Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Сентября 2015 в 22:21, реферат
Бром - рідина червоно-бурого забарвлення з неприємним запахом, у воді розчиняється погано, утворюючи бромну воду. Розчиняється в органічних розчинниках - бензолі, хлороформі. Якщо до бромної води додати бензолу і добре збовтати, то Йод і його різні форми здатні взаємодіяти практично з усіма класами речовин, що входять до складу організму ссавців, включаючи людину, так само як до складу мембран і самих клітин (насамперед білками, вуглеводами, ліпідами, амінокислотами, гормонами, ферментами, вітамінами та іншими).
Фізіологічно нормальний вміст йоду грає важливу роль в захисних реакціях організму людини і тварин на дію хвороботворних агентів. У регіонах значного постійного дефіциту йоду у тварин і людей формується ендемічний зоб, на грунті якого спостерігаються генетичні порушення.
Так, наприклад, доведено, що збільшення йоду в раціоні харчування тварин на 70% знижує накопичення 137Cs (радіоактивного цезію) в коров'ячому молоці на 12-39% ("Вісник аграрної науки", Українська Академія аграрних наук, М.І.Дідух, В .М.Біденко. 1997 р., с. 11-15).
Йод через йодовмісні гормони щитовидної залози впливає на всі обмінні процеси в організмі тварин (Ковальський, 1972; Георгіївський, 1978; Кальницький, 1985). Ці гормони регулюють такі прояви життєдіяльності, як теплоутворення, ріст і розвиток організму, метаболічні процеси - загальний, білковий, вуглеводний і жировий обміни, транспорт метаболічних субстратів і іонів через клітинні мембрани, перетворення каротину в вітамін А, обмін вітамінів, кальцію, водний і електролітний обміни, функціонування всіх систем організму (Кашин, 1987). Важливим етапом розшифровки механізму дії тиреоїдних гормонів з'явилося відкриття їх регулюючого на ранніх етапах біосинтезу ферментів та інших білків (Верещагіна, Трапкова, 1984).
Дослідження показали, що йодовмісні гормони містяться в печінці, нирках, мозку, м'язах і травному тракті. Саме в цих органах найбільшою мірою порушується обмін речовин при дисфункції щитовидної залози. Тиреоїдні гормони контролюють швидкість обміну речовин, ріст і розвиток організму, метаболічні процеси - загальний білковий вуглеводний і жировий обмін; проміжний жировий обмін жирних кислот, холестерину і фосфоліпідів; перетворення каротину в вітамін А; проміжний білковий обмін - накопичення білка в тканинах, особливо в зв'язку з гормонами росту, мобілізацію тканинних білків при неадекватному по калорійності харчуванні; обмін вітамінів, кальцію, каротину; водний і електролітний обмін; функціонування всіх систем організму; реакцію на лікарські речовини; опірність інфекціям.
Йод і його різні форми здатні взаємодіяти практично з усіма класами речовин, що входять до складу організму ссавців, включаючи людину, так само як до складу мембран і самих клітин (насамперед білками, вуглеводами, ліпідами, амінокислотами, гормонами, ферментами, вітамінами та іншими).
Фізіологічно нормальний вміст йоду грає важливу роль в захисних реакціях організму людини і тварин на дію хвороботворних агентів. У регіонах значного постійного дефіциту йоду у тварин і людей формується ендемічний зоб, на грунті якого спостерігаються генетичні порушення. В зонах меншого дефіциту йоду у тварин спостерігається зниження активності більшості обмінних процесів (Сазонов, Хлибова, 1963; Гудкін, Носатова, 1963; Фірсова, 1968; Жданова, Казанцева, 1971). У тварин утворення зоба супроводжується зниженням основного обміну, посиленим відкладенням жиру і придушенням синтезу білка, зниженням продуктивності та порушенням відтворювальної функції. Відзначається уповільнення зростання, значне відставання у розвитку статевих залоз, шкіри і волосся (Хенниг, 1976).
Таким чином, йод, будучи обов'язковим компонентом гормонів щитовидної залози, через зміну їх активності за допомогою свого дефіциту або надлишку впливає практично на всі обмінні процеси, що неминуче позначається на життєдіяльності організму в цілому. Нестача йоду в раціонах тварин необхідно компенсувати. За даними J. Koehrle (1999), мікроелементи селен і йод були вимиті з верхніх шарів грунту протягом і після льодовикового періоду в багатьох областях планети, що призвело до недостатнього їх утриманню в раціонах людей і тварин. Недостатнє надходження селену викликає його низький рівень у сироватці крові, що корелює з розвитком пухлин щитовидної залози.
Список використаної літератури
1. Популярная библиотека химических элементов. Изд. «Наука», Москва, 1997г.
2. Химия. Энциклопедия. Под редакцией Виктора Володина - «Аванта+», Москва, 2000г.
3. Бутаев А.М. Эндемический зоб и дефицит йода в Дагестане // Вестн. Дагест. науч. Киев, 1965.
4. Кашин В.К. Биогеохимия, фитофизиология и агрохимия йода Л.: Наука, 1987. - 261 с.
5. Мохнач В.О. Йод и проблемы жизни. Л., 1974. 254 с.
6. Мохнач В. О. Теоретические основы биологического действия галоидных соединений. Л.,1968 г., 298 с.
7. Неницеску К., Общая химия, Мир,М., 1968, 456 с.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
Кафедра хімії
РЕФЕРАТ
на тему:
«Особливості хімії сполук брому і йоду. Йод – мікроелемент у системі годівлі тварин»
2014р.