Розвиток і розширення туризму в Україні

-  забезпечення загальнодержавної та регіональної підтримки туризму, залучення до його розвитку як

-  державних, так і підприємств  інших форм власності, а також  окремих громадян;

-  – створення розвиненої  туристичної інфраструктури з  метою надання якісних і різноманітних  послуг туристам;

-  забезпечення пріоритетності  вітчизняного внутрішнього та  іноземного (в'їзного) туризму на  основі використання туристичних  ресурсів, національної історико-культурної  спадщини українського народу;

-  – розвиток інформаційно-рекламної  та маркетингової діяльності;

-  – підготовка, перепідготовка  та підвищення кваліфікації кадрів  для потреб рекреаційно-туристичної  діяльності.

Ці та інші напрямки визначають орієнтири  і пріоритети розвитку рекреаційно-туристичної  діяльності в Україні. В її основу мають бути покладені регіональні цільові програми та бізнес-плани.

4.  Україна особливо гостро  усвідомлює значущість широкомасштабного  підйому державних і суспільних  зусиль в питаннях зміцнення  і збереження здоров'я населення,  і туризму як основи формування  економічного і соціального потенціалу регіону. Кожна людина повинна сама творити своє здоров'я, а туризм сприяє виробленню непереборної потреби в зміцненні та збереженні власного здоров'я як несучої конструкції здорового суспільства.

5.  Останнім часом в усьому світі прискореними темпами розвивається діловий туризм, оскільки він є найбільш прибутковим і має величезне значення для приймаючої країни з економічної точки зору. Діловий туризм – це подорожі, що здійснюються з метою участі в конгресах, зборах, семінарах і інших важливих заходах. Актуальність проблеми створення інфраструктури ділового туризму в Україні випливає з того, що вона буде значно сприяти всебічному розвитку міст зокрема і держави загалом. Багато вітчизняних готелів в своїй рекламі стверджують, що вони здатні надати всі послуги, необхідні діловим туристам. Сьогодні існує нагальна необхідність модернізації засобів розміщення для ділових відвідувачів України. Майже всі готелі, що мають в своєму розпорядженні сучасний рівень комфорту – найвищого бізнес-класу. За висновками дослідження міжнародних ділових організацій столиця і інші міста України виявляються далеко не на висоті за якістю ділової інфраструктури. Менше 20% українських готелів сьогодні відповідають вимогам світових стандартів за рівнем комфорту.

6.  В Україні  відвіку займаються яхт-спортом.  Яхтобудування та водний туризм, як і гонки на яхтах мають  багаторічні традиції. У нових  умовах настав час Україні  вирішити питання про створення  наукової концепції розвитку  сучасної індустрії яхтового туризму, яка б створювала сприятливі умови для розвитку туризму і процвітання культурної спадщини України. Дана концепція повинна включати створення сучасних яхт-центрів для розвитку інфраструктури водного туризму, парусного спорту та яхтинг-індустрії, загальноприйнятих в міжнародній практиці.

7.  Одним  з напрямків усталеного розвитку  туристської індустрії, що спрямований  на охорону та розвиток української  природи та культурно-історичної  спадщини, на сприяння міжетнічній  толерантності та залучення людей  до активної участі у вирішенні власних фінансових проблем, сприяння працевлаштуванню безробітних, а також подолання характерного для України сезонного характеру туристського продукту є розвиток сільського туризму. Україна має великі можливості, багатство ресурсів та всі передумови для його розвитку.

8.  Створення  в Україні високорентабельної  сфери сільського туризму, здатної  виробляти та реалізовувати якісний,  конкурентоздатний в умовах міжнародного  туристського ринку продукт, дозволить:

– збільшити  туристський потенціал країни;

– зберегти та забезпечити раціональне використання культурно-історичних та природно-рекреаційних ресурсів; – забезпечити доступність  туристських ресурсів для всіх шарів  населення та максимально задовольнити потреби у туристських послугах;

– стимулювати  зайнятість сільського населення;

– підвищити  ефективність взаємодії державних  та приватних структур в сфері  сільського туризму;

– а також  сприятиме розвиткові малого та середнього підприємництва на селі, а отже буде на користь державі.

Література

1.  Закон  України «Про туризм»: За станом  на 20 січня 2003 р. / Верховна Рада  України. – К.: Парламентське видавництво, 2003. – 20 с.

2.  «Про  Основні напрями розвитку туризму  в Україні до 2010 року»: Указ  Президента України // Сайт Президента  України.

3.  Агафонова  Л., Агафонова О. Туризм, готельний  та ресторанний бізнес: ціноутворення,  конкуренція, державне регулювання:  Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Київський ун-т туризму,  економіки і права. – К.: Знання  України, 2002. – 352 с.

4.  Бичко І. В. Українська культура: Історія і сучасність: Навч. посібник – Львів: Світ, 1994. – 326 с.

5.  Вакуленко  В., Валентюк І., Грибан В., Коротис  С., Коротич С., Кравченко Н. Туризм  і охорона культурної спадщини: український та польський досвід / Українська Академія держ. управління при Президентові України Центр досліджень адміністративної реформи / Ю. Лебединський (заг. ред.). – К.: К.І.С., 2003. – 176 с.

6.  Вишневський  В.І. Річки і водойми України.  Стан і використання: Монографія. – К.: Віпол, 2000. – 376 с.

7.  Виноградська  А.М. Зростання авторитету України  туристичної // Український промисловець, 2000. – №4. – с. 26–31.

8.  Генсірук  С.А., Нижник М.С. Географія лісових  ресурсів України. – Львів:  Світ, 1995. – 123 с.

9.  Головашенко  О.В. Туризм як соціальне явище і його розвиток в Україні // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 17. – Запоріжжя: Видавництво ЗДУ, 2000. – С. 6–10.

10.  Головашенко  О.В. Соціальні функції і види  туризму в перехідному суспільстві  // Нова парадигма: Альманах наукових праць. Випуск 18. – Запоріжжя: Видавництво ЗДУ, 2000. – С. 23 – 27.

11.  Котлер  Ф., Мейкенз Дж., Маркетинг. Гостеприимство  и туризм, Учебник для вузов  /пер. с англ. Под ред. Р.Б.  Ноздревой – М.: ЮНИТИ, 1998.787 с.

12.  Мальська  М., Худо В., Цибух В. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.

13.  Правове  регулювання туристичної діяльності  в Україні: Станом на 1 трав. 2002 р. / Київський ун-т туризму, економіки  і права / В. Федорченко (ред.), Л.  Малюга (упоряд.). – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 640 с.

14.  Руденко  В.П. Географія природно-ресурсного  потенціалу України. – К.: ВД  «К-М Академія»; 1999. – 568 с.

15.  Тімець  О. Краєзнавство і туризм. –  К.: Знання, 1999. – 120 с.

16.  Федорченко  В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні. – К.: «Вища школа», 2002 – 195c.

17.  Хвостенко  С. Туризм на Україні. – К.: «Здоров’я», 1976. – 120 с.