Послуги брокерів та дилерів на фондовому ринку

 

Міністерство освіти і науки україни

 

Львівська державна фінансова академія

 

Кафедра фінансів суб’єктів господарювання

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне науково – дослідне завдання

 

З навчальної дисципліни:

 

«Ринок фінансових послуг»

 

на тему:

 

«Послуги брокерів та дилерів на фондовому ринку»

 

 

 

 

 

Виконав:

 

студент 505 – Ф гр.

 

Зубаль Ростислав

 

Перевірила:

 

Смолінська С. Д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів – 2013

 

Зміст

 

 

 

Вступ. 3

 

1. Поняття і сутність дилерської діяльності 5

 

2. Поняття і сутність брокерської діяльності 8

 

Висновки. 12

 

Список використаної літератури. 13

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

 

Дилерською діяльністю визнається укладання угод купівлі-продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі та продажу певних цінних паперів із зобов'язанням покупки і продажу цих цінних паперів за оголошеними цінами. При цьому дилер має право оголосити інші істотні умови договору купівлі-продажу цінних паперів: мінімальне і максимальне кількість купованих і продаваних цінних паперів, а також термін, протягом якого діють оголошені ціни. При відсутності інших істотних умов дилер зобов'язаний укласти договір на істотних умовах, запропонованих його клієнту. У тому випадку, якщо дилер ухиляється від укладення договору, йому може бути пред'явлений позов про примусове укладення такого договору або про відшкодування заподіяних клієнтові збитків.

 

Тих, хто займається дилерської діяльністю на ринку, часто називають спекулянтами чи маркет - мейкер (ті, що формують ринок).

 

Найчастіше поняття брокерської діяльності використовується у зв'язку з описом професійної діяльності по здійсненню операцій за дорученням клієнтів на товарних біржах, а також на ринку цінних паперів. Брокерська діяльність на ринку цінних паперів практично у всіх країнах підлягає спеціальній реєстрації або ліцензуванню.

 

Залежно від сфери здійснення брокерську діяльність можна розрізняти за наступними видами: біржову (на біржах товарних), на ринку цінних паперів, у страхуванні, з фрахтування суден та митний.

 

Митна брокерська діяльність являє собою вчинення від власного імені будь-яких операцій з митного оформлення та виконання інших посередницьких функцій у сфері митної справи за рахунок і за дорученням клієнта.

 

Брокерська діяльність з фрахтування суден являє собою посередницьку діяльність, яка здійснюється юридичними або фізичними особами з метою укладення угод між перевізниками і вантажовласниками на міжнародні морські перевезення вантажів або пасажирів або оренду суден для роботи в міжнародному морському сполученні. Ліцензування брокерської діяльності з фрахтування суден здійснюється Мінтрансом Україні.

 

Брокерська діяльність на ринку цінних паперів являє собою здійснення цивільно-правових угод з цінними паперами в якості повіреного або комісіонера, що діє на підставі договору доручення або комісії. Проте, в деяких випадках брокерська діяльність з цінними паперами може заборонятися, а саме: а) якщо у реєстратора, що здійснює ведення реєстру власників цінних паперів, відсутня ліцензія на діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів; б) якщо реєструючий орган призупинив розміщення випуску цих цінних паперів. Особи, що здійснюють брокерську діяльність на ринку цінних паперів, можуть надавати клієнтам грошові кошти за договором позики для придбання цінних паперів, які продаються через організаторів торгівлі і мають визнані котирування, під заставу цих цінних паперів. Однак, в даний час фактично існує заборона на ведення в рамках брокерської діяльності грошових рахунків клієнтів небанківськими структурами. У разі якщо брокер діє як комісіонер, договір комісії може передбачати зобов'язання брокера зберігати грошові кошти, призначені для інвестування в цінні папери або отримані в результаті продажу цінних паперів, і право їх використання брокером до моменту повернення цих грошових коштів клієнту. Слід зазначити, що навіть разове здійснення операції з цінними паперами в якості повіреного або комісіонера визнається брокерської діяльністю і тому вимагає наявності відповідної ліцензії.

 

Торговців цінними паперами, які проводять операції з великими пакетами цінних паперів як від свого імені, так і в інтересах клієнтів, називають трейдери. Як правило, трейдери здійснюють і брокерські, і дилерські функції на ринку.

 

1. Поняття і сутність дилерської діяльності

 

 

 

Дилерська діяльність-це діяльність з укладання угод від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу цінних паперів із зобов'язанням покупки і продажу цих цінних паперів за оголошеними цінами.

 

Основним доходом дилерів є різниця між цінами продажу і купівлі цінних паперів. Різниця в цінах купівлі-продажу є оплатою дилерам за терміновість і урівноваження тимчасового дисбалансу між попитом і пропозицією на певні види цінних паперів, що знаходяться в обігу на ринку.

 

Крім того, що дилери дають можливість інвестору в будь-який час купити або продати цінні папери, сприяють цінової стабілізації і забезпечують ліквідність ринку, вони також надають інформаційні послуги учасникам ринку, а на деяких ринках виступають у ролі ведучих аукціонів на біржах.

 

Дилери можуть формувати і здійснювати на ринку як прості, так і складні спекулятивні стратегії. Прості стратегії базуються на прогнозі підвищення або падіння цін на актив, з яким хочуть здійснити спекулятивну операцію.

 

Приклад: поточна ринкова ціна дисконтної облігації становить 983 дол. США. Очікуючи падіння процентних ставок, які призведуть до підвищення цін на облігації, дилер купує 50 облігацій. Через 2 місяці ціна на облігації підвищиться до 986 дол. США. і дилер закриває свою початкову позицію, продаючи облігації і отримуючи прибуток у розмірі 150 дол. США. Прибуток = 50 (986 - 983) = 150 дол. США.

 

Слід зазначити, що прості стратегії досить ризиковані, і пов'язані з отриманням значного прибутку при правильному прогнозі цін, або ж отриманням значних збитків при помилковому прогнозуванні. Більш складні спекулятивні стратегії - менш ризиковані і гарантують більш низький рівень доходу при сприятливій кон'юнктурі ринку і менші збитки за несприятливої ​​ситуації на ньому. Характерним прикладом складних спекулятивних стратегій є спекулятивні стратегії на ринку термінових угод, які включають купівлю-продаж термінових контрактів різного виду з різними термінами і цінами виконання.

 

Крім спекулятивних операцій дилери здійснюють на ринку різні види ризикованого і безризикового арбітражу. Здійснення арбітражу призводить до вирівнювання цін на активи на різних ринках і до встановлення паритетних цін на взаємопов'язані активи. Арбітраж у багатьох випадках дає можливість дилерам отримати прибуток без ризику і не потребує початкових інвестиціях.

 

Прикладом безризикового арбітражу може бути купівля акцій міжнаціональної корпорації в одному регіоні за низькою і продаж в іншому регіоні за вищою ціною.

 

Ризикований арбітраж переважно пов'язаний з трансформаціями акціонерного капіталу: банкрутством, злиттям, реорганізацією та приєднанням.

 

У залежності від того, яку стратегію реалізують дилери на ринку, їх поділяють на «биків», ті, які грають на підвищення цін і «ведмедів», які грають на зниження цін. «Гра» на підвищення полягає в покупці цінних паперів і в майбутньому їх продаж. При правильному прогнозі щодо підвищення цін це купівля за низькою ціною, продаж за більш високою і отримання прибутку. При неправильному прогнозі це купівля за високою ціною, продаж за нижчою і отримання збитків.

 

«Гра» на зниження цін полягає в позиці цінних паперів та термінової їх продажу на ринку. При наступному зниженні цін такі ж цінні папери купуються дешевше і повертаються їх власнику. Як і гра на підвищення, гра на пониження при правильному прогнозі призводить до отримання прибутку, а при неправильному - до отримання збитків.

 

У залежності від того, на якому проміжку часу дилери проводять свої операції, їх поділяють на: скальперів, одноденних і позиційних трейдери.

 

Скальперами - називають професійних торговців, які «грають» на мінімальних коливаннях цін і отримують дохід за рахунок великої кількості угод. Як правило, Скальпери реалізують біржові контракти через кілька хвилин або годин після їх покупки. Найчастіше це оптові торговці, які укладають угоди з іншими брокерами. Скальпери рідко переносять свою пропозицію на наступний день і грають на коливаннях цін протягом однієї торгової сесії.

 

Одноденний трейдер, як і скальпери, утримує ринкову позицію протягом торгової сесії і рідко залишає позицію до наступного робочого дня. Більшість одноденних торговців - члени біржі. Однак утримувати позицію протягом дня можуть і інвестори, які не беруть безпосередню участь у торгах, а здійснюють операції через фінансових посередників.

 

Позиційний трейдер-займає позицію з термінової операції і потім утримує її протягом декількох днів, тижнів або місяців. У разі правильного прогнозу руху цін на ринку може отримувати значний прибуток.

 

Тих, хто будує свої стратегії на основі тимчасових змін цін на активи, називають спредерамі. Спредери вивчають закономірності та взаємозв'язок цін на активи в різні періоди року і прогнозують їх на майбутні періоди. За допомогою аналізу та прогнозу спредери відзначають максимальну різницю в цінах і у разі підвищення цієї різниці вступають в біржову гру. Прикладами стратегій, що реалізуються спредерамі на ринку, можуть бути купівля-продаж контрактів на один актив, але на різні терміни поставки.

 

 

 

 

2. Поняття і сутність брокерської діяльності

 

 

 

Брокерська діяльність - це діяльність з укладання угод з цінними паперами на основі договорів комісії або доручення. Брокер виступає в якості посередника або агента інвестора, який діє від імені клієнта і за його дорученням і отримує винагороду у вигляді комісійних. Слід зазначити, що брокер зобов'язаний особисто виконувати доручення клієнтів, за винятком випадку передоручення здійснення угод іншого брокера, якщо ця можливість передбачена в договорі з клієнтом або брокер змушений до цього силою обставин для охорони інтересів свого клієнта з повідомленням останнього.

 

Брокери зобов'язані виконувати наступні дії:

 

1. Доводити до відома клієнтів усю інформацію, пов'язану з дорученнями клієнтів і виконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів, вживати заходів для того, щоб клієнт міг зрозуміти характер ризиків за рекомендованою угоді.

 

2. Забороняється маніпулювати цінами на ринку цінних паперів і примушувати до купівлі або продажу цінних паперів шляхом надання навмисне спотвореної інформації про цінні папери, емітенти цінних паперів і ціни на цінні папери, включаючи інформацію, надану в рекламі.

 

3. У разі виникнення конфлікту інтересів, у тому числі пов'язаного із здійсненням брокером дилерської діяльності, негайно повідомити клієнта про виникнення такого конфлікту і вжити всіх необхідних заходів для його вирішення на користь клієнта.

 

4. Здійснювати операції купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів в першочерговому порядку по відношенню до ділерських операцій самого брокера при суміщенні ним діяльності брокера та дилера.

 

5. Виконувати доручення клієнтів у порядку їх надходження з урахуванням істотних умов цих доручень.

 

Брокерські контори істотно відрізняються як спектром послуг, які вони надають своїм клієнтам, так і розміром комісійних. Існують брокерські контори, які надають обмежену кількість послуг за нижчою ціною. Так, наприклад, інвестори, яким не потрібні консультації або інші додаткові послуги, звертаючись до таких брокерським фірмам, можуть заощадити свої кошти. У більшості випадків брокерські фірми складають досить великі організації. У таких фірмах інституційних та індивідуальних інвесторів обслуговують різні фахівці фірми. Слід зазначити, що для кожного клієнта брокерська фірма відкриває клієнтський рахунок, рух коштів на якому відображає операції купівлі та продажу за замовленням клієнта тих чи інших цінних паперів. Замовлення клієнта оформляється у вигляді клієнтської заявки. Основною інформацією, яка міститься в клієнтській заявці, є: назва брокерської фірми, вид цінного паперу, розмір заявки, максимальний термін виконання, тип заявки.

 

Розмір заявки може бути виражений в повних лотах, рівнятися неповного лоту або бути комбінацією повного і неповного лота. Залежно від терміну виконання розрізняють одноденні, на певний термін і відкриті заявки.

 

Одноденна заявка повинна бути виконана протягом дня. Якщо на кінець дня заявка залишилася невиконаною - її анулюють.

 

Заявка на певний термін (тиждень, місяць) - діє протягом встановленого в ній терміну, після закінчення якого вона автоматично анулюється.