Російська фразеологія і виразність мови

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Октября 2013 в 14:33, курсовая работа

Краткое описание

У російській мові (як і в ряді інших мов) слова з'єднуються один з одним, утворюючи словосполучення. Одні з них вільні, інші - невільні. Ср, наприклад, вживання словосполучення вгору дном у реченнях: Там обшивали дошками човен; там, перекинувши його догори дном, паклювали й смолили (Г.). - Вночі в будиночок Тараса увірвалися поліцейські. Вони перевернули догори дном всі кімнати і комірчини (Горб.). У першому реченні це словосполучення вільне, кожне слово в ньому зберігає самостійне значення і виконує певну синтаксичну функцію.

Содержание

1. Російська фразеологія і виразність мови
1.1 Поняття фразеології
1.2 Поняття про фразеологічному значенні
1.3 Виразність мовлення
2. Утворення і вживання форм ступенів порівняння прикметників
2.1 Поняття про ступені порівняння якісних прикметників
2.2 Способи утворення форм вищого ступеня
2.3 Способи утворення форм ейфорію
Список літератури

Скачать в ZIP архиве (9.29 Кб) Сколько стоит заказать работу?
Вложенные файлы: 1 файл

Російська фразеологія і виразність мови.doc

— 35.76 Кб (Скачать файл)

 

2.3 Способи утворення форм ейфорію

 

Форми найвищому ступені якісних прикметників також бувають синтетичними та аналітичними. Синтетична форма найвищому ступені утворюється за допомогою суфіксів-ейш-,-айш-: сильними, здоровими, найсуворіший, найтонший. У російській мові форми на-ейш-,-айш-мають три значення:

 

1) значення граничної (або абсолютної) ступеня якості, ознаки. Наприклад, у реченні «Це найбільший артист» слово найбільший висловлює абсолютну, безвідносно ступінь якості і має явно оцінний характер, тому воно не може бути замінено поєднанням самий великий артист. Це значення інакше називається елятівом (лат. elatus - піднятий, піднесений). Подібні форми вживаються у різних стилях книжкової мови. У розмовній мові вони використовуються лише в окремих фразеологічних сполученнях: розумна голова, найдобріша душа та ін;

 

2) значення вищого ступеня якості в порівнянні з іншими. Це значення подібно зі значенням описової форми найвищому ступені, утвореної за допомогою слів самий і ін Інакше це значення називається суперлятівом (лат. superlativus - чудова ступінь). Наприклад: найсильніший з борців, талановитий з скрипалів та ін;

 

3) значення порівняльному ступені. Наприклад: Образ Пушкіна є в новому і ще променисте світло (біл.). Це значення для сучасної мови нехарактерно. Однак воно збереглося в окремих оборотах типу: при найближчому розгляді; У подальшому викладі автор уже не вживає подібні слова та ін

 

Складні форми найвищому ступені утворюються двояким способом: по-перше, за допомогою додаткових слів самий, найбільш, найменш, додаємо до вихідної формі прикметників (найближчий, найбільш дорогою, найменш відомий і т.д.), по-друге, шляхом додавання слів всіх, всього до форми вищого ступеня (всіх ближче, всього дорожче і т.п.). Складні форми найвищому ступені зі словами найбільш, найменш вживаються переважно в офіційно-діловому та публіцистичному стилях мовлення; форми зі словом самий стилістично є нейтральними і вживаються у різних стилях мови. Якщо складні форми найвищому ступені можуть бути утворені від всіх якісних прикметників, то прості форми мають далеко не всі прикметники. Так, не мають простих форм багато прикметники з суфіксами-аст-,-іст-(головатий, волокнистий);-к-(ламкий, вузький);-ЄСК-(дружній, ворожий);-л-(втомлений, уміла); -ов-,-ев-(бідовий, бойові) і ін Від подібних прикметників можуть бути утворені складні форми ейфорію (самий волокнистий, найбільш громіздкий, дуже втомлений і т.д.).

 

Список літератури

 

1. Ð Ð¾Ð·ÐµÐ½Ñ‚аль Д.Е., Джанджакова Є.В., Кабанова Н.П. Довідник з правопису, вимови, літературному редагуванню - М.: Моск. международ.школа перекладачів, 1994.

 

2. Ð“орбачевич К.С. Норми сучасної російської мови - М, 1981.

 

3. Ð“олуб І.Б., Розенталь Д.Е. Секрети хорошою речі.-М.: Міжнародні відносини, 1993.

 

4. Ð¦ÐµÐ¹Ñ‚лін С.Н. Мовні помилки та їх попередження .- М., 1982.

 

5. Ð“оловіна Е.Д., Бочкарьова А.С. Основи культури мовлення - Кіров, 1996.

 

 

12

 

 

http://ua-referat.com


Информация о работе Російська фразеологія і виразність мови