Право приватної власності на нерухоме майно юридичних осіб

 

Окрім нерухомості за походженням, в Україні існує «нерухомість згідно із законом». До неї відносять ті, що підлягають державній реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.

 

У англо-саксонській правовій системі, нерухомість ділиться на «real-estate» — нерухомість як об'єкти матеріального світу (будівлі, споруди, земельні ділянки і т. д.); і на «real-property» — майнові права на об'єкти нерухомості. Об'єктом нерухомості може вважатися товар, який нерозривно пов'язаний із земельною ділянкою, на якій він розташовується. Будь-яке його переміщення обов'язково спричинить за собою руйнування і втрату ринкової вартості. [12]

 

Також класифікувати нерухомість юридичних осіб можно як "дерево ознак", ця класифікація зручна для проведення оцінки нерухомості з урахуванням головних особливостей, властивих кожній групі, наприклад, нюансів товарообігу, масштабів і структури ринків, у рамках яких проводяться операції з купівлі-продажу об'єктів і тощо

 

Відповідно до такої класифікації об'єкти нерухомості можуть підрозділятися за:

 

1. Функціональному призначенню: земельні ділянки, призначені для забудови; природні комплекси (для експлуатації); споруди кімнати і квартири; будівлі і приміщення під магазини і офіси; приватні житлові будинки, дачі, котеджі в передмісті (із земельними ділянками); виробничі приміщення, склади; інші

 

2. За походженням: Земельні масиви Окремі земельні ділянки. Комплекси будинків і споруд Житлові багатоквартирні будинки Житлові одноквартирні будинки (особняки, котеджі) Під'їзд (секція). Поверх в під'їзді. Квартира. Кімната. Літня дача Комплекс адміністративних будівель. Будівля. Приміщення або частини будинків (секції, поверхи).

 

3. Готовність до експлуатації: готові об'єкти, об'єкти, що потребують капітального ремонту або реконструкції, об'єкти, що вимагають завершення будівництва.

 

 

 

Для зручності нерухоме майно поділяють на види. Ці види розмежовують нерухоме майно на певні категоріі: за функціональному призначенню, за походженням, щодо готовністі до експлуатації.

Саме за видами слід розглядати нерухоме майно, отже поняття майна має дуже великий спектр застосування, тому доцільно є поділення майна на види та класифікаціі. 

3. Підстави набуття  права власності для юридичних  осіб

 

Відповідно до ст. 14 Конституції  України право власності на землю  набувається та реалізується його суб’єктами виключно відповідно до закону. Отже, суб’єктивне  право власності на землю виникає  на підставах та у порядку, визначеному  Земельним кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.[9]

 

Підставою виникнення права  власності на землю є юридичний  факт, з яким закон пов’язує виникнення такого права. Згідно з Земельним  кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної  власності на землю, належать цивільно-правова угоди:

1. Договір купівлі-продажу

Договір купівлі-продажу є одним  із найпоширеніших договорів, що юридичними особами. Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

2. Договір міни

Згідно з цивільним законодавством, за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. При цьому кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. Договір міни спрямований на невідворотне відчуження кожною зі сторін належного їй майна, внаслідок чого у сторони, яка за договором міни набуває майно, відповідно виникає право власності на нього. Цей договір є консенсуальним, сплатним і двостороннім. До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає зі змісту відносин сторін.

3. Договір майнового найму

Сторонами в договорі є наймодавець  — особа, яка передає майно  в користування, і наймач, тобто  особа, яка набуває право користування річчю. Сторонами в цій угоді можуть бути юридичної особою. Предметом найму можуть бути індивідуально визначені майно або нерухомість. Договір найму жилого приміщення укладається в письмовій формі.

4. Договір дарування

За договором дарування одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність(у даному випадку нерухоме майно). Цей договір спрямовано на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності в обдарованої особи.

Договір дарування — безоплатний  та односторонній. Він уважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Сторонами в договорі дарування  є юридичні особи. Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, не вилучене з товарообороту, що може бути у власності особи, котрій воно дарується. Договір дарування може укладатися в усній та письмовій формах. При цьому зазначений договір на суму понад 500 грн повинен бути нотаріально посвідчений.

 

Юридичні особи не наділені правом безоплатної приватизації земельних  ділянок. Однак вони можуть набувати земельні ділянки у власність  на підставі цивільно-правових угод які  зазначені вище. Юридичні особи, які володіють земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності на праві постійного користування чи оренди, можуть придбати їх у власність на підставі договору купівлі-продажу. Якщо на земельній ділянці державної чи комунальної власності розташований об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда тощо), що є власністю юридичної особи, то остання також має право на переважне придбання (викуп) земельної ділянки під таким об’єктом у власність. Однак, якщо юридична особа має намір придбати у власність незабудовану земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, то придбання таких земельних ділянок може здійснюватися в порядку, встановленому у ст. 134 ЗК України (на конкурентних засадах, тобто на земельних торгах).

 Земельні ділянки можуть  набуватися у власність юридичних  осіб також на підставі договорів  міни, дарування, довічного утримання  та інших незаборонених законом  угод. Тккі угоди мають відповідати вимогам, встановленим ст. 132 ЗК України

 

 

Підстави набуття права  на землю визначені у статті 116 Земельному Кодексі України:

 

1. Юридичні особи набувають  права власності та права користування  земельними ділянками із земель  державної або комунальної власності  за рішенням органів виконавчої  влади або органів місцевого  самоврядування в межах їх  повноважень, визначених цим Кодексом  або за результатами аукціону.

 

Набуття права власності  юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які  підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

 

Продаж юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані  об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для  потреб, визначених цим Кодексом, провадиться  місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

 

Продаж юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані  об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет  Міністрів України.

 

Особливості продажу земельних  ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які  вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної  спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

 

Юридичні особи, зацікавлені  у придбанні земельних ділянок  у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади  або сільської, селищної, міської  ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце  розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення  договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної  ділянки.

 

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує  право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності  на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній  ділянці (у разі наявності на земельній  ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для  громадянина - копія документа, що посвідчує  особу.

 

2. Набуття права на  землю юридичними особами здійснюється  шляхом передачі земельних ділянок  у власність або надання їх  у користування.

 

3. Земельні ділянки, які  перебувають у власності чи  користуванні юридичних осіб, передаються  у власність чи користування  за рішенням органів виконавчої  влади чи органів місцевого  самоврядування лише після припинення  права власності чи користування  ними в порядку, визначеному  законом.

 

 

 

Перелік викорестаних джерел

 

1. Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (ст.1, п.9) м. Київ, 26 червня 1997 року N 400/97-ВР

 

2. Закон  України Про іпотеку (ст.1) м.Київ, 5 червня 2003 року N 898-ІV

 

3. Закон  України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.2)

 

4. Кабінет міністрів України ПОСТАНОВА «Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 р. N 1440  м.Київ

 

5. Міністерство Юстиції України НАКАЗ Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна N 31/5 від 09.06.99 м.Київ

 

6. Фонд Державного Майна України  НАКАЗ Про затвердження Класифікатора державного майна (Класифікатор, розд.3) 15.03.2006 N 461

 

7. Державна Комісія З Регулювання Ринків Фінансових Послуг України РОЗПОРЯДЖЕННЯ «Про затвердження Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя» від 08.10.2009 N 741

 

8. Державний Комітет Статистики України НАКАЗ «Про затвердження Методологічних роз'яснень щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності» від 01.04.2009 N 11
9. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. – 1996 – 13 липня.

 

10.  Цивільний кодекс України. Кодекс, Верховна Рада України, 16.01.2003, 435-IV

 

11.  Про надра, Кодекс, Верховна Рада України. 27.07.1994, 132/94-ВР

 

12.  Правознавство: Підручник/За ред. В.В.Копейчикова. К.: Юрінком Інтер, 2010.

 

13.  Цивільне право України. Підручник. В 2-х книгах. – К., 2009.