Курсовая по ВВТ (ХНАДУ)

ВСТУП

 

 

Сьогоднішня економіка приводить  до того, що фірми і організації  вимушені постійно розвиватися. Продукція, вироблена фірмою, має бути оптимальним  чином продана: тобто, з врахуванням  всіх переваг і побажань клієнтів, і із здобуттям найбільшої вигоди. Тому головне завдання будь-якого підприємця – ідеальним чином поєднати бажання клієнтів і власні виробничі можливості. Саме тому система збуту є центральною в системі економічної стійкості роботи підприємства, оскільки від того, як буде організовано збут продукції, залежить її роздрібна ціна, а отже, і попит на товар і конкурентоспроможність виробництва, його успіх на ринку.

В дані курсовій роботі розглядається  питання вибору оптимального каналу розподілу споживчих товарів. Підприємством-виробником є завод пивобезалкогольних напоїв, продукцією якого є безалкогольні напої, які упаковані в скляні пляшки місткістю 0,5 л.

Необхідно провести розрахунки щодо визначення техніко-економічних показників ланцюгів каналів розподілу, які  мають забезпечити якнайкращі фінансові результати функціонування всіх учасників каналів розподілу.

Розглядаються три варіанти каналу розподілу: канал першого рівня, по якому продукція надходить до споживача від підприємства-виробника через роздрібного торгівця, і два канали розподілу другого рівня – з одним та трьома оптовими торгівцями. Критерієм вибору варіанту схеми розподілу продукції є мінімум витрат на доставку продукції.

 

 

 

 

1. РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОЇ ЦІНИ І НОРМАТИВУ РІВНЯ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

 

 

В даному розділі повинна бути розрахована  роздрібна ціна продукції підприємства. Вважається, що підприємство функціонує на ринку чистої конкуренції. В цьому випадку ціна одиниці продукції, Ц_опт, грн., розраховується з умови максимізації прибутків всього каналу розподілу за формулою:

 

,      (1.1)

 

де S _З – собівартість одиниці продукції на виході виробничої лінії, грн/пл.;

Q _поч - максимальна ємність ринку, пл.;

k_q – коефіцієнт зміни попиту при зміні ціни

 

Ц_ОПТ = 0,5∙(0,49 +

) = 0,845.

 

Визначаємо річний обсяг реалізації продукції, Q _рік , ящ.:

 

,                                     (1.2)

 

де n _пл – кількість пляшок у ящику.

 

(15000 – 12500 · 0,845) / 20 = 221,875.

 

Норматив рівня рентабельності, R _{загальн} , %, визначаємо за формулою:

 

R_заг= ,                                     (1.3)

 

де z – кількість учасників каналу розподілу, враховуючи транспорт.

Для каналу першого рівня:

 

R_заг=

%,

 

Для каналів другого рівня:

 

R_заг=

%,

 

Для побудови діаграми “Валовий прибуток-Питомий  прибуток-Граничний прибуток” визначаємо при ціні, що встановилася, оптимальний  річний обсяг реалізації продукції, Q_ОПТ ,тис. пл.:

 

,                                              (1.4)

 

де Ц – ціна на продукцію, що встановилася, грн/пл. (Ціна змінюється в діапазоні від 0,45 до 1,2 грн/пл з інтервалом 0,05 грн)

 

для Ц = 0,49 грн        0,49 =8875 ,

для Ц = 0,54 грн      0,54 =8250.

 

Визначаємо валовий прибуток, П_вал, грн., за формулою:

 

,                                              (1.5)

 

для Ц = 0,49 грн.   8875∙ (0,49 – 0,49) = 0,

для Ц = 0,54 грн.   8250· (0,54 – 0,49) =412,5.

 

Визначаємо питомий прибуток, П_П , грн./пл., за формулою:

 

.                                                         (1.6)

При Ц = 0,54 грн.:

 

412,5 / 8250 = 0,05.

 

Визначаємо граничний прибуток, П_ГР ,грн./пл., за формулою:

 

,                                           (1.7)

 

де i – порядковий номер, що відповідає номеру i–ої ціни із ряду.

 

(412,5 – 0) / (8250– 8875) = -0,66.

 

Аналогічно виконуємо розрахунки при інших значеннях ціни, результати заносимо до таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1 – Розрахунок валових, питомих та граничних прибутків

 

Ціна, грн/пл.	Річний обсяг Qрік,тис ящ	Річний обсяг Qопт тис.бут	Валовий прибуток Пвал, грн	Питомий прибуток Пп, грн	Граничний прибуток Пгр, грн
0,49	443,75	8875	0	0	0
0,54	412,5	8250	412,5	0,05	-0,66
0,59	381,25	7625	762,5	0,1	-0,56
0,64	350	7000	1050	0,15	-0,46
0,69	318,75	6375	1275	0,2	-0,36
0,74	287,5	5750	1437,5	0,25	-0,26
0,79	256,25	5125	1537,5	0,3	-0,16
0,84	225	4500	1575	0,35	-0,06
0,89	193,75	3875	1550	0,4	0,04
0,94	162,5	3250	1462,5	0,45	0,14
0,99	131,25	2625	1312,5	0,5	0,24
1,04	100	2000	1100	0,55	0,34
1,09	68,75	1375	825	0,6	0,44
1,14	37,5	750	487,5	0,65	0,54
1,19	6,25	125	87,5	0,7	0,64

 

За даними таблиці 1.1 будуємо графік залежності прибутків від обсягів реалізації продукції (рисунок 1.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.1 - Графік залежності прибутків від обсягів реалізації продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКЛАДСЬКОЇ СИСТЕМИ

 

До основних параметрів складської системи належать: вартість зберігання одиниці продукції на складі, добова потреба одного роздрібного торгівця, розміри страхових запасів в усіх ланках системи фізичного розподілу, терміни зберігання продукції на складах і у роздрібних торгових місцях, а також собівартість виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Вартість зберігання однієї одиниці  продукції на складі, С_зб, грн/пл·доб, розраховується з урахуванням ваги тари за формулою:

 

,                                           (2.1)

 

де Рн - ємність одиниці тари, л;

С’_зб – вартість зберігання вантажу, грн/т доб;

k_т – коефіцієнт тари.

 

(0,5 · 9,5) / (1000 · (1–0,565)) = 0,011.

 

Добова потреба  одного учасник каналу розподілу, Q_доб, ящ/доб, визначається з припущення про однакові потреби кінцевих споживачів в продукції за формулою:

 

,                                                 (2.2)

 

де Дк – кількість днів на рік;

N_p – загальна кількість учасників каналу розподілу одного рівня (оптових або роздрібних торгівців), од.

 

 221875 / (365 · 1) = 608.

 

Добова потреба  одного учасника каналу розподілу, розрахована  у пляшках (Q^ПЛ_доб,  пл/доб) визначається за формулою:

 

,                                             (2.3)

 

608 · 20 = 12160 .

 

Добова потреба одного учасника каналу розподілу, розрахована у  тонах, Q^Т_доб , т/доб, визначається за формулою:

 

,                            (2.4)

 

221875• 13,97 .

 

Середньодобова потреба одного роздрібного торговця (Q_доб, ящ/доб) розраховується за формулою 2.2:

 

 221875 / (365 · 171) = 4 .

 

Середньодобова потреба одного роздрібного торговця, , пл/доб, розраховується за формулою (2.3):

 

4 · 20 = 80 .

 

Середньоквадратичне відхилення попиту між двома черговими поставками у роздрібного торгівця, , пл/доб, при заданій періодичності поставок, що прирівнюють одній добі, розраховуємо за формулою:

 

,                     (2.5)

 

де  - середньодобова потреба одного роздрібного торгівця, пл/доб;

k_V – коефіцієнт варіації попиту.

 

0,21 · 80 = 17 .

 

Середньоквадратичне відхилення попиту на заводі або у  оптового торгівця, , пл/доб, при умові, що всі оптові торговці обслуговують однакову кількість роздрібних торговців, визначаємо за формулою:

 

,                                                      (2.6)

 

де N_O – загальна кількість оптових торговців, які обслуговують роздрібних торговців.

Для заводу при  першому варіанті організації каналу розподілу, або для оптового торговця при другому варіанті каналу розподілу:

 

 17∙ (171/1) = 220.

 

Для одного з  трьох оптових торговців при  третьому варіанті організації каналу розподілу:

 

17• (171/4) = 110.

 

Втрати учасника каналу розподілу, які пов’язані з дефіцитом продукції, приблизно визначаємо через собівартість продукції на заводі і норматив рівня рентабельності за формулою:

 

.                                      (2.7)

 

0,49∙ (1+0,01·19,92) = 0,588.

 

Коефіцієнт ризику, Р_Д, визначаємо за формулою:

 

.                                                       (2.8)

 

 0,0144 / (0,0144+0,588) = 0,0239.

 

Вірогідність бездефіцитного постачання, , визначаємо за формулою:

 

.                                                      (2.9)

 

0,0239 = 0,9761.

 

Розмір страхового запасу у кожного  з учасників каналу розподілу  визначається з умови, що величина попиту розподілена по нормальному закону, визначається за формулою:

 

,                                                  (2.10)

 

де  - чисельне значення стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального закону розподілення.

При визначенні значень величини t_b по таблиці, у випадку необхідності, слід використати методи лінійної інтерполяції.

 

,   (2.11)

 

де  - попереднє до значення з таблиці;

- наступне за  значення з таблиці;

- значення t_b з таблиці, яке відповідає значенню ;

 - значення t_b з таблиці, яке відповідає значенню .

 

При 0,9761, 2,784, визначається по таблиці математичної статистики в залежності від вірогідності бездефіцитного постачання. Для другого і третього варіантів каналу розподілу значення і розраховуються аналогічно наведеному прикладу з урахуванням, що для другого і третього варіантів рівень рентабельності змінюється у порівнянні з першим варіантом ( 0,9744, 2,258).

- середньоквадратичне відхилення  попиту за період між двома  черговими поставками продукції,  доб.

Розмір страхового запасу для заводу першого варіанту розподілу , ящ.:

 

(2,2784 · 220) / 17 = 26.

 

Термін зберігання вантажів, t_ЗБ, доб, на складі заводу визначається за допомогою графіку поповнення та витрачання вантажів (рисунок 2.1) по      формулі (2.12).

 

,                                              (2.12)

 

де F – площа під ломаною на графіку, мм². При наявності страхового запасу F=26120 мм², при відсутності F=23120 мм² ;

- масштаб обсягу, ящ/мм, 2,5;

- масштаб часу, год/мм, 0,1.

 

(22560 · 2,5 · 0,1) / (24 · 608) = 0,387.

 

Для інших учасників каналу розподілу  термін зберігання визначається за формулою:

 

,                                                 (2.13)

 

де R_c та Q_доб – відповідно розмір страхового запасу і добовий обсяг споживання продукції кожного з учасників каналу розподілу, ящ.

 

 2/4 = 1,5 .

 

Аналогічно наведеному для заводу при першому рівні каналу розподілу, розрахунку визначаємо параметри складської системи для інших учасників каналів розподілу, при різних схемах організації збуту. Результати розрахунків зводимо у таблицю 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1 – Параметри складської системи

Показники	1-й канал розподілу		2-й канал розподілу			3-й канал розподілу
	Завод	Роздрібний торговець	Завод	Оптовий торговець	Роздрібний торговець	Завод	Оптовий торговець	Роздрібний торговець
1.Об'єм реалізації одного участника   каналу розподілу
У ящиках	608	4	608	608	4	608	203	4
У пляшках	12160	80	12160	12160	80	12160	4060	80
У тонах	13,9742	0,0817	13,9742	13,9742	0,0817	13,9742	4,6581	0,0817
2.Середньоквадратичне відхілення  попиту, пл/доб.	220	16,8	---	220	16,8	---	110	16,8
3.Витрати участника каналу росподілу  , грн/доб.	0,588	0,588	---	0,546	0,546	---	0,546	0,546
4.Коефіцієнт ризику	0,0239	0,0239	---	0,0256	0,0256	---	0,0256	0,0256
5.Вірогідність без дефіцитного постачання	0,9761	0,9761	---	0,9744	0,9744	---	0,9744	0,9744
6.Стандартизоване відхилення інтегральної  функції	2,27842	2,27842	---	2,25768	2,25768	---	2,25768	2,25768
7.Розмір страхового запасу	26	2	---	25	2	---	13	2
8.Термін зберігання вантажів, діб.	0,386513	1,5	0,32895	1,04	1,5	0,32895	1,06404	1,5