Товарознавча характеристика асортименту і якості годинників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПОЛІПШЕННЯ

СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТОВАРУ

 

3.1. Вдосконалення видів

 

 Наручні годинники сьогодні є не лише предметом необхідності, але й через появу на українському ринку дорогих і престижних торгових марок і моделей, власний хронометр все частіше стає предметом розкоші. Проте, звісно, погоду на ринку робить інша споживацька група. Так як поява на вітчизняному ринку недорогої і порівняно якісної продукції з Південно-Східної Азії. Широкий ціновий діапазон та розмаїття дизайнерських рішень істотно розширило коло потенційних покупців.

Можна сказати, що жінки більш вибагливі до дизайнерського стилю годинників і вживаних у виробництві матеріалів. У чоловічих годинниках в основному панують строгі класичні кольори і форми, а в жіночих дизайн, кольори і форми часто набагато виразніші і яскравіше вираженні. Але звичайно ж є і виключення з цих правил: для обох половин є як строгі класичні моделі так і з дуже модним зовнішнім виглядом. Хоча багато виробників вже почали використовувати комбінацію коштовних каменів і матеріалів для виробництва чоловічих моделей, часто вона зустрічається тільки в жіночих годинниках.

      Годинник  для багатьох жінок є свого  роду прикрасою, а не показником  точного часу. Тому технічні характеристики  при виборі годинників грають  набагато меншу роль, чим дизайн  і зовнішнє оформлення. Якщо у  чоловіка зазвичай один більш  якісний годинник, то жінка може  часто похвалитися цілою дюжиною  годинників.

     

 

3.2. Рекомендації щодо підвищення якості годинників

 

Якість - як економічна категорія, відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення.

В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується - підприємство гине: автоматично забезпечує це той же ринок, але нормальний ринок, із збалансованим попитом і пропозицією. В 60-70-і роки вважали, що для успіху виробника достатньо, щоб продукції було багато і вона була дешевою. В 80-і роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість.

В 1982 р. в США була видана книга Едварда Демінга “Якість, продуктивність, конкурентоспроможність”, в якій автор виклав свою концепцію постійного підвищення якості у вигляді 14 знаменитих постулатів:

• пакування і зберігання;
• контроль, випробування і аналіз;
• технічна допомога і обслуговування;
• монтаж і наладка;
• виробництво;
• збут (продаж) і сфера обслуговування;
• планування і розробка технологічних процесів;
• придбання матеріалів і комплектуючих.

На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об'єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб'єктивні.

До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші.

До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші.

Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість.

До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.

Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості.

В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб'єктивні фактори, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Незважаючи на той факт, що наручний годинник і раніше здавався такою ж звичною і повсякденною річчю, як і решта функціональні аксесуари, що використовуються людиною, сьогодні в різних регіонах України вони поступово переходять у формат статусних предметів. Їх носять не стільки для визначення часу, скільки для демонстрації власного рівня, багатства, стилю і т.д. Дана річ впевнено переходить в клас речей для багатьох, хоча ще вчора ринок був переповнений недорогими годинами з Китаю та репліками знаменитих брендів.

Свого виробництва годинників в Україні дуже мало - Київський годинниковий завод, що відкрився після розвалу СРСР і ще кілька скромних виробництв. У спадщині, що залишився незалежній державі після тоталітарного радянського режиму, часових підприємств не було, а значить, і закуповувати продукцію спочатку доводилося за звичкою - у російських і білоруських сусідів. Благо, падіння залізної завіси призвело до того, що в Україні різко стали з'являтися найрізноманітніші вироби - як недорогі електронні годинники - китайці, так і елітні швейцарські годинники.

Зараз в Україні реалізується значна кількість наручних годинників - не менше двадцяти мільйонів на рік. Робиться це частково - за інерцією, частково - по статусним міркувань ( все залежить від рівня доходів покупця). Причому, солідну кількість виробів потрапляє в країну нелегальним шляхом (близько 15 мільйонів) і лише третина від усієї маси часовий продукції є легальною і має всі сертифікати. Природно, що коштує вона, як правило, на порядок дорожче через ввізних мит. Набувають годинник, як чоловіки, так і жінки, в більшості своїй - люди середнього та похилого віку. Молодь віддає перевагу використовувати в якості засобу для визначення точного часу мобільні телефони, смартфони, планшети та аналогічні гаджети.

Якщо роботи висновки то можна сказати, що в Україні майже весь асортимент захопили закордонні виробники, а вітчизняному виробнику досить тяжко завоювати своїх прихильників, так як майже всі споживачі віддають перевагу відомим закордонним брендам або просто купляють недосить якісні дешеві годинники.

 Дослідивши асортимент  годинників, які випускає Київський годинниковий завод під ТМ «KLEYNOD» можна зробити висновок, що даний виробник суворо дотримується вимог, щодо якості годинників та випускає тільки якісну продукцію. Цим є підтвердження ціни та якості. А також годинники торгової марки «Клейнод» мають в своєму асортименті, досить багато відомих людей, навіть особи нашої державної ради, а відповідно можна зробити висновок, що якість таких годинників на досить високому рівні. Так як платоспроможність цих годинників досить велика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Книги

 

Один автор

1. Едвард Демінг / «Якість, продуктивність, конкурентоспроможність», 1982 р.
2. Логинов В.Д. / Ювелирные товары и часы. Товароведение. – М.: Экономика, 1989.
3. Михаль С.: Часы. М. Знание, - 1983.
4. Алексеев Н.С. и др. / Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров: Учебное пособие для студентов ВУЗов. – М.: Экономика, 2001.
5. Яворська Л. / Час годинників // 2001.
6. Безбородов С.С. / Актуальные проблемы повышения качества товаров. Требования к качеству товаров: Лекция. – Орел, ОКИ, 1993.
7. Козюлина Н.С. / Товароведение непродовольственных товаров. – М.: 2005.
8. Николаева М.А. / Товароведение потребительских товаров. – М.: Норма, – 1999.
9. А.Н. Неверова: Товароведение и организация торговли непродовольственными товарами / Под ред. – М., 2000.
10. Рыжов К.В. / 100 великих изобретений.: М. Вече, - 1999.

 

Два і більше авторів

11. Джеймс П., Торп Н. / Древние изобретения: ООО «Попурри», - 1997.
12. Шепелев А.Ф., Туров А.С, Елизаров Ю.Д. / Технология производства   непродовольственных товаров. – Ростов н/Д, Феникс, 2002.
13. Войнаш, Л. І. Байдакова, М. М. Діаніч, О. Г. і др./ Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 2 / За загальною редакцією Л. Г. Войнаш / Підручник. – К. : НМЦ «Укоопосвіта», 2004.
14. М.К. Кушнір, Н.П. Тихонова. / Товарознавство непродовольчих товарів. «Укоопосвіта»: 2001.
15. Агбаш В.Л., Елизарова В.Ф. и др. / Товароведение непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 2001.
16. Справочник товароведа: Т. 3. / Непродовольственные товары. – М.: Экономика, 1990.

 

Стандарти

17. Безпека побутових та аналогічних електронних приладів. Додаткові вимоги до годинників: ДСТУ 3 135.55 – 97. – К.: Держстандарт України, 1997. – 19 с.
18. Часы электронно-механические кварцевые наручные и карманные. Общие технические условия: ГОСТ 26272 – 98. – К.: Держстандарт України, 1998. – 12 с.
19. Часы наручные карманные механические. Общие технические        условия: ГОСТ 10733 – 98. – К.: Держстандарт України, 1998. – 13 c.
20. Часы наручные электронные. Общие технические условия: ГОСТ 23350 – 98. – К.: Держстандарт України, 1998.
21. Годинники електроні, що живлять від мережі змінного струму. Загальні технічні умови: ДСТУ 3501 – 97 – К.: Держстандарт України, 1997.
22. Державний класифікатор продукції та послуг: ДК – 016 – 97- Видання офіційне / Розділ 30 – 45 № 3. – К.: Держстандарт України, 1998.

 

Електронні ресурси

23. http://www.kleunod.chasu/com.ua.
24. http://www.znaytovar.ru
25. http://www.ukrstat.gov.ua/

 

 

Додаток А

Годинник Клейнод (К149-530) 
Рисунок А.1