Місце і роль банків в системі ринкової інфраструктури

Емісія готівки покладає на центральний банк токож певні зобов’язання з організації грошового обігу в країні, тобто не тільки виготовлення банкнот, встановлення їх номіналів, зовнішнього вигляду й ознак платіжності, а й інкасаторських послуг для комерційних банків, заміни зношених банкнот і монет, опрацювання й запровадження єдиних правил введення ведення касових операцій у країні та інших заходів, що забезпечують нормальний обіг готівки.

Функція “банку банків”. Центральні банки у переважній більшості  країн не вступають у безпосередні взаємовідносини з підприємствами, організаціями й населенням, а здійснюють кредитно-розрахункове обслуговування інших банківських установ, уже через них впливаючи на економічні процеси. Тому функція “банку банків” передбачає діяльність центрального банку як міжбанківського розрахункового центру та кредитора останньої інстанції.

Функція банк уряду. Центральний  банк виконує роль фіскального агента уряду, забезпечуючи касове виконання  державного бюджету та здійснюючи операції, пов’язані з обслуговуванням  бержавного боргу. Як банк уряду центральний банк є також його кредитором, здійснюючи коротко- і довгострокове кредитування держави у формі прямих позик або купівлі чи посередництва у розміщенні на ринку державних цінних паперів.

Як банк уряду центральний  банк зберігає офіційні золотовалютні резерви країни, що виконують роль гарантійно-страхового фонду в міжнародних розрахунках та використовуються для підтримування курсу національної грошової одиниці відносно інших валют.

Реалізація грошово-кредитної  політики – це ключова функція ценрального банку. На ній головним чином базується вирішення його основної задачі – забезпечення сталості валюти. Так за умов, коли потрібно стабілізувати чи зменшити масу грошей в обігу, стримати зростання платоспроможного потоку, знизити інфляцію, то центральний банк продає державні цінні папери комерційним банкам. То якщо центральному банку потрібно збільшити грошову масу, він буде купувати цінні папери у комерційних банків, фірм та населення.

Виконання центральним  банком указаних функцій дозволяє забезпечити ефективну діяльність кредитної системи в цілому та сприяє досягненню цілей, що полягає у забезпеченні товарно-грошової збалансованості в господарстві, стимулювання економічного росту і підтриманні стабільності національної валюти. [10, с.9]

Висновки

Банки є надзвичайно важливими фінансовими інститутами в ринковій економіці. Вони служать головним джерелом кредиту для мільйонів домашніх господарств і підприємств, надають різноманітні послуги своїм клієнтам. Суть банку як економічні категорії визначається виходячи із функцій, які він виконує. При цьому виділяється комплекс з трьох функцій; що визначають еконмічну суть банку, а саме 1- посередництво у кредиті; 2- посередництво у розрахунках; 3- випуск кредитних знарядь обігу. Виконання саме цих трьох фукнцій притаманне банкам й від усіх інститутів кредитної системи.

         Окрім зазнчених базових, банк може виконувати й інші функції, конкретне коло яких визначається особливостями різних секторів ринку і потребами тих груп клієнтів. На які він орієнтує свою діяльність. Види операцій є одним з критеріїв класифікації банків за типами.

На першому рівні  банківської системи кожної країни знаходятиться центральний банк, який є банком уряду та “банком  банків”. Його основне призначення  полягає у забезпеченні стійкості національної валюти.

На другому рівні  банківської системи знаходяться, як правило комерційні банки. Якщо банк здійснює всі або майже всі  види банківських операцій, то він  назавається універсальним. Якщо ж  банк спеціалізується на окремих видах операцій, орієнтуючись на потреби різних груп клієнтів, то такий банк є спеціалізованим. Важливими є також класифікації банків за територіальною ознакою, формою власності, формою організації.

В Україні розвиток системи  комерційних банків та її структуризація за розглянутими критеріями потребують на початкових етапах. У кредитній системі України переважають універсальні, іпотечні, трастові, іноваційні банки. Не сформовано оптимальної структури і за іншими критеріями класифікації банків. Відчутнє, наприклад, ефективне кількісне співвідношення між великими, середніми і дрібними банками. Тому, однією з найважливіших умов розвитку в Україні банківської системи є її подальша структуризація, функціонування різних видів банківських установ, кожна з яких може зайняти належне місце на ринку.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”, від 20 березня 1991р. //Світ бухгалтерського обліку.- 1997-№6-с.42-51.
2. Банківська енциклопедія. За ред. А.М. Марюза. – К.: “Лебідь”,1995.
3. Банковское дело /Под ред. В.И. Колесникова, 1995.-с.18.
4. Бюллетень Національного Банку України. – 2000 -№ 2.
5. Вступ до банківської справи: Учбовий посібник під ред. М.І. Савчука. –К.: Лібра 1998-344с.
6. Гроші та кредит Підручник /За ред. Професора Б.С. Івасова. – К.: КНЕУ, 1999.-404с.
7. Дзюблюк О.В. Комерційні банки в умовах переходу до ринкових відносин. – Тернопіль: “Тернопіль”, 1996.-140с.
8. Дзюблюк О.В. До питання про суть комерційного банку і специфіку банківського продукту //Вісник НБУ.-1999.-№4.с.60-62.
9. Макроекономіка. За ред. А.Г. Савченка.-К. “Либідь”,1995.-с.
10. Мочерний С. Триндюк Л. Методологія дослідження сутності банку //Банківська справа. -1999.-№5.с.7-11.
11. Надійність – головна ознака сучасного банку //Урядовий кур’єр.-2000.-22 лютого.
12. Роуз П. Банковский менеджмент. Пер. с. анг.со 2-го изд.-М.: ЮНИТИ, 1997.с.464.
13. Финанси. Денежноє обращение. Кредит/Под ред. А.А.Дробозиной.-М.:Финансі і статистика, 1995.-с.18
14. Щибовлюк З.І. Вступ до економічного аналізу комерційного банку: Навч. Посібник.- Тернопіль: вид. “Економічна думка”, ТАНГ, 1998-115 с.