Отчет по практике в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Июня 2014 в 05:35, отчет по практике

Краткое описание

ПАТ КБ «ПриватБанк» – найбільший за розмірами активів український банк, лідер роздрібного банківського ринку України, орієнтований перш за все на платіжні операції для населення та юридичних осіб усіх форм власності.
Організаційно-правова форма банку – публічне акціонерне товариство.
Місія банку: «Надавати банківські послуги із кращою якістю обслуговування на прозорих та справедливих умовах усім жителям і компаніям країни». КБ «ПриватБанк» є міжрегіональним універсальним та системним банком, орієнтований на обслуговування приватних осіб і корпоративних клієнтів усіх форм власності, входить до складу семи системних банків України, має один з найбільших обсягів капіталу і чистих активів.

Вложенные файлы: 1 файл

Звіт з переддипломної практики.docx

— 531.01 Кб (Скачать файл)

Система внутрішнього  контролю  банку  -  це  сукупність процедур,  що спрямовані  на попередження, виявлення і виправлення суттєвих  помилок,  а  також  забезпечення  захисту  і  збереження активів,  повноти і  точності  облікової документації.  Внутрішній  банківський контроль має  бути  невід'ємною  частиною  операційної діяльності  банку та поєднувати адміністративний і  бухгалтерський контроль за активами та пасивами банку.

Відповідальність  за належну організацію системи внутрішнього  контролю та її функціонування в процесі операційної  
діяльності банку покладається на його керівництво.

Внутрішній   контроль  включає  попередній,  первинний (поточний) і подальший контроль. Будь-яка операція має починатися з попереднього контролю та передбачати перевірку:

  • відповідності вимогам законодавства України;
  • наявності відповідних дозволів і лімітів.

  Первинний   (поточний)  контроль  у  процесі  проведення  
операцій забезпечується  шляхом  виконання  встановлених  процедур  
контролю  за  певними  операціями  банку  і  передбачає  візуальну  
перевірку правильності  складання документів у паперовій формі  та  
наявності  підписів на них,  а також перевірку наявності цифрового  
підпису на електронних документах.

Зниження операційних  ризиків  під час введення даних в  
автоматизовані  системи обліку  забезпечується  шляхом  повторного  
введення  іншим  відповідальним виконавцем обов'язкових реквізитів  
первинного документа.

Додатковий контроль  запроваджується  банком  самостійно  
залежно від ризику операції і визначається відповідно до її виду і  
суми.

За операціями,  що потребують додаткового контролю,  записи в  
регістрах бухгалтерського обліку здійснюються лише після перевірки  
оформленого документа особою, на яку покладено функції контролера.  
У разі  використання електронних  документів  додатковий  контроль  
здійснюється лише після одержання позитивного результату перевірки  
цифрового підпису, оформленого відповідальним виконавцем.

Подальший   контроль   здійснюється   для   забезпечення  
систематичної  перевірки  стану організації операційної діяльності  
банку,  правильності  реєстрації,  належного оформлення  виконаних  
операцій,   дотримання  порядку  звіряння  аналітичного  обліку  з  
синтетичним та формування первинних документів. Контроль здійснюють   працівники бек-офісу та/або  служби внутрішнього аудиту відповідно до їх функціональних обов'язків, визначених внутрішніми документами банку.

Банки мають застосовувати такі  процедури  внутрішнього  
банківського контролю:

     а) з адміністративного  контролю: організаційні процедури контролю; управлінські процедури контролю; розподіл функцій; фізичні заходи  контролю.

     б) з бухгалтерського  контролю: облік операцій у повному обсязі; своєчасне вивіряння; оцінка вартості.

Заходи   внутрішнього  бухгалтерського  контролю  мають передбачати облік операцій у повному обсязі, а саме:

  • усі операції   мають   обліковуватися   відповідно  до  вимог законодавства України;
  • усі  операції мають відображатися в регістрах бухгалтерського обліку  банку  в тому періоді, протягом якого вони були здійснені.

 Підтвердженням повного  та  своєчасного здійснення операції є  
документи,  які  свідчать про те,  що ця операція була виконана та  
інформація  про  неї внесена в регістри бухгалтерського обліку. До  
письмових   підтверджень   належать  і  самі  записи  в  регістрах  
бухгалтерського обліку. 
 Бухгалтерський облік має забезпечувати реалізацію двох функцій, а саме запис інформації про операції, які виконуються банком, та запис детальної інформації про кожного контрагента і кожну операцію. Ця інформація систематизується в регістрах синтетичного (узагальнюючий облік, який ведеться у регістрах синтетичного обліку (журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі) в розрізі синтетичних рахунків) та аналітичного (узагальнення даних первинних документів у регістрах аналітичного обліку (картках, книгах)) обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні  містити  назву, період реєстрації операції,  прізвища і  підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

 Банки обов'язково мають  складати  на  паперових  та/або електронних носіях такі регістри:

  • особові рахунки та виписки з них;
  • аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій;
  • книги реєстрації відкритих рахунків;
  • оборотно-сальдовий баланс;
  • інші регістри відповідно до вимог  нормативно-правових  актів Національного банку.

У разі  складання   регістрів  бухгалтерського   обліку   на електронних  носіях інформації банки зобов'язані  зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції,  а також органів контролю   та   правоохоронних   органів   відповідно   до   вимог законодавства України.

Особові  рахунки  є  регістрами аналітичного обліку,  що  
вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Форма особових рахунків затверджується банком самостійно  
залежно від можливостей програмного забезпечення.  Особові рахунки  
та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:

  • номер особового рахунку;
  • дату здійснення останньої (попередньої) операції;
  • дату здійснення поточної операції;
  • код банку, у якому відкрито рахунок;
  • код валюти;
  • суму вхідного залишку за рахунком;
  • код банку-кореспондента;
  • номер рахунку кореспондента;
  • номер документа;
  • суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);
  • суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку;
  • суму вихідного залишку.

          Суми,  що відображені за рахунками аналітичного обліку, мають відповідати сумам,  що відображені за рахунками синтетичного обліку.  Перевірка відповідності  даних (оборотів та залишків)  за рахунками  аналітичного  обліку  даним  (оборотам  і  залишкам) за відповідними  рахунками  синтетичного   обліку   здійснюється   за допомогою програмного забезпечення шляхом порівняння інформації за дебетом і кредитом цих рахунків.

      У разі потреби для перевірки відповідності даних аналітичного обліку

даним  синтетичного  обліку  банк   може   використовувати відповідні  відомості,  форми  яких  затверджує самостійно у своїх внутрішніх положеннях.

      У разі  виявлення  розбіжностей  з'ясовуються  їх  причини та вживаються

заходи щодо їх усунення.Операції,  які  здійснюють банки,  мають  бути належним чином задокументовані.

Підставою  для  відображення  операцій  за   балансовими  
та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні  
документи.

Первинні   документи   мають   бути   складені  під  час здійснення операції,  а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій або в електронній формі.

Первинні  документи  складаються  на  паперових  носіях або в  
електронній формі та мають містити такі обов'язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату і місце складання;
  • назву підприємства (банку), що склало документ;
  • зміст та обсяг операції (короткий зміст операції та  підстава  
    для її здійснення), одиницю її виміру;
  • посади осіб,  відповідальних   за   здійснення   операції   і  
    правильність її оформлення;
  • особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші  дані,  
    що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні  
    операції.
  • назва одержувача коштів;
  • сума операції (цифрами та словами). 
  • номери рахунків;
  • назва банку (одержувача та платника коштів).

Касовими документами оформляються операції  з  готівкою.  
Вони  поділяються  на прибуткові  та видаткові.  Касові  документи  
оформляються відповідно до вимог,  визначених нормативно-правовими  
актами  Національного  банку з організації касової роботи в банках  
України.  
 Меморіальні   документи   застосовуються   банками   для  
здійснення і  відображення в обліку операцій банку і його клієнтів  
за безготівковими розрахунками відповідно  до  нормативно-правових  
актів  Національного банку.  До меморіальних документів (паперових  
або   електронних),   що   використовуються   для    безготівкових  
розрахунків, належать такі розрахункові документи:

  • меморіальні ордери;
  • платіжні доручення
  • платіжні вимоги-доручення;
  • платіжні вимоги;
  • розрахункові чеки;
  • інші документи (інші  платіжні  інструменти,  що визначаються  
    нормативно-правовими актами Національного банку).

Для  відображення  в  обліку  операцій   банки   можуть  
використовувати електронні  реєстри,  інші  первинні документи, що  
фіксують час та  свідчать  про  виконання  операцій.  Форми  таких  
документів  банк затверджує самостійно із зазначенням обов'язкових  
реквізитів.

Первинні    документи,    регістри    аналітичного    та  
синтетичного  обліку  і  фінансова звітність зберігаються протягом  
строку, установленого законодавством України.

Строки  зберігання  електронних документів мають бути не  
меншими,  ніж  строки,  установлені   для   паперових   документів  
аналогічного  призначення.  Електронні  архіви мають зберігатися у  
двох примірниках на різних  типах  носіїв.  Крім  того,  має  бути  
передбачена процедура перезапису електронних архівів відповідно до  
умов зберігання інформації на різних типах носіїв.

      Зберігання електронних  архівів  має  бути організовано таким  
чином,  щоб у разі  потреби забезпечити їх передавання в належному  
стані (з описом структури архівів).

Відповідальність  за  організацію  збереження  первинних  
документів, регістрів  бухгалтерського  обліку  покладається  на  
керівника банку.

  Керівники мають  забезпечити  місце  (архів)  для  зберігання  
документів та  надати  відповідні  інструкції  працівникам  банку,  
зокрема  визначити порядок зберігання документів до передавання їх  
до архіву на постійне зберігання з урахуванням вимог, встановлених  
нормативно-правовими актами Національного банку.

Отже, можна зробити висновки, що організацію операційної діяльності банків регламентує Положення про організацію операційної діяльності в банках України. Операційний відділ є самостійним підрозділом КБ “Приватбанк" і підпорядковується Головному бухгалтеру філії та його заступнику згідно з наказом про розподіл обов’язків. Структура обліково-операційного апарату визначається банком самостійно. Бухгалтерські операції можуть виконувати працівники будь-якого структурного підрозділу банку, якщо це передбачено їхніми функціональними (посадовими) обов'язками. Відповідальність за належну організацію системи внутрішнього  контролю та її функціонування в процесі  операційної діяльності банку  покладається на його керівництво. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Таким чином для  відображення  в  обліку  операцій ,банки можуть  використовувати електронні реєстри, інші первинні документи, що фіксують час та  свідчать  про  виконання  операцій. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ

ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКОВО-КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Найголовніше у банківській сфері це налагоджені міжбанківські відносини, які є обов'язковим елементом системи безготівкових розрахунків. Тому дослідження питань організації та здійснення міжбанківських розрахунків України набуває особливого значення. Розрахунки між банками є важливим елементом грошових розрахунків, адже у ринковій економіці щодня укладається безліч угод, а це означає, що здійснюються міжгосподарські розрахунки між економічними суб'єктами. Безготівкові платежі між суб'єктами підприємницької діяльності здебільшого не можуть бути завершені в межах одного банку, тобто без розрахунків, що їх виконують. Отже, всі розрахунки за угодами суб'єктів підприємницької діяльності, рахунки яких відкриті в різних банках,  є міжбанківськими розрахунками.

Информация о работе Отчет по практике в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»