Сучасний стан та шляхи вдосконалення роботи місцевого самоврядування

ЗМІСТ

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП 

     Мета  і завдання роботи. Метою роботи є виявлення та наукове обґрунтування шляхів удосконалення розвитку і функціонування територіальної організації місцевого самоврядування та розробка механізмів підвищення ефективності державного регулювання цих процесів на державному і регіональному рівнях. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

• розкрити теоретико-методологічні засади територіальної організації місцевого самоврядування;
• дослідити сучасний стан розвитку і функціонування територіальної організації місцевого самоврядування в соціально-економічній системі суспільства та шляхи поліпшення взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування;
• розробити шляхи підвищення ефективності державного регулювання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування;

     Об’єкт  дослідження – територіальна організація місцевого самоврядування як складова суспільно-територіальної організації держави, що функціонує в умовах демократії і ринкових відносин.

     Предмет дослідження – теоретико-методологічні і прикладні аспекти державного регулювання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування в соціально-економічній системі суспільства.

     Актуальність  розгляду даного питання пояснюється  тим, що побудова в Україні громадянського суспільства, демократичної правової держави з верховенством права, пріоритетом прав людини, поділом влади на законодавчу, виконавчу та судову супроводжується становленням і розвитком місцевого самоврядування. Україна, як і інші країни СНД, пройшла складний шлях переходу від "радянської" моделі місцевого самоврядування до створення власної законодавчої бази з цього питання. "В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування", — зазначено у Конституції України (ст. 7).

     У більшості демократичних країн  світу організацію влади на місцях, тобто управління місцевими справами, здійснюють:

• - через відповідні місцеві органи виконавчої влади (державні адміністрації), які призначаються Президентом та вищими центральними органами виконавчої влади;
• - через представницькі та виконавчі органи, які обираються населенням відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зокрема, представницькі органи звичайно мають назву органів місцевого самоврядування або муніципального управління.

     Місцеве самоврядування — це право населення  адміністративно-територіальних одиниць безпосередньо або через обрані ними органи місцевого самоврядування вирішувати в межах Конституції і законів значну частину державних і громадських справ.

     Стаття 5 Конституції України стверджує, що влада в Україні здійснюється через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, тобто вони визнаються рівноправними.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1.

     ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

     Місце́ве  самоврядува́ння в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

     Місцеве самоврядування здійснюється територіальними  громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

     Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

     Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

     Представницькими  органами місцевого самоврядування є ради.

     Система місцевого самоврядування включає:

• територіальну громаду;
• сільську, селищну, міську раду;
• сільського, селищного, міського голову;
• виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
• районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
• органи самоорганізації населення.

 
 

     Рис.1

     Принципи  місцевого самоврядування 
 
 

                                                                          державна підтримка та гарантія

                                                                   місцевого самоврядування

     

     правова, організаційна та

     матеріально-фінансова самостійність

     

       народовладдя 

     виборність

       законність

     

     

      поєднання

     місцевих  і державних гласність

     інтересів 

         колегіальність                    судовий захист прав

                                                     місцевого самоврядування 
 
 

     Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами.

1. Природа та ознаки місцевого самоврядування

     Україна, як і інші країни СНД, пройшла складний шлях переходу від "радянської" моделі місцевого самоврядування до створення  власної законодавчої бази з цього  питання. Отже, місцеве самоврядування - багатогранне та комплексне політико-правове явище, яке може характеризуватися різнобічно. Аналіз Конституції України (1996 р.) дозволяє зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно-правового регулювання виступає в якості:

     по-перше, відповідної засади конституційного ладу України,

     по-друге, специфічної форми народовладдя;

     по-третє, права жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення.

     Місцеве самоврядуваннявиступає одним із найважливіших  принципів організації і функціонування влади в суспільстві й державі та є необхідним атрибутом будь-якого демократичного ладу. У ст. 2 Європейської Хартії місцевого самоврядування проголошується: «Принцип місцевого самоврядування повинен бути визнаний у Законодавстві країни і, по можливості, у Конституції країни».

     Вперше  в Україні принцип визнання місцевого  самоврядування на конституційному рівні було закріплено ще в Конституції гетьмана П. Орлика - 1710 р., а пізніше в Конституції УНР 1918 р., положення яких так і не були реалізовані. За радянських часів цей принцип рішуче заперечувався, він суперечив централізованому характеру радянської держави.

     Визнання  місцевого самоврядування як засади конституційного ладу означає встановлення демократичної децентралізованої системи управління, яка базується на самостійності територіальних громад, органів місцевого самоврядування при вирішенні всіх питань місцевого значення.

     Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади.  

     1.2. Система місцевого самоврядування

     Місцеве самоврядування має свою систему, що складається з територіальної громади, сільської, селищної та міської ради, сільського, селищного та міського голови, виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, районних та обласних рад.

     Система місцевого самоврядування в Україні будується, перш за все, відповідно до адміністративно-територіального поділу, яке належить до компетенції центральної влади. Як відомо, в Україні конституційно закріплено триланкову систему поділу. Адміністративно-територіальні одиниці є просторовою основою самоврядування і створюються державою для поліпшення управління на місцях.

     Отже, територіальною основою місцевого самоврядування в Україні є село, селище, місто. Області та райони представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

     На  території сіл, селищ, міст будується власна система місцевого самоврядування, яка згідно зі ст. 141 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" включає: територіальну громаду, сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи згаданих рад; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

     У місті з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" можуть утворюватися районні в місті ради. Останні утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який водночас є головою її виконавчого комітету.

     Первинним об'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень згідно зі ст. 6 цього Закону є територіальна громада села, селища, міста.

     У містах з районним поділом територіальні  громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

     Формою  вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого  волевиявлення є місцевий референдум, предметом якого може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, і рішення якого є обов'язковими до виконання на відповідній території.