Витрати підприємства

ЗМІСТ

 

ВСТУП	3
РОЗДІЛ І   Теоретичні основи витрат виробництва	5
1.1 Сутність і структура витрат виробництва	5
1.2 Класифікація витрат. Групування витрат за економічними елементами	8
1.3 Собівартість продукції	12
1.4 Витрати у короткотерміновому і довготерміновому періодах	14
1.5 Управління витратами на підприємстві	17
РОЗДІЛ ІІ   Загальна характеристика та витрати комунального підприємства „Швидкісний трамвай”	18
2.1 Роль підприємства « Швидкісний трамвай» в наданні послуг	18
2.2 Фінансовий стан підприємства	23
2.3 Витрати по підприємству КП „Швидкісний трамвай”	24
2.4 Планування витрат на наступний рік	28
РОЗДІЛ ІІІ Зниження витрат підприємства	31
3.1 Джерела і чинники зниження витрат підприємства	31
3.2 Альтернативні методи зниження витрат	35
3.3 Основні фактори зниження собівартості	37
3.4 Шляхи зниження витрат по підприємству „Швидкісний трамвай”	40
ВИСНОВКИ	41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми роботи. Витрати виробництва лежать в  основі виробничого процесу. І саме про них у першу чергу думає  виробник.

Одним з елементів  цілісної системи управління є управління витратами підприємства. Раціональне управління витратами є запорукою фінансової стабільності та стійкості у роботі вітчизняних товаровиробників. Недооцінка ролі управління витратами зумовлює значні витрати підприємства, що у кінцевому випадку негативно впливає на рівень виробничих витрат та на результати господарювання.

Проблема зменшення  затрат на підприємстві, відповідно собівартості, що веде до підвищення прибутку, завжди була і буде на першому місці. Кінцева  мета будь-якої діяльності - одержання прибутку. А для визначення кінцевого результату прибутку необхідно вести облік і аналіз затрат.

Отже дана тема є актуальною і потребує уваги.

Мета курсової роботи – систематизація, поглиблення і  закріплення теоретичних знань  курсу, а також розвиток навичок самостійного узагальнення і викладення даних літературних джерел, використання законодавчих активів, що регулюють витрати виробництва в аспекті вимог економічних законів.

Основними завданнями курсової роботи є:

• дослідити і викласти сутність і структуру витрат виробництва;
• розглянути класифікацію витрат виробництва та групування витрат за економічними елементами;
• проаналізувати нормативну базу та спеціальну літературу з даної теми;
• охарактеризувати підприємство та його діяльність;
• зробити аналіз витрат на підприємстві;
• визначити проблеми управління витратами на підприємстві;
• віднайти шляхи зниження витрат виробництва.

Об’єктом дослідження  є вивчення витрат виробництва на прикладі комунального підприємства «Швидкісний трамвай».

Комунальне підприємство «Швидкісний трамвай» створене рішенням Криворізької міської ради від 05.07.2000р. № 462 шляхом реорганізації державного комунального трамвайно-тролейбусного підприємства «Криворіжелектротранс». Власником майна є Криворізька міська рада.

Підприємство є юридичною особою, має розрахунковий рахунок в установі банку, печатку, штамп та самостійний баланс. Діяльність підприємства визначена статутом, вид діяльності – перевезення пасажирів. Швидкісний  трамвай  є  самим  перспективним  видом  транспорту  в  місті Кривий  Ріг.

Предметом дослідження  є методи обліку витрат виробництва.

Робота складається  з трьох частин. В першій частині  викладені теоретичні основи витрат виробництва: сутність і структура витрат виробництва, класифікація витрат, групування витрат за економічними елементами, собівартість продукції, витрати у короткотерміновому і довгостроковому періодах, управління витратами на підприємстві. В другій частині міститься інформація про роль підприємства „Швидкісний трамвай” в наданні послуг, фінансовий стан підприємства, розшифровка витрат по підприємству та планування витрат на наступний рік. І в третьому розділі розглянуті шляхи зниження витрат виробництва.

Написання роботи здійснювалось  з використанням таких методів  дослідження як: аналіз (при визначенні оцінки фінансового становища аналізованого підприємства тощо), порівняння (в процесі порівняння вітчизняних методів обліку з міжнародними стандартами), групування (в процесі обробки літературних джерел).

Інформаційну базу дослідження  склали посібники,  законодавчі і нормативні документи з питань економіки, менеджменту, планування, обліку фінансових інвестицій.

 

 

РОЗДІЛ І

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

 

1.    Сутність і структура витрат виробництва

Процес виробництва  завжди пов’язаний з використанням робочої сили та засобів виробництва, які втілюються в продукті. Останній характеризується корисністю і трудомісткістю, тобто певною кількістю затраченої праці. Чим продуктивніша праця, тим нижча трудомісткість одиниці створеного продукту.

Проте частина вартості продукту, що втілює в собі вартість засобів виробництва, існує ще до процесу виробництва. Вона лише переноситься на нього у вигляді вартості матеріальних витрат, а жива праця робітника створює чистий продукт – понад вартість матеріальних витрат.

Повторення виробництва  можливе тоді, коли засоби виробництва  і робоча сила відтворюються. Для  цього з вартості, отриманої після  реалізації продукту, відповідна частина  виділяється на заміщення вартості засобів виробництва та робочої  сили, спожитих у процесі виробництва. Частина вартості товару, що має бути знову авансована на продовження виробництва, визначається як витрати виробництва.

Витрати виробництва  – це те, у що обходиться створення  продукту підприємству.

Вони складаються з  матеріальних витрат та витрат на оплату робочої сили найманих працівників (ВВ) і виражаються формулою:

ВВ = c + v         (1.1.)

де ВВ – витрати  виробництва;

c – вартість спожитих  засобів виробництва;

v – вартість необхідного продукту (необхідного для відтворення робочої сили працівника).

Матеріальні витрати  і витрати на оплату робочої сили повинні бути відшкодовані в результаті реалізації виготовленої на підприємстві продукції. Тому витрати виробництва  на виготовлення і реалізацію продукту називають собівартістю виробництва, або комерційною собівартістю.

У реальному житті  існують об’єктивні причини, які  зумовлюють формування витрат виробництва  підприємства як самостійної категорії. Цей процес ґрунтується на економічній  відокремленості.

Соціально-економічна сутність витрат виробництва полягає в тому, що вони відображають економічні виробничі відносини з приводу витрат власне капіталу, а не праці на виробництво продукції.

Структура витрат виробництва  – кількісне співвідношення складових  витрат виробництва. Структура витрат виробництва залежить від рівня розвитку продуктивних сил, місця підприємства в суспільному поділі праці, технології виробництва та ін. З огляду на це кожна галузь має власну структуру витрат виробництва. Найголовніше у структурі  - співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва і вартістю необхідного продукту, що є основою відтворення робочої сили.

На структуру витрат виробництва також впливають  співвідношення основних і обігових засобів виробництва, їхня структура  і термін використання. Вартість обігових засобів виробництва повністю відносять до витрат виробництва, а вартість основних засобів виробництва, а вартість основних засобів виробництва – лише частинами, в міру їх зношення, тому вартість основних фондів, які включають до витрат виробництва, залежить від початкової їх вартості і терміну використання. Друга складова витрат виробництва – витрати на оплату праці. Тривалий час витрати на оплату праці були іншою формою вираження вартості необхідного продукту, тому різниця між вартістю товару і витратами виробництва дорівнювала додатковій вартості.

Питома вага заробітної плати в структурі вартості необхідного  продукту в середньому становить 75%, решта споживається населенням у  формі безоплатного навчання, медичного  обслуговування, пенсійного забезпечення та ін. З огляду на це структура витрат виробництва підприємства і суспільства загалом є різною. Витрати виробництва суспільства складаються з вартості спожитих вартостей виробництва і вартості необхідного продукту (k_c = C + V), а витрати виробництва окремого підприємства – з вартості спожитих засобів виробництва і витрат на оплату праці (k_п = C + V₁), вони є меншими за витрати виробництва суспільства на величину необхідного продукту, що постає у формі суспільних фондів споживання і розподіляється безпосередньо серед населення, за межами підприємства: (V₂ · АК), тому різниця між вартістю продукції та витратами виробництва підприємства є сумою вартості суспільних фондів споживання:

(C + V + m) – (C + V₁) = V₂ + m,

де V = V₁ + V₂

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Класифікація витрат. Групування витрат за економічними елементами

Згідно Типовому положенню  з планування, обліку і калькулювання  собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України  від 26.04.96р. №473, витрати на виробництво класифікуються за слідуючими ознаками:

Таблиця 1. Класифікація витрат

Ознаки	Витрати
1. За місцем виникнення  витрат	витрати виробництва, цеху, дільниці, служби
2. За видами продукції,  робіт, послуг	витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, валову, товарну, реалізовану продукцію
3. За видами витрат	витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції
4. За способами перенесення  вартості на продукцію	витрати прямі, непрямі
5. За ступенем впливу  обсягу виробництва на рівень  витрат	витрати умовно-змінні, умовно-постійні
6. За календарними  періодами	витрати поточні, одноразові

 

1. За місцем виникнення  витрати групуються за цехами, дільницями, службами і іншими  адміністративно відокремленими структурними підрозділами підприємств.

2. Усі витрати на  виробництво включаються до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями) чи груп однорідних виробів.

3. За видами витрати  класифікуються за економічними  елементами і статтями калькуляції.

Економічний елемент  витрат – це сукупність економічно однорідних витрат у вартісному вимірнику  щодо їх видів, яка відображає що витрачено  на калькуляційну одиницю.

Стаття калькуляції  – відображає як формуються ці витрати  для визначення собівартості послуги.

4. За способами перенесення  вартості на продукцію  витрати  поділяються на прямі і непрямі  (змінні).

Витрати прямі – витрати  матеріальних і трудових ресурсів на виробництво продукції, що змінюються пропорційно обсягові виробництва. Здебільшого нормуються на одиницю продукції.

Витрати змінні – витрати, які відносять безпосередньо  на собівартість певного виду продукції (робіт, послуг) за прямим призначенням. Більшість основних витрат є прямими.

5. За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на умовно-змінні і умовно-постійні.

До умовно-змінних  належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.

Умовно-постійні – це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску  продукції істотно не змінюється.

6. За календарними  періодами витрати на виробництво  поділяються на поточні та  одноразові.

Поточні – це постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.

Одноразові, тобто однократні витрати, або витрати, які здійснюються один раз (з періодичністю більш ніж  місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

 

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні  заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

Це групування є єдиним для всієї промисловості.

Матеріальні витрати  складаються з витрат на: 
- сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції; 
- вироби, що їх треба купити для укомплектування продукції (двигуни, прилади тощо); 
- покупні напівфабрикати (штамповки, відливки, поковки та ін.); 
- виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції; 
- допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент і т.п.) або потрібні для його обслуговування (ремонту, експлуатації устаткування та ін.), на господарські та управлінські потреби (утримування будівель, канцелярські товари тощо); 
- паливо та енергію зі сторони (електроенергію, пар, газ тощо). Витрати на власне виробництво енергії включаються в кошторис за окремими елементами; 
- пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі, плата за деревину та ін.).