Карнавал: на межі мистецтва та життя

Свято дарує людині свободу, тобто можливість миттєво задовольнити всі бажання. Саме вона є метою і результатом карнавалу. Свобода – це легкість буття. На святі все є бажаним, все несе радість, відсутні будь-які обмеження, гріх і провина. Будь-яка дія є творчістю, а тому вона виправдана в процесі карнавалізації.

Карнавал зі своєю  безмежністю, свободою, нерозмежованістю справжнього й ілюзорного нагадує  гру. Виключення з «буденного» життя, переважно радісна діяльність, обмеження в просторі і часі, поєднання суворої визначеності й справжньої свободи, за словами Йохана Гейзинги, є найважливішими рисами, що поєднують гру і свято [4, с. 34].

Так само, як і в грі, на святі розгортається бурхлива діяльність. Усі дії тут є необов’язковими, але бажаними. Карнавал, подібно до гри, є вільним від досягнення певних цілей. У свою чергу, гра сприймається як свято, зі своїми сакральними діями у сакральному просторі і часі, запускаючи механізм самого свята. Актори, клоуни дають відчуття нереальності події, все здається ілюзорним, несправжнім. Та майже відразу уява бере гору над реальністю і мрії здійснюються.

Карнавал – це віртуальна реальність. Він живе за своїми власними законами, які вільно встановлюються. Бурхливий характер, спонтанність, алогічність, ірраціональність свята є тією основою, де реальне й фантастичне міняються місцями. На карнавалі зникає межа між високим і низьким, небом і землею, між реальністю та вимислом.

На святковій площі  виникала нова культура, яка творила  інший світ, «світ навпаки». Однак  це не було просто запереченням існуючого  устрою, а й відродженням та відновленням. Святковий сміх був загальнонародним, універсальним і амбівалентним. Він одночасно заперечував і стверджував, вбивав й відроджував. Середньовічне свято стало символом прагнення нового життя, прагненням створити на землі омріяний народом рай.

Карнавал був поза офіційно-церковною культурою Середньовіччя, він навпаки уособлював пародію  на культові дійства, тобто був грою, яка балансувала на межі мистецтва й самого життя. Саме в цьому сконцентровано специфічну природу карнавалу, особливість його буття. Карнавал – це друге життя народу, підґрунтям якого є сміх.

Отже, карнавал у Середні  віки за своєю суттю був різновидом свята, яке допомагало людині відволіктись від буденності життя, нівелюючи встановлені правила та канони, стираючи межу між суспільними прошарками. Учасники цього дійства тимчасово поринали в утопічну царину масовості, безмежної свободи, рівності й достатку. Тобто, під час карнавалу гра перетворювалась на омріяне людиною життя, яке при цьому вона мала змогу творити самостійно. Карнавал – це гра, котра лежала на межі мистецтва і самого життя. В цьому його специфічна природа, особливість його буття. Це було не просто свято, це вихід за межі офіційного устрою життя. І в той самий час середньовічне свято – хоча й тимчасове, та все ж реальне життя, протилежне буденності. Таким чином, на карнавалі саме життя грало, а гра на певний час ставала самим життям.

Література:

1. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – 2-е изд. – М.: Художественная литература, 1990. – 543 с.
2. Новиков А. Праздник нового типа // Знамя.  – 2000. – № 6. – С. 210-214
3. Гуревич А.Я. Проблемы средневековой культуры. – М.: Искусство, 1981. – 359 с.
4. Хайзинга И. Homo Ludens; статьи по истории культуры / Пер., сост. и вступ. ст. Д.В. Сильвестрова; Комент. Д.Э. Харитоновича. – М.: Прогресс – Традиция, 1997. – 416 с.
5. Хайзинга И. Осень Средневековья. Соч. в 3-х томах. Том 1 / Пер., вступ. ст. и общ. ред. Уколовой В.И. – М.: Издательская группа «Прогресс» – «Культура», 1995. – 416 с.

Ольга Поправко

В статье рассмотрена сущность карнавала как праздничной формы средневековой культуры. Раскрыто феномен карнавала как средства консолидации общества.

Ключевые слова: официальная культура, народная культура, праздник, карнавал, утопическая свобода, виртуальная реальность, «мир наоборот», игра.

Olga Popravko

The article deals with the essence of a carnival as celebration form of medieval culture. The carnival phenomenon as a mean of society consolidation is considered.

Keywords: formal culture, folk culture, festival, carnival, utopian freedom, virtual reality, «the world is on the contrary», the game.