Облік дебіторської заборгованості

 

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА імені Петра Василенка

ННІ БМ

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Фінансовий  облік»

на тему:

«Облік дебіторської заборгованості»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка

34-ОА групи

Мельник Ю. С.

Перевірила: Маренич Т. Г.

 

 

 

 

 

Харків – 2012

Зміст

1. Визнання, оцінка і класифікація дебіторської заборгованості
2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками
3. Облік розрахунків з різними дебіторами
4. Облік резерву сумнівних боргів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Визнання, оцінка та класифікація дебіторської заборгованості

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність  отримання підприємством майбутніх  економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

 Поточна дебіторська  заборгованість за продукцію,  товари, роботи, послуги визнається  активом одночасно з визнанням  доходу від реалізації продукції,  товарів, робіт і послуг та  оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу  за продукцію, товари, роботи, послуги  з утворенням від цього різниці  між справедливою вартістю дебіторської  заборгованості та номінальною  сумою грошових коштів та/або  їх еквівалентів, що підлягають  отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця  визнається дебіторською заборгованістю  за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування. 

 Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів:

• застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості;
• застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися такими способами:

• визначення питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході;
• класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення;
• визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3 - 5 років.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.

Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням  дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням  коефіцієнта сумнівності для  кожної групи. Коефіцієнт сумнівності  встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної  дебіторської заборгованості за попередні  звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи (приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту).

 Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками

Форми та порядок розрахунків з покупцями і замовниками за відвантажену їм продукцію та виконані роботи визначаються заздалегідь укладеними договорами. Договір — це юридичний і економічний документ, що визначає номенклатуру і обсяг поставки чи роботи, строки, ціни, вид транспортування, форму розрахунків, а також санкції за невиконання умов договору.

Оформляється виникнення дебіторської заборгованості транспортними документами на відвантаження продукції, актами виконаних робіт і платіжними документами.

Для обліку розрахунків із покупцями за відвантажену продукцію і замовниками за виконані роботи (послуги) передбачений рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками». Рахунок має субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

На дебет рахунка 36 відноситься відпускна договірна ціна реалізованої продукції чи виконаних робіт, включаючи податок на додану вартість і акцизний збір:

Д-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т 70 «Дохід від реалізації».

Сума податків, що виникають у процесі реалізації, зменшує дохід підприємства і відображається на рахунках:

Д-т 70 «Дохід від реалізації».

К-т 64 «Розрахунки за податками і платежами».

За кредитом рахунка 36 обліковується оплата покупцями і замовниками заборгованості за продукцію чи роботи. Згідно з виписки банку з поточного рахунка в національній чи іноземній валюті:

Д-т 31 «Рахунки в банках»

К-т 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Дебетове сальдо за рахунком 36 показує дебіторську заборгованість покупців і підрядчиків за відвантажену їм продукцію і виконані роботи.

Аналітичний облік розрахунків за рахунком 36 організується окремо щодо кожної юридичної чи фізичної особи, якій відвантажено продукцію чи виконано роботи.

3. Облік розрахунків з різними дебіторами

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають  відносно даної установи дебіторську  заборгованість. Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою. 
Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах ведеться на рахунку 36 “Розрахунки з іншими дебіторами”.

Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є: 
· розрахунки в порядку планових платежів;

· розрахунки з підзвітними особами;

· розрахунки за відшкодування завданих збитків;

· розрахунки з іншими дебіторами.

Розрахунки в порядку планових платежів. Розрахунки в порядку планових платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту. 
Розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами. 
Сума кожного планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи угодами або фактичної поставки за минулий місяць. 
Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.

Для обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів передбачено субрахунок 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”. За дебетом цього субрахунка записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом – записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” ведеться в меморіальному ордері № 7, в якому для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів до бухгалтерії.

Облік розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів може також вестись на картках ф. № 292-а або у книгах ф. № 292.

Розрахунки за відшкодування завданих збитків

У практичній діяльності бюджетних установ мають місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 “Розрахунки за відшкодування завданих збитків”. У дебет цього субрахунка на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.

Розмір збитків від розкрадання, нестач, псування матеріальних цінностей, включаючи м’ясо і м’ясопродукти, молоко і молочні продукти, визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням зносу), але не нижче 50 % балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою:

Рз = [ (Бв – А) * Іінф + Азб + ПДВ] * 2

де, Рз – розмір збитків, грн.;

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн.;

А – амортизаційні відрахування (знос), грн.;

Іінф – загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції;

Азб – розмір акцизного збору, грн.;

ПДВ – розмір податку на додану вартість, грн.

Сума збитків від нестачі іноземної валюти визначається в трикратному розмірі в перерахунку на грошову одиницю України за курсом НБУ.

Виявлені нестачі відносяться на винних осіб у сумі, яка вказана в акті перевірки чи ревізії. Протягом п’яти днів після встановлення нестач і розкрадання матеріали повинні бути подані в слідчі органи для пред’явлення цивільного позову. При отриманні рішення суду суми збитків, віднесені на матеріально відповідальних осіб, мають бути уточнені відповідно до виконавчого листа судового органу.

Операції з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.