Проте, практично
всі туристичні страховки не покривають
захворювання і травми після спроби самогубства,
здійснення протиправних дій, управління
автомобілем в нетверезому стані, вживання
алкоголю або наркотичних речовин, придбання
медикаментів без призначення лікаря,
який лікує, пластичні операції, послуги
представників нетрадиційної медицини
або фахівців без ліцензії на здійснення
лікарської діяльності. Деякі страховки
не покривають навіть захворювання, що
є, на думку страховика, наслідком безвідповідальності
клієнта — це сонячні опіки і удари, обмороження.
Страхова
премія - це плата, яку страхувальник виплачує
страховикові за договором страхування.
Сума страхового премії в одній і тій же
страховій компанії може бути різною і
залежить:
від різновиду
тарифів, що містять, природно, різні гарантії
і суми покриття.;
від терміну
поїздки – чим він триваліший, тим вище вартість страховки;
від кількості
чоловік
в туристській групі – з одного туриста внесок із зрозумілих причин завжди більше;
від віку туриста
для осіб старше 70 років сума страхового
платежу зазвичай в два рази вище.
країна поїздки. Мінімальні страхові тарифи,
як правило, установлюються для Західної
Європи i країн Середземномор’я. Для поїздок
в інші країни тарифи можуть бути збільшені
в 1,5 — 2 рази. Це пов’язано як із високими
цінами на медичні послуги (наприклад,
у США i Канаді), так i з віддаленістю та
важкодоступністю територій;
мета поїздки. Страхові компанії, як правило,
встановлюють мінімальні тарифи для поїздок
туристичного призначення i підвищені
— для спортивних походів, змагань тощо.
Страхова
сума – грошова сума, в межах якої Страховик
зобов'язаний здійснити виплату при настанні
страхового випадку відповідно до умов
Договору страхування. По окремих видах
страхування і окремих страхових послугах
можуть бути встановлені відповідні ліміти
страхової суми, в межах яких здійснюються
страхові виплати (ліміти відповідальності).
По окремим видам страхування, які обов’язково
вказуються в Договорі, можуть бути встановлені
окремі розміри франшиз. Франшиза – частина
збитків, яка не відшкодовується.
Наприклад,
на практиці вітчизняних страхових компаній
страхування від нещасних випадків розраховується
від 0,5% до 1,7% від страхової суми за кожен
день непрацездатності, встановленої
лікувальною установою, або визначаються
по Таблиці розмірів страхових виплат
(залежно від вибраної страхувальником
програми страхування); від 60 до 100% страхової
суми залежно від встановленої групи інвалідності;
100% страхової суми в разі смерті. Страхування
витрат туристів при скасуванні туристичної
поїздки реалізовується па підставі узгодженої
в договорі страхової суми (страхового
відшкодування), яка виплачується повністю
або частково, в разі, якщо неможливість
здійснення поїздки настала з таких причин:
раптовий розлад
здоров'я або смерть туриста, або членів
його сім'ї, або близьких родичів;
пошкодження майна туриста в результаті
впливу навколишнього середовища або
дій третіх осіб;
участь туриста в судовому розгляді у
момент передбачуваної поїздки;
отримання виклику для виконання військового
обов'язку;
неотримання в'їзної візи при виконанні
всіх вимог щодо оформлення документів;
– інші причини, що визначаються в договорі.
Проте,
чим більше ризиків покриває туристична
страховка – тим вище розмір страхової
премії, - це правило справедливо для всіх
видів страхування.
Щодо страхової
виплати, то на даний час існує дві форми
туристського страхового обслуговування:
компенсаційна і сервісна.
Перша форма
включає оплату всіх витрат самим туристом
і подальша компенсація у вигляді грошової
компенсації застрахованій особі, при
поверненні додому. Це дуже незручно, оскільки туристу заздалегідь
невідомо, яку суму він повинен брати з
собою.
При сервісному
туристському страхуванні, уклавши договір
або контракт із страховою компанією,
досить подзвонити в одну з вказаних диспетчерських
служб - асістанс, повідомити номер свого
поліса, прізвище – як потерпілому буде
надана необхідна допомога - компанія
організовує лікування, викликає рятувальників,
платить за ліки. Згодом з асистансом розраховується
страхова компанія, яка видавала поліс.
Турфірма сама вибирає страхову компанію,
яка, у свою чергу, візьме на себе відповідальність
за надання своєчасної допомоги і за оплату
витрат.
Список використаної
літератури
Гвозденко А.А. Страхование в туризме: Учебное пособие.
– М.: Аспект-Пресс, 2002. – 256 с.
Кифяк В.Ф. Організація
туристичної діяльності в Україні. – Чернівці:
Книги – ХХІ, 2003. – 300 с.
Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи
туристичного бізнесу: Навчальний посібник.
– К.: Центр навчальної літератури, 2004.
– 272 с.
Фролова Т.А.
Экономика и предпринимательство в сфере
социально-культурного сервиса и туризма. - Таганрог: ТТИ ЮФУ, 2010. – 345с.