Причини і сутність реалізації продукції шляхом бартеру

Для суб’єктів підприємницької діяльності викладені умови визначення дати збільшення валового доходу в разі здійснення ними бартерних операцій є дуже важливими, оскільки від того, коли будуть здійснені взаємні поставки товарів, залежить характер справляння податку на додану вартість. Якщо взаємні поставки товарів згідно з бартерною угодою відбулися протягом місяця, то нараховані на вартість цих товарів суми ПДВ взаємопогашаються. Тоді жодний із партнерів цієї угоди не вступає у взаємовідносини з відповідними податковими органами відносно сплати ПДВ на реалізовані по бартерній угоді товари.

Якщо розрив між поставкою свого товару і одержанням (оприбуткуванням) товару партнера по бартерній угоді становить більше місяця, то суб’єкт підприємницької діяльності, який першим поставив товар, повинен сплачувати податок на додану вартість згідно з чинним законодавством.

При здійсненні бартерної операції в галузі зовнішньоекономічної діяльності вітчизняний суб’єкт ЗЕД сплачує ПДВ на імпортований ним товар. Сума податку на додану вартість визначається за формулою

…………………..……………….1.3

де МВ — митна вартість товару, яка за економічним змістом являє собою його ціну, що фактично виплачена або підлягає оплаті на момент перетину митного кордону України. У митну вартість товару включають його ціну, що вказана в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати на його транспортування, навантаження, розвантаження та перевантаження, на страхування товару до митного кордону України, сплату брокерських, агентських, комісійних та інших винагород, що пов’язані із ввезенням товару;

М   — ввізне мито;

МЗ — митні збори;

Сп — ставка податку на додану вартість (у першій половині 1998 року становила 20%).

Якщо товар обкладається акцизним збором, то формула визначення ПДВ набуває вигляду

де  АЗ — акцизний збір.

Митна вартість товару перераховується у національну валюту України за обмінним курсом Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань — у день оформлення ввізної вантажної митної декларації.

Податок на додану вартість сплачується українським партнером — одержувачем  товару одночасно зі сплатою мита і митних зборів. Проте сплату ПДВ можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя особою, що зареєстрована як платник податку на додану вартість і має індивідуальний податковий номер, присвоєний як платнику даного виду податку. Проте податковий вексель не може бути виданий на суму податку на додану вартість щодо ввезених на митну територію України підакцизних товарів та товарів, які відносяться до товарних груп 1 — 24 Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Важливо також пам’ятати, що виданий податковий вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

Ініціатором видачі податкового векселя є платник податку на додану вартість, а векселедержателем — державна податкова адміністрація за місцем реєстрації векселедавця. Платник податку для реалізації своєї ініціативи повинен мати довідку про відповідність статусу імпортера вимогам Закону України «Про податок на додану вартість». Ця довідка видається за письмовим запитом платника податку державною податковою адміністрацією за місцем реєстрації імпортера як платника ПДВ. Строк дії довідки — 90 днів з дня її видачі.

Податковий вексель видається на строк до 30 днів і лише на повну суму ПДВ, тобто не дозволяється податкове зобов’язання за однією вантажною митною декларацією частково оплачувати векселем, а частково — коштами. Безпосередня видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення ввезених на митну територію України товарів. Він виписується в трьох примірниках виключно на вексельному бланку, що видається банківською установою. Сума сплати ПДВ вказується у податковому векселі у грошовій одиниці України, перерахованій за валютним курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов’язань.

Для підвищення гарантії погашення податкових векселів вони в обов’язковому порядку підлягають забезпеченню (підтвердженню) комерційними банками шляхом авалю. Векселедавець зобов’язаний оплатити вексель не пізніше дати, яка відповідно до векселя є строком платежу. У разі несплати зазначеної  у векселі суми ПДВ у визначений строк вона підлягає стягненню з векселедавця державною податковою адміністрацією (векселедержателем). Якщо податковий вексель був забезпечений шляхом авалю, то його неоплачена сума стягується з векселедавця або у претензійно-судовому порядку з банку-аваліста.

Зазначена у податковому векселі сума ПДВ включається до суми податкових зобов’язань платника податку у тому звітному періоді, в якому вексель було оплачено, шляхом включення суми векселя  до відповідного розділу податкової декларації з податку на додану вартість. Після такого включення вексель вважається погашеним.

Задача 1.

1. Скласти калькуляцію собівартість 100 пар дитячого взуття.

2. Визначити прибуток або збиток від реалізації однієї пари.

Відомі такі дані:

1.  Витрати на сировину і основні матеріали (на сто пар дитячого взуття):

- Шкіряні товари для верху – А грн. (16000)

- Шкіряні товари для підкладки – 118 грн.;

- Вартість деталей низу – 694 грн.;

- Текстиль для між підкладки – 240 грн.;

- Штучне хутро для піжкладки – 248 грн.;

Допоміжні матеріали, паливо й електроенергія на технологічні цілі – 50 грн.;

Заробітна плата виробничих робітників

- В грн. (990)

Нарахування на заробітну плату виробничих робітників – 37,5%;

Накладні витрати (витрати по утриманню та експлуатації обладнання, цехові, загальновиробничі витрати) та ін. – 20% від заробітної плати виробничих робітників.

Позавиробничі витрати – 0,3 % від виробничої собівартості

2. Вільна відпускна ціна однієї пари дитячого взуття (з ПДВ) – С грн. (55)

3. ПДВ – 20% від вільної відпускної ціни

Розв‘язок.

1. Складаємо калькуляцію 100 пар дитячого взуття

2. Визначаємо повну собівартість однієї пари дитячого взуття (Сп1)

Сп1 = Сп / N.

Де N – кількість взуття.

Сп1 = 18965,97 / 100 = 189,66 грн.

3. Визначаємо прибуток (+) або збиток (-) від реалізації однієї пари взуття (П)

П = Ц1 – ПДВ – Сп1,

Де Ц1 – вільна відпускна ціна однієї пари взуття;

     ПДВ – податок на додану вартість;

П = 55 – 11 – 189,66 = - 145,66 грн.

Задача 2.

1. Визначити:

А) вільну роздрібну ціну виробу за умови, що товар надходить у роздрібну мережу через оптову базу;

Б) прибуток промислового підприємства від реалізації виробу за вільними відпускними цінами. Прибуток дорівнює 25% від собівартості.

2. Скласти структуру вільної роздрібної ціни.

Відомі такі дані:

-    ставка акцизу 30% до вільної ціни (без ПДВ). ПДВ – 20% до вільної відпускної ціни;

-    вільна відпускна ціна (з ПДВ) – С, грн. (90)

-    Оптова націнка – Д% (15%)

-    Торговельна націнка – 15%.

Розв‘язок:

1. Визначаємо вільну роздрібну ціну (Цвр) за формулою:

Цвр = С + Нопт + Нторг.,

Де С – вільна відпускна ціна;

     Нотп – оптова націнка;

     Нторг – торговельна націнка.

Цвр = 90 + 13,50 + 15,53  = 119,03 грн.

2 Визначаємо прибуток промислового підприємства (П)

П =  (С -  ПДВ – А)* Сп,

Де ПДВ – податок на додану вартість;

     А – акцизний збір;

     Сп – ставка прибутку від собівартості;

П = (90 – 18 – 21,60)*0,25 = 12,60

3. Складаємо структуру вільної роздрібної ціни

Задача 3.

Визначити ціну з урахуванням попиту на товар.

Вихідні дані: