Проект рекультивации полигона ТБО

     9) Заказник місцевого значення  “Плавський” ботанічний 600,0 Кам’янська сільська рада, Сновидовицьке лісництво ДП “СЛАП “Рокитнівський держспецлісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98)

     10) Заказник місцевого значення  “Білинський” ботанічний 100,0 Біловізьке лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98)

     11) Заказник місцевого значення  “Масевицький, урочище “Старики” загальнозоологічний 1500,0 Масевицьке лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     12)Заказник  місцевого значення “Осницький” загальнозоологічний 300,0 Рокитнівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішенням обласної ради від 25.09.2009 № 1331).

     13) “Урочище “Медин” лісовий 20,0 Рокитнівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     14) Пам’ятка природи загальнодержавного значення “Юзефінська дача” ботанічна 100,0 Глинівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 № 780-р (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     15) Пам’ятка природи загальнодержавного значення “Урочище “Нетреба” ботанічна 52,0 Борівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 № 780-р (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     16) Пам’ятка природи місцевого значення “Рокитнівський дендропарк комплексна 1,8 ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 18.06.1991№ 98.

     17) Заповідне урочище “Природні соснові насадження” лісове 5,0 Масевицьке лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 .№ 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від

     18.06.1991 № 98).

     18) Заповідне урочище “Острівні дубові насадження” лісове 5,0 Масевицьке лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 .№ 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     19) Заповідне урочище “Діброва” лісове 16,0 Масевицьке лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 .№ 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     20) Заповідне урочище “Лісонасіннева ділянка соснового лісу” лісове 5,0 Масевицьке лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 .№ 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98).

     21) Заповідне урочище “Еталонні соснові насадження” лісове 5,0 Карпилівське лісництво ДП “Рокитнівський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 №343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98 та рішенням обласної ради від 25.09.2009 № 1331).

     23) Заповідне урочище “Самити” лісове 3,0 Дубнівське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33.

     24) Заповідне урочище “Франкове” лісове 19,3 Кисорицьке лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33.

     25) Заповідне урочище “Закопища” лісове 16,9 Кисорицьке лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33.

     26) Заповідне урочище “Соловейки” лісове 8,0 Мушнянське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33.

     27) Заповідне урочище “Відпочинок” лісове 2,2 Остківське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33.

     28) Заповідне урочище “Печорки” лісове 7,2 Остківське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33.

     29) Заповідне урочище “Ствига” лісове 3,1 Остківське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення обласної ради від 28.02.1995 № 33

     30) Заповідне урочище “Мушнянське” болотне 19,5 Мушнянське лісництво ДП “Остківський лісгосп” Рішення облвиконкому від 22.11.1983 .№ 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 № 98)

 

     ІІ. Основні проектні рішенні щодо рекультивації  полігону ТПВ.

     Під рекультивацією закритих полігонів  розуміється - комплекс робіт, спрямований  на відновлення продуктивності та господарської  цінності відновлюваних територій, а також поліпшення навколишнього  середовища.  Дане визначення необхідно  дещо розширити і включити в нього  відновлення естетичної цінності порушеного ландшафту.

       Повного відновлення продуктивності  та господарської цінності території  закритого полігону раціональними  в техніко-економічному відношенні  засобами домогтися неможливо  і тут необхідно говорити про  напрями рекультивації.  Напрямок  рекультивації визначає подальше  цільове використання рекультивуються  територій.  Найбільш прийнятні  для закритих полігонів рекреаційне,  сільськогосподарське та лісогосподарське  напрями рекультивації.  Відомі  випадки, коли території закритих  і рекультивованих полігонів  використовуються під будівництво  автостоянок і легких складських  комплексів.  Відзначимо, що будівництво  будь-яких закритих приміщень  на території закритого полігону  без вивезення звалищного грунту не допускається.

     По  відношенню до вміщуючих порід і оточуючим грунтам полігон є різкою техногенної геохімічної аномалією.  Істотна неоднорідність складу відходів по площі і в розрізі, різна ступінь їх фізико-і біохімічного розкладання визначають значну мінливість фізичних і хімічних характеристик товщі відходів.  У тілі полігону, як правило, формується техногенний водоносний горизонт, основною прибуткової статтею балансу якого є інфільтрація атмосферних опадів.  Інфільтраційне харчування на площі полігону істотно більше інфільтрації в природних умовах і може досягати 40% від річної суми атмосферних опадів.  Рівні техногенного водоносного горизонту помітно перевищують рівні підземних вод нижчих водоносних горизонтів, що створює передумови для перетікання з техногенного горизонту в ніжезалегающіе водоносні горизонти або для переливів на поверхню землі.  

       Величина інфільтрації атмосферних  опадів в тіло полігону - провідний  фактор, що впливає на інтенсивність  протікання фізико-і біохімічних  процесів в товщі відходів  і визначає кількість утворюється  фільтрату та біогазу.  Фільтрат  і біогаз, що формуються в анаеробної  зоні товщі відходів, є основними  агентами впливу полігонів на  навколишнє середовище.

       Фільтрат являє собою унікальний  за своєю токсичності розчин  з мінералізацією до кількох  десятків г / л, змістом іонів  амонію до декількох г / л  і високими концентраціями важких  металів.  Вміст органічних сполук  у фільтраті характеризується  ГПК до 6000 мг О2 / л.

     Рекультивація полігону виконується в два етапи: технічний (планування, формування укосів, розробка, транспортування, нанесення  технологічних шарів і потенційно родючих грунтів, будівництво доріг, гідротехнічних та інших споруд) і  біологічний (заходи щодо відновлення  родючості, відновленню біоти) етапи.  Розробці проекту рекультивації  повинен передувати комплекс інженерно-екологічних  вишукувань, які в ряді випадків можуть замінити дані екологічного моніторингу. 

     2.1. Характеристика земельної ділянки.

     Територія полігону розташовується за 8 км. на північний схід від смт Рокитне. Полігон знаходиться у власності комунального підприємства «Рокитнекомунсервіс», що підпорядковується Рокитнівській селищній раді. Проект полігону був розроблений Рівненським відділом комплексного проектування «Укркомунремдорпроект» і введений в експлуатацію в 1986 році.

     Площа території полігону становить 4,4га. Найближчий населений пункт с. Лісове знаходиться за 4км. на південь. Абсолютна відмітка поверхні землі – 180м. Глибина залягання підземний вод – 3,5м. Територія полігону розміщується на флювіогляційній рівнині. Підземні води є незахищеними, оскільки відсутній донний ізоляційний екран. Потужність зони аерації 3,5м. і складається з пісків різного гранулометричного складу, перважно полевошпатово-кварцеві. Грунтові води – гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, мінералізація 0,3-0,45 г/дм³, pH – 7,0; вміст заліза – 3,0 мг/дм³.

     2.2. Розрахунок накопичення ТПВ

     Норми накопичення твердого побутового сміття (у подальшому – норми накопичення) – це кількість відходів, які утворюються на одну розрахункову одиницю (одного мешканця для житлового фонду; одне місце в готелі; 1 м2 торгівельної та складської площі: одне відвідування для поліклінік тощо) за одиницю часу.

     Норми накопичення визначаються за двома  джерелами накопичення:

     - житлових будинків;

     - установ, закладів та підприємств  громадського призначення.

     Загальні  норми накопичення використовуються для укрупнених розрахунків під  час проектування схем санітарної очистки, об’єктів для знешкодження та утилізації побутових відходів, у процесі визначення необхідної кількості машин та механізмів, обслуговуючого персоналу, планування робіт та витрат на очистку території населених пунктів України.

     Диференційовані норми накопичення визначають виходячи з кількості побутових відходів, які утворюються на окремому об’єкті накопичення на розрахункову одиницю, характерну для цього об’єкта.

     Диференційовані норми використовуються для визначення обсягів накопичення відходів на об’єкті для розрахунків між  замовниками та підприємствами, які  виконують роботи із санітарної очистки  населених пунктів.

     Класифікацію  твердого побутового сміття (ТПС), що накопичується  в житлових будинках, громадських, учбових, лікувальних та інших установах, за морфологічним складом наведено в таблиці 2.1.

     Уточнення та перегляд норм накопичення доцільно проводити один раз на 5 років. Норми накопичення вводяться в дію рішенням місцевого органу влади.

 

     Морфологічний склад твердого побутового сміття

     Таблиця 2.1

Вид сміття	Склад сміття
Сміття  житлових будинків, готелів, гуртожитків	Харчові відходи, кістки, непридатні до подальшого використання, елементи меблів, битий посуд, консервні  банки – скляні та металеві, старі  книги, газети, пакувальні матеріали  з паперу, картону і пластмаси, старе взуття, ганчірיя, кімнатний змет
Сміття  профілактичного ремонту, що виконується  мешканцями житлового фонду	Обрізки дошок, стружка, бита цегла, куски шпалер, штукатурка
Сміття  пічного опалювання	Залишки палива, попіл, шлак
Дворове сміття	Дворовий змет, опале листя
Сміття  підприємств громадського харчування	Харчові відходи, кістки, бите скло, змет
Сміття  ринків	Залишки овочів, гичка, солома, пакувальний матеріал, змет, ганчір’я, гній
Сміття  вокзалів, пляжів, парків	Пакувальні  матеріали, залишки їжі
Сміття  житлових і адміністративних будинків, об’єктів культурно-побутового призначення	Залишки старих меблів, холодильники, радіоприймачі, телевізори, що вийшли з ладу, технічні прилади, новорічні ялинки тощо

 

     Загальні  норми накопичення твердого побутового сміття у населених пунктах диференціюються  залежно від чисельності населення. Згідно з чинним ДВН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і  сільських поселень (Мінбудархітектури України) міські та сільські поселення за чисельністю населення поділяються на групи (Таблиця 2).

     Норми накопичення твердого побутового сміття житлових будинків залежить від ступеня  їх благоустрою.

     За  ступенем благоустрою будинки поділяються  на категорії:

• повністю упорядковані будинки з центральним опаленням, газом, водопроводом, каналізацією, сміттєпроводом (або без нього);
• будинки середнього упорядкування з водопроводом, каналізацією, місцевим або центральним опаленням і готуванням їжі на плитах, що опаляються дровами або вугіллям;
• неупорядковані будинки без водопроводу, каналізацією, з місцевим опаленням і готуванням їжі на плитах, що Опалюються дровами або вугіллям;
• будинки приватного сектора.