Правове регулювання інституту неспроможності та банкрутства суб’єктів господарювання

Згідно з частиною 1 статті 117 ГК іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або  іноземних юридичних осіб, або  діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.

З огляду на те, що учасниками у сфері  господарських відносин є також  іноземні особи, то доцільно було би включити таких осіб до суб’єкта правопорушення, передбачених статтями 164-15, 166-16, 166-17 КУпАП та статтею 219 КК.

Отже, з метою підвищення рівня  застосування правових норм, які регулюють  питання юридичної відповідальності за правопорушення у сфері банкрутства, вважаємо за необхідне усунути колізійність та внутрішньо-змістовну суперечність термінів "неспроможність", "банкрутство", які використовуються у диспозиціях статей 215 ГК, статей 164-15, 166-16, 166-17 КУпАП, статті 219 КК шляхом приведення їх у відповідність до термінів "неплатоспроможність", "банкрутство", які використовуються в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

ВИСНОВКИ

Отже, правове регулювання банкрутства закладено Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Інститут банкрутства також регламентують Конституція України, Господарський Кодекс України, Цивільний Кодекс України та ряд інших нормативно-правових актів. Найважливішою проблемою правового регулювання в Україні на сьогоднішній день є досить слабка позиція боржника, подальша діяльність якого повністю залежить від дій кредиторів. Також вищі органи влади ще до відкриття самої процедури банкрутства, наперед визначають долю господарюючого суб`єкта і замість того, щоб проводити певні заходи щодо відновлення платоспроможності, роблять фактично провадження справи про банкрутство формальністю. Вони самі визначають кандидатуру керуючого санацією, її терміни і найважливіші питання, що повинні на ній розглядатися, таким чином проводять свою політику ліквідації боржника, не звертаючи ніякої уваги на його інтереси.

Аналізуючи інститут банкрутства  в Україні та спираючись на реальні  факти можна зробити висновок, що в Україні система правового  регулювання банкрутства є про  кредиторською, незважаючи ні на декларації, ні на законодавство. Це пояснюється  тим, що у боржника немає достатніх  прав, йому забороняється вести будь-яку  діяльність під час провадження  справи про банкрутство, а саме цей  період є найважливішим для відновлення  платоспроможності.

Правове регулювання банкрутства в Україні треба удосконалити таким чином, щоб усіх учасників процедури банкрутства стимулювати до дій, спрямованих на реорганізацію підприємств, які за різних обставин стали боржниками; на відновлення їх платоспроможності, а не на ліквідацію, як це відбувається тепер. Такі дії сприятимуть збереженню кількості господарюючих суб`єктів, а вони, в свою чергу забезпечуватимуть сталий розвиток економіки і підвищуватимуть добробут громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Жук Л.І. Господарське право: навчальний посібник/ І.Л. Жук, О.М. Неживецький - Київ: Кондор - 2003 р. - 670 с.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2001. - 675 с.
3. Вінник Б.І. Колізійні аспекти законодавства при банкрутстві підприємств // Юстініан, Юридичний журнал. - 2004. - № 5. - С.38 - 42.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122
5. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131
6. Михалев И.Ю. Криминальное банкротство / Науч. ред. д. ю. н., проф. И.Э. Звечаровский. - С. Пб.: Юридический центр Пресс, 2001 - 163 с.
7. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств. Навчальний посібник. К.: вид-во КНЄУ, 2007. - 406 с.
8. Бондик В. Особенности функционирования института мирового соглашения в арбитражном процессе // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 11. - С.43 - 48.
9. Барбашова. Проблеми мирової угоди в процедурі банкрутства // Підприємництво, господарство і право - 2006. - № 7. - С. 19 - 23.
10. Джунь В. Вдосконалення структури провадження у справах про неспроможність: проблемні питання // Право України. - 2009 р. - №5. - С.27 - 32.
11. Поляков Б. Практика применения Закона Украины "О возобновлении платежеспособности должника или признании его банкротом" // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000. - № 10. - С.14 - 17.
12. Поляков Б.М. Право несостоятельности (банкротства) в Украине - К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2008. - с 244.
13. Поляков Б.М. Вдосконалення процессуального законодавства про банкрутство // Вісник господарського судочинства-2006. - № 2. - С.36 - 40.
14. Васильев О.П. Хозяйственное право Украины. Учебник под ред. Васильева О.П. - Харьков: "Одиссей", 2006 г. - 532 с.
15. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності : Закон України від 15 листопада 2011 року // Відомості Верховної Ради України. - 2012. - № 25. - Ст. 263.
16. Чернявський С. Кримінальне банкрутство: актуальні проблеми протидії / С. Чернявський // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www/viche.info/journal/1515/
17. Грек Б. Банкрутство. Цивільний та кримінально-правовий аспекти: Монографія / Б. Грек. - К. : Прецедент, 2006. - С. 6.
18. Пригуза П. Господарсько - правовий аспект підстав відповідальності за банкрутство та кваліфкації злочинів / П. Пригуза // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://court.gov.ua/sud5024/9/15/
19. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144.
20. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 14 травня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 31. - Ст. 440.
21. Поляков Б. Право несостоятельности (банкротства) в Украине / Б. Поляков. - К., 2003. - 440 с.