Статистичне дослідження розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону (на матеріалах Волинської області)

Досвід свідчить, що там, де застосовують самообчислення, перепис триває довше, оскільки більшість відповідей заповнюють невірно або зовсім не заповнюють [19].

Одним з першочергових  і найважливіших завдань при  підготовці перепису є розробка його програми, тобто переліку питань, за якими описують населення. Це основний документ, де зазначають мету перепису.

При розробці проекту  програми перепису виходять з необхідності одержання різних даних про населення, які будуть використані для аналізу демографічних та соціальних процесів і вирішення конкретних завдань.

До першої групи  відносять питання, які стосуються категорій переписуваного населення, характеру   проживання на місці перепису  (постійне чи тимчасове).

Друга група  охоплює питання про стать, вік, сімейний стан. Дуже важливим і разом з тим складним є питання про вік. Відомості про вік можна одержати, ставлячи питання про вік або про дату народження. Вік обчислюють за числом прожитих років. Дітей у віці до одного року записують за числом прожитих місяців. У вітчизняних переписах ставилося одночасно питання про вік і дату народження.

До третьої  групи належать питання, що характеризують національний склад населення.

Четверта група  висвітлює грамотність та освіту.

У п'ятій наводять соціально-економічні характеристики населення. Сюди входять відомості про джерела засобів існування: місце роботи, заняття по місцю роботи,соціальну групу.

Шоста група  характеризує народжуваність та шлюбність: чисельність усіх живонароджених дітей, число дітей, які у цей час проживають разом з батьками, народження дітей по порядку, перспективи народжуваності [12].

Крім питань, які стосуються безпосередньо розміщення та складу населення, в переписах населення часто ставлять питання з метою вивчення міграції населення. Одержані в результаті перепису дані в поєднанні з іншими ознаками характеризують розподіл постійного населення за тривалістю безперервного проживання у цьому населеному пункті.

Переписний  лист може складатися з індивідуальної карти або бути списком   певного  числа   переписуваних.

Однією з  основних галузей застосування даних  перепису в адміністративних цілях  є розмежування виборчих округів  і розподіл представництва в органах влади. Деякі аспекти правового або адміністративного статусу одиниць територіального розподілу також можуть залежати від чисельності проживаючого там населення. Напрямки використання результатів переписів представлені на рис. 1.3 [19].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.3. Основні  напрямки використання переписів населення

 

Для контролю за первинними даними розробляється спеціальна статистична система контролю якості даних. Ця система включає заходи контролю на всіх етапах обробки даних (при кодуванні, введенні даних, верифікації, агрегуванні, підготовці даних до публікації). В системі статистичного контролю даних широко використовуються методи вибіркового контролю (рис 1.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.4. Етапи  контролю за первинними даними.

 

Перелічені  види контролю дозволяють суттєво зменшити кількість похибок, які містяться  у результатах переписів населення. Тим самим підвищується точність вимірювання показників. Але у результатів переписів є й інші аспекти якості. Це насамперед своєчасність та економічна ефективність [2].

Вибірковий  метод – це засіб поглибленого дослідження демографічних процесів. Його не можна розглядати лише як різновид статистичного спостереження.

Суть вибіркового методу, або, як його ще називають, вибірки, полягає в тому, що для дослідження беруть частину цілого, досить презентабельну для того, щоб робити висновок про всю сукупність досліджуваних фактів та подій. Система правил відбору, його прийомів та способів визначення характеристик досліджуваної сукупності за окремими даними і складає зміст вибіркового методу обстеження.

Основні напрями  використання вибіркового методу з  дослідженні демографічних процесів такі:

- система так званих мікроперешсів, тобто періодичних вибіркових обстежень, дані яких є презентабельними для населення всієї країни.

- спеціальна мережа обстеження населення, тобто систематичне обстеження вибірки або цілого ряду вибірок, які чергуються за незмінною або змінною програмами.

- вибіркове обстеження локального характеру, метою якого! є вивчення певних спеціальних питань.

- вибіркові перевірки повноти реєстрації народжених та померлих, контрольні перевірки правильності реєстрації захворювання, що стало причиною смерті, вибіркові перевірки прописки та виписки населення.

- вибіркові обстеження сімейних бюджетів.

- вибіркові дослідження при розробці матеріалів суцільного обліку міграції населення [8].

Специфіка застосування вибіркового методу до вивчення населення визначається своєрідністю його розселення. Нерівномірність розміщення населення і його специфіка вимагають багатоступінчатого територіального відбору з виокремленням на останньому етапі не окремих одиниць, а гнізд їх.

Якість вибіркового  обстеження багато в чому залежить від переліку або упорядкованості масиву відомостей про одиниці та сукупності, з яких здійснюють відбір, від так званої основи вибірки.

Основа вибірки  має бути повною і характеризувати  спостережуване населення. Роль основи вибірки надзвичайно велика. Особливо вона важлива в демографічних дослідженнях, де одиницею спостереження є сім'я.

Крім переписів  і вибіркових обстежень, у більшості  країн ведуть поточний статистичний облік населення, головна мета якого – одержати дані про природний рух населення і міграції. Відомості про народження і смерті, шлюби і розлучення реєструють у системі записів (реєстрацій) актів громадянського стану (РАГС), і це дає можливість мати уяву про відповідний демографічний процес за допомогою тих чи інших статистичних показників. Узагальнені матеріали такої реєстрації віддзеркалюють, як відомо, поточний облік природного руху, а відомості про кількість прибулих і вибулих – поточний облік міграції. При реєстрації враховуються і деякі характеристики людей, з якими відбулися демографічні події. Наприклад, реєструється не лише факт народження, але й рік народження матері, її громадянство тощо, не тільки факт смерті, але й вік та інші ознаки померлого. Завдяки цьому можна визначити, в яких групах населення відбулися ці події.

Суть анамнестичного методу (від гр. «анамнезис» – спомин, нагадування) полягає в тому, що деяке число осіб опитують про демографічні факти за певний період. Потім з матеріалів опитування виводять відповідні показники. Найхарактернішими анамнестичними обстеженнями є опитування жінок про всі випадки народження та смерті їхніх дітей.

При анамнестичних  опитуваннях поряд з датою  кожної події фіксують також вік опитуваного на момент опитування або дату народження. Порівнюючи ці дати, визначають вік опитуваного в момент настання події (в деяких випадках вік фіксують безпосередньо при опитуванні). Отже, анамнестичні обстеження дають змогу вивчати демографічні явища у трьох напрямах: за віком опитуваної особи в момент настання події, за календарним періодом настання її та за віком опитуваного в момент обстеження.

Слід зазначити, що дані анамнестичних обстежень  за віддалені періоди бувають  неповними.

У цілому вибіркові  демографічні обстеження є важливим джерелом поглибленої інформації про населення, які суттєво доповнюють матеріли перепису і дані поточного обліку населення.

Отже, існує два види звітності (адміністративна і статистична) статистики населення. Переписи населення – це основне джерело отримання відправних базисних статистичних даних, не тільки про осіле населення, а й про осіб без певного місця проживання та групи кочового населення. У переписах застосовують два методи одержання відомостей про населення – опитування (експедиційний) і самообчислення. Крім переписів і вибіркових обстежень, у більшості країн ведуть поточний статистичний облік населення, головна мета якого – одержати дані про природний рух населення і міграції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ РОЗМІЩЕННЯ ТА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ

у ВОЛИНСЬКій ОБЛАСТІ

 

 

2.1. Загальна характеристика розміщення та структури населення у Волинській області

 

У даному розділі важливо дослідити основні показники населення, а саме: розподіл постійного населення за статтю, кількість наявного населення, динаміку кількості міського і сільського населення, динаміку загального приросту, провести розрахунок коефіцієнтів структурних зрушень, а також вивчити тенденції зміни розміщення та структури населення у Волинській області.

Аналіз розміщення та структури населення у Волинській області необхідно розпочати із аналізу загальної характеристики даного процесу:

- аналіз розподіл постійного населення за статтю;

- аналіз тенденцій зміни кількості міського і сільського населення за 2002-2010 роки;

- аналіз кількість наявного населення;

- аналіз структури населення залежно від працездатного віку;

- аналіз розподілу постійного населення за статтю у містах і районах;

- динаміка загального приросту (скорочення) населення, 1990 – 2010 роки;

- ранжування населення за кількістю по містах та районах;

- аналіз структури населення Волинської області у 2010 році.

Для більш детального аналізу стану населення дослідимо місце Волинської області в Україні. На рисунку графічно зобразимо питому вагу наявного населення Волинської області у загальному обсязі наявного населення (рис. 2.1).

Отже, за даними графіка можна зробити висновок, що питома вага області у загальній кількості наявного населення за період 1990-1995 рр. коливається в межах 2,05-2,08, а в період  1995-2004 рр. питома вага наявного населення зростає від 2,08 до 2,20, а протягом останніх 6 років ( 2004-2011 рр.) коливається в межах 2,20-2,26.

 

Рис. 2.1. Зміна питомої ваги Волинської області у загальній кількості наявного населення України станом на 1 січня 1990-2011 років

 

За даними Державного комітету статистики України та Головного  управління статистики у Волинській області проведемо порівняльний аналіз кількості народжених в розрахунку на 1000 жителів (рис.2.2).

 

 

Рис. 2.2. Порівняльний аналіз зімни кількості народжених у розрахунку на 1000 жителів у Волинській області та в Україні за 1990-2010 роки

За результатами порівняльного аналізу з 1990 по 2000 роки спостерігається тенденція до зменшення кількості народжених, але з 2000 по 2010 роки спостерігається збільшення кількості народжених на 1000 жителів по Волинській області, чого не можна сказати про Україну загалом.

Для того, щоб  порівняти кількість народжених, кількість померлих, природний приріст ( скорочення ) населення та смертність дітей до 1 року в розрахунку на 1000 жителів зробимо порівняльний аналіз по Україні і Волинській області (рис. 2.3).

 

Рис. 2.3. Порівняльний аналіз кількості народжених, померлих, природного приросту (скорочення ) населення та смертності дітей до 1 року в Україні та у Волинській області у 2009 році

 

Отже, можна  зробити висновок, що в Україні  менша кількість народжених і померлих в розрахунку на 1000 жителів ніж у Волинській області, природний приріст переважає у Волинській області, також в області менша смертність дітей до 1 року в порівнянні з Україною.

Для аналізу  населення спочатку проаналізуємо  розподіл постійного населення у містах і районах (табл. 2.1), проаналізуємо тенденції зменшення чи збільшення чисельності населення (абсолютний приріст) за 2007-2010 роки та середньорічний темп росту.

Аналіз розподілу постійного населення у містах і районах Волинської області за 2007-2010 роки показує, що чисельність міського населення у 2010 році в порівнянні з 2007 роком збільшилась на 6736 осіб, а сільського зменшилась на 6023.  Щорічно чисельність міського населення в середньому збільшувалась в 1,012 раза, а сільського зменшувалась - в 0,988 раз.

Таблиця 2.1

Аналіз розподілу  постійного населення у містах і  районах

Район, місто	2007		2010		Абсолютне відхилення		Середньо-річний темп росту
	міське	сільське	міське	сільське	міське	сільське	міське	жінки
					2010/	2010/
					2007	2007
Волинська область	524226	509482	530962	503459	6736	-6023	101,285	98,8178
м.Луцьк	204503	х	208700	х	4197	х	102,052	х
м.Володимир-Волинський	38035	х	38523	х	488	х	101,283	х
м.Ковель	66512	х	67598	х	1086	х	101,633	х
м.Нововолинськ	57268	х	57735	х	467	х	100,815	х
райони
Володимир-Волинський	2217	24203	2205	23690	-12	-513	99,4587	97,8804
Горохівський	15004	39983	14932	38801	-72	-1182	99,5201	97,0437
Іваничівський	6693	27144	6696	26254	3	-890	100,045	96,7212
Камінь-Каширський	11240	50937	11578	51206	338	269	103,007	100,528
Ківерцівський	24182	40031	23730	39774	-452	-257	98,1308	99,358
Ковельський	8517	32899	8641	32390	124	-509	101,456	98,4528
Локачинський	3881	19823	3855	19233	-26	-590	99,3301	97,0237
Луцький	6003	52928	6044	54538	41	1610	100,683	103,042
Любешівський	5450	30633	5504	30646	54	13	100,991	100,042
Любомльський	13137	27469	13084	26728	-53	-741	99,5966	97,3024
Маневицький	14072	41736	14308	41081	236	-655	101,677	98,4306
Ратнівський	13331	38317	13574	38091	243	-226	101,823	99,4102
Рожищенський	15248	25890	15287	25260	39	-630	100,256	97,5666
Старовижівський	4985	26858	5024	26022	39	-836	100,782	96,8873
Турійський	8570	18622	8572	17984	2	-638	100,023	96,5739
Шацький	5378	12009	5372	11761	-6	-248	99,8884	97,9349