Статистичний аналіз рентабельності підприємства

Виручка приймається до уваги  без податку, додану вартість і акцизи, які, будучи непрямими податками надходять до бюджету. З виручки також виключна сума націнок (знижок), яка надходить торговим і постачальницько-збутовим підприємствам, бере участі у збуті продукції. У цьому грошові надходження, пов'язані з основними засобами, матеріальних (оборотних) і нематеріальних активів, продажна вартість валютних цінностей, цінних паперів не входять у склад виручки.

Підприємство можуть утворювати зайві матеріальні цінності зміною обсягу виробництва, недоліків у системі постачання, реалізації та інших причин. Тривале зберігання цих цінностей на умовах інфляції призводить до того, що виручка від його реалізації виявиться нижче цін придбання. Підприємство вправі списувати, продавати, ліквідувати, передавати їх у статутні фонди інших підприємств будинку, споруди, устаткування, транспортні засоби та інші основні фонди, матеріальних цінностей, продавати окремі об'єкти, товарно-матеріальні цінності й решта видів майна. Фінансовий результат має місце лише за продажу перелічених видів майна. При реалізації основних фондів фінансовий результат окреслюється відмінність між продажною ціною реалізованих набік основних засобів та його залишкової вартістю з урахуванням згаданих витрат щодо реалізації.

Під іншим майном підприємства розуміються сировину, матеріали, паливо, запчастини, нематеріальні активи (патенти, ліцензії), валютні цінності, цінних паперів. Різниця між продажною  ціною цих видів майна підприємства міста і їх балансовою вартістю (з  урахуванням понесених у зв'язку з цим витрат) становить фінансовий результат, впливає на сумі балансового прибутку.

Доходи від дольової участі в статутний капітал іншого підприємства представляють частину його чистий прибуток, яка надходить засновнику в заздалегідь обговоренному розмірі, або у вигляді дивідендів з акцій, пакетом яких володіє засновник.Доходами від цінних паперів є відсотки за облігаціями, короткотерміновим казначейським зобов'язанням, дивіденди з акцій. Чи по кишені, наданих в борг, підприємство отримує доходи в умовах договору між кредитором і позичальником.

Показники рентабельності вимірюють  дохідність підприємства з різних позицій, і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу. Вони є важливими характеристиками факторного середовища формування прибутків і доходу підприємства. Через це вони служать обов'язковими елементами порівняльного аналізу та оцінки фінансового становища підприємства.

Розмаїття показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її. Кожен із вихідних показників розкладається  в факторну систему з різноманітним ступенем деталізації, що задає кордону виявлення з оцінкою виробничих резервів.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Система показників  рентабельності підприємства

Показники рентабельності являються  відносними характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства з різних та групуються в співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.

Показники рентабельності є  важливими характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу) підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняного  аналізу та оцінки фінансового стану  підприємства.

При аналізі виробництва, показники рентабельності можна  об'єднати в слідуючи групи:

1) показники рентабельності  продукції;

2) показники рентабельності  капіталів (активів);

3) показники, розраховані  на підставі потоків власних  грошових коштів.

Перша група показників формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності (доходності) по показникам прибутку (доходу), відбитий в звітності підприємства.

Наприклад:

 

 

 

 

Даний показник характеризує прибутковість (доходність) продукції  базисного та звітного періоду.

Друга група показників рентабельності формується на підставі розрахунків рівнів рентабельності в залежності від зміни розміру та характеру авансованих коштів: всі активи підприємства; інвестиційний капітал (власні кошти + довгострокові зобов'язання); акціонерний (власний) капітал.

Наприклад:

 

 

Неспівпадання рівнів рентабельності по цим показникам характеризує ступінь  використання підприємством фінансових ричагів для підвищення доходності, довгострокових кредитів та інших зайнятих коштів.

Дані показники - практичні. Вони відповідають вимогам власників. Наприклад, адміністрацію підприємства інтересує віддача (доходність) всіх активів (всього капіталу); потенційних  інвесторів і кредиторів - віддача  на інвестуємий капітал; власників  та учеридителів - доходність акцій.

Кожний з перерахованих  показників легко моделюється по факторним залежностям. Розглянемо наступну залежність:

Ця формула розкриває  зв'язок між рентабельністю всіх активів (або виробничих активів), рентабельністю реалізацій та фондовіддачі (показників обороту виробничих фондів).

Економічний зв'язок полягає  в тому, що формула прямо вказує шляхи підвищення рентабельності: при  низькій доходності продаж необхідно  прискорювати обіг виробничих активів.

Розглянемо ще одну фактичну модель рентабельності:

Як бачимо рентабельність власного (акціонерного) капіталу залежить від змінений рівня рентабельності продукції, швидкість обороту совокупного  капіталу та співвідношення власного та займаного капіталу. Вивчення цих  залежностей має доказну ціну для оцінки фінансового стану  підприємства, оцінки степені результатів  своєї діяльності. З цієї залежності виходить, що при інших рівних умовах віддача акціонерного капіталу підвищується при збільшенні займаних коштів в  складі совокупного капіталу.

Третя група показників рентабельності формується на базі розрахунку рівня рентабельності аналогічно показникам першої та другої груп, однак замість прибутку в розрахунку приймається прибуток грошових коштів.

Наприклад:

Дані показники дають  уяву про ступінь важливостей  підприємства забезпечити кредиторів, позичальників та акціонерів власними грошовими коштами в зв'язку з  використанням його виробничого  потенціалу. Концепція рентабельності розраховується на підставі притоку  грошової "наличности", широко використовується в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вона більше приоритетна, тому що операції з грошовими потоками є признакою інтенсивного типа виробництва  ознакою "здоров'я" економіки і  фінансового стану підприємства. Перехід на використання цієї концепції потребує перебудови звітності підприємства. Ця робота минається лише на початковій стадії.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі  шляхів підвищення рентабельності важливо  розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм використовуємих  ресурсів та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між  собою в тісному функціональному  зв'язку.

Підприємство на сам перед  звертає свою увагу на проблеми контролю за змінами промислової виробничості і стараються знизити роль зовнішнього  фактору, або фінансової виробничості. Однією з вимог процвітання підприємства являється розширення ринку збуту  продукції за рахунок зниження ціни за пропонуємі товари. Оскільки цей  процес не супроводжується зниженням  цін на використовуємі ресурси, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва  на контроль за зміненням промислової  виробничості, тобто за внутрішніми  факторами: зниження матеріалоємності і трудоємкості продукції, підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання.

Основні показники рентабельності:

• Рентабельність продукції;
• Рентабельність продаж;
• Рентабельність активів;
• Рентабельність текучих активів;
• Рентабельність власного акціонерного капіталу.

1. Рентабельність продукції (витрати) (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукту від реалізації продукції (Пр) до повної собівартості реалізації продукції (С):

   (1)

Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції на одиницю витрат в  основній діяльності підприємства.

2. Рентабельність продаж (RОS) визначається як відношення прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, включаємих в ціну продукції (В):

   (2)

Рентабельність продаж характеризує доходність основної діяльності підприємства. Менеджер використовує цей показник для контролю над взаємозв'язком  між цінами, кількості реалізує мого товару, витрат виробництва і реалізації продукції.

3. Рентабельність активів (КОА) визначається як відношення прибутку (балансової чи чистої) (Пб або Пч) до середньої величини активів за якийсь період (Аср):

   (3)

Цей показник служить для  визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальну оцінку доходності вкладеного в виробництво  капіталу, як власного так і заємного.

Рентабельність активів  також можна представити як ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів: рентабельності продаж і  оборачуваємості активів (Оа):

   (4)

Чим менше доля прибутку в ціні, тим більше повинна бути швидкість обороту, щоб рентабельність вкладень в підприємство була достатньою. І навпаки, чим нижче швидкість  обороту, тим більше повинна бути доля прибутку в ціні товару.

4. Рентабельність поточних активів (Рта) уявляє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ат.ср):

   (5)

Цей показник характеризує величину прибутку, отриману з кожної гривні що вкладена у поточні активи.

5. Рентабельність власного акціонерного капіталу (RОЕ) визначається як відношення чистого прибутку (Пч) до середньої величини власного капіталу підприємства (Кс) за якийсь період:

   (6)

Цей показник займає особливе місце серед показників рентабельності і характеризує ефективність використання власних коштів акціонерів, величину прибутку, отриману на кожну гривню вкладень акціонерів в підприємство і залишаючи в розпорядку підприємства. Значення цього показника відбиває ступінь привабливості об'єкта для  вкладень коштів акціонерів. Чим вище цей показник, тим більше прибутку приходиться на одну акцію, тим вище потенційні дивіденди.

На величину рентабельності власного акціонерного капіталу впливає  показник рентабельності активів.

В ринковій економіці придається велике значення порівнянням прибутку з прибуткоутворюючими факторами  і базами її формування.

При стандартній оцінці фінансового  стану підприємства пропонується західними  методиками:

• По-перше, використання системи взаємозв'язаних показників рентабельності, кожний з яких несе однакове навантаження як для робітників підприємства так і для користувачів фінансової інформації (менеджерів, акціонерів, інвесторів та кредиторів);
• По-друге, використання системи показників рентабельності як однієї з елементів фінансово-економічної оцінки текучого положення підприємства;
• По-третє, необхідність проведення динамічного і порівняного аналізу показників рентабельності по секторам основної діяльності, по підприємствам - аналогам і підприємствам - конкурентам.

Для цієї мети розроблена система  показників рентабельності, котра об'єднує  три основним класи показників (табл. 1.)

1. Показник  рентабельності,  розрахований  на  підставі  прибутку (доходу).

2. Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням  виробничих активів.

3. Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків  власних грошових коштів.

 

Таблиця 1 - Система фінансових коефіцієнтів рентабельності

Основні класи показників рентабельності	Фінансові коефіцієнти рентабельності
1	2
1. Показник рентабельності, розрахований на підставі прибутку (доходу)	1.1 .Коефіцієнт обмеженого  рівня валового прибутку 1.2.Коефіцієнт обмеженого  рівня прибутку від основної (операційної)  діяльності 1.3.Коефіцієнт обмеженого  рівня прибутку всієї діяльності  підприємства 1.4.Коефіцієнт обмеженого  рівня чистого прибутку 1.5.Коефіцієнт критичної  рентабельності
2.Показник рентабельності, розрахований в зв'язку з використанням  виробничих активів	2.1.Коефіцієнт віддачі  на всю суму виробничих активів 2.2.Коефіцієнт віддачі  на інвестований капітал 2.3.Коефіцієнт віддачі  на акціонерний капітал
3.Показник рентабельності, розрахований на підставі потоків  власних грошових коштів	3.1.Коефіцієнт рентабельності  відбору 3.2.Коефіцієнт рентабельності     совокупного капіталу 3.3.Коефіцієнт рентабельності  власного капіталу 3.4.Коефіцієнт обслуговування  боргу