Контрольна робота з " Історія грошей і фінансів "

4. Розбудова національної  платіжної системи, що охоплює:

- створення системи електронних  платежів на міжбанківському  рівні;

- розроблення методичних  та інструктивних документів  щодо організації безготівкових  розрахунків на міжгосподарському  рівні;

- розроблення методичних  та організаційних засад створення  електронної системи масових  платежів.

5. Формування механізму  валютного регулювання, який включає:

- розвиток інфраструктури  валютного ринку та формування  методичних та організаційних  засад здійснення операцій на  ньому;

- порядок регулювання  валютного курсу;

- створення механізму  формування та використання золотовалютних  резервів;

- формування звітності  щодо платіжного балансу країни, здійснення його аналізу та  прогнозування.

6. Розроблення та випробування  на практиці спеціальних заходів  з подолання гіперінфляції та  регулювання інфляції.

Перелічені заходи дали можливість сформувати протягом 1993 – 1996 pp. правові та організаційні основи національної грошової системи ринкового типу, яка спроможна була забезпечити належне управління грошовим оборотом відповідно до потреб економіки країни.

Новій ситуації, що склалася в управлінні грошовим оборотом, не відповідав статус тимчасової валюти, що зберігався за українським карбованцем. Тимчасові гроші не можуть належним чином виконувати одну з найважливіших функцій – функцію нагромадження. Це підриває інтереси економічних суб’єктів до накопичення грошей як джерела інвестування, стримує економічне зростання, знижує ефективність антиінфляційної політики, зміцнення державних фінансів. У зв’язку з цим особливої гостроти набуло питання запровадження в оборот постійної грошової одиниці – гривні.

На третьому етапі “ відбувається подальше вдосконалення механізмів та інструментів грошової Україні ”, згідно з яким з 2 по 16 вересня 1996 р. з обороту був вилучений український карбованець і введена постійна грошова одиниця – гривня та її сота частина – копійка.

Цим закінчився другий етап розбудови грошової системи України  і розпочався третій. Важливою віхою  тут стало прийняття Верховною  Радою України в травні 1999 р. Закону “ Про Національний банк України ”. Хоча в цьому законі безпосередньо про грошову систему мова не йде, проте ті функції НБУ, які становлять основу грошової системи, знайшли широке відображення. Це, зокрема, розділ IV “ Грошово-кредитна політика ”, розділ V “ Управління готівковим грошовим обігом ”, розділ VIII “ Діяльність Національного банку щодо операцій з валютними цінностями ”. У них чітко виписані права та обов’язки НБУ щодо забезпечення стабільності національних грошей, регулювання грошового обороту, визначені методи та інструменти грошово-кредитної політики та інші види діяльності НБУ, що формують грошову систему країни.

 

 

 

 

Практична частина

Варіант 6

табл. 1 – Розрахунок рівня монетизації ВВП

Рік	Обсяг ВВП млн. грн	М3 млрд. грн	Рівень монетизації ВВП Км, х	Інфляція (індекс споживчих  цін)
2003	263228	95043	36,1	108,2
2004	345113	125801	36,4	112,3
2005	441452	194071	43,9	110,3
2006	544153	261063	47,9	111,6
2007	720731	396156	54,9	116,6
2008	948056	515727	54,3	122,3

 

табл. 1 – Розрахунок коефіцієнта  кореляції

Рік	у	х	хі - хсер	уі - усер	(хі -хсер)*уі - усер
2003	108,2	36,1	-9,48	-5,35	50,718	89,8704	28,6225
2004	112,3	36,4	-9,18	-1,25	11,475	84,2724	1,5625
2005	110,3	43,9	-1,68	-3,25	5,46	2,8224	10,5625
2006	111.6	47,9	2,32	-1,95	-4,524	5,3824	3,8025
2007	116,6	54,9	9,32	3,05	28,426	86,8624	9,3025
2008	122,3	54,3	8,72	8,75	76,3	76,0384	76,5625
Сума	681,3	273,5	0,02	0	167,855	345,2484	130,415
Сер. знач	113,55	45,58	0,003	0	27,97	57,5414	21,7358

 

=

Висновок: монетизація з 2003 по 2008 роки не впливала на інфляцію.

 

 

 

Висновок:

Із проголошенням у 1991 р. України самостійною державою виникла необхідність сформувати власну грошову систему. За період, що минув, досягнуті значні успіхи у вирішенні  цього завдання. Сьогодні українська держава в особі НБУ досить успішно регулює пропозицію грошей з метою забезпечення її стабільності. Проте процес формування ефективного  механізму грошової системи України  ще не закінчився.

Грошово-кредитна політика –  це сукупність взаємозв’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених суспільних цілей, заходів щодо регулювання  грошового обороту, які здійснює держава через свій центральний  банк. Основними стратегічними цілями грошово-кредитної політики є загальноекономічні цілі держави: економічне зростання, забезпечення високої зайнятості, стабілізація цін, збалансування платіжного балансу.

Грошово-кредитна політика зводиться  до економічного регулювання через  механізми зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (проценти) на грошовому  ринку. Збільшення пропозиції грошей, за інших рівних умов, зумовлює зниження процента та зростання інвестицій, а також зростання платоспроможного попиту на ринках. Усе це на коротких часових інтервалах пожвавлює кон’юнктуру  ринків і посилює стимули до розширення виробництва.

Вирішальна роль у розробленні  та реалізації монетарної політики в  Україні належить Національному  банку, оскільки він несе відповідальність перед суспільством за стан монетарної сфери. Як передбачено Конституцією України (ст. 100), Рада НБУ самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної  політики та здійснює контроль за її проведенням.

Основними інструментами  грошово-кредитної політики, які  застосовує НБУ, є: операції відкритого ринку, регулювання норми обов’язкового  резервування, процентна політика, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти. Вибір того чи іншого інструмента визначається залежно від конкретного стану ситуації на грошовому ринку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Колесников О. В., Бойко Д. І., Коковіхіна О. О. Історія грошей та фінансів: Навчальний посібник. – Харків.: УкрДАЗТ, 2007.-162с.

2. Владичин У. В. – Банківське кредитування, Wedingbook.com

3. Бурунова О. У., Історія народного господарства та економічної думки України (збірка наукових праць) частина 1.

4. Гребник Н.Тенденції розвитку управління грошово-кредитним ринком в Україні за період 1991-1999 рр. / Банківська справа.– 1999.

5. Лютий І.О. Грошово-кредитна політика та особливості її реалізації в Україні // Фінанси України.–2000

6. Савлук М.І., Мороз А.М., Пудовкіна М.Ф. Гроші та кредит.– К.: КНЕУ, 2001.