Окисление цыклогексанола

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Октября 2013 в 22:09, дипломная работа

Краткое описание

У магістерській роботі розроблена система автоматизації процесу окислення анолону у виробництві адипінової кислоти на ВАТ “Рівнеазот”. Проектом передбачено створення системи автоматизації, яка забезпечує підтримку основних параметрів технологічного процесу в межах регламенту на основі заміни та підбору приладів, засобів та пристроїв автоматизації.

Содержание

Вступ __________________________________________________________ 5
1. Техніко-економічне обґрунтування системи _____________________ 6
2. Аналіз технологічно-апаратурної схеми процесу _________________ 8
2.1. Технічна характеристика підприємства _____________________8
2.2. Опис технологічного процесу окислення анолону____________ 10
2.3. Технічна характеристика обладнання, що використовується в технологічному процесі окислення анолону ________________________ 18
2.4. Матеріальний та тепловий баланси технологічного об’єкта __ 20
2.5. Карта технологічних параметрів __________________________ 29
3. Проектування автоматизованої системи керування _______________31
3.1.Аналіз існуючої системи автоматизації та рівня автоматизації___31
3.2. Вибір структури системи управління та комплексу технічних засобів__________________________________________________________ 32
3.2.1. Характеристика засобів автоматизації, що застосовуються в процесі_________________________________________________________ 32
3.2.2 Технічні засоби автоматизації контролера _________________ 37 3.3. Опис функціональної схеми автоматизації ___________________ 46
3. 4. Розрахунок системи автоматизованого регулювання температури в кубовій частині колони ___________________________________________ 54
3.4.1 Вимоги до якісних показників функціонування САР _________ 54
3.4.2 Моделювання та оптимізація САР_________________________ 60
3.5. Дослідження динамічних характеристик контуру регулювання концентрації_____________________________________________________64
3.6. Розробка проекту автоматизації в TRACE MODE_____________ 76
3.7. Проектування зовнішніх електричних проводок _____________ 82
3.8. Опис компоновки і комутації щитів КВПіА _________________ 83
4. Розрахунок економічної ефективності ___________________________86
4.1. Техніко-економічні розрахунки ____________________________86
4.1.1. Одноразові капіталовкладення__________________________ 87
4.1.2. Експлуатаційні витрати _________________________________90
4.2. Розрахунок економічного ефекту __________________________91
4.3. Розрахунок терміну окупності ___________________________ 93
5. Охорона праці та захист навколишнього середовища _____________ 94
5.1. Організація охорони праці при роботах по автоматизації на ВАТ “Рівнеазот” ____________________________________________________ 94
5.2. Шкідливі речовини та заходи захисту _____________________ 97
5.3. Заходи та засоби індивідуального захисту _________________ 105
5.4. Розрахунок заземлюючого пристрою ______________________106
5.5. Розрахунок блискавкозахисту цеху ________________________108
Висновки ____________________________________________________ 111
Список використаної літератури _______________________________

Вложенные файлы: 1 файл

дип.doc

— 7.21 Мб (Скачать файл)

 

    1. Матеріальний та тепловий баланси технологічного об’єкта

 Схема ректифікаційної  установки наведена на рис.4.1

 Рис. 4.1. Схема ректифікаційної установки

  1. -  ректифікаційна колона;

       2 -  підігрівач потоку живлення;

       3 -  кип'ятильник;

       4  -  конденсатор (дефлегматор);

       5  -  флегмова ємність.

Опис установки.

Об'єкт  керування  -  ректифікаційна установка для виділення з вихідної рідкої суміші цільового компонента в складі дистиляту.

Процес  масопередачі відбувається на тарілках зміцнювальної (верхньої) і вичерпної (нижньої) частин колони в результаті взаємодії рідкої і парової фаз, що рухаються в колоні навпроти один одному.

Рушійна сила  -  різниця між рівноважною і робочою концентраціями цільового компонента в рідкій або паровій фазі: і відповідно.

Робота  установки.

Вихідна суміш Gп (Gxf) нагрівається в підігрівнику (рис.4.1) потоку живлення 2 до температури кипіння θп0 і подається в колону 1 на тарілку живлення (i=f).

Вихідна суміш стікає по тарілках нижньої частини колони у вигляді рідинного потоку Gx у куб колони, беручи участь у масообмінному процесі з паровим потоком Gy.

З куба колони виводиться кубовий продукт Gкуб. Частина кубового продукту подається в кип'ятильник 3, де випаровується з утворенням парового потоку Gy0 , що подається в низ колони.

Паровий потік  піднімається нагору колони, контактуючи з рідким потоком  і збагачуючись цільовим компонентом.

Збагачений цільовим компонентом паровий потік Gyn виводиться з верху колони і подається в дефлегматор 4, де конденсується.

Конденсат збирається у  флегмовій ємності 5. Зі збірника флегми відбирається два потоки:

  • потік дистиляту Gд -  цільовий продукт;
  • потік флегми Gфл  -  рідка фаза, використовувана для зрошення верха колони.

Рис 4.2. Структурна схема ректифікаційної установки.

Математичний  опис низу колони

Процеси, що відбуваються у низу колони, показані на рис.4.3.

Рис.4.3. Структурна схема куба та кип’ятильника

Тепловий баланс низу колони (θ  н = θ 0).

  • Рівняння динаміки:

 .                  (4.1)

  • Рівняння статики:

Gгр rгр  + Gх1 Cрх1 θ х1 = Gy0 rk + GkCpk θ н .                                                (4.2)

  • На підставі (4.1) і (4.2) можна вважати:

θ н = f (Gгр, Gк ).

  • Кращий керуючий вплив Gгр .

Матеріальний баланс по всій речовині.

  • Рівняння динаміки :                          

  .                                                                   (4.3)

  • Рівняння статики : 

G x1 =  G k + G y0 ,                                                                                       (4.4)

де ρ k - щільність кубової рідини , кг/м3;

      S k - перетин куба колони, м2 ;

      h k - рівень кубової рідини, м;

     G x1 , G k , G y0 - масові витрати потоків у кубі колони.

  • На підставі (4.3) і (4.4) можна вважати:

h k = f(G k ,G y0 ).

  • Кращий керуючий вплив Gk .

Матеріальний  баланс по легколетючому компоненті.

  • Рівняння динаміки:                    

  .                                                (4.5)

  • Рівняння статики:

G x1 C x1 = G k C до + G y0 C y0 .                                                                 (4.6)

  • Основні допущення:
  • кип'ятильник з повним випаром, тобто C y0=C x0;
  • тепловий баланс кип'ятильника:

.

Позначення:

 М0 - маса рідини в нижній частині колони, кг; 

r гр - питома теплота конденсації пари, дж/кг;

r k - питома теплота випару кубової рідини, дж/кг.

  • На підставі (4.3) і (4.4) можна записати:

.

  • Кращий керуючий вплив Gгр .

Математичний  опис верха колони.

Процеси, що відбуваються у верхній частині колони, показані на рис.4.4.

Рис.4.4. Структурна схема дефлегматора з флегмоною ємністю

Матеріальний баланс по всій речовині.

  • Рівняння динаміки:

 ,                                               (4.7)

де θ фл  - щільність флегми , кг/м3 ;

      Sфл  - перетин флегмовой ємності , м2 ;

      hфл - рівень флегми , м;

      Gyn, Gфл, Gдист - масові витрати, кг/с.

 Рівняння статики:

Gyn = Gфл + Gдист .                                                                        (4.8)

  • На підставі (4.7) і (4.8) можна вважати:

hфл=f(Gyn, Gфл, Gд )

  • Кращий керуючий вплив Gдист .

Матеріальний баланс по цільовому  компоненті.

  • Рівняння динаміки: 

  .                                    (4.9)

  • Рівняння статики:

Gyn Cyn = Gдист Cx n+1 + Gфл Cx n+1 .                                                         (4.10)

  • На підставі (4.9) і (4.10) можна вважати:

Cдист=f(Gyn, Gфл, Gд ).

  • Кращий керуючий вплив Gфл .

Тепловий баланс верха колони (θ у = θ н).

Структурна схема n-ої тарілки показана на рис.4.5.

Рис.4.5. Структурна схема n-ої тарілки

  • Рівняння динаміки:

                              (4.11)

  • Рівняння статики:

Gyn-1*Cpyn-1 * θ yn-1 + Gфл*Cрфл * θ фл =

Gyn *Cpyn * θ у + Gxn *Cpxn * θ у .                                                      (4.12)

  • Позначення:
  • Мxn - маса парової фази нагорі колони;
  • Cpyn, Cpy,n-1, Cрфл, Cpxn - питомі теплоємності парової і рідкої фази

         на n-ої тарілці;

  • Gyn-1, Gyn, Gxn - витрати парової і рідкої фази на n-ої тарілці.
  • На підставі (4.11) і (4.12) можна вважати:
  • Кращий керуючий вплив Gфл .

 Баланс по паровій фазі.

Структурна  схема конденсатора без флегмової ємності показана на рис.4.6.

Рис.4.6. Структурна схема конденсатора без флегмової ємності

  • Рівняння динаміки: 

     .                                                  (4.13)

  • Рівняння статики:

 .                                                                              (4.14)

  • Особливості:
  • Рішення рівняння динаміки для  pв  дає вираз для інтегральної ланки.
  • Якщо врахувати вираз Gyn = f (pв ), то ланка виходить аперіодичною 1-го порядку.
  • Gyк = f (Gхл ), можна одержати на підставі теплового балансу конденсатора: 

.                                                                    (4.15)

  • На підставі (4.13), (4.14) і (4.15) можна прийняти:Pв =f(Gхл).

Таблицю матеріальних потоків  технологічного процесу окислення анолону приведено в таблиці 4.1.

  Таблиця 4.1.    Таблиця матеріальних потоків

Номер потоку на схемі

 

 

 

 

Склад  ( м3/год/%)

Анолон

Азотна кислота

 

 

 

Вода

Адипінова кислота

Глутарова кислота

Янтарна кислота

Оцтова кислота

Двохокись вуглецю

Закись азоту

Двохокись азоту

Окись азоту

Азот

Кисень

 

 

 

 

 

 

Мідь

Ванадій

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

1.

2,38/100

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

2.

 

-

247,42/ 40,5

184,86/30,26

119,13/19,5

38,86/6,36

19,43/3,18

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

3.

243,04/39,63

186,01/30,34

122,35/19,95

38,94/6,35

 

 

 

 

19,47/3,175

0,017/0,003

0,22/0,036

 

-

1,94/0,316

 

-

 

-

 

-

 

-

0,92,/0,15

0,31/0,05

4.

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

 

-

 

 

-

2,15/76,9

0,64/23,1

 

-

 

-

5.

 

-

0,31/5,25

0,58/10,8

 

-

 

-

 

-

 

-

0,22/2,71

1,11/19,4

0,73/12,55

 

 

0,07/1,18

2,15/37,09

0,65/11,1

 

-

 

-




 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

6.

 

-

242,73/39,77

185,51/30,43

122,35/20,04

38,94/6,35

19,47/3,2

0,017/0,003

 

-

 

-

0,041/0,006

 

-

 

-

 

-

0,92/0,151

0,31/0,05

7.

 

-

0,003/0,022

13,63/99,68

 

-

 

 

-

 

-

0,017/0,125

 

-

 

-

0,039/0,285

 

-

 

-

 

-

 

-

8.

 

-

244,27/40,17

181,71/29,88

122,52/20,15

38,94/6,4

 

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

0,92/0,15

0,31/0,05

9.

 

-

1,5/30,76

3,5/69,74

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-


 

Тепловий баланс ректифікаційної колони

Тепловий баланс ректифікаційної  колони неперервної дії  складається  для визначення витрати гріючої  пари на процес ректифікації.

Прихід теплоти:

з вихідною сумішшю;

;

з флегмою;

;

з гріючим паром;

.

Витрата тепла:

з кубовим залишком;

;

з парами низькокиплячого компонента із колони;

;

з конденсатом гріючого пару;

.

Втрати теплоти  в навколишнє середовище .

Таким чином :

.

Підставивши в  це рівняння  , дістанемо:

.

Витрата гріючого пара в  кубі:

.

Витрата гріючого пара на нагрівання вихідної суміші в підігрівнику:

.

Витрата охолоджуючої води в дефлегматорі:

.

Информация о работе Окисление цыклогексанола