Таможеноое законодательство Украины

3) у митний режим реекспорту поміщується лише частина товарів, раніше ввезених на митну територію України.

3. У митний режим реекспорту  також поміщуються товари, що  перебували у митному режимі  вільної митної зони, безмитної  торгівлі та вивозяться за  межі митної території України.

4. Для поміщення товарів у  митний режим реекспорту особа,  на яку покладається дотримання  вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює  випуск товарів, документи на  такі товари;

2) надати митному органу документи  та відомості, необхідні для ідентифікації товарів, що реекспортуються;

3) у випадках, встановлених законодавством, подати митному органу дозвіл  на проведення зовнішньоекономічної  операції з реекспорту цих  товарів.

 

Стаття 87. Окремі положення щодо застосування митного режиму реекспорту

 

1. Застосування митного режиму  реекспорту можливе за умови  ідентифікації митним органом  товарів, заявлених у цей режим,  як таких, що були раніше  ввезені на митну територію  України.

2. Для товарів, що ввозяться  з наміром подальшого реекспорту, засоби забезпечення ідентифікації можуть бути застосовані на момент їх ввезення на митну територію України.

3. Для забезпечення ідентифікації  товарів, що реекспортуються,  можуть застосовуватися засоби, передбачені частинами другою  і третьою статті 326 цього Кодексу.

4. Не вимагається застосування  засобів забезпечення ідентифікації  до тари, піддонів та інших  подібних товарів, що не мають  індивідуальних ідентифікаційних  ознак.

5. Реекспорт товарів, поміщених  у митний режим імпорту, згідно  з пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу може бути здійснений імпортером цих товарів або його правонаступником.

6. В інших випадках дозволяється  застосування митного режиму  реекспорту при вивезенні за  межі митної території України  товарів іншою особою, ніж та, яка їх ввозила, якщо це виправдано обставинами.

7. Декларування товарів у митний  режим реекспорту може здійснюватися  у будь-якому митному органі, якщо  інше не передбачено цим Кодексом.

8. Товари, що реекспортуються, можуть  вивозитися за межі митної  території України однією чи  кількома партіями. Допускається  вивезення товарів, що реекспортуються,  за межі митної території України  не через той митний орган,  через який товари ввозилися  на цю територію.

9. Замість митної декларації  для декларування у митний  режим реекспорту упаковок, контейнерів,  піддонів та транспортних засобів  комерційного призначення використовуються  документи, що підтверджують попереднє  ввезення зазначених товарів  на митну територію України.

 

Стаття 88. Митний статус товарів, що поміщуються  у митний режим реекспорту

 

1. Іноземні товари, поміщені у  митний режим реекспорту, зберігають  статус іноземних товарів.

2. Товари, що набули статусу українських  внаслідок імпорту та реекспортуються згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу, втрачають статус українських товарів з моменту їх фактичного вивезення за межі митної території України.

 

Стаття 89. Повернення сум ввізного мита при реекспорті товарів

 

1. Після поміщення товарів у митний режим реекспорту згідно із пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу суми ввізного мита, сплачені при імпорті цих товарів, повертаються особам, які їх сплачували, або їх правонаступникам відповідно до цього Кодексу. Акцизний податок і податок на додану вартість при поміщенні товарів згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 цього Кодексу в митний режим реекспорту справляються відповідно до Податкового кодексу України.

 

Глава 17. Транзит

 

Стаття 90. Митний режим транзиту

 

1. Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

Стаття 91. Переміщення товарів і  транспортних засобів комерційного призначення в режимі транзиту

 

1. Переміщення товарів у митному  режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

2. Митний режим транзиту застосовується  до товарів, які переміщуються:

1) прохідним транзитом від пункту  ввезення (пропуску) на митну територію  України до пункту вивезення  (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);

2) внутрішнім транзитом або каботажем:

а) від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного  органу, розташованого на митній території України;

б) від митного органу, розташованого  на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території  України;

в) від одного пункту, розташованого  на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;

г) від штучного острова, установки  або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

 

 

Стаття 95. Строки транзитних перевезень

 

1. Встановлюються такі строки  транзитних перевезень залежно  від виду транспорту:

1) для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного митного органу - 5 діб);

2) для залізничного транспорту - 28 діб;

3) для авіаційного транспорту - 5 діб;

4) для морського та річкового  транспорту - 20 діб;

5) для трубопровідного транспорту - 31 доба;

6) для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші  види транспорту) - 90 діб.

2. До строків, зазначених у  частині першій цієї статті, не  включається:

1) час дії обставин, зазначених  у статті 192 цього Кодексу;

2) час зберігання товарів під  митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення);

3) час, необхідний для здійснення  інших операцій з товарами, у  випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного  органу, який контролює переміщення  цих товарів).

 

 

 

 

 

Стаття 97. Каботажні перевезення

 

1. Під каботажем розуміється  перевезення українських та іноземних  товарів шляхом завантаження  їх на морське (річкове) судно  в одному пункті на митній  території України і транспортування  в інший пункт території України, де здійснюватиметься їх вивантаження. При цьому товари, ввезені на митну територію України морським (річковим) судном, допускаються до каботажного перевезення між митними органами або в межах одного митного органу після їх перевантаження на інше морське (річкове) судно, що ходить під прапором України, або, за умови отримання на це дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, на іноземне судно.

2. Іноземні товари перебувають під митним контролем протягом усього часу каботажу.

 

 

РОЗДІЛ 3  МИТНІ ПЛАТЕЖІ

 

1.1   Глава 41. Загальні положення щодо митних платежів

 

Стаття 270. Оподаткування митними  платежами товарів, що переміщуються  через митний кордон України

 

1. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Правила оподаткування особливими видами мита встановлюються законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

2. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

3. Особливості оподаткування митними  платежами товарів, поміщених у відповідний митний режим, визначені у статті 286 та розділі V цього Кодексу, а також у розділах V і VI Податкового кодексу України.

 

Глава 42. Мито

 

Стаття 271. Мито та його види

 

1. Мито - це загальнодержавний податок,  встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. В Україні застосовуються такі  види мита:

1) ввізне мито;

2) вивізне мито;

3) сезонне мито;

4) особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне.

3. Забороняється застосовувати  інші види мита, крім тих, що  встановлені цим Кодексом.

 

Стаття 272. Ввізне мито

 

1. Ввізне мито встановлюється  на товари, що ввозяться на митну територію України.

2. Встановлення нових та зміна  діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України,  здійснюються Верховною Радою  України шляхом прийняття законів  України.

 

Стаття 273. Вивізне мито

 

1. Вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.

 

Стаття 274. Сезонне мито

 

1. На окремі товари законом  може встановлюватися сезонне  мито на строк не менше 60 та не більше 120 послідовних календарних  днів з дня встановлення сезонного мита.

 

Стаття 275. Особливі види мита

 

1. У випадках, передбачених законами  України (якщо інше не передбачено  міжнародними договорами, згода  на обов’язковість яких надана  Верховною Радою України), з метою  захисту економічних інтересів  України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита:

1) спеціальне мито;

2) антидемпінгове мито;

3) компенсаційне мито.

2. Особливі види мита встановлюються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

3. Спеціальне мито встановлюється:

1) як засіб захисту національного  товаровиробника, у разі якщо  товари ввозяться на митну  територію України в обсягах та/або за таких умов, що їх ввезення заподіює або створює загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

2) як заходи у відповідь на  дискримінаційні та/або недружні  дії інших держав, митних союзів  та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України.

4. Антидемпінгове мито встановлюється  відповідно до Закону України  "Про захист національного  товаровиробника від демпінгового  імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

5. Компенсаційне мито встановлюється  відповідно до Закону України  "Про захист національного  товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіює шкоду або створює загрозу заподіяння шкоди національному товаровиробнику.

 

Стаття 276. Платники мита

 

1. Платниками мита є:

1) особа, яка ввозить товари  на митну територію України  чи вивозить товари з митної  території України у порядку  та на умовах, встановлених цим  Кодексом;

2) особа, на адресу якої надходять  товари, що переміщуються (пересилаються)  у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;