Релігійний туризм

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ………………………………………………………………………...5

1.1.  Зміст поняття релігійний  туризм………………………………………….5

1.2. Типи та форми релігійного туризму………………………………………9

Висновки до першого розділу………………………………………………….12

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В СВІТІ……………………………………………………………………………13

2.1. Особливості інфраструктури релігійного туризму в світі……………….13

2.2. Релігійний туризм  в Україні……………………………………………….24

Висновок до другого розділу…………………………………………………34

РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ………………………………………………………………………….37

Висновок до третього розділу………………………………………………….41

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..43

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………….47

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     Актуальність теми роботи пояснюється тим, що релігійний туризм відіграє велику роль в системі міжнародного і внутрішнього туризму. Люди відправляються в паломницькі та екскурсійні поїздки по святих місцях і релігійним центрам. Вони прагнуть взяти участь в релігійних церемоніях, помолитися, зробити жертвопринесення. Релігія впливає на формування самосвідомості і стереотипів поведінки людей. Вона виступає елементом суспільної системи і в багатьох випадках - одним з найважливіших . У XX ст. бурхливо розвивалася індустрія туризму, вдосконалювалися засоби транспорту і зв'язку. У людей з'явилося більше можливостей відвідувати святі місця своєї релігії. Одночасно виникло бажання долучитися до духовних досягнень народів інших країн, зрозуміти суть їхньої релігії. Можна припустити, що це частково викликано певним кризою релігій, які настали у зв'язку з бурхливими змінами всіх сторін життя людства в останні кілька десятиліть. Паломників цікавить безпосередню участь у релігійних культах. Соціально- психологічна база паломницького туризму вже, ніж релігійного. Паломники в основному сповідують ту релігію, святих місць якій вони приїхали вклонитися. Екскурсії, відвідування музеїв, виставок для них - вторинна, супутня завдання або взагалі мало цікаві. Релігійні туристи і в першу чергу прочани пускаються в подорож, коли у них виникає потреба здійснити щось більше, ніж звичайні культові дії в умовах звичайного середовища їх проживання. Люди відправляються в поїздки по святих місцях з різними мотивами: помолитися, вирішити особисті проблеми, знайти собі відповідну релігію, духовну школу і систему цінностей, познайомитися з культурною спадщиною країни.

     Об'єктами залучення релігійних туристів є святі місця та центри релігій. Поїздки туди можуть бути обумовлені культовими актами, святами, фестивалями, що проходять в певну пору року. При міжнародних поїздках туристам слід пройти митні, валютні, візові та інші формальності. На молдавському ринку туризму вже сформувалися фірми, що займаються практичною організацією паломницьких поїздок і екскурсантів і спеціалізуються на наданні послуг в області релігійного туризму.

     Метою роботи  є дослідження релігійного туризму.

     Основні завдання  поставлені метою роботи:

• розглянути зміст поняття релігійний туризм;
• дослідити типи та форми релігійного туризму;
• розглянути особливості інфраструктури релігійного туризму в світі;
• дослідити релігійний туризм в Україні;
• дослідити перспективи розвитку релігійного туризму в світі.

     Об'єктом даної дипломної роботи є сучасна індустрія туризму.

     Предметом дипломної роботи є релігійний туризм.

     В основу дослідження базисних культурологічних проблем теми лягли праці Е.А. Александрової , А.А. Аронова . Література з власне туристської проблематики досить різноманітна. Економіка туризму , основи організації та управління туризмом, фінансово - економічні питання відображені в працях Ю.П. Анискина, Е.Н. Артемовой, І.Т. Із зарубіжних економістів - турологов слід відзначити роботи Дж. Боуена , І. Єджейчик , Ф. Котлера , Дж. Мейкенза, Дж. Р. Уокера та ін Географія туризму аналізувалася в роботах Л.Р. Герзмава , Н.А. Данилова , Н.М. Забєліна, Н.В. Каледіна, С.Б. Лаврова, Т.Г. Морозової, Д.А. Постнікова, Т.Т. Христова. Статистичні аспекти туризму досліджувалися А.П. Дубнова, Е.А. Соболєвої, Г.А. Яковлєвим.

     Курсова робота  складається зі вступу, трьох  розділів, висновку, списку використаної  літератури.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ

1. Зміст поняття релігійний туризм

 

     Релігія – це певні погляди і уявлення людей, відповідні обряди і культи. Походження слова «релігія» пов’язують із латинським дієсловом relegere – «відноситися з повагою»; за іншою версією, воно зобов’язане своїм виникненням дієслову religare – «зв’язувати» (небо і землю, божество і людину).

     В сучасному світі існує різноманіття вірувань, сект, церковних організацій. Це і різні форми політеїзму, традиції якого походять в

ід первісних релігій, і різноманітні форми монотеїзму. Тут і національні релігії – конфуціанство (Китай), іудаїзм (Ізраїль), синтоїзм (Японія), і світові релігії: буддизм, християнство, іслам, індуїзм. Саме світові релігії найбільше впливають на розвиток сучасних цивілізацій. Їх релігійні центри є основними об’єктами релігійного туризму [1,c.53].

     Туризм – це активна форма людського спілкування, що допомагає взаємопізнанню націй, розвитку взаєморозуміння та встановленню культурно-економічних зв’язків між народами, а відтак – розвитку співробітництва між державами, покращенню міжнародного становища в цілому. За своєю сутністю туризм – явище багатофункціональне. Він активно впливає на життя людей, організацію їх праці та відпочинку, а відтак – на економічний і соціальний розвиток суспільства.

     Одна з важливих функцій туризму – оздоровча і рекреаційна. У спеціальній літературі цю функцію визначають ще як «відтворювальну», «репродуктивну» тобто таку, що дозволяє відновити сили та внутрішні резерви людини, затрачені в ході трудової діяльності. Але серед різноманітних видів туризму за метою можна виокремити такий вид туризму як релігійний, адже він забезпечує задоволення таких потреб людини, які істотно відрізняються від вищезазначених.

     Туристом, який подорожує з релігійною метою, є людина, що виїжджає за межі звичного середовища на термін не більше року для відвідин святих місць і центрів релігій.

     Під релігійним туризмом слід розуміти види діяльності, пов'язані з наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що прямують до святих місць і релігійних центрів, що знаходяться за межами звичного для них середовища.

Розглянемо визначення релігійного туризму різними дослідниками, табл.1.1

Таблиця 1.1.

Визначення релігійного туризму [5,c.112]

№	Автор	Визначення
1	О.В. Ільїна	Туризм релігійний – різновид туризму, пов’язаний із регулярним відвідуванням віруючими “святих місць” і релігійних центрів
2	М. Мальська	Релігійний туризм – подорожі, які мають на меті які-небудь релігійні процедури, місії
3	І. М. Школа	Релігійний туризм – історично найдавніший вид міжнародного туризму; розрізняють такі види поїздок: паломництво, тобто відвідування святих місць з метою поклоніння церковним реліквіям, святиням і з ціллю відправлення релігійних обрядів; пізнавальні поїздки з ціллю ознайомлення з релігійними пам’ятниками, історією релігії і релігійною культурою; наукові поїздки – поїздки науковців, які займаються питаннями релігі
4	Т. Т. Христов	Релігійний туризм – це види діяльності, пов’язані із наданням послуг і задоволенням потреб туристів, що їдуть до святих місць і релігійних центрів, які розташовані поза межами звичного для них середовища.
5	Т. І. Божук	Релігійний туризм можна схарактеризувати як відпочинок душі та тіла
6	Antoni Jackowskі	Релігійний туризм – подорож або перебування, головною метою яких є насамперед релігійно-пізнавальні або лише пізнавальні аспекти

 

     Релігійний туризм є одним із найстаріших видів туризму. Він бере свої витоки з часів формування основних світових релігій і здійснюється в таких двох основних формах:

• паломницький туризм;
• релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості.

     Паломницький туризм – це сукупність поїздок представників різних конфесій з паломницькими цілями. Паломництво – прагнення віруючих людей поклонитися святим місцям.

     Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:

• бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;
• помолитися за рідних і близьких;
• знайти благодать;
• відмолити гріхи;
• виразити подяку за блага послані зверху;
• проявити відданість вірі.

     Паломництво передбачає певне ставлення людини до дійсності. Це символізує готовність людини пожертвувати скороминущими матеріальними цінностями в ім'я вічних духовних. У індуїзмі, православ'ї і католицизмі отримали розвиток піші паломництва. Люди відправляються в паломництва, коли їм недостатньо ритуальних дій в місцях звичайного середовища мешкання.

     Термін «паломництво», як вважають філологи, походить від слова «пальма» – гілку саме цього дерева привозили перші паломники християни, що побували на Святій землі під час свята «Входження Господнє до Єрусалиму». Під час тріумфального входження Ісуса Хріста до Єрусалиму віруючі усипали його шлях гілками пальми [8,c.25].

     У науці зазвичай виділяють декілька видів паломництва, що класифікуються за різними ознаками:

1) за кількістю учасників  і сімейною приналежністю –  індивідуальні, сімейні і групові  паломництва;

2) за сезонністю – цілорічні  паломництва, а також приурочені  до релігійних свят;

3) за місцерозташуванням  об'єкту паломництва – внутрішні (в межах державних кордонів) і  зарубіжні паломницькі тури;

4) за ознакою обов'язковості  – добровільні і обов'язкові  паломницькі тури (наприклад, в ісламі  паломництво хадж є обов'язковим  для кожного правовірного).

     Духовно паломницький туризм тісно пов'язаний з лікувально-оздоровчим туризмом. Наприклад, багато духовних центрів в Індії є центрами аюрведичного лікування. У Індії аюрведа – це комплексна наука лікування, омолоджування організму і запобігання захворюванням, які виникають як наслідок порушення гармонії між енергією людини і Всесвітом. Слід зазначити духовну близькість паломницького туризму і інших видів туризму. Наприклад, щорічно багато туристів відвідують Китай для занять цигун. Цигун – це комплекс рухових і дихальних вправ. Цигун допомагає людині набрати великий запас життєвих сил, або енергії ци, як вважають китайці. Отже така поїздка також містить елементи релігійного, спортивного і лікувально-оздоровчого туризму [14,c.94].

     Релігійний туризм екскурсійної пізнавальної спрямованості припускає відвідини релігійних центрів, в яких туристи можуть побачити релігійні об'єкти, – культові пам'ятники, що є діючими, музеї, відвідати богослужіння, взяти участь в хресних ходах, медитаціях і інших релігійних заходах. Релігійний туризм також тісно взаємопов'язаний з науковим туризмом релігійної спрямованості. Учені відвідують центри існуючих релігій, країни і регіони з багатими релігійними традиціями. Такі поїздки нечисленні, але вони розширюють географію туристичних поїздок. Учених цікавить релігійна спадщина – рукописи, різні культові предмети, архітектурні форми як сучасних, так і зниклих релігій і багато іншого.

 

2. Типи та форми релігійного туризму

 

     Релігійний туризм і його різновиди представлені різними формами. За особливостями організації поїздок релігійний туризм може бути організованим або неорганізованим.

     Одні туристи воліють організовані поїздки. Вони суворо регламентовані і зазвичай здійснюються на умовах попередньої оплати. Продавець і клієнт заздалегідь обговорюють маршрут поїздки, терміни перебування, набір послуг, пакет або лише ряд послуг.

     При неорганізованих поїздках туристи не вдаються до допомоги фірм- посередників, які реалізують свій туристський продукт. Вони планують і самостійно здійснюють свою поїздку. Неорганізовані поїздки мають велику перевагу в тому, що мандрівник не прив'язаний до певної програми заходів і може вже на місці спонтанно коригувати свій маршрут залежно від внутрішніх і зовнішніх обставин. До внутрішніх обставин можна віднести психологічні мотиви, що впливають на прийняття рішення відвідувати або не выдвыдувати ті чи інші місця, внести коректування в маршрут . До зовнішніх обставин можна віднести фінансовий стан туриста, від якого залежать його можливості в оплаті тих чи інших послуг, надходження нової інформації про різні об'єкти притягнення його інтересу тоді, коли він вже перебуває в поїздці. Сюди можна включити зміни погодних умов, а також виникнення або загострення різних релігійних і (або) політичних конфліктів [16,c.115].

     Залежно від числа учасників подорожі виділяють тури індивідуальні та групові. Число учасників індивідуального туру 1 - 5 чоловік, групового - від 6 і більше. Деякі туристські фірми вважають груповим подорож, в яку відпраляють 2 людини і більше. Окремим випадком індивідуального туру може бути поїздка однієї людини. Часто це можна спостерігати в паломницьких поїздках, які на відміну від екскурсійних можуть тривати по кілька місяців. Людина має величезне бажання усамітнитися для молитовного спілкування, роздумів про свої внутрішні проблеми, складних життєвих ситуацій. І він відправляється один в паломницьку поїздку в монастир або інше місце.