Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2013 в 02:14, отчет по практике
КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «Приват Банк» надалі іменований «Банк», створений , у зв'язку з приведенням положень Статуту у відповідність чинному законодавству України, приймає нову редакцію Статуту.
Банк діє на підставі Генеральної ліцензії № 0000 та відповідно до законодавства України, в тому числі на підставі Цивільного кодексу «Про банки і банківську діяльність», «Про товариства з обмеженою відповідальністю.
Основними конкурентми ПриватБанку являються:
Альфа-Банк, Пумб ,Ощад банк, Проминвест.
2.Розрахунково – касове обслуговування клієнтів банка:
Порядок відкриття,переоформлення та закриття рахунку у банку
Рахунок в установі банку може бути відкритий СГД тільки після взяття такого платника на податковий облік. Починаючи із 2007 року платник може не подавати до установи банку довідку про взяття на облік та може не повідомляти ДПІ про відкриття (закриття ) рахунку.
Цей процес автоматизовано, обмін інформацією та квитанціями між банком та ДПІ відбувається в електронному вигляді.
Розглянемо цей процес детальніше.
Правовідносини, що виникають під час відкриття банками поточних рахунків клієнтів, регулюються Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492 “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”, (далі Інструкція N 492).
Поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Вкладний (депозитний) рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Днем відкриття поточного рахунку клієнта вважається дата, зазначена на заяві про відкриття цього рахунку.
У разі зміни місцезнаходження (місця проживання) власник рахунку (суб'єкт господарювання) в місячний строк з дня отримання нового свідоцтва про державну реєстрацію зобов'язаний подати до банку засвідчену копію цього свідоцтва.
Порядок відкриття поточних рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання.
Якщо суб'єкт господарювання не має в цьому банку рахунків, то відкриття йому поточного рахунку здійснюється в такому порядку.
Особи (особа), які (яка) від імені суб'єкта господарювання відкривають поточний рахунок, мають:
- пред'явити
паспорт або документ, що його
замінює. Представники
- подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку), визначені Інструкцією 492 (наведені нижче).
На підставі зазначених вище документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію клієнта та осіб, уповноважених розпоряджатися поточним рахунком.
Між банком і клієнтом укладається в письмовій формі договір банківського рахунку. Документи, подані клієнтом для відкриття рахунків, мають бути чинними та містити достовірну інформацію на час їх подання банку. За наявності в банку підтвердженої інформації про те, що будь-який з поданих документів є нечинним, банк відмовляє особі у відкритті рахунку.
Процес відкриття рахунків можна умовно поділити на такі етапи:
Документи, необхідні для відкриття рахунку юридичної особи.
Якщо юридична особа не має поточного рахунку в банку, то для відкриття такого рахунку їй потрібно подати такі документи:
Порядок відкриття поточних рахунків фізичним особам.
Якщо фізична особа не має в цьому банку рахунків, то відкриття поточного рахунку здійснюється в такому порядку:
Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:
копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
Повідомлення податкової служби про відкриття рахунку.
Наступним кроком після подання документів та підписання договору є взяття рахунку на облік органом державної податкової служби (далі орган ДПС).
Наказом ДПА України від 1 липня 2002 року N 301 затверджено Порядок подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття (закриття) рахунків платників податків. Згідно із даним Порядком установи банків протягом трьох днів з дня проведення операції відкриття/закриття рахунків Платників податків та відкриття/закриття власних кореспондентських рахунків (включаючи день відкриття/закриття) подають відомості про це в електронному вигляді засобами електронної пошти Національного банку України (далі - НБУ) на адресу державних податкових адміністрацій (далі - ДПА) в областях з використанням засобів захисту інформації НБУ Закриття усіх рахунків в банківських установах.
Перед тим як подавати заяву про припинення платника податків в податкову інспекцію, Вам необхідно закрити усі рахунки в банківських установах. Після того як Ви закриєте рахунки в банках, Ваш банк надсилає податковій інформацію про закриття рахунку фізичної особи-підприємця. Державна податкова інспекція, під час проведення перевірки платника податків, з'ясовує чи закриті всі рахунки підприємця. Якщо всі податки сплачені, звіти подавалися вчасно та жодних проблем з податковою Ви не маєте, це буде камеральна перевірка "невиїздна". Радимо обов'язково взяти довідку в банку про закриття рахунку, в подальшому довідка може необхідна для підтвердження закриття рахунків.
Організація безготівкових розрахунків підприємств та організацій
Про затвердження
Інструкції про безготівкові
розрахунки в Україні в національній
валюті
Відповідно
до статті 7 Закону України "Про
Національний банк
України" ( 679-14 ) та з метою приведення
порядку здійснення
безготівкових розрахунків в
Україні в національній валюті
у
відповідність до Цивільного
кодексу України ( 435-15 ),
Господарського кодексу України ( 436-15 ) Правління Національного
банку України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити
Інструкцію про безготівкові
розрахунки в
Україні в національній валюті (додається).
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову
Правління Національного
банку України від
29.03.2001 N 135 ( z0368-01 ) "Про затвердження
Інструкції про
безготівкові розрахунки
в Україні в національній
валюті",
зареєстровану в Міністерстві юстиції
України 25.04.2001 за
N 368/5559;
постанову
Правління Національного
банку України від
01.08.2001 N 318 ( z0818-01 ) "Про затвердження Змін
до Інструкції
про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті",
зареєстровану в Міністерстві
юстиції України 14.09.2001 за
N 818/6009;
пункт 1.13
постанови Правління Національного
банку України
від 04.12.2001 N 495 ( z1022-01 ) "Про приведення у відповідність
до законодавства про
судочинство нормативно-правових
актів
Національного банку України",
зареєстрованої в Міністерстві
юстиції України 10.12.2001 за N 1022/6213;
постанову
Правління Національного
банку України від
10.05.2002 N 173 ( z0448-02 ) "Про затвердження Змін
до Інструкції
про безготівкові розрахунки в
Україні в національній валюті",
зареєстровану в Міністерстві
юстиції України 24.05.2002 за
N 448/6736;
постанову
Правління Національного
банку України від
12.02.2003 N 45 ( z0121-03 ) "Про внесення змін до Інструкції
про
безготівкові розрахунки
в Україні в національній
валюті",
зареєстровану в Міністерстві юстиції
України 17.02.2003 за
N 121/7442;
Департаменту платіжних
систем (В.М.Кравець) після
державної реєстрації в Міністерстві
юстиції України довести зміст
цієї постанови до відома територіальних
управлінь Національного
банку України та банків
України для використання в роботі,
а
банкам - до відома своїх клієнтів.
Постанова набирає чинності
через 10 днів після державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Ця Інструкція розроблена
відповідно до Законів України
"Про Національний банк України"
( 679-14 ), "Про банки і
банківську діяльність" ( 2121-14 ), "Про платіжні
системи та
переказ коштів в Україні" ( 2346-14 ), Цивільного кодексу України
( 435-15 ), Господарського кодексу
України ( 436-15 ), інших
законодавчих актів України
та нормативно-правових актів
Національного банку України
(далі - Національний банк). { Пункт
1.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою
Національного банку
N 132 ( z0469-05 ) від 15.04.2005 }
Інструкція
встановлює загальні правила,
види і
стандарти розрахунків клієнтів банків
та банків у грошовій одиниці
України на території України, що здійснюються
за участю банків.
{ Пункт
1.2 із змінами, внесеними
згідно з Постановами
Національного банку N 132 ( z0469-05 ) від 15.04.2005, N
154
( z0935-11 ) від 18.05.2011 }
Вимоги
цієї Інструкції поширюються на
всіх учасників
безготівкових розрахунків, а також на
стягувачів, які здійснюють
примусове списання коштів з рахунків
цих учасників, та обов'язкові
для виконання ними.
Терміни в цій Інструкції вживаються в такому значенні:
авізуючий
банк - банк, який за дорученням
банку-емітента
авізує (сповіщає) акредитив
бенефіціару без будь-якої
відповідальності за його оплату;
акредитив
- договір, що містить зобов'язання
банку-емітента,
за яким цей банк за дорученням
клієнта (заявника акредитива) або
від свого імені проти документів,
які відповідають умовам
акредитива, зобов'язаний виконати
платіж на користь бенефіціара
або доручає іншому (виконуючому) банку
здійснити цей платіж;
акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів;
банк платника/отримувача/стягувача
- банк, що обслуговує
платника/отримувача/стягувача;
банк-емітент
- банк, що відкрив акредитив або
здійснив емісію
цінних паперів, платіжних карток,
або видав розрахунковий чек
(розрахункову чекову книжку);
безготівкові
розрахунки - перерахування певної
суми коштів з
рахунків платників на рахунки
отримувачів коштів, а
також
перерахування банками за дорученням
підприємств і фізичних осіб
коштів, унесених ними готівкою
в касу банку, на
рахунки
отримувачів коштів. Ці розрахунки
проводяться банком на підставі
розрахункових документів на паперових
носіях чи в електронному
вигляді;
бенефіціар
- особа, якій призначений платіж
або на користь
якої відкрито акредитив;
відповідальний
виконавець - працівник банку, який
відповідно
до своїх службових обов'язків має
повноваження вчиняти від імені
банку певні дії, пов'язані із здійсненням
розрахунків;
виконуючий
банк - банк, який за дорученням
банку-емітента
здійснює платіж проти документів,
визначених в акредитиві.
Виконуючий банк залежно від
операції за акредитивом, виконання
якої доручено йому банком-емітентом,
також може бути авізуючим
банком;