Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Февраля 2013 в 19:48, доклад
У Донецький економічний район входить Донецька і Луганська області. Площа району становить 53,2 тис. км. кв., що становить 8,8 % усієї території України.
Район охоплює південний схід України, межує з областями Російської Федерації - Бєлгородською, Воронезькою, Ростовською. На півдні омивається водами Азовського моря, на заході межує із Запорізькою, Дніпропетровською та Харківською областями (рис. 1.).
Окрім нового шахтного будівництва та переоснащення діючих шахт, однією з проблем зміцнення енергетичного комплексу Донецького району є використання горючого газу вугільних пластів. Щороку вугільні пласти дають 30 млрд м кв попутного газу.
За другою програмою освоєння ресурсів газу і нафти в Луганській області роботи проводить дочірнє підприємство «Донбастрансгаз». Пройдено 6210 м свердловин на трьох родовищах. На Капітанівському й Муратівському родовищах готові до експлуатації 4 свердловини.
За рахунок експлуатації газово-вугільних родовищ планується задовольнити 10% потреб Донецької області у природному газі. Найбільш перспективним є використання попередньо дегазованого метану як моторного палива та для виробництва електроенергії.
Основа електроенергетики
Друга проблема енергетики - нарощування обсягів генеруючих потужностей, насамперед Луганської ДРЕС (м. Щастя). Є можливості реабілітації та модернізації енергетичних блоків із застосуванням газощільної топки, установкою нових парових турбін.
Потрібна установка котлів з циркулюючим киплячим шаром (ЦКШ). Застосування нових котлів ЦКШ поряд з підвищенням встановленої потужності дасть змогу спалювати низькосортне тверде паливо без застосування природного газу чи мазуту.
Чорни металургія представлена ВАТ: «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», Металургійний комбінат «Азовсталь», «Макіївський металургійний комбінат», «Алчевський металургійний комбінат»; металургійних заводів: «Єнакіївський металургійний завод», «Донецький металургійний завод», «Краматорський металургійний завод», «Костянтинівський металургійний завод», «Алмазнянський феросплавний завод», «Алмазнянський чавуноливарний завод»; заводів металовиробів: «Силур» (м. Харцизьк), «Дружківський завод металевих виробів», ЗАТ «Луганський трубний завод», «Харцизький трубний завод», «Макіївський труболиварний завод», «Донецький металопрокатний завод», «Дебальцевський завод металургійного машинобудування», а також Лутугинським об'єднанням з виробництва прокатних валків, заводом металевих порошків (м. Кіровськ), «Радіан» (м. Артемівськ), Луганським ливарно-механічним заводом.
Потужності підприємств чорної металургії Донбасу дають змогу виробляти до 23 млн т чавуну. 27 млн т сталі, 20 млн т готового прокату. 15.6 млн т коксу 6% вологості, 2,5 млн т вогнетривів.
Виробничі потужності металургійних підприємств останнім часом використовуються: з виробництва чавуну - на 60 %. сталі - 55, прокату - 50 . стальних труб - 32%.
Металургійний комплекс тривалий час експлуатувався на повне зношення; технічне переозброєння і реконструкція тут практично не проводились. У результаті спрацювання промислово-виробничих фондів становить у середньому 65%, а на окремих підприємствах - 80%.
Основна продукція підприємств чорної металургії: чавун переробний і ливарний, феромарганець, сталь кругла, квадратна, листова, кутникова, арматурна: швелери, балки, катанка; лист гаряче та холоднокатаний, оцинкований: рейки легкі, середні, важкі; товстий лист з конструкційних низьколегованих і легованих марок сталей для котлів. суднобудування та конструкцій; штрипси, труби стальні й чавунні; спеціальні профілі для судно- й автотракторобудування та виробництва сільськогосподарських машин; стальні канати, дріт, металовироби, кокс і хімпродукти коксування (сульфат амонію, сірчана кислота, сірка, бензол, пековий і електродний кокс, фталевий ангідрид та інші продукти).
Донбас - один з найбільших споживачів кольорових металів України. Його металургійний комплекс використовує 85%, машинобудування - 8%, виробництво товарів народного споживання - 7%. Тут розміщені виробництва: свинцю, цинку, кадмію (ВАТ «Укрцинк», м. Костянтинівка); ртуті та її сполук (ВАТ «Микитівський ртутний комбінат»); кремнію полі- і монокристалічного йодиду титану; феросплавів тугоплавких металів - молібдену, вольфраму, ванадію (Донецький хіміко-металургійний завод); алюмінієвих сплавів (Свердловський завод алюмінієвих сплавів, Луганська область), прокату кольорових металів і сплавів на основі міді й алюмінію (ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів»); твердих сплавів на основі заліза, нікелю, кобальту; порошку на основі заліза, нікелю, порошкової стрічки й доломіту, мідних порошків (ВАТ «Торезтвердосплав»); сурми й цезію (ВО «Вторчормет», м. Донецьк; завод «Втормет» м. Костянтинівки, хіміко-металургійний завод у містечку Донське Волноваського району); металів для електронної промисловості - лантанідів, ербію, європію, самарію, гадолінію, тербію, скандію (Хіміко-металургійний завод містечка Донське Волноваського району), а також із заготівлі, переробки металобрухту та відходів кольорових металів, з випуску ливарних сплавів на основі міді, цинку, алюмінію (ВАТ «Донецькколмет», СП «Донкавамет»).
Промислові потужності підприємств кольорової металургії становлять, тис. т за рік: з виробництва свинцю та його сплавів - 40,0; цинку - 20,0; кадмію - 0,13; ртуті - 0,45; прокату міді - 60,0; сплавів на основі міді, цинку, алюмінію - 50,0; міді фосфористої - 5,0; твердих сплавів і порошків - 2,5; із заготівлі та переробки металобрухту й відходів кольорових металів - 50,0. На підприємствах кольорової металургії працює 600 тис. чоловік. Частка експорту в обсязі реалізованої продукції галузі становить 17%.
Основні проблеми галузі в даний
час: неплатоспроможність
Машинобудування регіону виділяється високим ступенем спеціалізації. Більшість підприємств випускають унікальну продукцію і займають монопольне становище з її виробництва в Україні.
У цілому до галузі машинобудування належать понад 200 підприємств Донецької і 100 - Луганської областей. Більшість підприємств (90% виробничих потужностей) спеціалізуються на виробництві так званого важкого машинобудування для базових галузей промисловості. Найбільші в Україні машинобудівні підприємства AT «Азов» у Маріуполі (колишній концерн «Азовмаш») та AT «Hoвокраматорський машинобудівний завод». Вони випускають доменне, сталеплавильне, прокатне, ковальсько-пресове устаткування для металургії, роторні екскаватори, шахтові підйомні машини, прохідницьке устаткування для гірничодобувної промисловості, потужні козлові і портальні крани вантажопідйомністю понад 100 т, залізничні цистерни.
Деяка частина промислових підприємств Донбасу працює на військово-промисловий комплекс.
Хімічна та нафтохімічна промисловість випускає понад 30% продукції України. З 51 мли т потужностей нафтопереробки 16 млн т припадає на нафтопереробний завод у Донбасі - фірма «Лінос» у м. Лисичанську. Тут виробляється уся гамма нафтопродуктів для потреб господарства. ДПП об'єднання «Азот» (м. Северодонецьк) виготовляє аміачну селітру, карбамід, а також концентровану азотну кислоту. калієву селітру, сіль АГ, дисперсію ПВА, полівінілбутираль, полівініловий спирт, адипінову кислоту, ацетилен, вінілацетат. ВАТ «Лисичанська сода» (м. Лисичанськ) - найбільший виробник різних видів соди в Україні. ВАТ «Краситель» (м. Рубіжне) виробляє 88% барвників для тканин у державі.
Серед 15 підприємств хімічної промисловості 4 найбільші випускають близько 90% загального обсягу хімічної продукції Донецької області : ВАТ концерн «Стирол» (м. Горлівка),
Фармацевтичні препарати виробляє ОП «ФАРМАПРОМІМП» (м. Артемівськ); вінілові смоли, полівінілхлорид - завод «Полістирол» та ВАТ «Стирол» ( м. Горлівка).
Емалі, лаки, фарби, ґрунтовки продукують підприємство «Емаль» (м. Краматорськ) та АТЗТ «Луганський емалевий завод».
Проблеми в діяльності підприємств
галузі пов'язані з
Промисловість будівельних матеріалів (віконне скло, цегла, керамічна плитка, залізобетонні конструкції, шифер, цемент) розвинена завдяки місцевій сировинній базі та великій потребі в продукції галузей важкої промисловості й житлового будівництва. Основні центри виробництва цієї продукції - Амвросіївка, Краматорськ, Єнакієве (цемент).
Донбас споживає значні обсяги продукції деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. Деревно-волокнисті, деревно-стружкові плити, фанеру виготовляють завод «Буддеталь» (м. Артемівськ), будівельний комбінат (м. Слов'янськ), завод будматеріалів (м. Дебальцеве), АТЗТ деревних плит (м. Макіївка) та ін.
Меблі виготовляють: меблева фабрика, АТЗТ «Донбасенергозбут», КП «Донецькмеблі», ОП «Квант» (м. Донецьк), фабрика «Ліра» (м. Горлівка), AT «Луганськмеблі» (м. Луганськ), АТЗТ «Меблева фабрика» (м. Ровеньки), меблевий комбінат (м. Кремінна), СП «Донбас-Ліберті» (м. Харцизьк), завод «Сигнал» (м. Алчевськ).
Друкарський папір випускає картонно-тарний комбінат (м. Рубіжне): паперову упаковку, пакети, мішки - АТВТ «ЕОМІНФОРМ» (м. Торез), паперові вироби - АТВТ «ДОНСЕРВІСПАК» (м. Донецьк).
Легка промисловість представлена підприємствами з випуску бавовняних тканин: Донецький бавовняний комбінат, ОП «Імпульс» м. Макіївка), фабрика художньої галантереї (м. Донецьк), шовкових тканин - АТЗТ «Текстильеластотехніка» (м. Лисичанськ); вовняних тканин - тонкосуконний комбінат «Лутекс» (м. Луганськта) ін.
Взуття стандартне виробляється на АТЗТ «Лугань» у м. Луганську - це флагман галузі, АТЗТ «Аспект», підприємстві «Люкс», КП «Ширак», підприємствах «Ягуар» і «Крок» (м. Макіївка), АТЗТ «Світоч», підприємстві «Артемівськ-сервіс» (м. Артемівськ), ДП «Стиль» (м. Маріуполь), ОП «Елегант» (м. Світлодарськ).
Серед галузей харчової промисловості провідними є м'ясна, молочна, олійно-жирова, кондитерська, борошномельно-круп'яна та ін. М'ясопродукти високої якості виготовляють: ОП «Делікатес» (м. Донецьк), АТЗТ «Луганськм'ясо» (м. Луганськ), ДП «Аграрник», АТВТ «Ковбасна фабрика» (м. Костянтинівка), АТЗТ «М'ясокомбінат» (м. Артемівськ), м'ясопереробне AT (м. Краматорськ). Виділяється соляна промисловість: ВО «Артемсіль», «Словсіль».
Регіон має добре розвинене сільське господарство. Тут виробляють продукцію 447 колгоспи, 303 радгоспи, 24 птахофабрики, 5 овочевих фабрик, 35 комбікормових заводів, 917 кормоцехів. У користуванні сільськогосподарських підприємств 3925 тис. га сільгоспугідь, у тому числі орних - 3144 тис. га, сіножатей і пасовищ - 697 тис. га, посівні площі становлять 2886 тис. га, (0,35 га на одного жителя регіону), в тому числі 293,4 тис. га зрошуваних земель (табл. 2).
Зернові культури (ячмінь, озима пшениця, кукурудза) займають 50,4 % усіх посівних площ; технічні (соняшник) - 10,6%; овоче-баштанні культури й картопля - 5.0%; кормові культури - 34,0%.
Розвиткові тваринництва сприяють міцна кормова база та потреба промислових районів у свіжій продукції. Переважає молочне та молочно-м'ясне скотарство, розвинені свинарство й птахівництво (здебільшого у промислових зонах), а також вівчарство (на півночі й півдні регіону). Тваринництво дає 2/3 валової продукції регіону.
Регіон має густу мережу залізниць -2847 км завдовжки, густотою 53,2 км на 1000 км2. Вища густота залізниць у Донецькій області - 62,4 км, у Луганській - 44,6 км. Найбільші залізничні вузли - Ясинувата, Красний Лиман, Дебальцеве, Микитівка. Їловаііськ, Волноваха, Попасна. Родакове, Луганськ, Кіндрашівка. Сімейкнпе.
Загальна довжина автошляхів - 13600 км. з них із твердим покриттям - 13200 км. густота - 255.6 км на 1000 км2, вища в Донецькім області - 302 км.
Через регіон проходять магістральні газопроводи Ставрополь - Москва та Оренбург - Ужгород і нафтопроводи Самара - Слов'янськ і Грозний - Лисичанськ. Працює кілька потужних продуктопроводів. На Азовському морі є великий морський порт -Маріуполь (вантажообіг - 14 млн т за рік). Функціонують аеропорти Донецьк, Луганськ, Маріуполь, Сєвєродонецьк.
В Донецькій області 1258 загальноосвітніх шкіл у 147 з них навчання проводиться українською мовою. Підготовка кваліфікованих фахівців робітничих професій здійснюється у 139 професійно-технічних училищах.. Функціонують Донецький науковий центр, 6 інститутів Національної академії наук України, 123 галузевих науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних інститути. В них працюють 27 тис. співробітників, у тому числі 5 академіків і 12 членів-кореспондентів НАН України, 427 докторів наук та близько 3000 кандидатів наук.
У Луганській області в системі освіти функціонують 835 загальноосвітніх шкіл, 98 профтехучилищ, 43 вузи І-ІІ та 9 - III-IV рівнів акредитації. Науково-технічний потенціал області включає 50 науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних інститутів. Серед них «УкрНДІгідровугілля», Сєвєродонецький інститут «Хімтехнологія», «НДПІ вуглеавтоматизація». Державний науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв (НДІТБХВ) (м. Сєверодонецьк), Український державний проектний інститут «Діпропромтеплиця», Інститут «Луганськагропроект», AT «Луганськ ПТІМаш», Сєвєродонецькі AT «Імпульс» та НВО «Квантор».
Найгостріша соціально-економічна проблема не лише Донбасу, а й України загалом - необхідність докорінного реформування вугільної галузі. Тепер стабільно працюють лише 18 шахт з тих 286, що функціонували в Донбасі. Абсолютна їх більшість нерентабельна. За програмою реструктуризації вугільної галузі передбачається закриття більше третини шахт, близько 1/5 шахт мають всі підстави для самостійного рентабельного функціонування, біля половини їх треба реконструювати із залученням іноземних кредитів та бюджетних асигнувань.
Потребує докорінної реконструкції та значних інвестицій чорна металургія Донбасу, оскільки за останні 25 років капіталовкладення в неї були незначними, технічний ресурс її обладнання вичерпаний.