Фінансовий механізм соціального страхування на випадок безробіття

МІНІСТЕРСТВО  ФІНАНСІВ УКРАЇНИ 

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА  АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ 
 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ з дисципліни “Соціальне страхування” НА ТЕМУ:

“ Фінансовий механізм регулювання соціального страхування на випадок безробіття ”

                                                                                                              
 
 

  

  Виконала:

      студентка групи 402-ф

      Дзьоба  В. П.

      Перевірив:

Дуб А. Р. 
 
 
 

Львів 2011

     Зміст

     Вступ……………………………………………………………………..3

1. Сутність, функції та роль соціального страхування у

фінансовій  системі України……………………………………………4

2. Фінансовий механізм регулювання соціального страхування на випадок безробіття…………………………………………………..6
1. Фінансові методи фонду. Планування роботи фонду на

2012 рік……………………………………………………………….9

2. Фінансові важелі фонду. Мінімальний розмір допомоги

по  безробіттю………………………………………………………..12

3. Правове та нормативне забезпечення………………………16

Висновки………………………………………………………………..18

Список  використаної літератури……………………………………...19 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Вступ

     Соціальне страхування —  це важлива складова частина соціального захисту населення, центром якого є людина та її потреби, а якість їх задоволення впливає на соціально-економічний розвиток держави. Соціальне страхування створює умови для відтворення робочої сили та захисту громадян у разі настання певних страхових випадків: втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, нещасного випадку на виробництві, догляду за дитиною, вагітності та пологів тощо.

     Система соціального страхування включає в себе соціальні, економічні, фінансові та правові аспекти.

     Саме  фінансовий аспект я буду досліджувати в ході даного науково-дослідного завдання, а саме – фінансовий механізм регулювання соціального страхування на випадок безробіття.

     Метою даної роботи є якісна та кількісна оцінка фінансового механізму регулювання соціального страхування на випадок безробіття.

     Основні завдання:

1. Аналіз і оцінка ефективності роботи фінансового механізму;
2. Характеристика основних елементів;
3. Дослідити сферу фінансового контролю за діяльністю Фонду загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття;
4. Зробити необхідні висновки.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
     

1. Сутність, функції та роль соціального  страхування у  фінансовій системі  України

     Соціальне страхування є фінансовою категорією, яка виражає економічні відносини, що виникають в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту шляхом формування фондів грошових коштів та їх використання для забезпечення громадян у старості, на випадок постійної чи тимчасової втрати працездатності, безробіття, підтримки материнства, а також з охорони здоров’я.

     У сфері соціального страхування  виникають такі основні групи  фінансових відносин:

• між страховими фондами та юридичними особами, які виступають платниками обов’язкових внесків;
• між фондами та найманими працівниками, за рахунок яких формуються доходи бюджету фонду;
• між фондами та державним, місцевими бюджетами в процесі перерозподілу державних фінансових ресурсів;
• між фондами й іншими органами, кошти яких використовуються для фінансового забезпечення соціальних програм;
• між територіальними і центральними органами фондів з метою забезпечення соціальних виплат у регіональному та місцевому розрізах; між фондом та певними категоріями громадян, які отримують за рахунок його коштів матеріальне забезпечення і соціальні послуги;
• між фондом і відповідним відомством, міністерством (наприклад, Міністерством праці та соціальної політики, службою зайнятості тощо);
• між фондом і установами, організаціями, які виконують певні види робіт (професійне навчання та перепідготовку не зайнятого населення);
• між фондами та фінансовими органами в процесі здійснення контролю за рухом державних фінансових ресурсів.

           Матеріальною основою  цих відносин є грошові кошти, які мають законодавчо визначені джерела формування та напрями їх використання. Фонди грошових коштів можуть бути як державними, так і недержавними.

     Соціальному страхуванню властиві дві функції: розподільна та контрольна.

     Розподіл  відбувається у формі руху грошових коштів:

• між окремими державними соціальними фондами;
• між бюджетами та соціальними фондами;
• шляхом виплати пенсій, соціальних допомог фізичним особам;
• шляхом направлення коштів на утримання органів управління;
• шляхом інвестування у цінні папери тощо.

     Суб’єктами розподілу є держава, підприємства, організації,фізичні особи.

     Об’єктом розподілу виступає валовий внутрішній продукт (ВВП), створений у суспільстві за рік.

     В процесі розподілу ВВП роботодавці  та фізичні особи сплачують внески на соціальне страхування у державні цільові фонди. В системі загальнообов’язкового державного соціального страхування всі працівники зобов’язані брати участь у формуванні соціальних страхових фондів, сплачуючи встановлені внески.

     Цільові фонди як самостійні фінансові системи  створені за кожним видом страхування. Розміри соціальних виплат залежать від внеску застрахованого, а часто і від його заробітку. Поряд із орієнтацією на індивідуальні внески в системі соціального страхування мають місце елементи солідарного перерозподілу.

     Контрольна  функція здійснюється у формі фінансового контролю за рухом грошових коштів. Вона забезпечує повне та своєчасне надходження коштів до соціальних фондів та їх цільове використання згідно з плановими завданнями. Контроль проводиться з метою перевірки дотримання суб’єктами розподілу чинного законодавства та узгодження суспільних, колективних та приватних інтересів у державі.

     Соціальне страхування виступає важливим елементом  фінансової системи України. Державне соціальне страхування тісно  пов’язане з державними цільовими фондами та державним бюджетом, кошти яких є джерелами фінансування соціальних виплат. Недержавне соціальне страхування може проводитися суб’єктами підприємницької діяльності (страховими товариствами, недержавними пенсійними фондами тощо). Окремі суб’єкти розподілу взаємодіють між собою і ці відносини опосередковуються рухом фінансових ресурсів.

     Управління  коштами соціального страхування  здійснюють фонди, створені за окремими видами страхування. Оперативне управління проводять правління та виконавчі дирекції фондів. Фінансовий контроль здійснюють Державна податкова служба, Контрольно-ревізійна служба, Державне казначейство, Наглядові ради тощо.

     Державне  регулювання — це важливий елемент управління соціальним страхуванням, формуванням та використанням коштів державних соціальних фондів. Метою державного регулювання у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування є:

• проведення єдиної політики держави в цій сфері;
• забезпечення реалізації прав громадян на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
• створення умов для ефективного функціонування системи соціального страхування;
• забезпечення дотримання суб’єктами соціального страхування вимог законів, інших нормативно-правових актів;
• адаптація системи соціального страхування до міжнародних стандартів.

     Державне  регулювання соціального страхування  полягає у:

• розробці та прийнятті системи законодавчих, нормативно-правових актів, що регламентують відносини в цій сфері;
• щорічному перегляді та затвердженні розмірів страхових внесків, норм, нормативів з урахуванням поточної економічної та соціальної ситуації;
• перегляді видів та розмірів соціальних виплат з метою покращення матеріального забезпечення громадян;
• встановленні обов’язкової вимоги щодо створення страхових резервів з метою забезпечення своєчасності та повноти соціальних виплат;
• державному фінансовому контролі за дотриманням законодавства щодо формування доходів соціальних страхових фондів та цільового використання їх коштів;
• контролі та нагляді за діяльністю центральних і територіальних органів державних фондів, їх взаємодією з іншими суб’єктами.

     Державне  регулювання передбачає створення  та функціонування відповідного фінансового  механізму, який повинен бути спрямований  на раціональне управління рухом  фінансових ресурсів та формування фінансових відносин, що виникають у процесі утворення та використання страхових фондів.

     Фінансовий  механізм регулювання  соціального страхування  — це сукупність фінансових методів, форм та важелів управління фінансовими ресурсами, що призначені для матеріального забезпечення громадян у разі настання страхових випадків.

     Фінансові методи відображають вплив фінансів на процеси, які відбуваються у сфері  соціального страхування. Їх дія виявляється в ході формування та використання бюджетів страхових фондів. Фінансові методи діють за допомогою фінансових важелів. Усі елементи фінансового механізму повинні бути націлені на виконання основних функцій управління, а саме: планування, прогнозування, оперативного управління, регулювання, контролю, нагляду.

     Правове забезпечення виявляється у встановленні правових засад відносин, що мають місце у сфері соціального страхування. Закони України, Укази Президента встановлюють обов’язки, права та відповідальність сторін, які беруть участь у страхуванні. Вони передбачають правові норми, згідно з якими на Кабінет Міністрів України, Пенсійний фонд, інші органи державної виконавчої влади покладаються завдання з розробки конкретних постанов, інструкцій та положень щодо забезпечення виконання законів. Постанови Кабінету Міністрів України, правління Пенсійного фонду та інших державних цільових фондів деталізують статті законів та розробляють механізм їх реалізації в практичній діяльності. Крім того, Кабінет Міністрів України має право видавати в межах своєї компетенції та повноважень нормативні акти, що безпосередньо стосуються соціального захисту населення.

     Склад фінансового механізму  регулювання соціального  страхування