Статистичне дослідження розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону (на матеріалах Волинської області)

Міністерство  освіти і науки, молоді і спорту України

Луцький національний технічний університет

Факультет бізнесу

 

 

 

Кафедра прикладної статистики

                                                                            та економіки праці

 

 

 

ВИПУСКНА  РОБОТА

на  тему:

“Статистичне  дослідження розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону

(на матеріалах  Волинської області)”

 

 

 

 

Студент групи ПС -41

Голик А.В

Керівник  роботи              ________              к.е.н., доцент Шубалий О. М.

(підпис)

 

Завідувач кафедри          ________               проф. Черчик Л. М.

(підпис)

 

 

 

 

 

2011 р

ЗМІСТ

 

	ВСТУП	6
РОЗДІЛ 1	ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ РОЗМІЩЕННЯ ТА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ	9
	1.1. Суть, класифікація, особливості розміщення та структури населення	9
	1.2. Методичні аспекти статистичного аналізу розміщення та структури населення	24
	1.3. Інформаційна та законодавча база статистичного дослідження розміщення та структури населення	37
РОЗДІЛ 2	АНАЛІЗ РОЗМІЩЕННЯ ТА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ у ВОЛИНСЬКій ОБЛАСТІ	49
	2.1. Загальна  характеристика розміщення та  структури населення у Волинській області	49
	2.2. Аналіз причинно-наслідкових  зв’язків показників розміщення  та структури населення	63
	2.3. Виявлення  закономірностей та прогнозування зміни показників розміщення та структури населення	71
	ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ	76
	СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ	85
	ДОДАТКИ	89
	ГРАФІЧНА  ЧАСТИНА	95

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А де анотація ???????????????

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Питання розміщення та структури населення завжди було і залишатиметься актуальним, так-як ці показники безпосередньо впливають один на одного і дають можливість оцінити тенденції їх зміни, порівняти інтенсивність цих процесів у регіональному аспекті, вивчити динаміку та структуру населення тощо. За допомогою статистичного методу і різних методів розрахунку у курсовій роботі описуються показники розміщення та структури населення і їх вплив один на одного. Кінцевою метою розвитку будь-якого прогресивного суспільства є створення сприятливих умов для довгого, здорового і благополучного в матеріальному відношенні життя людей. Аналіз тенденцій у зміні рівня структури, чисельності, складу та розміщення населення дозволяє судити наскільки ефективно суспільство справляється з задачею боротьби з відтворення і збільшення населення.

Особливості статистичного дослідження цих процесів полягають в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв’язку. Для цього застосовується система статистичних методів.

Метою роботи є вивчення теоретико-методологічних, практичних аспектів та розробка практичних пропозицій щодо проведення економіко-статистичного аналізу розміщення та структури населення на прикладі окремого регіону.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані  завдання:

- розглянути суть, класифікацію, особливості розміщення та структуризації населення;

- узагальнити методологічні аспекти економіко-статистичного аналізу розміщення та структури населення;

- визначити інформаційну базу статистичного дослідження розміщення та структури населення;

 

 

- преставити загальну характеристику розміщення та структури населення;

- провести аналіз причинно-наслідкових зв’язків показників розміщення та структури населення;

- виявити закономірності та зробити пронозні оцінки зміни показників розміщення та структури населення у Волинській області.

Об’єктом дослідження є процеси розміщення та структуризації населення в окремому регіоні – Волинській області.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладі аспекти проведення економіко-статистичного аналізу розміщення та структури населення з врахуванням специфіки окремого регіону.

Методи  дослідження. Вирішення поставлених у роботі завдань здійснено з використанням таких загальнонаукових прийомів і методів дослідження: метод логічного узагальнення, аналізу та порівняння – для визначення сутності понять “наявне населення”, “постійне населення” (п.1.1); групування – для групування постійного населення у Волинській області за статтю (п. 2.1); графічний метод – структурні та секторні діаграми для статистичного дослідження структури і розміщення наявного і постійного населення у районах та за статтю (п. 2.1); вивчення рядів динаміки – динаміка кількості населення, а також кількості народжених і померлих (п. 2.1, 2.3); рангова кореляція – для визначення щільності зв’язку між кількістю працездатного населення та коефіцієнтом народжуваності (п. 2.2); кореляційно-регресійний аналіз – для визначення рівня впливу коефіцієнта народжуваності на загальне демографічне навантаження (п. 1.2, 2.2); методи прогнозування, такі як економіко-математичне моделювання, методи ковзної середньої та експоненціального згладжування, метод середньорічного темпу росту – для розробки моделі прогнозування тенденцій зміни постійного населення у Волинській області.  (п. 2.3);

Емпіричною і фактологічною  основами проведеного дослідження  стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, у яких висвітлено основні  положення, принципи та проблеми розміщення та структури населення у Волинській області.

Інформаційною базою для проведення дослідження виступають статистичні щорічники, Закони України, підручники, монографії, періодичні видання присвячені проблемам статистики  населення.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи розглянуті та схвалені на: ІІІ науково-практичній конференції молодих науковців, аспірантів, здобувачів і студентів Луцького національного технічного університету (м. Луцьк, 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми і перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в умовах глобалізації економіки” (Луцьк, 3 грудня 2010 р.) та Пятой всеукраинской научно-практической конфкренции студентов, аспирантов и молодых ученых“Современные задачи прикладной статистики, промышленной, актуарной и финансовой математики” (Донецк, 26-28 апреля 2010 года).

Обсяг та структура  роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних джерел, додатків, графічної частини. Повний обсяг роботи становить 94 сторінок комп’ютерного набору, у тому числі основного тексту – 84 сторінок, що містить 20 таблиць і 27 рисунок, список використаних джерел з 45 найменувань на 4 сторінках, 4 додатки на 5 сторінках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ РОЗМІЩЕННЯ ТА СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ

 

 

1.1. Суть, класифікація, особливості розміщення та структури населення

 

Наявність достовірної  демографічної інформаці є необхідним елементом забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства. Адже всі економічні та соціальні процеси так чи інакше стосуються інтересів населення та відображаються в демографічних показниках. Показники розміщення та структури населення безпосередньо впливають один на одного і дають можливість оцінити тенденції їх зміни, порівняти інтенсивність цих процесів у регіональному аспекті, вивчити динаміку та структуру населення тощо.

Розробці методологічних і методичних засад дослідження  сучасної демографічної ситуації, виявленню  причин та наслідків демографічної кризи, тенденцій демографічних процесів та їх регіональних особливостей присвячували наукові праці багато вчених, зокрема, Д. Богиня, В. Джаман, Е. Лібанова,            Ю. Муромцева, І. Прибуткова, С. Пирожков, В. Стеценко, С. Стеценко,                Н. Гринчук, Н. Лакіза-Сачук, В. Новіков, С. Цапок, Л. Нождаков, Ю. Дехтяренко, П. Шевчук, Н. Фойгт та інші.

У сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному тлумаченню основних понять населення. Вивченням питань щодо населення займаються багато вітчизняних науковців, кожени з яких вносить своє трактування понять наявне і постійне населення (табл.1.1).

Отже, наявне населення  – це все населення яке на певний момент часу знаходиться на даній  території не залежно від його постійного місця проживання. Постійне населення – це населення яке довгий час проживає на даній території незалежно від його наявності на певний момент часу.

Таблиця 1.1

Визначення  понять „наявне і постійне населення”

Автор	Визначення
Г. Столяров, М. Огай [13]	Наявне населення (НН) – це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їхнього постійного проживання. Постійне населення (ПН) – це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їхньої наявності на момент реєстрації.
Ю. Муромцева [8]	Наявне населення  – це люди, які знаходяться на ній в момені перепису, незалежно від того, скільки часу вони тут знаходяться, збираються чи н залишатись тут далі, враховані чи ні в списках. Постійне населення  складається з людей, шо постійно живуть в даному місці незалежно  від того, чи знаходяться вони тут  в той чи інший момент і чи містяться  в тих чі інших списках проживаючих  даної місцевості.
С. Стеценко, В. Швець [12]	Наявне населення  складається з усіх, хто проживає в цьому населеному пункті, регіоні, адміністративній одиниці постійно або тимчасово на стан критичного моменту перепису. В наявне населення не включають тимчасово відсутніх. У постійне, навпаки, тимчасово відсутніх включають, а тих, що тимчасово проживають, виключають.
Статистичний  щорічник [23].	До наявного населення відносять всіх осіб які  на даний момент знаходяться на певній території. До постійного населення  відноситься населення, яке постійно проживає  на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх, якщо їх відсутність не перевищувала 12 місяців

 

Під структурою (складом) населення розуміють його розподіл відповідно до значення якої-небудь ознаки. Для побудови структури може бути використана будь-яка характеристика, що становить інтерес для дослідника. При вивченні населення переважними об'єктами аналізу науковців є наступні групи структур і характеристик:

- статево-віковий склад населення (структура) – розподіл 
населення за віком і статтю. Це головні аскриптивні (що фіксуються при народженні) характеристики населення;

- шлюбний склад населення – розподіл населення за шлюбним станом;

- сімейний склад населення – розподіл населення за сім'ями різного типу та станом індивіда у сім'ї;

- характеристики віталістичних (демографічних) подій, тобто характеристики, що стосуються народжень і смертей, шлюбів і розлучень: вік одруження, порядковий номер шлюбу, число народжених дітей, вік при народженні дитини, число вагітностей, генетичні інтервали, число народжень, число смертей, число мертвонароджених;

- етнічний склад населення – розподіл населення за національністю, рідною мовою. Основним джерелом при визначенні етнічного складу населення й аналізі динаміки чисельності народів є матеріали переписів населення. У переписах більшості країн є ряд питань, що дають відомості про етнічну структуру. Щоб уникнути різних помилок у визначенні етнічної належності при підготовці до Перепису складають словники національностей, у яких перелічуються народи, що живуть у країні, із усіма варіантами їхніх назв і самоназв [34].

Одні питання дозволяють прямо визначити етнічну належність опитуваного, інші – лише опосередковано. До прямих показників етнічної структури населення відносять питання, що фігурує в багатьох переписах, про рідну мову. Цей показник досить об'єктивний і в більшості випадків тісно пов'язаний з етнічною належністю. При відсутності прямих даних про національну належність для визначення етнічної структури населення, крім відомостей про рідну мову, використовуються ще й інші непрямі показники: розмовна мова, знання інших мов, місце народження, громадянство (підданство), конфесія, расова належність. Зараз у світі нараховують близько 1000 національностей, в Україні проживає більше 100 [23].

Економічний склад населення – це такі характеристики, 
як джерело доходу, статус зайнятості, професія, галузь та інші [13].

До них належать і найбільш узагальнюючі характеристики – коефіцієнти економічної активності, зайнятості і безробіття. Зараз статистика до економічно активного населення відносить населення віком від 15 до 70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг, або осіб, зайнятих економічною діяльністю, яка приносить доход, і безробітних (за визначенням Міжнародної Організації Праці (МОП)). А до економічно неактивного населення (поза робочої сили ) відносять осіб, що не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні [19].