Грошовий ринок України: проблеми та перспективи

 

        У 2007 році продовжувалась монетизація економіки країни. Грошовий агрегат М3 збільшився на 51,7% (у 2006 р. – на 34,5%) і становив на кінець року 396,2 млрд. грн.. (у 2006 261,1 млрд. грн.). У грудні місяці спостерігалось найбільше відносно попереднього місяця зростання М3 – 8,4%.

       Зростання у 2007 році обсягу зобов’язань депозитних корпорацій, що включаються в грошову масу є наслідком:

• збільшення на 3,2 млрд. грн.. чистих вимог до центральних органів державного управління;
• активне фінансування банками економіки – сума вимог депозитних корпорацій до секторів – резидентів (не фінансові корпорації та домашні господарства) збільшилися на  73,7 %, у тому числі за кредитами - на 74,0%;
• зменшення чистих зовнішніх активів (від 67,0 млрд. грн. до 51,4 млрд. грн.).

       У структурі грошової маси її загальний приріст у 2007 році на 51,7% обумовлений випереджаючим зростанням депозитів (51,9%) порівняно з більш повільним зростанням готівкових коштів в обігу (48,2%). Зазначена тенденцій спостерігається протягом усього року і лише з грудня була значно скоригована.

        По-перше, значно збільшився безпосередньо показник приросту М3 (8,4% по відношенню до листопада), а по друге за цей період спостерігалося суттєве збільшення готівкових коштів (приріст 9,5%) порівнянно із зростанням депозитів 7,8%. Відповідно за підсумками року з точки зору внеску компонентів грошових агрегатів у річне зростання М3 найбільш суттєве зростання грошової маси відбулося за рахунок зростання переказних депозитів у іноземній валюті та інших депозитів.

        Хоча показник зростання по цінних паперах (крім акцій) досить високий, але у зв’язку з незначним обсягом операцій по цій категорії активів їх вплив на загальний приріст грошової маси був незначним, а безпосередньо внесок до річного зростання М3 протягом року був на рівні одного відсоткового пункту.

        Зростання грошового агрегату М1 у 2007 році становило 47,3 % (у листопаді 46,3% у річному обчислені, 2006 році – 25,1%). У складі М1 готівкові гроші в обігу поза депозитними корпораціями зростали більш високими темпами: у 2007 р. зростання склало 48,2% (у листопаді – 47,1% у річному обчислені, у 2006 р. – 24,5%).

        Зростання переказних депозитів у національній валюті після значного зростання у вересні наприкінці року уповільнилося і становило 46,1% (44,2% у річному обчислені, у 2006 році – 26,0%) Це обумовлено тим, що по сектору не фінансових корпорацій спостерігалося зниження темпів зростання депозитів у національній валюті. Виключенням є сектор домашніх господарств, зростання депозитів у національній валюті по якому становило наприкінці року 56,0% (у листопаді – 52,7% у річному обчислені, у 2006 році – 32,2%).

      Найбільший вплив на зростання грошової маси відбувся за операціями з переказними депозитами в іноземній валюті та іншими депозитами (М2-М1). По обох складових, які формують основну частину грошової маси, зростання перевищувало відповідний показник по М3. Так, по інших депозитах зростання в 2007 році становило 53,8%. В цілому по цій категорії депозитів усі сектори економіки сприяли збільшенню темпів його росту, але найбільший внесок – сектору домашніх господарств, зростання по якому в 2007 р. склало 53,1% (у листопаді – 55,2% у річному обчислені, у 2006 році – 48,8%).

        Станом на 01.02.2009 р. грошова маса  М3 становила 492,7 млрд.грн. і зменшилась порівняно з груднем 2008 року на 28,0 млрд.грн. або на 4,5 % через скорочення залишків колишніх депозитів (на 16,0 млрд.грн. або на 6,3%), залишків готівки коштів поза депозитними корпораціями (на 4,6 млрд. грн. або на 3,0%), залишків переказних депозитів ( на 2,3 млрд. грн.. або на 2,2%) за рахунок депозитів у національній валюті, залишків за коштами вкладеними в цінні папери, крім акцій (0,1 млрд.грн. або на 2,7%). І хоча зменшення обсягу грошової маси у січні є сизонним явищем, січневе зниження цього року було найбільшим за останні сім років через тривале зниження ділової активності основних суб’єктів ділової діяльності. У січні 2009 року на уповільнення темпів зростання грошового агрегату М3 у річному обчислені (125,9% проти 130,2% у грудні 2008 року) вплинуло зменшення залишків за переказними депозитами в національній валюті (на 4,8%  проти зниження у грудні 2008 року на 0,3%), залишків за коштами, вкладеними в цінні папери, крім акцій (на 37,5% проти скорочення на 34,5% у грудні попереднього року), а також не східна динаміка темпів зростання інших депозитів (123,3% проти 133,3% у грудні 2008 року). Водночас прискорились темпи зростання готівкових коштів в обігу поза депозитними корпораціями (до 142,5% проти 139,3% у грудні минулого року).

        У 2010 році відбувалося поступове  відновлення довіри до банківської  системи та національної валюти, про що свідчить стабільний  приріст коштів на рахунку  в банку, насамперед у національній  валюті. У звітному році сформулювалась  тенденція до зростання грошової маси. За рік приріст М3 становив 22,7%, або 110,6 млрд. грн., тоді як за підсумками 2009 року скорочення становило 5,5%.

        Разом з поверненням депозитів  у банківську систему на збільшення  обсягу грошової маси впливала  динаміка її іншої складової – готівки поза банками. Готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями (М0) за рік зросли 16,5% або на 26,0 млрд. грн. – 180,3 млрд. грн. Разом з тим, з огляду на динаміку зростання депозитів порівняно з готівкою, відбулося поліпшення структури грошової маси. Питома вага готівки в загальному обсязі грошового агрегату М3 скоротилося на 1,6% і на 01.01.2011 р. становила 30,6%. Суттєве (на 24,0%) зростання грошового агрегату М1 у 2010 році (у 2009 році – 3,8%) – 289,9 млрд. грн. було зумовлене в основному збільшення переказних депозитів унаціональній валюті на 39,3%.

        На проти вагу попереднього  року залишки коштів за грошовим  агрегатом М2 зросли на 23,1% переважно  за рахунок збільшення залишків  за іншими коштами на 26,6%, ву  тому числі в національній валюті на 37,3%.

        На кінець грудня 2010 року обсяг  грошової бази становив 225,7 млрд. грн. і збільшився за підсумками  року на 15,8%.

        Динаміка грошової бази у 2010 році формувалася за рахунок  зростання на 29,6 млрд. грн. (17,3%) готівкових коштів, випущених в обіг, та збільшення на 1,2 млрд. грн. (5,3%) обсягу зобов’язань Національного банку України перед іншими депозитними корпораціями, що не включаються в грошовий агрегат М3 [11, с. 15].

       Обсяг  коштів банків на кореспондентських рахунках у Національному банку України зменшився упродовж 2010 року на 3,9% - 16,7 млрд. грн.

       Незважаючи  на зниження коштів на рахунках  в банках, їх рівень був достатнім  для забезпечення ним своєчасного  здійснення  поточних операцій  і поступової активізації своєї кредитної активності.

        На кінець  грудня 2011 року обсяг грошової бази становить 239,8 млрд. грн. і збільшився за підсумками року на 6,28%.

        Проаналізувавши дані можна сказати, що протягом 2006-2011 року грошова маса значно зросла, а саме з 194071 млн. грн. до 685515 млн. грн. На мою думку таке значне збільшення грошової маси (більше ніж в 3,5 рази) пов’язане зі світовою фінансовою кризою, яка призвела до інфляційних процесів в країні. На сьогодні грошова маса і надалі збільшується. Якщо ж аналізувати грошову масу за агрегатами, то значну частку займав і займає агрегат М0 – готівка поза касами банку, в середньому вона складає 30% усієї грошової маси. Це явище є не досить добрим для економіки, тому що ми знаємо чим більше готівки на руках у населення тим вищий рівень (тіньової) тонізації економіки. Агрегат М1-М0 займає приблизно 16-17%, М2-М1 складає 51% і агрегат М3-М2 складає приблизно 1%.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Динаміка облікової  ставки  2006 - 2011 р.р.

        Механізм регулювання облікової ставки та її вплив на економіку виглядає таким чином:

- підвищення облікової ставки  має на меті підвищення ціни  грошей. Це обмежує попит комерційних  банків на кредити центрального  банку та їх можливості щодо  кредитування економічних суб’єктів, що в свою чергу призводить до зростання процентних ставок за кредитами та зменшення попиту на кредити з боку економічних суб’єктів;

- зниження облікової ставки пожвавлює ділову активність та стимулює економічне зростання, зокрема збільшуються обсяги кредитування центральним банком комерційних банків, що розширює їх ресурсну базу і веде до зниження процентних ставок за кредитами і, відповідно, зростання попиту на банківські кредити з боку суб’єктів господарювання [5].

         З початку 2010 року НБУ знизив облікову ставку вже втретє (табл. 2.2)

                                                                                                                 Таблиця 2.2

Розмір діючої облікової  ставки НБУ в 2006 – 2011 рр.

Відсотки річні
Дата введення в дію	Розмір діючої облікової  ставки, %
10.06.2006	8.5
01.06.2007	8.0
01.012008	10.0
30.04.2008	12.0
15.06.2009	11.0
12.08.2009	10.25
08.06.2010	9.5
08.07.2010	8.5
10.08.2010	7.75
23.03.2011	7.5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(08.06.2010 з 10,25% річних  до 9,5% річних; з 08.07.2010 до 8,5% річних; з  10.08.2010 до 7,75% річних). На сьогодні  вона знаходиться на рівні  нижчому, чим у роки відносної  стабільності (2004-2007 рр.), коли її значення коливалися в межах 8-9,5% річних (нижче поточного рівня облікова ставка була тільки з грудня 2002 по червень 2004 року – 7% – і з червня по жовтень 2004 року – 7,5%). У період розгортання фінансової кризи облікова ставка НБУ зросла до 12% річних (з квітня 2008 року) і залишалася на такому рівні впродовж найбільшого її загострення. З червня 2009 року починається поступове зниження облікової ставки. Як зазначено в офіційному повідомленні НБУ, розмір облікової ставки знижено, з метою сприяння закріпленню позитивних тенденцій на грошово-кредитному ринку і створення стимулів для поліпшення ситуації в економіці [12].        

        Передумовами для зміни облікової ставки стали наступні процеси: за попередньою оцінкою ВВП за I квартал 2011 року (у постійних цінах 2007 року) порівняно з I кварталом 2010 року збільшився на 4,8%. Обсяги виробленої промислової продукції за січень-квітень 2011 року порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилися на 12,6%. У квітні другий місяць поспіль спостерігався профіцит зведеного сальдо платіжного балансу, кумулятивний обсяг якого за 4 місяці поточного року становив 0,6

млрд. дол США. У липні (четвертий місяць поспіль) була зафіксована дефляція споживних цін. У розрахунку до відповідного місяця попереднього року індекс споживчих цін у липні 2010 року становив 106,8% порівняно із 115,5% у липні та 112,3% у грудні 2009 року . Такого низького рівня середньорічної інфляції не було вже чотири роки [19].

        Покращення макроекономічної ситуації та заходи, які були вжиті Національним банком України для стабілізації грошової одиниці, мали позитивний вплив на стан грошово-кредитної сфери.  Зокрема, починаючи з другої половини лютого 2010 року на міжбанківському ринку спостерігалося збільшення пропозиції іноземної валюти, що сприяло зміцненню гривні. Це відбулося завдяки проведення  центральним банком монетарної політики. Одним із інструментів цієї політики є зміна норми обов’язкових резервів. 

       Політика обов'язкових резервів полягає в тому,  що центральний банк установлює для всіх банків та інших депозитних установ норму обов’язкового резервування залучених коштів зі зберіганням відносної суми їх на кореспондентських рахунках чи в касах без права використання і без виплати процентів по них.  Механізм управління центральним банком грошово-кредитними відносинами суспільства через регулювання норми обов’язкових резервів зображено.

        Упродовж 2010  року нормативи формування українськими банками обов’язкових резервів залишалися незмінними.  За станом на 01.01.2011р.  нормативи формування банками обов’язкових резервів становили:

• за строковими коштами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті - 4,0%;
• за коштами юридичних і фізичних осіб в іноземній валюті на вимогу - 7,0%;
• за коштами,  які залучені банками від банків-нерезидентів та фінансових організацій – нерезидентів - 2,0%;

       Нормативи формування обов’язкових резервів за строковими коштами та коштами на вимогу юридичних та фізичних осіб у національній валюті залишилися на нульовому рівні.

       Також стійкою є тенденція до відновлення ресурсної бази банків. Загальний обсяг депозитів у першому півріччі 2010 року збільшився на 11,0% – до 363,8 млрд. грн. Водночас приріст коштів у національній валюті (на 18,8% – до 206,2 млрд грн) більше ніж у вісім разів перевищував відповідний показник за коштами в іноземній валюті (на 2,3% – до 157,7 млрд грн). У січні – липні 2010 року обсяг коштів населення в банківській системі збільшився на 17,7%, а коштів юридичних осіб – на 9,1%. Постійний приріст вкладів у банківській системі свідчить про відновлення довіри до банків, а його валютна структура (левова частка приросту коштів населення та весь обсяг приросту коштів юридичних осіб припадають на депозити в національній валюті) – про посилення довіри до національної грошової одиниці та зниження девальваційних очікувань [10].

 

 

 

2.3 Аналіз ринку позичкового капіталу