Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Октября 2013 в 22:09, дипломная работа
У магістерській роботі розроблена система автоматизації процесу окислення анолону у виробництві адипінової кислоти на ВАТ “Рівнеазот”. Проектом передбачено створення системи автоматизації, яка забезпечує підтримку основних параметрів технологічного процесу в межах регламенту на основі заміни та підбору приладів, засобів та пристроїв автоматизації.
Вступ __________________________________________________________ 5
1. Техніко-економічне обґрунтування системи _____________________ 6
2. Аналіз технологічно-апаратурної схеми процесу _________________ 8
2.1. Технічна характеристика підприємства _____________________8
2.2. Опис технологічного процесу окислення анолону____________ 10
2.3. Технічна характеристика обладнання, що використовується в технологічному процесі окислення анолону ________________________ 18
2.4. Матеріальний та тепловий баланси технологічного об’єкта __ 20
2.5. Карта технологічних параметрів __________________________ 29
3. Проектування автоматизованої системи керування _______________31
3.1.Аналіз існуючої системи автоматизації та рівня автоматизації___31
3.2. Вибір структури системи управління та комплексу технічних засобів__________________________________________________________ 32
3.2.1. Характеристика засобів автоматизації, що застосовуються в процесі_________________________________________________________ 32
3.2.2 Технічні засоби автоматизації контролера _________________ 37 3.3. Опис функціональної схеми автоматизації ___________________ 46
3. 4. Розрахунок системи автоматизованого регулювання температури в кубовій частині колони ___________________________________________ 54
3.4.1 Вимоги до якісних показників функціонування САР _________ 54
3.4.2 Моделювання та оптимізація САР_________________________ 60
3.5. Дослідження динамічних характеристик контуру регулювання концентрації_____________________________________________________64
3.6. Розробка проекту автоматизації в TRACE MODE_____________ 76
3.7. Проектування зовнішніх електричних проводок _____________ 82
3.8. Опис компоновки і комутації щитів КВПіА _________________ 83
4. Розрахунок економічної ефективності ___________________________86
4.1. Техніко-економічні розрахунки ____________________________86
4.1.1. Одноразові капіталовкладення__________________________ 87
4.1.2. Експлуатаційні витрати _________________________________90
4.2. Розрахунок економічного ефекту __________________________91
4.3. Розрахунок терміну окупності ___________________________ 93
5. Охорона праці та захист навколишнього середовища _____________ 94
5.1. Організація охорони праці при роботах по автоматизації на ВАТ “Рівнеазот” ____________________________________________________ 94
5.2. Шкідливі речовини та заходи захисту _____________________ 97
5.3. Заходи та засоби індивідуального захисту _________________ 105
5.4. Розрахунок заземлюючого пристрою ______________________106
5.5. Розрахунок блискавкозахисту цеху ________________________108
Висновки ____________________________________________________ 111
Список використаної літератури _______________________________
Схема ректифікаційної установки наведена на рис.4.1
Рис. 4.1. Схема ректифікаційної установки
2 - підігрівач потоку живлення;
3 - кип'ятильник;
4 - конденсатор (дефлегматор);
5 - флегмова ємність.
Опис установки.
Об'єкт керування - ректифікаційна установка для виділення з вихідної рідкої суміші цільового компонента в складі дистиляту.
Процес масопередачі відбувається на тарілках зміцнювальної (верхньої) і вичерпної (нижньої) частин колони в результаті взаємодії рідкої і парової фаз, що рухаються в колоні навпроти один одному.
Рушійна сила - різниця між рівноважною і робочою концентраціями цільового компонента в рідкій або паровій фазі: і відповідно.
Робота установки.
Вихідна суміш Gп (Gxf) нагрівається в підігрівнику (рис.4.1) потоку живлення 2 до температури кипіння θп0 і подається в колону 1 на тарілку живлення (i=f).
Вихідна суміш стікає по тарілках нижньої частини колони у вигляді рідинного потоку Gx у куб колони, беручи участь у масообмінному процесі з паровим потоком Gy.
З куба колони виводиться кубовий продукт Gкуб. Частина кубового продукту подається в кип'ятильник 3, де випаровується з утворенням парового потоку Gy0 , що подається в низ колони.
Паровий потік піднімається нагору колони, контактуючи з рідким потоком і збагачуючись цільовим компонентом.
Збагачений цільовим компонентом паровий потік Gyn виводиться з верху колони і подається в дефлегматор 4, де конденсується.
Конденсат збирається у флегмовій ємності 5. Зі збірника флегми відбирається два потоки:
Рис 4.2. Структурна схема ректифікаційної установки.
Математичний опис низу колони
Процеси, що відбуваються у низу колони, показані на рис.4.3.
Рис.4.3. Структурна схема куба та кип’ятильника
. (4.1)
Gгр rгр + Gх1 Cрх1 θ х1 = Gy0 rk + GkCpk θ н . (4.2)
θ н = f (Gгр, Gк ).
.
G x1 = G k + G y0 ,
де ρ k - щільність кубової рідини , кг/м3;
S k - перетин куба колони, м2 ;
h k - рівень кубової рідини, м;
G x1 , G k , G y0 - масові витрати потоків у кубі колони.
h k = f(G k ,G y0 ).
. (4.5)
G x1 C x1 = G k C до +
G y0 C y0 .
.
Позначення:
М0 - маса рідини в нижній частині колони, кг;
r гр - питома теплота конденсації пари, дж/кг;
r k - питома теплота випару кубової рідини, дж/кг.
Математичний опис верха колони.
Процеси, що відбуваються у верхній частині колони, показані на рис.4.4.
Рис.4.4. Структурна схема дефлегматора з флегмоною ємністю
, (4.7)
де θ фл - щільність флегми , кг/м3 ;
Sфл - перетин флегмовой ємності , м2 ;
hфл - рівень флегми , м;
Gyn, Gфл, Gдист - масові витрати, кг/с.
Рівняння статики:
Gyn = Gфл + Gдист
.
hфл=f(Gyn, Gфл, Gд )
. (4.9)
Gyn Cyn = Gдист Cx n+1 + Gфл Cx n+1 . (4.10)
Cдист=f(Gyn, Gфл, Gд ).
Структурна схема n-ої тарілки показана на рис.4.5.
Рис.4.5. Структурна схема n-ої тарілки
(4.11)
Gyn-1*Cpyn-1 * θ yn-1 + Gфл*Cрфл * θ фл =
Gyn *Cpyn * θ у + Gxn *Cpxn * θ у .
на n-ої тарілці;
Структурна схема конденсатора без флегмової ємності показана на рис.4.6.
Рис.4.6. Структурна схема конденсатора без флегмової ємності
.
.
.
Таблицю матеріальних потоків технологічного процесу окислення анолону приведено в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1. Таблиця матеріальних потоків | |||||||||||||||
Номер потоку на схемі
|
Склад ( м3/год/%) | ||||||||||||||
Анолон |
Азотна кислота
|
Вода |
Адипінова кислота |
Глутарова кислота |
Янтарна кислота |
Оцтова кислота |
Двохокись вуглецю |
Закись азоту |
Двохокись азоту |
Окись азоту |
Азот |
Кисень
|
Мідь |
Ванадій | |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
1. |
2,38/100 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2. |
- |
247,42/ 40,5 |
184,86/30,26 |
119,13/19,5 |
38,86/6,36 |
19,43/3,18 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
3. |
243,04/39,63 |
186,01/30,34 |
122,35/19,95 |
38,94/6,35
|
19,47/3,175 |
0,017/0,003 |
0,22/0,036 |
- |
1,94/0,316 |
- |
- |
- |
- |
0,92,/0,15 |
0,31/0,05 |
4. |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
|
- |
|
- |
2,15/76,9 |
0,64/23,1 |
- |
- |
5. |
- |
0,31/5,25 |
0,58/10,8 |
- |
- |
- |
- |
0,22/2,71 |
1,11/19,4 |
0,73/12,55
|
0,07/1,18 |
2,15/37,09 |
0,65/11,1 |
- |
- |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
6. |
- |
242,73/39,77 |
185,51/30,43 |
122,35/20,04 |
38,94/6,35 |
19,47/3,2 |
0,017/0,003 |
- |
- |
0,041/0,006 |
- |
- |
- |
0,92/0,151 |
0,31/0,05 |
7. |
- |
0,003/0,022 |
13,63/99,68 |
- |
- |
- |
0,017/0,125 |
- |
- |
0,039/0,285 |
- |
- |
- |
- | |
8. |
- |
244,27/40,17 |
181,71/29,88 |
122,52/20,15 |
38,94/6,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
0,92/0,15 |
0,31/0,05 | |
9. |
- |
1,5/30,76 |
3,5/69,74 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Тепловий баланс ректифікаційної колони
Тепловий баланс ректифікаційної колони неперервної дії складається для визначення витрати гріючої пари на процес ректифікації.
Прихід теплоти:
з вихідною сумішшю;
;
з флегмою;
;
з гріючим паром;
.
Витрата тепла:
з кубовим залишком;
;
з парами низькокиплячого компонента із колони;
;
з конденсатом гріючого пару;
.
Втрати теплоти в навколишнє середовище .
Таким чином :
.
Підставивши в це рівняння , дістанемо:
.
Витрата гріючого пара в кубі:
.
Витрата гріючого пара на нагрівання вихідної суміші в підігрівнику:
.
Витрата охолоджуючої води в дефлегматорі:
.