Стандартизація

Основним завданням технічного контролю на підприємстві є своєчасне  отримання повної і достовірної  інформації про якість продукції, стан устаткування і технологічного процесу  з метою попередження неполадок  і відхилень, які можуть привести до порушень вимог стандартів і технічних  умов [8, c.64].

Загальні принципи раціональної організації технічного контролю полягають  у такому:

—.технічний контроль має охоплювати всі елементи і стадії вироб-ничого процесу;

—.техніка, методи й організаційні форми контролю повинні цілком відповідати особливостям техніки, технології й організації виробництва;        

—.ефективність раціональної організації технічного контролю в цілому й окремих її елементів має бути обґрунтована належними економічними розрахунками;                                                                                                                     

—.система контролю мас забезпечувати чіткий і обґрунтований розподіл обов'язків і відповідальності між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства;

—.система контролю має використовувати ефективні методи статис-тичного контролю мотивації.

Система контролю якості продукції  — це сукупність методів і засобів  контролю та регулювання компонентів  зовнішнього середовища, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, НДДКР (науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) і вироб-ництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.

           Залежно від конкретних завдань, технічного контролю виокремлюють такі основні його види: профілактичний, приймальний, комплексний і спеціальний.

Профілактичний контроль має на меті попередження появи браку  в процесі виробництва продукції.

Приймальний контроль здійснюється з метою виявлення й ізоляції браку.

Комплексний контроль вирішує  обидва завдання: і профілактики, і  приймання.

Спеціальний контроль вирішує  специфічні завдання, наприклад інспекційний контроль, контроль експлуатації продукції  та ін. [4, c.93].

Використовують такі методи контролю якості, як контроль налагод-ження; побіжний контроль; статистичні методи контролю; вибірковий або суцільний контроль; статистичний аналіз технологічного процесу, устат-кування, якості продукції.

Організаційні форми та види процесів технічного контролю якості продукції досить різноманітні. Тому доцільно їх поділ на групи за класифі-каційними ознаками. Виділяють наступні види контрольних операцій:

1 По стадіях життєвого циклу виробу:

— контроль проектування нових виробів;

— контроль виробництва і реалізації продукції;

— контроль експлуатації або споживання,

2 По об'єктах контролю:

— контроль предметів праці;

— контроль засобів виробництва;

— контроль технології;

— контроль праці виконавців;

— контроль умов праці.

3 За стадіями виробничого процесу:

—.вхідний контроль, призначений для перевірки якості матеріалів, напівфабрикатів, інструментів і пристосувань до початку виробництва

—.проміжний контроль, що виконується по ходу технологічного процесу (поопераційний);

—.остаточний приймальний контроль, що проводиться над заготов-ками, деталями, складальними одиницями, готовими виробами;

—.контроль транспортування і зберігання продукції.

4 За рівнем охоплення продукції:

—.суцільний контроль, що здійснюється при 100%-ом охопленні пропонованої продукції. Він застосовується в наступних випадках:

а).при ненадійності якості матеріалів, що поставляються, напівфабри-катів, заготовок, деталей, складальних одиниць;

б).коли устаткування або особливості технологічного процесу не за-безпечують однорідності виготовлених об'єктів;

в) при складанні в разі відсутності взаємозамінності;

г) після операцій, що мають  вирішальне значення для якості подальшої  обробки чи складання;

д) після операцій з можливим високим розміром браку;

е) при випробуванні готових  виробів відповідального призначення;

— вибірковий контроль, здійснюваний не над всією масою продукції, а тільки над вибіркою.Зазвичай він використовується в наступних випадках:

а) при великому числі  однакових деталей;

б) при високому ступені  стійкості технологічного процесу;

в) після другорядних операцій.

5 За місцем виконання:

— стаціонарний контроль, що виконується в стаціонарних контрольних пунктах, які створюються в наступних випадках:

а).при необхідності перевірки великого числа однакових об'єктів ви-робництва, які вимагають спеціально обладнаних контрольних пунктів (складна вимірювальна апаратура);

б).при можливості включення роботи стаціонарного контрольного пункту в потік заключних операцій виробничого процесу;

—.ковзний контроль, що здійснюється безпосередньо на робочих місцях, як правило, в таких випадках:

а) при перевірці громіздких виробів, незручних для транспортування;

б) при виготовленні малого числа однакових виробів;

в).при можливості застосування простих контрольно-вимірювальних інструментів або приладів.

6 За часом виконання:

 — безперервний;

 — періодичний.

7 З організаційних форм виявлення та запобігання браку:

—.летючий контроль, що здійснюється контролером довільно без графіка при систематичному обході закріплених за ним робочих місць;

—.кільцевої контроль, що полягає в тому, що за контролером закріплюється певна кількість робочих місць, які він обходить «по кільцю» періодично відповідно до часового графіку, причому продукція проходить перевірку на місці її виготовлення;                                                              

— статистичний контроль, який є формою періодичного вибіркового контролю, заснований на математичній статистиці і дозволяє виявити і ліквідувати відхилення від нормального ходу технологічного процесу раніше, ніж ці відхилення призведуть до шлюбу;

 —.поточний попереджувальний контроль, що здійснюється з метою запобігання браку на початку і в процесі обробки. Він включає:

а) перевірку перших примірників виробів;

б) контроль дотримання технологічних режимів;

в).перевірку вступаючих у виробництво матеріалів, інструментів, технологічного оснащення і ін.

8 За впливом на можливість подальшого використання продукції:

— руйнівний контроль;

— неруйнівний контроль.

9 За рівнем механізації і автоматизації:

— ручний контроль;

— механізований контроль;

—.автоматизований (автоматизовані системи управління якістю) контроль;

— автоматичний контроль;

— активний і пасивний контроль продукції.

10 За виконавцям:

— самоконтроль;

— контроль майстрів;

— контроль ВТК;

— інспекційний контроль;

— одноступінчатий контроль (контроль виконавця та приймання ВТК);

— багатоступінчастий контроль (контроль виконавця і операційний, а також спеціальний і приймальний).

11 По використовуваних засобів:

 —.вимірювальний контроль, застосовуваний для оцінки значень контрольованих параметрів виробу: за точному значенню (використовуються інструменти та прилади шкальні, стрілочні тощо) і по допустимому діапазону значень параметрів (застосовуються шаблони, калібри і т.п.);

—.реєстраційний контроль, який здійснюється для оцінки об'єкта контролю на підставі результатів підрахунку (реєстрації певних якісних ознак, подій, виробів);

—.органолептичний контроль, що здійснюється за допомогою тільки органів почуттів без визначення чисельних значень контрольованого об'єкта;

 —.візуальний контроль — варіант органолептичного, при якому контроль здійснюється тільки органами зору;

 —.контроль за зразком, здійснюваний порівнянням ознак контрольо-ваного, вироби з ознаками контрольного зразка (еталона);

—.технічний огляд, який здійснюється в основному за допомогою органів почуттів і при необхідності із залученням найпростіших засобів контролю.

Методи технічного контролю характерні для кожної ділянки виробництва і об'єкта контролю. Тут розрізняють:

—.візуальний огляд, що дозволяє визначити відсутність поверхневих дефектів;

— вимірювання розмірів, що дозволяє визначати правильність форм і дотримання встановлених розмірів у матеріалах, заготівлях, деталях і складальних з'єднаннях;

—.лабораторний аналіз, призначений для визначення механічних, хімічних, фізичних, металографічних і інших властивостей матеріалів, заго-товок, деталей;

—.механічні випробування для визначення твердості, міцності та інших параметрів;

—.рентгенографічні, електротермічні та інші фізичні методи випро-бувань;

—.технологічні проби, що проводяться в тих випадках, коли недос-татньо лабораторного аналізу;

—.контрольно-здавальні випробування, службовці для визначення заданих показників, якості;

—.контроль дотримання технологічної дисципліни;

—.вивчення якості продукції у сфері споживання;

—.електрофізичні методи вимірювання параметрів виробу;

—.методи дослідження та контролю, засновані на використанні електронних, іонних, ортоних пучків [13].

Отже, організація і проведення технічного контролю якості — одні із складових елементів системи управління якістю на стадіях виробництва і реалізації продукції.

В останні роки більш широке поширення в промисловості знаходять  нові фізико-технічні методи контролю якості продукції, засновані на використанні ультразвуку, рентгеноскопії, радіоактивних ізотопів. Ці методи дозволяють розширити можливості контролю якості продукції та аналізу технологічних процесів, не викликаючи руйнування зразків і, як правило, забезпечуючи економічний ефект.                                  .  
 

3 ЗАДАЧА

 

Визначити показник патентної чистоти для  токарно-револьверного верстата, який виробляється в Україні і планується експортувати за кордон.

У верстаті виділено 30 складових. В тому числі: 2 особливо важливі складові (кінематична схема і токарно-револьверна  головка), 12 основних і 16 допоміжних складових.

Патентної чистоти не має зовнішній вигляд верстата і система циркуляційного змощування (належить до основних складових), а також 5 допоміжних складових.

Коефіцієнти вагомості:

—кінематична схема – 0,35;

—токарно-револьверна головка – 0,3;

—група основних складових  частин – 0,2;

—група допоміжних складових частин – 0,15.

Інші  дані наведені в таблиці.

Таблиця 1 – Вихідні дані для розрахунку коефіцієнта патентного захисту

 

Групи складових виробу	Коефіцієнти вагомості	Захист в Україні	Захист у країні експорту
1.Особливо важливі складові: Кінематична схема Токарно-револьверна головка	0,35 0,3	0 1	1 1
2. Основні складові	0,2	5	5
3. Допоміжні складові	0,15	6	4

 

Після розрахунків зробити  висновки щодо доцільності експорту продукції.

Розрахуємо коефіцієнт патентного захисту в Україні, перемноживши показники захисту в Україні  та коефіцієнти вагомості:

            К_укр= 0,35×0 + 0,3×1 + 0,2×5 + 0,15×6 = 2,2

Розрахуємо коефіцієнт патентного захисту в країні експорту, перемноживши показники захисту в країні експорту та коефіцієнти вагомості:

К_експ= 0,35×1 + 0,3×1 + 0,2×5 + 0,15×4 = 2,25

Висновок: У зв’язку з тим, що показник патентного захисту в країні експорту вище, ніж в Україні, експорт продукції в цю країну доцільний.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Закон України «Про стандартизацію»;
2. Бичківський Р. Управління якістю.-  Львів, 2000.- 329 с.;
3. Гиссин В.И. Управление качеством продукции, Ростов-на-Дону, 2000;
4. Каганов М. ИСО 9000. - М.: Стандарты и качество, 1999;
5. Кардаш В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции. - К.: Высш. шк., 1985;
6. Кириченко Л.С., Мережко Н.В. Основи стандартизації, метрології, управління якістю. - К., 2001.- 446 с.;
7. Ліфиць І.М. Основи стандартизації, метрології та управління якістю товарів. М,: ТОВ «Люкс-арт». 1994-168 с.;
8. Новицкий В.И., Олексюк В.Н. Управление качеством продукции. – Минск: Новое знание, 2001;
9. Сергеев А.Г., Латышев Н.В. Сертификация. - М.: Логос, 2001.- 264 с.;
10. Система сертифікації УкрСЕПРО. - К.: Держстандарт України, 1993;
11. Павлов В.Г., Мишко О.В. Основи стандартизації, сертифікації та ідентифікації товарів. – К., 2004.- 230 с.;
12. http://uareferat.com/ukr/details/22906/;
13. http://pidruchniki.ws/15890315/ekonomika/organizatsiya_kontrolyu_yakosti_produktsiyi.