичних навчань. М., 1998
3. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. Підручник. – К.: Академія, 2004. – С. 42-123.
4. Беликов В. И., Крысин Л. П. Социолингвистика : учебник для вузов /Владимир Иванович Беликов, Леонид Петрович Крысин. – М. : Рос.гос. гуманит. ун-т, 2001. – 439 с.Бєліков В.І. Крисін Л.П. Соціолінгвістика. М., 2001
5. Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній. – К., 2001. – 94 с.
6. Зарецький О. В. Ідіолект політика в жанрі громадсько-політичного інтерв’ю, полеміки, промови, дебатів / О. В. Зарецький. – К., 2008. – 124 с.
7. Кочерган М. П. Загальне мовознавство / М. П. Кочерган. – К., 2003.
8. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі / А. П. Мартинюк. – Харків, 2004. – 292 с.
9. Мацюк Г. До витоків соціолінгвістики: Соціолінгвістичний напрям у мовознавстві / Г. Мацюк. – Львів, 2008. – 432 с.
10. Мовна політика та мовна ситуація в Україні: Аналіз і рекомендації / За ред. Юліане Бестерс-Дільґер. – К., 2008. – 363 с.
11. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови / Леся Ставицька. – К., 2005. – 464 с.
12. Шумарова Н. П. Мовна компетенція особистості в ситуації білінгвізму / Н. П. Шумарова. – К., 2000. – 284 с
13. Alim, H. S. (2004) You Know My Steez: An Ethnographic and Sociolinguistic Study of Style Shifting in a Black American Speech Community , Publications of the American Dialect Society, 89, Durham, NC: DukeUniversity Press
14. Labov W. Some Further Steps In Narrative Analysis / W. Labov // In The Journal of Narrative and Life History. — Philadelphia, 1997. — Р. 302–317.
15. Labov W. Academic Ignorance and Black Intelligence / W.Labov // The Atlantic Monthly. — Philadelphia, 1997. — P. 59–67.
16. Labov W. Can Reading Failure Be Reversed? A Linguistic Approach To The Question. In V. Gadsen and D. Wagner (eds.) Literacy Among African / W. Labov. — Cresskill, 1995. — Р. 244.
17. Labov W. Resyllabification / W. Labov. — Philadelphia, 1995. — Р. 322.
18. Labov W. The Organization of Dialect Diversity in North America / W. Labov. — Philadelphia, 1997. — Р. 230.
19. Labov, W. “The social motivation of language change,” Word, 19, 273-309.
20. Romaine S. Language in Society: An Introduction to Sociolinguistics /
21. S. Romaine. – Oxford University Press, 1994.– 235 p.
22. Trudgill P. Sociolinguistics: An Introduction to Language and Society / P. Trudgill. – Penguin Books, 1992. – 204 p.
23. LSA. Linguistic Society of America