Проблеми лісів Херсонщини та шляхи їх вирішення

Очисні споруди Залізного Порту зараз знаходяться в оренді у Дніпровської торгово-промислової асоціації. Частина їх була викуплена раніше ще одним підприємцем. Тепер їх треба повернути у комунальну власність, тому що сума угоди була занижена мінімум у 10 разів. Київським архітекторам замовлений проект розвитку курорту.

У Залізному Порту ділянки землі на узбережжі виділяли незрозуміло кому і як.

В області кожне літо людей відпочиває в п’ять разів більше, ніж значиться в офіційних довідках, - близько 500 тисяч чоловік. Наприклад, щодня в розпал сезону в Залізний Порт прибувають десятки автобусів з відпочиваючими, готовими витрачати гроші. Це повинно стати джерелом фінансового вирішення питань із вдосконалення інфраструктури курортів.

З Росії і Білорусі за сезон в області відпочиває біля восьми тисяч чоловік. З далекого зарубіжжя – усього кілька десятків [9].

Для поліпшення фінансово-екологічного стану туристичної діяльності в області потрібно:

- провести науково-обгрунтовану  інвентаризацію всіх земель в  береговій зоні, виявити напрямки  їх подальшого застосування;

- відповідно до вимог земельного  кадастру провести грошову оцінку  земель рекреаційного призначення;

- розробити програму розвитку  туризму і рекреації в області  з максимальним залученням місцевих  історичних пам’яток та природно-заповідного  фонду;

- рекламувати туристичні і рекреаційні  об’єкти області у ЗМІ різного  рівня;

- залучати кошти різних джерел надходження в розвиток інфраструктури курортів [6].

 

4.2. Проблеми лісів Херсонщини  та шляхи їх вирішення 

 

На Херсонщині, що розташована в степовій зоні - зоні відкритих просторів, роль лісів та лісових смуг в підтриманні екологічної рівноваги невпинно зростає. В доісторичну епоху ліси повністю займали долини річок, степові зниження та степові балки, степи були тільки на плакорах. В екологічній мережі роль лісових насаджень значна, тому що в них, а також на прилеглих територіях створюються оптимальні умови для більш-менш нормальної життєдіяльності всіх форм біорізноманіття. З лісовими насадженнями пов'язані місцезростання багатьох видів рослин і грибів та місця перебування багатьох видів тварин, що включені до Червоної книги України. Лісистість Херсонської області, як уже відмічалось дуже низька. Природні ліси збереглися лише на Олешківських пісках Нижньодніпров'я. Тут є невеличкі лісові масиви з дуба звичайного з світою неморальних видів трав'янистих рослин, мохоподібних і лишайників. Найбільше їх в Буркутському лісництві та на території Чорноморського біосферного заповідника. Осикові ліси з осики пов'язані з улоговинами піщаних арен. Березові ліси з берези дніпровської ще достатньо збереглися на піщаних аренах від Каховки до Кінбурнського півострова. В цих дубових, осикових, березових, а часто в змішаних гайках з вільхою є чимало рідкісних, ендемічних видів рослин і тварин, неморальних та бореальних видів. Лісові насадження на Нижньодніпровських пісках дуже потерпають від ентомошкідників, особливо розповсюджені рудий та звичайний сосновий пильщик, пагоновуюн зимуючий.

Природна лісова рослинність Нижньодніпровських плавнів, які є одним з найважливіших елементів екологічної мережі, представлена вербовими лісами з верби білої, осокоровими лісами з тополі чорної, а в найбільш зволожених місцях — вільховими лісами.

Найбільші площі на території області займають штучні соснові ліси з сосни звичайної та сосни кримської які переважно зростають на аренах Олешківських пісків. Певна кількість лісових насаджень з різних листяних порід є в балках—затоках Дніпра як на правому, так і на лівому березі Дніпра.

В останні роки значною екологічною проблемою для Херсонщини стали лісові пожежі, які знищують великі площі соснових лісів. Це свідчить про послаблення протипожежної пропаганди в цих районах і взагалі екологічного виховання і освіти населення. Збитки від пожеж ускладнюють екологічну обстановку ще й тому, що згорілі лісові площі не відновлюються в тих же об'ємах.

Лісові насадження  Херсонської області зазнають інтенсивного антропогенного впливу, гинуть в результаті пожеж, від шкідників, хвороб та самовільних рубок. Лісистість для степу рекомендується довести до 9%. Нині лісистість області складає 4,6%, а без урахування Цюрупинського і Голопристанського районів - біля 2%.

Таке становище неминуче призведе до перетворення території області в пустелю. В останні роки стан лісових ресурсів неухильно погіршується. На фоні різкого зменшення обсягів лісомеліоративних робіт має широке розповсюдження знищення полезахисних лісосмуг, у вкрайне задовільному стані знаходяться лісові насадження в Цюрупинському та Голопристанському районах. В результаті систематичного недовиконання необхідних (передбачених нормативами) обсягів рубок догляду, санітарних рубок та заходів боротьби зі шкідниками, ліси на площі понад 72 тис. га знаходяться у незадовільному стані.

Загущеність штучно створених лісових насаджень, наявність значної кількості ухостою та ураженість великих масивів лісу шкідниками створюють підвищену пожежну небезпеку. Під загрозою оголення знаходиться понад 60 тис. га піщаних масивів. Ліси колишніх сільгосппідприємств, які на сьогодні не передані у постійне користування і перебувають на землях запасу сільських Рад. Відсутність відповідальності  за стан цих лісів органів місцевого самоврядування та підприємств Держ- лісфонду призводить до незаконної їх вирубки [14].

 

 

 

 

 

                                            

 

 

 

                                                     ВИСНОВКИ

 

Таким чином, з проведеного дослідження ми побачили, що Херсонщина, єдина з усіх областей України, має вихід до трьох морів: Чорного, Азовського та моря безмежного, яке називається степом. Таких степів, таких просторів на Україні більш немає. Морське узбережжя Херсонщини простягається на 200 км чудовими піщаними пляжами, де поєднується значна кількість сонячного тепла, солоної морської води, цілющого повітря з ароматом степових трав. Херсонщина найбагатша за видовим складом біорізноманіття область України. Тут налічується майже 40 % видів живих організмів, що є в Україні. Флора лікарських рослин Херсонщини налічує понад 320 видів. За рік без шкоди довкіллю заготовляють понад 70 т ромашки лікарської, 12 т споришу, 11 т цмину піскового, 5 т плодів шипшини та ін.

З трьох біосферних заповідників України два розташовані на Херсонщині: Чорноморський та “Асканія-Нова” імені Ф.С.Фальц-Фейна, які входять до всесвітньої мережі природних резерватів, тісно співпрацюють з ЮНЕСКО. Біосферний заповідник “Асканія-Нова” вже багато років отримав славу “перлини” степового краю півдня України. Територія цілинного степу - єдина, яка збереглася в Європі і простягається на 11 054 гектарів. Екзотична флора і фауна заповідника представлена 3800 видами, більша частина яких завезена із Південної Америки, Африки, Азії. В природі біосферного заповідника нараховується більше 117 зникаючих видів.

Отже, потенціал і перспективи подальшого розвитку Херсонщини дуже великі, для цього є всі підстави – гарне географічне розташування, багаті природно-рекреаційні ресурси та велика кількість пам’яток. Хоча туристичні можливості Херсонщини великі, однак для того, щоб регіон став по-справжньому центром туризму, ще має бути багато проблем вирішено. Дуже багато чого має бути зроблено для комунальної облаштованості міста (вода, каналізація, дороги, транспортна інфраструктура, збирання сміття). На черзі відродження й створення комунальних підприємств, що займаються організацією туризму.

 Не  повною мірою реалізовані можливості  розширення переліку послуг з  урахуванням можливостей регіону. Необхідно намітити й здійснити заходи щодо захисту заповідних зон від напливу неорганізованих відпочиваючих. Вирішення цих проблем зможе прискорити розвиток Херсощини. Особливо варто розвивати туризм, бо це реальне джерело істотного підвищення рівня і якості життя населення, соціально-економічного розвитку регіону.

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                     

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Антоненко В. Г. Місце міжнародного туризму у взаємодії і взаємобаченні культур // Туризм у ХХІ ст.: Зб. наук. статей. – К.: Знання України, 2002.-

122 с.

2. Ардамацкая Т.Б. Черноморский заповедник. –Симферополь, 1976- 87 с.
3. Архітектурна спадщина України. – К.: Либідь, 1994. – 255 с.
4. Бойко М. Ф. та ін. Природа Херсонської області. Фізико-географічний нарис. – К.: Фітоцентр, 1998. – 120 с.
5. В. Д. Треус, Д. А. Крамаренко. Заповедник "Аскания-Нова" – М.:Урожай, 1968. – 124 с.
6. Виноградська А. Розвиток українського туристичного бізнесу // Економіка. Фінанси. Право. - 2000. - №5. – С. 13-18.
7. Заставник Ф. Д. Географія України. – К.: Знання, 1998. – 148с.
8. История городов и сел. УССР: В 26 т.: Т.: Херсонская область. – К.: Глав. ред. УСЭ АН УССР, 1972. – 638 с.
9. Менеджмент туризма. Учебник / Под ред. И. В. Зорина. – М.: РМАТ, 1998. – 230 с.
10. Пламеницька О. Початок мурованого оборонного будівництва на Херсонщині // Архітектурна спадщина України. – К.: Основи, 2004. – 80 с.
11. Природа Херсонської області. Фізико-географічний нарис. / за ред. М.Ф.Бойко. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 120 с.
12. Природа Херсонської області / За ред. К. І. Геренчука – Л.: Сфера, 2000. – 120 с.
13. Путешествие по Херсонщине: Путеводитель. – Херсон: Надднепряночка, 2005. – 271 c.
14. Розбудова екомережі України (Наук. ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко). – К.: Либідь, 1999. – 127 с.
15. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: УЕ, 1996. – 608 с.
16. Червона книга України. Тваринний світ. – К.: УЕ, 1994. – 464 с.
17. http://askania-nova-zapovidnik.gov.ua/