Прибуток як результат фінансово-господарської діяльності підприємства. Фактори, що впливають на прибуток

             Кошти матеріального заохочення використовуються для стимулювання зацікавленості працівників підприємства в досягненні високих результатів праці. У цьому напрямку прибуток використовується на виплату винагороди за загальні результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі, а також надання одноразової матеріальної допомоги працівникам.

              Акціонерні товариства виплачують за рахунок чистого прибутку дивіденди держателям акцій — засновникам і акціонерам.

              Резервні (страхові) фонди можуть створюватися за рахунок прибутку підприємствами всіх форм власності для використання на випадок різкого погіршення фінансового становища в результаті тимчасової зміни ринкової кон'юнктури, стихійних лих тощо. Що ж стосується акціонерних товариств, створення ними резервних (страхових) фондів за рахунок прибутку визначається не тільки установчими документами, а й є обов'язковим у порядку і розмірах, що встановлюються чинним законодавством.

               Прибуток, що залишається у підприємств після сплати податків та інших обов'язкових платежів, може бути використаний також і на інші цілі його власниками або трудовими колективами. Як уже зазначалося, підприємства мають право вкласти свої фінансові ресурси у створення спільних підприємств, в тому числі за участю іноземних інвесторів, придбати акції, облігації, інші цінні папери юридичних осіб. З прибутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури і спорту, громадським організаціям інвалідів тощо. Певна сума прибутку, спрямована на добровільні внески і благодійні цілі (в межах 4 % загальної суми оподатковуваного прибутку), звільняється від оподаткування.

              Нерозподілений прибуток, у широкому розумінні як прибуток, що використовується в діяльності підприємства свідчить про його фінансову стійкість, про наявність джерела для подальшого розвитку.

 

 

 

 

 

ЗАДАЧА

             Визначте суму коштів, яку підприємство повинно сплатити банку за кредит, отриманий 1 березня поточного року, використовуючи такі умовні дані:

Показник	Є
Сума кредиту, грн..	25000
Строк погашення кредиту	01.06
Порядок погашення кредиту	Рівномірними частинами
Ставка відсотка (річна), %	36
Збільшення ставки відсотка з 1 травня, %	10

1. Визначимо відсоткову ставку за місяць

36% : 12 місяців = 3% за місяць

Січень   лютий          березень                  квітень                             травень

                   3% від 25000грн.       3% від 25000    збільш.(36%+10%=46%)  

                               750грн.              750 грн.                     950грн.

2. Визначаємо процентну ставку за місяць при підвищення процентної ставки

46% : 12 місяців = 3,8%

Відповідь: підприємство повинно сплатити банку за кредит 1 березня поточного року  таку суму коштів:  750+750+950=2450 (грн.)

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

          Одним з основних завдань виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Прибуток є важливим джерелом фінансування виробничого і соціального розвитку підприємства.

          Економічна сутність прибутку є однією зі складних і дискусійних проблем у сучасній економічній теорії.

         Прибуток — це перевищення доходів над витратами, а протилежна ситуація називається збитком. З економічного погляду прибуток — це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами. З господарського погляду прибуток — це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду.

          У сучасній теорії обліку в англомовних країнах насамперед розрізняють податкову й економічну концепції прибутку. В зв'язку з цим можливі два варіанти обчислення прибутку: в першому — бухгалтерський прибуток дорівнює оподатковуваному, в другому — їхні суми не збігаються. У першому випадку погляд користувачів бухгалтерської інформації спрямований у минуле, у другому — в майбутнє. В останньому випадку враховано той факт, що дані фінансової звітності впливають на курс акцій підприємства. Тому прибуток, показаний у балансі та звіті про прибутки і збитки, не повинен бути тотожним прибутку, з якого сплачуються податки.

             Сума прибутку підприємства залежить від обсягів виробництва і реалізації продукції та ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства.

             Формування прибутку підприємства залежить від нормативно-правового регулювання порядку визначення собівартості продукції, оподаткування діяльності підприємства та інших чинників.

             В обліку реалізованою вважають продукцію, відвантажену від постачальника до покупця разом із відповідними супровідними документами.

            Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки (збитки) підприємства.

           Податковий прибуток (об'єкт оподаткування)— це сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством (згідно зі Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»), який є об'єктом оподаткування за звітний період.

             Обліковий прибуток — це сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у Звіті про фінансові результати підприємства за звітний період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках їх обчислення.

             У процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.

            Прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Також прибуток має стимулюючу функцію, виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств, прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, добробут яких залежить від розміру та від прийнятого в національній економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується для різних цілей, визначених видатковою частиною бюджету і затверджених у законодавчому порядку.

             Сучасний стан української економіки характеризується глибоким спадом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств і нестачу, а найчастіше й відсутність прибутку.

             Для підприємця прибуток — це сигнал, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інвестування. Збитки теж відіграють свою роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції.

            Прибуток є економічною категорією, що виражає певні економічні виробничі відносини з приводу формування та використання сукупного національного продукту, вартості та доданої вартості.

            Спочатку розподіляють прибуток між підприємством і державою у формі сплати податку з прибутку. Слід зазначити, що окремо оподатковується прибуток від звичайної діяльності і окремо — прибуток від надзвичайних подій.

               На другому етапі розподіляють прибуток, що залишається після сплати податків, — чистий прибуток. Чистий прибуток підприємства можна використовувати для створення фонду виплати дивідендів та виплат учасникам; поповнення резервного фонду; поповнення статутного капіталу; здійснення інвестицій; формування інших цільових фондів; для покриття поточних витрат тощо.

            Реально формування прибутку на підприємстві відбувається в міру реалізації продукції. Згідно із законодавчими актами України момент реалізації визначається за датою відвантаження продукції (товарів), а для робіт (послуг) — за датою фактичного виконання (надання) таких або за датою зарахування коштів покупця на банківський рахунок постачальника.

            Прибуток від реалізації продукції безпосередньо залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості. На зміну обсягу реалізації продукції впливає зміна обсягу виробництва, залишків нереалізованої продукції, частки прибутку в ціні продукції.

            Спроможність підприємств впливати на обсяг прибутку від реалізації, змінюючи обсяги виробництва продукції, залишки нереалізованої продукції, її рентабельність, є досить суттєвою.

        Підприємство може суттєво впливати на формування собівартості.

            Без обчислення собівартості неможливо визначити фінансовий результат виробничо-господарської діяльності підприємства, вкорочення витрат на виробництво продукції, тобто зниження її собівартості, є важливим резервом збільшення прибутку від реалізації. Цього можна досягти за рахунок використання численних факторів, що впливають на зменшення таких витрат.

          На сьогоднішній день підприємства всіх форм власності отримали більше самостійності у прийнятті рішень з формування собівартості. Однак вони не можуть порушувати чинних законодавчих і нормативних документів, що регламентують ці питання.

           На підприємствах виробничої сфери можуть бути використані три методи розрахунку прибутку від реалізації продукції: прямого розрахунку, за показником витрат на одну гривню продукції, економічний (аналітичний) метод.

           Прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Волошин І. В. Особливості формування фінансового результату від операційної діяльності // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. – 2005. - №4, Ч. 2, Т.2.
2. Грабовська І. В. Планування діяльності підприємства: Навчально-методичний посібник / І. В. Грабовська, Г. І. Капінос. – Хмельницький: ТУП, 2002.
3. Гринькова В. М., Корда В. О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2004.
4. Партин Г. О., Загородній А. Г. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІНБУ,2003.
5. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. наук. ред. проф А. М. Поддєрьогін. – 4-те вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002.
6. Білик М.Д. Управління фінансами державних підприємств. К., Знання, 1999.
7. Економіка підприємства: Підручник в 2-х т. За ред. С.Ф. Покропивного.

К., Хвиля-Пресс, 1995.

8. Економічна теорія. Мікроекономіка. Навчальний посібник. К., Заповіт,

1997.