Отчет по практике на підприємстві ВАТ «Рівень»

Міністерство  освіти і науки України

Національний  університет водного господарства і природокористування

Кафедра електротехніки і автоматики

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт

про проходження експлуатаційної практики на підприємстві ВАТ «Рівень»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               ЗМІСТ

1. Опис підприємства.

2. Функціональна схема процесу.

3. Опис функціональної схеми.

4. Монтаж наладка та ремонт засобів та систем автоматизації.

5. Техніка безпеки.

6. Висновок.

7. Список використаної літератури.

 

 

ОПИС ПІДПРИЄМСТВА

ВАТ «Рівень» — підприємство харчової промисловості  України, зайняте у галузі броварництва та реалізації пива. Розташоване у місті Рівному. Збут продукції орієнтований здебільшого на ринок Рівненської та, частково, Волинської областей України.

ВАТ «Рівень» веде свою історію від 1849 року —  року першої відомої письмової згадки про наявність у Рівному пивоварного  виробництва. Подальший розквіт  виробництва пива у Рівному пов'язується з діяльністю чеських переселенців, які активно іммігрували до Російської імперії протягом 1860-х років і  наприкінці десятиріччя з'явилися  й на теренах Рівненського повіту Волинської губернії.

Розширення  промислового виробництва пива у  Рівному пов'язують з відкриттям у 1900 році виробничих потужностей "Парового пивоваренного завода «Бергшлосс»", які задовольняли потреби міста та прилеглих містечок як за російської влади, так й згодом, за часів Другої Польської республіки.

Завод «Бергшлосс» було націоналізовано радянською владою протягом перших місяців після входження до Рівного радянських військ у вересні 1939 року. Згодом підприємство продовжувало випуск пива протягом німецької окупації 1941-44 років. Після повернення радянської влади на територію України Рівненський пивзавод працював як складова частина Рівненського пивоб’єднання Мінхарчопрому УРСР.

Підприємство  було приватизоване зі створенням відкритого акціонерного товариства у 1990-х.

Висока  якість пива ВАТ «Рівень» багаторазово відзначалася медалями щорічних Міжнародних  професійних конкурсів пива, безалкогольних, слабоградусних напоїв та мінеральних вод «Свято пива» (м. Київ). Підприємство — переможець відкритого рейтингу популярності «Гордість міста» Виконавчого комітету Рівненської міської ради в номінації «Краща торгова марка».

 

 

 

 

ОПИС ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ.

Зерно подається  в дробарку, де воно подрібнюється.  Потім це зерно (солод) подається  в заторний чан №1. Подача солоду контролюється датчикам витрати. У  цьому котлі солод нагрівається до певної температури.

Такий же процес відбувається в заторному  чані №2. Коли досягнута потрібна температура, то цю суміш  переганяють з одного котла в інший.  Температура  регулюється датчиками температури. Потім ця суміш подається у  фільтраційний чан де воно фільтрується. В цьому чані ми контролюємо тиск. Фільтрування відбувається певний період часу. Після фільтрації із збірника сусла відкривши клапан воно потрапляє в сусло варильний котел, де вариться при температурі 101-102⁰С.

Зварене пиво подається у вірпул, де відстоюється 30хв. Потім його подають на охолодження. Охолоджене пиво поступає на бродіння.

Весь  процес пивоваріння автоматизований, все здійснюється за допомогою комп’ютера.

 

 

 

МОНТАЖ НАЛАДКА ТА РЕМОНТ ЗАСОБІВ  ТА СИСТЕМ АВТОМАТИЗАЦІЇ

Принцип дії манометра ОБМ1-100 з одновитковою трубчатою пружиною оснований на деформації чутливого елемента (одновиткової трубчатої пружини), яка за допомогою  передавального механізму приводить  в рух стрілку.

Запаяна з одного кінця одновиткова трубчата пружина еліптичного, або овального  розрізу закріплена другим кінцем в  тримачі, з'єднаним з ємністю в  якій вимірюється тиск. Під дією тиску розріз трубки намагається  прийняти круглу форму, внаслідок чого трубка розвертається на величину пропорційну  тиску. При зниженні тиску до атмосферного, трубка приймає початкову форму. Вільний кінець трубки через поводок повертає зубчатий сектор і з ним стрілку.

                               Принципова схема

1. Зубчатий сектор
2. Шестерня
3. Стрілка
4. Одновиткова трубчата пружина
5. Тяга
6. Вісь
7. Тримач

 

Тиск  води в трубопроводі є не менш важливим параметром. Тому для його вимірювання  та контролю встановлюють манометри, які  безпосередньо вимірюють пневматичний сигнал, перетворюють його в електричний, і подають на вторинні прилади, які  показують та реєструють значення тиску. Я вивчив принцип дії пружинних  манометрів, навчився їх ремонтувати. Крім того, я розглянув будову манометрів типу ЕКМ (електроконтактний манометр) та МЕД (магнітоелектричний дифманометр). Манометр ЕКМ показує безпосередньо  виміряні значення, а також слугує для сигналізації верхньої та нижньої  меж тиску. Манометр МЕД вимірює  тиск і перетворює пневматичний сигнал в  електричний. Слід зазначити, що даний  манометр є «глухим», тобто він  не має шкали і стрілки. Вторинним  приладом для вимірювання тиску  є прилади типу КСД-2, ПВ та ін. 

Контроль  витрат холодної та гарячої води є  дуже важливим. Для цього на водопроводах встановлені датчики витрати  – дифманометри типу ДМ.

Термоелектричні термометри.

Термоелектричні термометри для контролю температури  в середині трубопроводу або обладнання. Найчастіші методи встановлення термоперетворювачів  на трубопроводах показано на рис. 3.

Термоелектричні перетворювачі, призначені для вимірювання  температури в технологічних  апаратах і трубопроводах, встановлюють в бабшпках, внутрішня різьба яких повинна бути рівна зовнішній різьбі приєднаного штуцера термоперетворювача. Штуцер може бути рухомим або не рухомим. Довжина монтажної частини термоперетворювача визначається вимогами замовника і може досягати 3200мм.

Рис. 3. Встановлення термоперетворювачів на трубопроводах.

а), б) - на горизонтальній та вертикальній ділянці;

в) - на коліні; г) - з допомогою розширювача.

Чутливий  елемент термоелектричного термометра знаходиться в кінці захисного  чохла. Встановлюють їх так, щоб середина чутливого елемента знаходилась  якомога блище до точки вимірювання, а виміряна ним температура не залежала від температури поверхонь які знаходяться поруч. При встановленні на коліні трубопроводу чутливий елемент повинен бути направлений на зустріч потоку і розміщений в центрі потоку вимірювального середовища. Для запобігання втягування зовнішнього повітря в місці відбору імпульсу старанно вварюють бабишку і ущільнюють в ній штуцер термоперетворювача.

 

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ.

1. Загальні положення
1. Ця інструкція встановлює вимоги з охорони праці для слюсарів з контрольно-вимірювальних приладів і автоматики (КВПіА).
2. Слюсар повинен виконувати такі види робіт:

• ремонт, регулювання, випробовування і здача простих і складних магніто-електронних, автоматичних, тепловимірювальних приладів і механізмів;

• слюсарна обробка деталей;
• укладання і монтаж простих і середньої складності схем з'єднань;
• визначення дефектів приладів, що ремонтуються і усунення їх.
3. До виконання робіт за даним фахом допускаються особи, які:
• досягли 18-річного віку;
• пройшли медичний огляд і не мають медичних протипоказань;
• пройшли навчання, інструктаж з питань охорони праці, стажування під керівництвом кваліфікованого робітника.
4. При виконанні робіт на слюсаря КВПіА можуть діяти наступні небезпечні і шкідливі виробничі фактори:
• рухомі частини виробничого обладнання, виробів, матеріалів, що пересуваються;
• небезпечне значення напруги в електричному ланцюзі, замикання
• якого може відбутися крізь тіло людини;
• гострі кромки, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів і обладнання;
• недостатня освітленість робочої зони;
• токсична дія аміаку та інших шкідливих, речовин, що використовуються в процесі роботи.
5. Слюсарям видається безкоштовно, за встановленими нормами, спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту в складі:
• напівкомбінезон бавовняний;
• рукавиці комбіновані;
• черевики шкіряні.

На зовнішніх роботах , зимою, додатково  видаються:

• костюм бавовняний на утеплювальній прокладці;
• валянки.

На випадок аварійних ситуацій, пов'язаних з викидами аміаку:

• протигаз марки КД.
6. При виконанні своїх обов'язків слюсар зобов'язаний дотримуватись вимог санітарних норм та особистої гігієни:
• приступати до роботи тільки у засобах індивідуального захисту;
• прийняти і утримувати на протязі зміни робоче місце у чистоті і порядку;
• зберігати і приймати їжу тільки у відведених місцях;
• після роботи вимити забруднені частини тіла.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи.

1. Перевірити і одягнути спецодяг, засоби індивідуального захисту.
2. Перевірити справність засобів вимірів шляхом зовнішнього огляду і перевірки термінів технічного освідчення
3. Отримати у відповідальної особи дозвіл на пуск засобів виміру в роботу.
4. Перевірити справність та терміни випробування засобів захисту (діелектричні рукавиці, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими держаками, діелектричні килими).
5. Перевірити відсутність напруги і справність заземлення перед ремонтом   контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, повісити плакат "Не вмикати! Працюють люди!”
6. Перевірити ізоляцію металевих частин робочого інструменту.
7. При виявлених несправностях обладнання та засобів захисту сповістити керівника робіт та не приступати до роботи до усунення виявлених несправностей.

3. Вимоги безпеки підчас виконання роботи.

1. Ремонт і обслуговування контрольно-вимірювальних приладів.

Під час роботи слюсар зобов'язаний:

• не допускати короткого замикання інструментом або металевими деталями.
• звертати особливу увагу на стан кабелів, що повинні мати справні герметизовані оболонки, маркіровку і бути надійно ущільнені у перебральних сальниках і єднальних коробках;
• не зберігати на кабельних трасах, всередині блоків живлення і корпусів приладів сторонні предмети, ЛЗР і ГР;
• не допускати експлуатацію КВП з опором ізоляції нижче допустимих норм;
• перевіряти відповідність приладів КВП та А і засобів автоматики класу зони, категорії і групі вибухонебезпечних сумішей і мати відповідну маркіровку про допустимий рівень вибухозахисту і заходи захисту оболонки електрообладнання;
• використовувати для промивання і очищення датчиків тільки прийняті на постачання розчинники і миючі засоби.

2. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів зі ртуттю:

• перед обслуговуванням приладів зі ртуттю перевірити їх цілісність;
• у випадку розгерметизації ртутевмісних приладів пролиту ртуть необхідно негайно і ретельно зідрати за допомогою гумової груші у герметично закритий балон або у скляну банку з водою, закрити пробкою і зберігати у шафі з витяжною вентиляцією;
• для вилучення з підлоги остаточної ртуті користуватися ганчір'ям, змоченим 1%-ним розчином марганцевокислого калію, з доданням 5 мл концентрованої соляної кислоти на 1 л розчину.
• у випадку відкриття у приміщенні хоча б невеликої кількості витоку ртуті слюсар повинен негайно повідомити про це керівника робіт для прийняття необхідних заходів;
• прилади з ртутним заповненням, що не використовуються повинні обов'язково здаватися на склад;
• зберігання битих приладів та тих, що не використовуються повинно здійснюватись у спеціально призначених приміщеннях.

3. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні приладів для виміру тиску:

• влаштування приладів на посудинах, апаратах і трубопроводах під тиском виконується тільки з дозволу відповідальної особи;
• з'єднання з місцем відбору тиску повинно бути герметичним, роз'єднання і приєднання необхідно виконувати тільки при відсутності тиску у місці його відбору;
• обслуговуючий персонал без письмового дозволу відповідальної особи не повинен включати і виключати прилади і регулятори тиску, затягати ущільнення, сальники приладів і регулюючих органів, що знаходяться під тиском, усувати дрібні дефекти приладів без їх вимкнення, знімати перетворювачі, вбудовані в технологічне обладнання;
• при технічному обслуговуванні приладів, їх необхідно зняти з робочого місця і замінити резервними або ж закрити місце контролю заглушками.

4. Вимоги безпеки при ремонті та обслуговуванні переносних вимірювальних приладів:

• при отриманні вимірювальних приладів необхідно перевірити їх справність;
• збирання вимірювальних схем необхідно здійснювати гнучкими одножильними багатопроволочними проводами з ізоляцією, відповідній робочій напрузі приладу;
• збирання тимчасових схем необхідно виконувати тільки при вимкненому електроживленні;
• в зібраній схемі переключати єднальні проводи тільки з вимкненим електроживленням;
• переносні вимірювальні прилади слід розміщати на столах так, щоб читання   їх показань не було пов'язане з наближенням до струмоведучих частин, що находяться лід напругою;
• під час вимірів не треба торкатися включених трансформаторів, приладів і проводів.
• місце вимірів необхідно огороджувати і вивішувати плакат: «Обережно! Висока напруга»;
• вимірювати електротехнічні характеристики приладу слід вдвох при його повному вимкненні, виміри на роз’єднаних проводах або електродвигунах можна виконувати одному слюсарю;
• при визначенні значення опору розгалужених ланцюгів необхідно перевірити за схемою, куди виходять розгалужені дільниці ланцюга, закрити до них доступ, вивісити запобіжні плакати або поставити спостерігача на весь час роботи;
• після виміру опору ізоляції кабелів і конденсаторів необхідно розрядити їх;