Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2013 в 15:27, курсовая работа
Мета дослідження:вивчення сучасного туризму на прикладі Великобританії, складових і принципів, що формують сучасний міжнародний рекреаційно-туристичний комплекс, а також вплив навколишніх факторів на його розвиток. Концепція дослідження припускає вирішення таких завдань:
1.Виявити специфіку рекреаційно-туристичного комплексу Великобританії;
2.З'ясувати специфіку функціонування найбільших рекреаційно-туристичних об'єктів у Великобританії;
3.Визначити основні поняття туризму як одного з основних складових економічного становища країни;
4.Дослідити прогностичні дані соціологічних досліджень щодо перспективного розвитку і формування іміджу Великобританії як потужного рекреаційно-туристичного комплексу.
Вступ
1 РЕКРЕАЦІЙНО – ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
1.1 Природні та природно-антропогенні ресурси
1.2.Суспільно-історичні ресурси
2. РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ У
2.1 Історія формування туризму у Великобританії
2.2 Характеристика внутрішнього і міжнародного туризму у Великобританії
2.3 Лондон як головний туристський центр Великобританії
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРЕТУРИ
Едінбургський замок є одним із самих відомих замків Шотландії. Він розташований на пагорбі в Старому місті й відкриває вид на Нове місто й на Принцес Стріт. Замку близько 1000 років. Сама стара будова на території замка — церква Св. Маргарити, побудована в Нормандському стилі в 12 столітті, вважається самим старим будинком у всьому Единбурзі. Едиібургский замок є головною туристською пам'яткою, де можна відвідати тронний зал, апартаменти Great Hall, де представлена колекція зброї й збруї, королівські апартаменти, зал коронації, де знаходиться корона, скіпетр і королівський меч, королівська гармата, а також відвідати Національний Військовий музей Шотландії. На палацовій площі в серпні проходить військовий парад, що вражає своєю врочистістю й розмахом. Холірудхауз палац, більше відомий як Палац Холіруд, розташований в Единбурзі вниз від Королівської Милі. Він був закладений як монастир в 1280 році, але в 15 в. став резиденцією шотландських королів. З 1603 року, коли Король Джеймс VI Шотландський успадкував англійський трон і переїхав у Лондон, і до правління короля Георга IV в 1820 року, палац не використовували. Сьогодні королева Англії Єлизавета використовує палац Холіруд як королівську резиденцію для державних прийнять або зустрічей, коли відвідує Шотландію. Іншим часом палац відкритий для відвідування туристів.
В Единбурзі, красивій столиці Шотландії, відкривається вид на замок XII століття, у якому Марія, Королева Шотландська, народила Джеймса VI Шотландського в 1566 році. У середньовічному місті брукова "Королівська Миля" веде до палацу Холірудхауз (Palace of Holyroodhouse), який був свідком багатьох драматичних подій у житті Марії Стюарт. Холірудхауз дотепер є офіційною резиденцією Суверена в Шотландії.
Музеї:У Великобританії є 950 музеїв і художніх галерей, головними з яких є відділ друкованих видань і малюнків Британського музею, музей Вікторії й Альберта, Національна галерея, Національна портретна галерея й галерея Тейт. Усі вони знаходяться у Лондоні. В Единбурзі розташовані Національний музей старожитностей, Національна портретна галерея; Королівський шотландський музей і Національна галерея сучасного мистецтва. У Кардиффі є Уельский національний музей, а в Белфасті – Національний музей ірландської народної творчості.
Британський музей, відкритий в 1759 році, на сьогоднішній день є головним музеєм Об'єднаного Королівства. Щорічно його відвідують більше 4 мільйонів людин. Пояснюється така популярність дуже просто: у ньому зосереджені унікальні колекції. Це й історія, і археологія, і етнографія, і природничі науки, і живопис. Тутешні єгипетські, ассірійські й давньогрецькі зібрання вважаються кращими у світі. Тому що виставки постійно обновляються, людям, що вже відвідували Британський музей, завжди буде на що подивитися. Англійці лишаються оригіналами у всьому: для того щоб пацюки й миші не псували унікальні колекції, у штат було зараховано, шість кішок. Тому, якщо ви, прогулюючись по залах Британського музею, побачите кішку в уніформі (з жовтим бантом на шиї), знайте — перед вами державний службовець.
Галерея Фрутмаркет являє собою великий сучасний будинок зі скла, оточене з усіх боків кафетеріями й книгарнями. Тут проходять виставки шотландського, британського й сучасного міжнародного мистецтва.
Національна Шотландська галерея, найстарша галерея, знаходиться в самому серці Единбурга в Маунді, між Старим і Новим містом. Тут зібрані колекції живопису й скульптури епохи Ренесансу до епохи Постімпресіонізму. У галереї представлені роботи художників Бассано, Ван Дейка, Тьеполо й інших відомих художників. Також тут знаходиться сама велика у світі колекція робіт шотландських живописців. У галереї працює програма виставок для вивчення мистецтва.
Національна портретна галерея Шотландії перебуває в будинку із червоного каменю, витриманому в готичному Вікторіанському стилі по дизайну Роуанда Андерсона. Є прекрасна можливість подивитися, як виглядають найвідоміші історичні фігури Шотландії. Тут представлені роботи портретистів Рамсея й Робурна, включаючи кожну знаменитість від Марії Королеви Шотландської до Шона Коннер.
Музей Шотландії. Після декількох переселень протягом 90-х, Королівський Шотландський музей і Національний антикварний музей об'єдналися в 1998 році. Новий музей, що дістав назву "Музей Шотландії" розмістився в будівлі 1861 року поруч із Королівською Милею, яке радикально було розширено новим крилом у постмодерновому стилі. У музеї виставлені значні колекції образотворчого мистецтва, етнографії, природній історії, геології, археології, технологій і науки.
Пам'ятники видатних людей: Дома, у яких колись мешкали знаменитості, завжди приковували до себе увагу людей. У бажанні відвідувати такі музеї є щось дуже особисте. Оглядаючи обстановку квартири, предмети щоденного побуту, перестаєш ставитися до хазяїна будинку як до кумира, знайомишся з ним набагато ближче, як із простою людиною.
Англійці, що давно звикли вважати Шерлока Холмса не вигаданим героєм, а реально існуючою людиною, відкрили в 1990 році його музей-квартиру. Знаходиться він по відомій всім адресі: Бейкерстріт, 2216. Зараз це одне із самих відвідуваних місць Лондона. Його популярність уступає лише Тауеру, Вестмінстерському абатству й Британському музею. Меморіальна дошка, установлена на фасаді будинку аж 50 років тому, говорить, що тут з 1881 по 1904 рік мешкали містер Шерлок Холмс і доктор Уотсон.
Рідний дім Вільяма Шекспіра розташований у провінційному англійському містечку Стратфорд-он- Ейвон.Після недавньої реставрації тут майже повністю відновлені деталі інтер'єру XVI сторіччя.Однак головною цінністю експозиції вважаються перші видання творів Шекспіра, його рукописи й інші документи.
А в іншому місті - Ліверпулі - нещодавно відкрився музей сера Пола Маккартні. Тепер будинок № 20 по Шортлі- Роуд буквально осаджують туристи з багатьох країн. Маккартні жив тут з 1955 по 1964 рік. Саме в цьому невеликому будинку із трьома спальнями були написані ранні пісні знаменитої четвірки. Улаштовувачі музею повністю відтворили образ будинку 50- х років.
Пам'ятник Скотту - більше схожий на церкву, ніж на пам'ятник письменнику, є однією з самих відомих пам'яток міста Единбурга. У центрі перебуває 60 метрова статуя Сера Вальтера Скотта і його собаки Маїды. Статую оточують маленькі фігурки героїв всесвітньо- відомого письменника. Якщо піднятися нагору на 287 кроків, звідки відкривається чудесний вид, можна побачити пам'ятник Робертові Бернсові, зроблений по проекту Томаса Гамільтона в 1810 році.
Вестмінстерське абатство (у перекладі з англійського - "собор на заході"), піднімається над церквою св. Маргарити. Абатство створювалося членами королівської родини різних поколінь, починаючи з 1040 року. У цьому самому знаменитому абатстві Королівства, з 1066 року, коронуються всі англійські монархи. По переказу, перша церква на цьому місці була побудована королем Себертом і освячена в 616 році першим єпископом Лондона Меллітусом. В 750 році тут уже знаходилося Бенедиктинське абатство, а в 1065 році нове абатство було освячено Едуардом Сповідником. Пізніше Генріх III вирішив перебудувати церкву, щоб перенести туди гробницю св. Едуарда, і такою же, як вона була закінчена в 1269 році, вона й з'являється перед нашими очима, за винятком декількох більш пізніх змін, самими основними з яких є капела Генріха VII і вежі на заході, побудовані в 1789 році.
Організація Об’єднаних Націй має программу ЮНЕСКО, яка займається всесвітньою спадщиною. Ця программа сформувала список культурної спадщини людства і до цього списку відносятся такі суспільно – історичні об’єкти Великобританії:
Бленемській палац- знаходится в місті Вудсток, в 12 км на північ від Оксфорду
Кентерберійській собор – головна англіканська церква часів середньовіччя, абатство Святого Августина і церква Святого Мартіна в Кентербері
Місто Бат - одне з найкрасивіших міст Англії, місцеперебування єпископа і головне місто графства Сомерсет на лінії Великої західною залізничної дороги, на річці Авон, знамените цілющими джерелами.
Фабрики долини Дервент - у центральній Англії, знаходиться декілька текстильних фабрик XVIII-XIX вв., сформувався промисловий ландшафт, дуже цікавий з точки зору історії техніки.
Юрське побережжя — побережжя протоки Ла-манш в Дорсете і східному Девоне
Замок і кафедральний собор в місті Дарем — місто на північному сході Англії, адміністративний центр однойменного графства в регіоні Північно-східної Англії.
Межі Римської імперії: - Вал Адріана - зміцнення з каменя і торфу, побудоване Римською імперією при імператорові Адріані поперек острова Великобританія для запобігання набігам піктськіх племен з півночі, і для захисту провінції Британії на південь від стіни. Довжина 117 км., ширина 3м, висота 5-6 м.
Королівський ботанічний сад в Кью – розташован на 120 гектарах землі, включає озера, теплиці, прогулочні доріжки, павільйони, музеї, а також зразки архітектури Сера Уїльяма Чеймберса. Серед 50 тисяч рослин – знамениті колекції папоротей, орхідей, водних рослин, кактусів, гірських рослин, пальм і тропічних водних лілій.
Ліверпуль — місто у Великобританії, в конурбації Мерсісайд, порт на північно-західному побережжі Англії.
Приморський Грінвіч - місто, що в даний момент входить в Лондонську агломерацію, відноситься до історичного графства Кент, розташовано 51° 28' 38" п.д. і 0є 0' 0" з.д. Відоме, зокрема, тим, що є нульовою точкою відліку для часових поясів земної кулі. У 1997 році набережна частина Грінвіча увійшла до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Стоунхедж, Ейвбері і довколишні розкопки часів неоліту. Стоунхендж — всесвітньо відома кам'яна мегалітічеськоє споруда на Солсберійській рівнині в Англії. За найпоширенішою версією, назва відбулася від англ. Stone Hedge — кам'яна огорожа.
Лондонський Тауер — фортеця міста Лондона. В даний час основні будівлі Тауера — музей і збройна палата, де зберігаються скарби британської корони; офіційно продовжує вважатися одній з королівських резиденцій. У Тауері є також ряд приватних квартир.
Вестмінстерське абатство - готична церква у вестмінстерстві (Лондон), на захід від Вестмінстерського палацу. Будувалася з перервами з 1245 по 1745.Традиционное місце коронації монархів Великобританії і поховань монархів Англії.; Вестмінстерський палац, Вестмінстерська школа і церква Святої Маргарити.
Замки і міські стіни Едуарда Першого — Харлек — один із замків, побудованих королем Едуардом I для того, щоб підсилити англійський вплив в Уельсі. Замок стоїть біля моря, високо на скелястій кручі. З одного боку його захищала скеля, а з іншої — глибокий рів. Відоме ім'я архітектора — Джеймс з Сен-джорджа.;Бомарис, Карнарвон і Конві (Гвінед)
Старе і нове міста Едінбурга— столиця і друге за величиною місто Шотландії, адміністративний центр однойменної області. Столиця Шотландії з 1437 р. У місті знаходиться Едінбурзький університет — один з головних вищих учбових закладів країни. Райони Едінбургу — Старе місто і Нове місто — в 1995 р. були занесені ЮНЕСКО в список об'єктів Усесвітньої спадщини.
2. РОЗВИТОК ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ
2. 1 Історія формування туризму у Великобританії
Великобританія — батьківщина сучасного туризму як форми проведення культурного дозвілля.
Ще в 1840 р. проповідник Кук з англійського містечка Мельбурн заснував першу у світі туристську фірму. Через рік фірма організувала для п'ятисот членів „Товариства тверезих” поїздку передмістями Лондона, а в 1844—1846 р. — екскурсії в різні частини Англії і Шотландії.
До початку 50-х років того ж століття у Великобританії існувало вже кілька туристських фірм, і щорічно в поїздках по країні брало участь більш ніж 160 тис. чоловік. У 1856 р. фірма Кука організувала першу групову туристську поїздку в країни Західної Європи. Цю дату звичайно вважають початком міжнародного туризму. До цього часу в Англії завершилася промислова революція, і англійська промисловість у своєму розвитку випередила інші країни світу. Швидкий ріст капіталістичних відносин привів до підвищення рухливості населення, що у свою чергу зажадало розвитку транспорту, насамперед залізниць [2; c.75]
Томас Кук першим почав використовувати
ці можливості. Коли в 1851 р. у Лондоні
відбулася Перша Міжнародна промислова
виставка, він зміг тільки за час
її роботи організувати поїздку для
165 тис. відвідувачів. У 1854 р. в Англії
був виданий перший довідник для
туристів, що включав опис не менш восьми
тисяч готелів. Хоча деякі з них
і були просто постоялими дворами, оскільки
велику частину складали готелі в
сучасному розумінні цього
Бурхливий розвиток внутрішнього туризму
привів Томаса Кука до необхідності організувати
поїздки за кордон. Перша з них
була здійснена в 1855 р. у зв'язку з
Всесвітньою виставкою в
Кук почав організацію регулярних туристських поїздок в інші європейські міста і країни. Величезна Британська імперія сприяла розвиткові поїздок англійців за кордон. Туристські поїздки активно використовувалися для пошуку і вивчення нових ринків, установлення ділових контактів. У 50—70-х роках XIX в. англійці становили більшість іноземних туристів, що подорожували по Європі. Саме в цей період на континенті з'явилися готелі з такими назвами, як «Англер», «Голен-никнув», «Лондон», «Виндзор», а в побут ввійшли англійські слова «експрес», «комфорт», «лайнер».
Наприкінці XIX ст. туристські подорожі по своїй країні і за кордоном набули у Великобританії масового характеру і вийшли за межі Європи. У 1860—70-ті роки проводилися туристські поїздки в США, а в 1878 р. на Всесвітню виставку в Париж з Великобританії прибуло 75 тис. осіб.
Те, що міжнародний туризм широко розвинувся у Великобританії раніше, ніж в інших країнах, пояснюється низкою причин, серед яких більш високий у той час економічний рівень порівняно з іншими країнами і, відповідно, вищий рівень життя населення; швидка урбанізація; уведення загальної початкової і розвиток середньої та вищої освіти; передове трудове законодавство, що встановило для всіх найманих робітників щорічну оплачувану відпустку та обмежило робочий час. Мав значення і гарний розвиток на той час залізничного і морського транспорту, а також близькість до континентальної Європи, зручний зв'язок з нею через протоку Ла-Манш [6; 12].
Информация о работе Основні складові рекреаційного комплексу Великобританії