Особливостей експертизи пральних машин які надходять в Україну

Таблиця 1.3 -  Темп росту по відношеню до попереднього року

Показник	Темп приросту по відношенню до попереднього року, %
	2008	2009	2010	2012	2013
Імпорт	21,8	-5,1	23,2	-54,1	20,1
Експорт	-36,9	30,1	216,5	-35,1	9,9
Виробництво	-35,4	-16,9	33,0	-28,6	-14,2

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЛЬНИХ МАШИН

 

2.1 Характеристика обєкту дослідження

Основні елементи конструкції:

        -  арматура керування та програмування машини - на передній панелі

        - реле часу або таймер з виводом показників на табло або дисплей

        -  кришка-дверка на передній панелі машини  або зверху. Від чого машини підрозділяються у назвах (наприклад нім. Frontlader або Toplader)

• барабан, що здатен обертатись зі швидкістю до 60 обертів на секунду (у фазі віджиму)

         - шлангове підключення машини - до водопровідного крану, і до каналізації

         - термоелемент - підігрівач води (у деяких моделей машин, напр. в США, набір гарячої води передбачено з зовнішнього водопроводу, тому термоелемент відсутній)

         - клапан для аварійного чи профілактичного спуску залишків води з барабану

У сучасних автоматичних пральних машинах вбудовано мікропроцесорні системи керування режимом прання, які працюють за принципом fuzzy logic.

Брудну білизну завантажують у барабан пральної машини, додають миючий засіб у виді, або пральних порошку, або рідини, - останню нині використовують для запобігання залишку на тканинах нерозчиненого під час прання порошку, що й іноді веде до руйнування тканинного волокна. Для запобігання відкладення на термоелементі солей, що містяться у воді (як наприклад, карбонату кальцію) та спричинюють його руйнування, - у машину додають «пом'якшувач» води відповідно «жорсткості» води у місцевому водопроводі.

Пральний цикл у пральних машин:

- замочування - для сильно забрудненої білизни додаткова до основної передпральна фаза

- основне прання

- полоскання

- додаткове полоскання з ароматизуючими добавками

- відтискання

- сушіння - є на деяких видах машини «підвищеного» класу, оскільки споживач часто використовує спеціалізовані сушильні машини-автомати або традиційний натуральний спосіб сушіння білизни на свіжому повітрі.

На зламі 19-го і 20-го сторіч на ринку машин відбувся перехід від конструкції машин з «програмним» керуванням до пральних машин-«автоматів». У перших споживач міг за аналоговим принципом «плавно» вибирати температуру, інтенсивність і тривалість прання, а під час виконання програми прання - міг змінювати завдання машині. У модерних машинах-автоматах домогосподарка вибирає одну із програм прання, дає «старт» програмі, після чого хід програми можна тільки зупинити (якщо є кнопка «стоп» чи «пауза») чи повністю відмінити,  але не можна її змінити чи скоригувати.

Стандартне меню сучасних машин передбачає наступний спектр температур прання: «холодна вода», 30°, 40°, 60°,…95° Режими прання: 3-4 режими інтенсивності — від «міцної» білизни, що можна «виварювати» при +95 °C - до речей з вовни.

У нинішній день з'явився новий клас машин, програмні можливості котрих можна розширювати за допомогою введення споживачем змін у програмне забезпечення. Такі машини обладнані цифровими дисплеями.

 Основних показників «класності» у автоматичних пральних машин три: це клас прання, клас енергозбереження та клас віджимання. Вони характеризуються буквами латинського алфавіту: від A до G. Клас «А» - найкращий, а гірше «G» вже нічого немає, та й в продажу такі машини ви навряд чи знайдете.Для початку треба сказати про клас прання. Основна маса пральних машин, присутніх на ринку, відповідають класам «А» або «В», є невелика кількість машин економ-класу «С», і зовсім мізерна – всіх інших. Звичайно, краще всього брати машину класу «А» або «В», але потрібно зауважити, що особливої різниці між ними при пранні ви не побачите, але трохи грошей заощадити зможете.

З класом енергозбереження справа йде приблизно так само. Як правило, в технічних характеристиках пральної машини написане якесь дробове число, що означає кількість електроенергії в кіловат-годинах, яку машина витрачає при стандартній програмі прання бавовняних тканин вагою 1 кілограм при температурі в 60 градусів.

Різниця між сусідніми класами не дуже велика, тому якщо цікавляча вас пральна машина пропонує клас енергозбереження B або C, не варто відразу панікувати і шукати щось дорожче і класом вище.

З класом віджиму справа йде трохи інакше. Він розраховується виходячи з маси білизни до і після прання (при стандартних умовах). Відповідно, клас «А» або «В» буде куди практичніше всіх інших (особливо F або G).

Загалом, якщо підсумувати, то можна зробити наступний висновок: в межах класів «А», «В» і «С» можна вибирати практично будь-яку пральну машину, так як збираються вони практично з одних і тих же комплектуючих і відрізняються переважно маркою, дизайном і наворотами.

Типи автоматичних пральних машин. Пральні машини діляться на моделі з фронтальним і з вертикальним завантаженням. І кожен з цих типів має свої плюса і мінуса.

Пральні машини з фронтальним завантаженням. Машин з фронтальним завантаженням на ринку найбільше. Можна сказати, що більшість людей і не знають про інші типи. Їх плюси очевидні: машину можна вбудувати в кухонні меблі, можна відразу ж планувати під неї місце в новій квартирі, використовуючи її верхню поверхню як полицю, а їх місткість може досягати 7-9 кілограм (що важливо для великої родини), ну і прозоре віконце для багатьох теж має значення (Додаток В).

Проте є у них і свої недоліки. По-перше, немаленькі габарити. Якщо «тазик з моторчиком» можна поставити де завгодно, а машину з вертикальним завантаженням втиснути у вузький кут ванної (так як їх товщина зазвичай не перевищує 40-45 см), то з «Фронталки» такого не вийде. Є, звичайно, вузькі моделі глибиною якраз 45 см, але їх досить мало, і обсяг речей для прання куди менше, ніж у «дорослих».

Пральні машини з вертикальним завантаженням. Головний плюс машин з вертикальним завантаженням - можливість класти і виймати речі прямо в процесі прання (наприклад, якщо ви забули щось туди покласти або, навпаки, засунули рожеву кофточку разом з білими сорочками). Та й не доведеться нагинатися або присідати (Додаток Г). Що ж до мінусів, то на машини з вертикальним завантаженням бувають нарікання за якістю прання. Плюс до всього, обсяг завантажуваних речей трохи менше, ніж у машин з фронтальним завантаженням: в основному вони розраховані на 5-6 кг максимум, тоді як «Фронталки» і до десяти беруть, якщо їх попросити добре.

Розмір - це чи не основний параметр, за яким вибирають машини в магазинах. Зрозуміло чому: малогабаритні квартири змушують викручуватися і застосовувати часом небачену кмітливість, щоб втиснути апарат у призначене для нього місце.

За великим рахунком всі автоматичні пральні машини вертикального типу мають схожі розміри. Відмінності габаритів у більшості моделей складають лічені сантиметри: їх висота становить зазвичай 85-90 см, а ширина - 60 см. Але от далі починаються вже технічні вишукування, які дозволяють вибирати не одну модель, а іншу. Наприклад, машини з вертикальним завантаженням мають стандартну глибину в 40-45 см. А їх родичі з фронтальним завантаженням можуть запропонувати як глибину в 60 см (це так звані «повнорозмірні моделі»), так і в 45 см, а то й ще менше - мало не до 35 см.

В окремий під вид можна виділити укорочені машини заввишки в 70 см, призначені для установки під раковини. На російському ринку вони представлені переважно моделями фірм Candy і LG і стоять при цьому досить дорого.

Об'єм пральних машин. Якщо звернути увагу на параметр об'єму то можна сказати, що 4-5 кг є оптимальним середнім показником, причому як для самотнього вовка, так і для сім'ї з чотирьох осіб: просто родині доведеться прати частіше, ніж холостяку. Якщо частіше сім'я прати категорично не хоче, тоді їй можна запропонувати вибрати машину з удвічі більшим об'ємом - таким, в який поміщається до 10 кг.

А взагалі, мінімальним обсягом «стіралок» є ті самі півтора кілограма, які допускають «тазики з моторчиком» активаторного типу. Вони цілком підійдуть для дачі, але от чи підійдуть для будинку - це ще питання.

Режими та програми прання. Очевидно, що людині хочеться мати побільше, заплативши при цьому трохи менше. І тому виробники старанно вигадують десятки програм для пральних машин, які відрізняються один від одного лише незначно - а споживачі радісно купують такі агрегати, навіть не замислюючись про те, а чи потрібні їм ці навороти.

Скажемо чесно - не особливо. Прання бавовни, прання кольору при тій чи іншій температурі, прання делікатних речей, швидке прання ... ну, власне, і все, що вам насправді знадобиться. Хіба що тривалість програм зручно змінювати в залежності від ступеня забрудненості речей.

Інші режими - специфічні. Наприклад, людям, які займаються спортом або просто носять спортивне взуття, буде незайвим мати відповідний режим в пральній машині - кросівки в машині відперуться куди краще, ніж в тазику, та й запах буде трохи краще. Але якщо випрати їх на звичайній програмі ... загалом, після такої прання, швидше за все, або машину доведеться ремонтувати, або взуття викидати. Далеко не багатьом може стати в нагоді і режим прання дитячої білизни.

Також є й більш екзотичні програми, які властиві вже пристроїв преміум-класу. Наприклад, в пральних машинах Miele є програми прання не тільки спортивного одягу, а й подушок, банних халатів, гардин, плюшевих іграшок, простих іграшок, і навіть режим «накрохмалювання» для додання речам рекламної білизни.

Так що при виборі програм намагайтеся відійти від принципу «чим більше - тим краще» і спробуйте вибрати те, що вам дійсно стане в нагоді.

Матеріал барабана пральної машини. Обов'язково при покупці поцікавтеся, з якого ж матеріалу виготовлений барабан потрібної вам пральної машини. У його основі можуть бути як емальована сталь, так і нержавіюча, або композиційні матеріали. Останні характеризуються меншою гучністю в роботі, більш високим коефіцієнтом теплоізоляції і більшою зносостійкістю. Але нержавіючі матеріали вважаються більш надійними і довговічними.

Місце збірки пральної машини. На відміну від комп'ютерної техніки, місце складання пральної машини має значення. Основні локації: Корея, Європа і Туреччина. Як правило, продукція з різних країн відрізняється надійністю і довговічністю, і найменш довговічними виявляються турецькі машини. Самими довгоживучими (у порядку убування) визнані пральні машини виробництва Швеції, Австрії, Німеччини, Італії та Кореї. Зрозуміло, ціна від місця зборки теж має пряму залежність.

Додаткові функції. З додаткових наворотів на перше місце можна поставити ЖК-дисплей. Він, безумовно, несе не тільки естетичну функцію, а й практичну - з його допомогою набагато зручніше стежити за ходом прання. Але майте на увазі, що наявність такого дисплея робить машину дорожче, підвищує її «престижність». Деяким людям, втім, зручніше дивитися не на дисплей, а на багатофункціональні світлодіоди.

Далі за списком - захист від протікання, який буває «повним» і «частковим». При частковому захисту під охороною виявляються тільки наливні шланги: в разі їх пошкодження припиняється подача води. Повний захист включає в себе ще й захист корпусу від переливу води - на випадок, якщо води в баку виявиться занадто багато. Недорогі «пралки» зазвичай оснащені частковим захистом.

«Захист від дітей» реалізується досить просто і зустрічається в більшості моделей. Він розрахований на те, що дитина не здогадається: потрібно натиснути дві клавіші одночасно, щоб можна було щось зіпсувати.

Серед корисних «примочок» можна відзначити також таймер відкладеного старту - він допомагає перенести прання на той час, коли вам буде зручніше (скажімо, на нічний, якщо вночі ви менше платите за електрику).

Що стосується рівня шуму пральних машин - тут все простіше. Чим менше кількість децибел в паспорті - тим краще. Небажано, щоб шум був вище 70 дБ.

Остання дрібниця (але не остання за значенням), на яку варто зверне увагу - чи відкривається кришка люка бака на 180 градусів.

Сушка. Ні, не та, яка хлібобулочний виріб, а та, яка відповідає за вихід сухої білизни з вашої пральної машини. Про сушку можна сказати так: або звертайте увагу на клас цього параметра при виборі машини (нагадуємо, що клас «А» забезпечить вам практично суху білизну), або придбайте собі окремий сушильний апарат, який за розмірами схожий з самою «пралкою».

Його незаперечний плюс - перешкоджання утворенню складок: більшості речей після сушіння навіть і гладити не потрібно.

Принцип роботи сушильної машини досить простий: у її камеру завантажується білизна, і після запуску барабан починає обертатися зі швидкістю до 100 оборотів в хвилину. Причому в процесі сушіння в барабан надходять струмені теплого повітря (нагрітого до 50-70 градусів Цельсія), які й допомагають білизні стати сухою.