Стан ринку ювелірних виробів з діамантами в Україні

 

Як свідчать наведені дані у 2011 році значно скоротились у порівнянні з 2010 роком обсяги виробництва ювелірних виробів виготовлених із золота. 
Водночас, обсяги виготовлення виробів зі срібла залишились майже незмінними, а за кількістю навіть зросли на 5%, що свідчить про намагання виробників до збереження виробничих потужностей за рахунок виготовлення більш дешевої ювелірної продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Характеристика споживних властивостей ювелірних виробів з діамантами

Головними  факторами,  що  формують  споживчі  властивості  ювелірних товарів, є сировинні матеріали, технологічний процес формування виробів та їх художньо-декоративна обробка.

       Сировинними матеріалами для виробництва ювелірних виробів служать дорогоцінне каміння мінерального походження та їх синтетичні штучні аналоги, дорогоцінне каміння органогенного походження та їх імітації, напівдорогоцінне каміння та їх синтетичні аналоги, дорогоцінні сплави, кольорові сплави та інші матеріали.

       До  технології виробництва відносяться  заготівельні процеси, створення  форми виробу, огранювання ювелірних  каменів, закріплення вставок у ювелірних виробах та клеймування.

       А також обробка та художньо декоративне оздоблення до якого відноситься шліфування, полірування, матирування, чорніння, анодування, гальванічне покриття, емалювання та гравірування[1, с.146].

      До основних дорогоцінних металів відносять золото, срібло і  платину.

Дорогоцінні метали мають  красивий  зовнішній  вигляд,  високу  стійкість  до хімічних і атмосферних впливів, відрізняються м'якістю,   тягучістю,  пластичністю, здатністю сплавлятися з іншими металами, що  обумовлює широке застосування їх  в  ювелірному  виробництві.  Як  правило,  у  чистому  виді дорогоцінні метали для виготовлення ювелірних виробів не застосовують  через їхню недостатню твердість і зносостійкість.  Застосовують  сплави  з  різним змістом дорогоцінного металу,  що  виражають  пробій.  У  нашій  країні  діє метрична система проб, що вказує зміст дорогоцінного металу  в  1000  частин (по масі) сплаву.

       Для  виготовлення  золотих  ювелірних   виробів  звичайно  застосовують потрійні сплави золота,  срібла  і  міді,  що  мають  жовтий  колір.  Золоті сплави, використовувані у вітчизняному ювелірному виробництві.

      Проба - державний стандарт,  що  визначає  цінність  сплаву,  з  якого

виготовлено  вироби  з  дорогоцінних  металів,  і  засвідчує  вміст  вагових

одиниць основного  дорогоцінного  металу  в  одній  тисячі  вагових  одиниць

сплаву.

      В Україні  для ювелірних та побутових  виробів із  дорогоцінних  металів

встановлюються такі проби[5, c.67]:

                  платина   - 950 (дев'ятсот п'ятдесята)

                  золото    - виключено

                            - 375 (триста сімдесят п'ята)

                            - 500 (п'ятисота)

                            - 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята)

                            - 750 (сімсот п'ятдесята)

                            - 958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма)

                            - 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята)

                 

                  срібло    - виключено

                            - 800 (восьмисота)

                            - 830 (вісімсот тридцята)

                            - 875 (вісімсот сімдесят п'ята)

                            - 925 (дев'ятсот двадцять п'ята)

                            - 960 (дев'ятсот шістдесята)

                   паладій   - 500 (п'ятисота)

                            - 850 (вісімсот п'ятдесята)

       Сплави  кожної проби можуть розрізнятися  кольором і тоном у залежності від процентного складу компонентів. Сплав 958-й  проби  називають  «чорновим золотом», по кольору воно не відрізняється  від  природного.  Марки  золотих сплавів включають позначення  компонентів,  що  входять  у  їхній  склад,  і їхнього процентного вмісту.

       Для  виробництва срібних ювелірних  виробів використовують срібно-мідні сплави 960, 925, 916 і  875-й  проб.  Маркірують  срібні  сплави  аналогічно золотим.

Коштовне каміння –  мінерали, які володіють красивим зовнішнім виглядом (як правило, тільки після полірування або огранювання) і при цьому досить рідкісні, а  як наслідок і дорогі.

Існують різноманітні класифікації коштовного каміння, але найбільш поширені основані на критеріях їхньої цінності і використання. Широко застосовується класифікація, розроблена радянським професором Е. Я. Кієвлєнко. Згідно неї все коштовне каміння ділиться на три групи:

ювелірні камені (дорогоцінне  каміння);

ювелірно-виробні камені;

виробні камені.

У вказаних групах камені розташовані в порядку їх вартості, за яку прийнята ціна каменя високої  якості на світовому ринку.

Перша група ділиться на чотири порядки:

I порядок – алмаз,  смарагд, рубін, синій сапфір

II порядок – олександрит,  сапфіри оранжевий, фіолетовий  і зелений, благородний чорний  опал, благородний жадеїт.

III порядок – демантоїд,  шпінель, благородні опали білий  і вогняний, аквамарин, топаз, родоліт, турмалін.

IV порядок – хризоліт, циркон, берил жовтий, зелений та  рожевий, кунцит, бірюза, аметист,  піроп, альмандин, місячний і  сонячний камені, хризопраз, цитрин.

Друга група ділиться на два порядки:

I порядок – лазурит,  жадеїт, нефрит, малахіт, бурштин, гірський кришталь безбарвний і димчастий, чароїт.

II порядок – агат, амазоніт, родоніт, гематит-кривавик, іризуючий  обсидіан, опал звичайний, непрозорі  іризуючі польові шпати.

Третя група

Не має підрозділів. У неї входять яшма, письмовий граніт, скам'яніле дерево, мармуровий онікс, лиственіт, обсидіан, гагат, селеніт, флюорит, авантюриновий кварцит, агальматоліт, візерунчастий кремінь, кольоровий мармур.

Споживними називають властивості ювелірних товарів, що виявляються безпосередньо при їх використовуванні як предметів споживання. Це відноситься як до особистих прикрас (браслети, кільця, брошки і ін.), так і до інших виробів (предмети сервіровки, куріння, туалету і т. д.). Вони повинні задовольняти певні потреби (частіше естетичні) людини в процесі їх експлуатації. Споживацькі властивості включають соціальні, функціональні, ергономічні, гігієнічні і естетичні властивості, безпеку і надійність споживання.

Соціальна властивість  товару – ця відповідність його потребам населення, обуславливаючи доцільність його виробництва, збуту і споживання.

Функціональні властивості  обуславливають відповідність товару цільовому призначенню як предмету споживання. Це відноситься як до форми, так і до конструкції виробу, які  повинні відповідати його призначенню (підстаканник повинен утримувати стакан, портсигар – цигарки, пудрениця – пудру і т. д.).

Ергономічні властивості  товару обуславливають зручність і  комфорт його використовування споживачем. Це відноситься і до предметів  сервіровки столу (підстаканники, вилки, ложки, ножі і т.д.), і до предметів туалету (пудрениці, запонки, затиски і ін.), і до предметів особистих прикрас (сережки, брошки, кільця і ін.), і до інших груп ювелірних виробів, конструкція і форма яких повинна забезпечувати зручність користування ними.

Гігієнічні властивості  обуславливают сприятливі умови  для організму і працездатності людини при взаємодії з товаром. Так, гачки в сережках повинні  бути виготовлений з дорогоцінних металів  або бути позолоченими, щоб не окислювалися в проколах вух і не викликали захворювання.

Надійність споживання товарів – ця споживацька властивість, обуславливающа збереження основних параметрів його функціонування в часі і в  межах, відповідних заданим умовам споживання. Особливо це відноситься  до конструкції замків, ланок ланцюжків, закріпок каменів в предметах особистих прикрас (брошки, сережки, браслети і ін.) і в предметах для куріння (портсигари, запальнички), шарнірних з'єднань пудрениць, сигаретниць і інших виробів, що складаються з двох стулок.

Безпека споживання забезпечує захист людини від небезпечних і шкідливих дій, виникаючих при користуванні товаром. Всі ювелірні вироби не повинні мати ріжучих кромок, виступів і інших деталей, які в процесі користування травмували б шкіру людини.

Естетична властивість  товару характеризує його здатність виражати в плотсько-сприйманих ознаках форми свою суспільну цінність і соціально-культурну значущість. Естетична властивість ювелірного виробу включає його раціональну красу, новизну і лаконізм форми, розумність розміру або мініатюризації, відповідність пластики і фактури властивостям матеріалів і технології виробництва, висока якість обробки поверхні. Велике значення має також чітко виразима стильова єдність з гаммою предметів гарнітура прикрас.

Проте найважливішою  вимогою естетики ювелірних виробів є відповідність змісту і форми, користі і краси. Ювелірні вироби можуть вважатися красивими лише в тому випадку, якщо їх гармонійна форма відповідає конкретній функції, а не є випадковим додатком, надуманому зовнішнім оформленням.

Особливість споживацьких властивостей ювелірних товарів  полягає в том, що головним є естетична  властивість. Краса виробів –  основний критерій при їх оцінці споживачем.

 

 

 

3. Оцінка асортименту  ювелірних виробів з діамантами  за матеріалами Вінницького алмазно-ювелірного заводу "Кристал"

Забезпечення умов для  досягнення запланованого обсягу товарообороту  значною мірою залежить від ефективності асортиментної політики торгового  підприємства з підбору для реалізації окремих видів та різновидів товарів, планування та регулювання асортиментної структури товарообороту.

Таблиця 1

Групи за характером використання

Назва групи	Характеристика
Прикраси для голови	Сережки, діадеми. В них  застосовуються застібки – замки  різних конструкцій (гачок з петелькою, гвинт з гайкою, швенза та ін..)
Прикраси для шиї  і одягу	Намисто, ланцюжки, кольє, кулони, медальйони, брошки та ін.
Прикраси для рук	Персні, каблучки й браслети. Персні бувають гладкі без вставок(заручні) і декоративні (фасонні). Браслети можуть бути тверді й м’які за конструкцією.
Предмету туалету	Запонки, затиски для  краваток, пряжки, пудрениці, скриньки, флакони для парфумів та ін.. усі  вони мають художню обробку.
Речі для годинників	Для наручних і кишенькових, а також годинників у корпусах з дорогоцінних металів з ювелірними каменями. Браслети для годинників є чоловічі й жіночі.
Предмети сервіровки столу	Столові прилади і  посуд, виготовлені з дорогоцінних і кольорових металів, що мають покриття з золота чи срібла, і художньо оформлені. Вироблені зі срібла, мельхіору, нейзильберу. Види столових приладів: ложки – столові, десертні,чайні, кавові, для спецій, для заварювання чаю, розливальні, сервірувальні; виделки і ножі – столові, десертні, сервірувальні; лопатки сервіровочні, щипці.
Вироби посудної групи	Кавники, чайники, молочарі, цукорниці, підсклянники, підноси, креманки, вази для сервірування столу тощо.
Предмети прикраси інтер’єру	Вази для квітів, панно  з виробного каміння, срібла, художньо обробленого металу з філігранню, емаллю, черню; скульптури малих форм.
Речі для паління	Портсигари, попільниці, мундштуки, запальнички (газові, бензинові, кремнієві і п’єзоелектричні), сірничниці тощо.
Сувеніри	Вироби, які відбивають національні чи регіональні особливості  культури, видатні події, пам’ятні дати та ін.. це пам’ятні медалі, значки, підсклянники з тематичними малюнками, брелоки тощо

 

 

        Кожна група ювелірних виробів складається з підгруп. Наприклад, до групи особистих прикрас входять наступні підгрупи: прикраси для рук, голови, шийні прикраси, прикраси для сукні. Усередині цієї групи об'єм випуску кілець не перевищує 45 %; сережок – 29 %; кулонів і медальйонів – 8 %; брошок – 3 %; ланцюжків – 7 %; намист – 2 %; кольє – 2%. Виробам цієї групи властиві витонченість форм, багатство матеріалу і декоративної обробки, висока майстерність виконання; вони довговічні, не втрачають з часом своєї цінності. Групи і підгрупи ювелірних виробів, що класифікуються за призначенням, не виключають можливості розширення асортименту і появи нових нетрадиційних зразків ювелірних виробів.[1]

       Асортимент ювелірних виробів представлений на рис. 1.

 

 

Асортимент ювелірних  виробів

 

 

За призначенням                     За застосованими  За характером

                                                       матеріалами    виробництва

прикраси;                                              вироби з дорогоцінних                               масові (серійні);

предмету туалету; і недорогоцінних сплавів; одиничні.

Речі для годинників; каменю;

предмети сервіровки столу; кісток тощо.

Предмети прикраси

 інтер’єру;

для паління;

сувеніри

 

 

Асортимент ювелірних  виробів:

 

       За  матеріалом виготовлення – ювелірні  вироби можуть бути виготовлені  із сплавів золота, срібла, платини,  паладію і сплавів цінних металів  і неметалічні. Зі вставками і без них.

        По виду обробки (художньої  обробки) – гладкі, поліровані, золочені, срібні, з чеканним, гравірованим  малюнком, покриттям емаллю і  ін.

        За матеріалом вставки – з  ювелірного, виробів, штучних каміння,  скла, пластмаси і ін.

        За способом закріпки вставок  – крапанова, кармезинова, корнерова,  каре, фаденова, тик і ін.

        За формою ограновування вставок  – кругла, овальна, каре, грушовидна, фантазійна.

        По характеру виробництва –  масового (серійного) і штучні.

        За способом створення форм  виробу – штамповані, витяжні,  литі, ковані.

        За технологією з'єднання деталей  – шляхом паяння, зварки, клейки, з рухомим і нерухомим з'єднанням  деталей.

        По виду  замків і рухомих з'єднань –  шпрингельні (коробчаті), гвинтові, крюки, регульовані, ланцюгові, штикові замки, з'єднання ланкові, шарнірні і ін.[5]