Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2013 в 12:15, реферат
Зовнішньоекономічна діяльність, насамперед зовнішня торгівля, неможливі без переміщення через митний кордон країни юридичними і фізичними особами товарів і транспортних засобів. Фізичними особами, що перетинають митний кордон України, переміщуються й предмети. При такому переміщенні товари і транспортні засоби підлягають обов’язковому митному оформленню і митному контролю в порядку і на умовах, що визначені в МК України та інших нормативно-правових актах.
Вступ ………………………………………………………………………………..…. стор. 3
1. Місце здійснення митного оформлення …………………………………………........ стор. 6
2. Початок процедури митного оформлення ……………………………………..….… стор. 8
3. Завершення митного оформлення …………………………………………...…..…… стор. 10
4. Відмова у митному оформленні ……………………………………………...……..… стор. 12
Висновок ………………………………………………………………...………….. стор. 13
Список використаної літератури ………………………………...………..... стор. 14
3) проведення досліджень
(аналізу, експертизи) проб і зразків
товарів, якщо товари не
4) виявлення порушень
митних правил, якщо товари не
випускаються відповідно до
5) зупинення митного
оформлення відповідно до
6) подання додаткових
документів відповідно до
У разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.
Частиною четвертою статті 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Таким чином, невиконання особою дій, визначених законодавством України, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим.
З огляду на викладене, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, ввезених особами-нерезидентами, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 469 МК України. Санкції за неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, передбачені ст. 469 МК України, дозволяють накласти на особу лише штраф за неправомірні операції з такими товарами, що виключає можливість вилучення митними органами таких товарів, зокрема транспортних засобів.
При виявленні порушення митних правил митний орган здійснює випуск товарів до завершення розгляду справи про таке порушення за умови, що:
1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі у процесі провадження у справі як докази;
2) декларант сплачує
всі митні платежі або
4. Відмова у митному оформленні.
Митний орган може відмовити у пропуску товару через митний кордон України лише за наявності достатніх підстав вважати, що місце походженням товару є країна, товари якої не підлягають пропуску у відповідності із законами України та міжнародними договорами, укладеними в установленим законом порядку.
Як зазначено у статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
Відмова у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів і транспортних засобів громадян повинна обґрунтовуватися з посиланнями на норми актів законодавства з питань митної справи.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, в ньому повинна також міститись інформація про порядок його оскарження.
Зазначене рішення приймається в межах строку, відведеного статтею 255 МК України для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу («Оскарження рішень, дій або бездіяльності митних органів, організацій, їх посадових осіб та інших працівників і відповідальність за них»).
Висновок
Таким чином, новий Митний кодекс України, який прийшов на зміну Митному кодексу України 2002 року, багатий на позитивні моменти, як, в принципі, і негативні. Однією з найважливіших особливостей нового Митного кодексу України є приведення митних процедур і формальностей у відповідність до норм Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) та Європейського законодавства, зокрема, особливу увагу приділено питанням спрощення митних процедур, скорочення термінів митного оформлення (наприклад, однієї імпортно-експортної операції з 24 годин до 4 годин) та зміщення митного контролю на етап пост-аудиту.
Документом передбачено право декларанта на здійснення митного оформлення в будь-якому митному органі, з урахуванням того, що митні органи не зможуть затримати товар більш ніж на 4 години з моменту подачі декларації. При цьому кодекс надав митниці можливість перевірити декларанта після завершення оформлення в порядку пост-аудитного контролю. Також новим кодексом значно розширено права та обов’язки декларанта в процесі заяви митної вартості товарів. Так, декларант визначає митну вартість товару самостійно, при цьому маючи можливість отримати письмову консультацію митного органу. Крім того, новий кодекс дає декларанту можливість отримувати від митного органу письмові обґрунтування невизнання останнім митної вартості товару. Відзначимо ще і той факт, що кодексом чітко визначено перелік документів, які митний орган має право вимагати від суб’єктів господарювання для визначення митної вартості товару (стаття 53 МК України).
Список використаної літератури:
1. Конституція України від 28.06.1996 N 254к/96-ВР;
2. Митний кодекс України від 13.03.2012 N 4495-VI;
3. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення комплектних об'єктів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 630;
4. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631;
5. Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362;
6. Лист Державної митної служби України від 03.09.2012 № 20/2-11/09804-ЕП «Про кваліфікацію дій за ст. 469 МК України»;
7. Лист Державної митної служби України від 06.09.2005 № 010/272-ЕП «Щодо відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів громадян»
8. Митне право України.: Навч. пос. Дьомін Ю.М., Дьоміна С.Ю., Железняк Н.М. та ін. / За заг.ред Юлдашева О.Х. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 232с.