Визначте поняття: попит, ефект Веблена, спадний ефект масштабу, лідерство в цінах, підприємницький вибір

1. Визначте поняття: попит, ефект Веблена, спадний ефект масштабу, лідерство в цінах, підприємницький вибір

 

1) попит – це готовність (бажання) і платіжна спроможність покупців придбати певну кількість даного товару за кожною із можливих цін за визначений проміжок часу.

2) ефект Веблена – ситуація, коли відбувається зростання попиту на ексклюзивні, престижні, дорогі товари навіть за умови зростання цін на них. Адже серед споживачів на ринку є такі багаті споживачі, які, купуючи товари, керуються не цінами, а престижними міркуваннями – належністю до певного суспільного класу, певним соціальним статусом тощо. Або це ситуація, коли при зниженні відносної ціни нормального товару попит на нього скорочується через те, що він стає менш «престижним».

3) спадний (від’ємний) ефект масштабу виробництва полягає в тому, що зростання обсягу випуску продукції відбуваються у меншій пропорції, ніж зростання витрат виробничих ресурсів.

 

Рис. 1. Динаміка довгострокових середніх витрат виробництва та ефекти масштабу

 

Темпи наростання як додатної, так і від’ємної економії від масштабу і тривалість різних ефектів масштабу залежать від технологічних та організаційно-економічних особливостей галузей і певних виробництв.

4) лідерство в цінах – модель ринкового олігополістичного узгодження цін полягає у тому, що провідна фірма галузі – ціновий лідер, призначає або змінює свої ціни, а решта фірм-олігополістів їх наслідують. Модель «лідерство в цінах» є засобом, за допомогою якого олігополісти можуть координувати свою поведінку в галузі цін, не звертаючись до прямої таємної змови. Формальні угоди та нелегальні зустрічі при цьому не передбачаються. Отримує розвиток практика, згідно з якою «лідируюча» фірма змінює ціну, а всі інші фірми більш чи менш автоматично наслідують цю зміну.

 

Рис. 2. Лідерство в цінах

 

5) підприємницький вибір – це компроміс, на який змушений йти економічний суб’єкт, щоб за умов обмежених ресурсів задовольнити якомога більше потреб. Будь-який економічний вибір пов'язаний з оцінкою альтернативної вартості рішення.

 

2. Довгострокова рівновага  фірми і галузі за умов досконалої  конкуренції. Динаміка цін, прибутку  і обсягів виробництва. Переваги  і недоліки досконалої конкуренції

 

Важливим складовим компонентом механізму ринкової економіки є конкуренція. Вона являє собою економічну боротьбу, суперництво між відособленими виробниками продукції, робіт, послуг щодо задоволення своїх інтересів, пов'язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, наданням послуг одним і тим самим споживачам. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети».

Ще не так давно вважали, що конкурентна боротьба призводить до хаосу і анархії, але життя спростувало таке твердження. Американський економіст П. Самуельсон зазначає, що «конкретна система – це складний механізм невимушеної координації, який діє через систему цін і ринків, механізму зв'язку, служить для об'єднання знань і дій мільйонів різних індивідуумів. Без допомоги центральної служби розвідки ця система вирішує одну з найскладніших проблем, яку тільки можна уявити: проблему, що охоплює тисячі невідомих змінних і відносин. Цю систему ніхто не винаходив. Вона просто розвинулася, і, як і людська натура, змінюється. Разом з тим, вона задовольняє меншою мірою першу вимогу, що пред'являється до будь-якого соціального організму: вона здатна вижити».

Отже, конкуренція – головна ознака ринкової економіки. Виникнення ринкової економіки знаменується появою вільної конкуренції.

Тема дослідження є надзвичайно актуальною. Актуальність теми зумовлена важливістю ролі конкуренції у механізмі становлення і функціонування ринкової економіки сучасного типу. Необхідно з’ясувати, як функціонує підприємство в умовах конкуренції, наскільки його діяльність є ефективною – як з точки зору самого підприємства, так і з точки зору суспільства в цілому. Необхідна умова правильного визначення пріоритетів державної політики у сфері економічної конкуренції – аналіз стану конкурентних відносин. Він припускає, зокрема, визначення питомої ваги секторів, в яких створено ефективне конкурентне середовище і де конкуренція обмежена; встановлення ступеня її обмеження; виявлення причин таких обмежень і шляхів їхнього усунення.

Об'єктом дослідження в роботі виступає конкуренція як основа становлення і розвитку ринкової економіки сучасного типу. Предметом дослідження є поведінка підприємства в умовах досконалої конкуренції та її особливості.

Метою роботи є аналіз формування конкурентного середовища в Україні та оцінка ефективності роботи конкурентних галузей.

Основними завданнями виконання роботи ми визначаємо такі:

1. визначити ознаки досконалої конкуренції та особливості роботи підприємств в умовах галузі, що знаходиться в конкурентному стані;
2. проаналізувати особливості встановлення рівноваги фірми і галузі в довгостроковому періоді;

визначити переваги і недоліки досконалої конкуренції;

3. проаналізувати умови і особливості формування конкурентного середовища в Україні, оцінити ефективність роботи конкурентних галузей.

Тема дослідження має не лише теоретичне, але і практичне значення. Визначені питання набули широкого розгляду в роботах західних науковців і практиків. Вивчення, узагальнення, адаптація і використання провідного зарубіжного досвіду з питань формування конкурентних умов господарювання є важливим для вітчизняної практики.

В умовах ринкової економіки існують ще такі види конкуренції: чиста, монополістична і олігополістична. При цьому тільки чисту конкуренцію вважають досконалою.

Ринок чистої конкуренції складається з великої кількості конкурентів (виробників, продавців). Вони пропонують покупцям товарний продукт, який має однакові якісні параметри або цілком ідентичні товари (цемент певної марки, пшениця певного сорту, папір певного виду тощо).

Особливість чистої конкуренції полягає в тому, що окремий продавець не може встановлювати ціну вищу, ніж ринкова, оскільки покупці можуть придбати необхідну кількість цієї продукції у інших продавців за ринковою ціною. Отже, виробник не має можливості впливати на ціну і обмежений у використанні цінових методів конкуренції.

Ринкова ціна формується на ринку під впливом попиту і пропозиції. При цьому немає потреби у контролі за цінами з боку держави. Нема потреби і в рекламі. Продукція збувається методом звичайного ринкового обміну або за допомогою біржі.

Отже, в умовах чистої конкуренції виробники і продавці не витрачають багато часу на розробку стратегії маркетингу, яка включає насамперед розробку нових товарів, певну політику цін, рекламу, стимулювання збуту тощо. Однак вважати, що в умовах чистої конкуренції підприємство не має ніяких турбот, було б неправильно. Підприємство повинно уважно вивчати попит споживачів, можливі його коливання.

Важливою проблемою є пристосування виробника до цін. В умовах чистої конкуренції виробник добре знає, що ціна не залежить від обсягу його виробництва, пропонувати більш високу ціну марно, зменшувати ціну – означає зменшувати прибуток. Однак виробник знає, що однакова ринкова ціна не зумовлює однакову норму прибутку. Пристосування до ціни означає досягнення таких витрат виробництва, які б забезпечували норму прибутку не нижчу, ніж у конкурентів. Це примушує виробників вишукувати перспективні шляхи розвитку цієї галузі виробництва.

Отже, досконала конкуренція є найбільш виразною схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів.

Умови формування досконалої конкуренції:

1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.
3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів, не розглядає їх як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
5. Входження в ринок не обумовлене ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує їм повну мобільність у використанні ресурсів.

Мета діяльності конкурентної фірми – максимізація прибутку.

У чистому виді досконала конкуренція майже не зустрічається і лише деякі ринки наближуються до неї. Досконала конкуренція є моделлю, що використовується для аналізу та порівняння реальних економічних процесів.

В умовах досконалої конкуренції жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу. Тому таку фірму можна охарактеризувати як фірму, що приймає ціну як дану величину.

 

Рис. 3. Крива попиту на продукцію окремої конкурентної фірми і крива ринкового попиту

 

Крива попиту досконало конкурентної фірми – це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми, обсяг продажу якої ніяк не впливає на зміну ринкової ціни. Попит конкурентної фірми абсолютно еластичний.

Те, що є правильним для групи фірм (спадна, менш еластична, ніж абсолютно еластична крива попиту), неправильно для окремої (абсолютно еластична крива попиту) фірми.

В довгостроковому періоді кожна конкурентна фірма, що максимізує прибуток, так само як і в короткостроковому періоді, не може впливати на ринкову ціну, вона в змозі обирати лише обсяг випуску, тобто варіювати середню вартість виробництва.

Якщо у перспективі фірма прогнозує можливість отримати економічний прибуток, то такий само прогноз може зробити й будь-яка інша фірма, навіть коли вона на працює в цій галузі (адже повна поінформованість усіх зацікавлених сторін – одна з передумов повної конкуренції). Тому потенційний прибуток буде сприйматись іншими фірмами як сигнал щодо доцільності входження нових фірм у галузь, а це призведе до збільшення галузевої пропозиції. Наслідком збільшення пропозиції (за інших незмінних умов) буде поступове зменшення ринкової рівноважної ціни і скорочення економічного прибутку аж до нуля. Тому в перспективі фірмам у конкурентній галузі слід сподіватись на такий рівень ринкових цін, який забезпечує тільки незбитковість виробництва (тобто нормальний прибуток). Але цей нормальний прибуток можна отримати лише при мінімізації вартості виробництва, що для довгострокового періоду означає пошук такого обсягу випуску, коли довгострокова середня вартість LRАС буде мінімальною.

 

Рис. 4. Конкурентна рівновага в довгостроковому періоді (стан Е1)

 

 

Фактично для довгострокового періоду фірма повинна проаналізувати різні варіанти свого розвитку (наприклад, два, як на рис. 4), для кожного визначити стан рівноваги (Е0 та Е1), тобто оптимальний обсяг випуску (відповідно, Q0 та Q1), і обрати серед них варіант з найменшою середньою вартістю, АС1 та відповідний обсяг Q1. Зазначимо, що знайдений таким чином обсяг Q1 відповідає і мінімальному рівню довгострокової середньої вартості LRАС. Так визначається умова довгострокової конкурентної рівноваги:

 

Р=minLARC=LRMC

 

Стан довгострокової рівноваги визначає обсяг випуску, що забезпечує фірмі нормальний прибуток на перспективу. Зазначимо, що умова визначає для довгострокового періоду умову незбитковості та умову закриття одночасно.

В разі змін у стані короткострокової рівноваги ринкова ціна може впасти, що в перспективі означатиме збитки для фірм, які працюють на рівні мінімальної вартості виробництва. Через цю обставину деякі з фірм почнуть виходити з галузі, ринкова пропозиція зменшиться, ринкова ціна почне зростати, а збитки фірм, що залишились у галузі, зменшуватись аж до нуля. Отже, за рахунок роботи такого конкурентного механізму в довгостроковому періоді буде існувати тенденція до руху в бік стану довгострокової рівноваги з нульовим економічним прибутком для фірм-учасниць. Для спрощення аналізу вважаємо, що на повністю конкурентному ринку діють фірми з однаковою вартістю виробництва, тобто однаковими кривими LARC.

Завдяки дії механізму конкуренції виникає парадокс прибутку: можливість отримати економічний прибуток в конкурентній галузі є причиною його зникнення в довгостроковому періоді, тому що можливість вільного входження нових фірм на ринок у гонитві за прибутком призведе до зменшення ринкової ціни і втрати прибутку в перспективі для всіх фірм галузі.

Конкурентний ринок вважається ефективним у довгостроковому періоді, тому що, згідно з умовою, фірми зацікавлені обирати обсяг виробництва з мінімальними затратами рідкісних ресурсів, що відповідає інтересам суспільства.

Галузева (ринкова) довгострокова крива пропозиції має суттєві відмінності порівняно із короткостроковим періодом, вона утворюється як сукупність станів довгострокової рівноваги галузі, що виникають за рахунок різних рівнів значень нецінових чинників попиту і пропозиції. Для її побудови слід проаналізувати перспективні наслідки, наприклад, збільшення попиту на продукцію галузі.

Нехай галузь перебуває в стані довгострокової і короткострокової рівноваги Е0 (Р0, Q0) – рис. 5. При збільшенні попиту з D0 до D1 у короткостроковому періоді зростають ціни на продукцію галузі з Р0 до Рs, стан галузевої рівноваги зміщується з точки Е0 спочатку в точку Es – новий стан короткострокової рівноваги. Галузь стає прибутковою, а це, згідно з парадоксом прибутку, веде до збільшення галузевої пропозиції у тривалішому періоді. Зростання пропозиції означає зростання попиту на фактори виробництва, а це, у свою чергу, може призвести в перспективі до різних змін цін на фактори виробництва, що також впливатиме на остаточне розташування кривої пропозиції – S1, S2 чи S3. Розглянемо можливі варіанти детальніше.

1. Збільшення попиту на рідкісні ресурси призводить до зростання цін на ресурси, тобто до збільшення довгострокової вартості виробництва. Внаслідок цього крива LRAС зсувається вгору, minLARС теж зростає, тобто нова довгострокова галузева рівновага досягається у точці ЕІ (рис. 5.а): нова рівноважна ціна Р1 спадає порівняно з короткостроковою ціною Рs але не до попереднього рівня Р0.