Дослідження проблеми тіньової економіки в умовах переходу України до ринку

Тенденцію до підвищення рівня “тіні” протягом 2005 року показав  фінансовий метод (на 1 відсотковий  пункт), всі інші – його зниження. Причому, у І кварталі минулого року зазначене зростання становило 5 відсоткових пунктів [18].

В Україні за умови високого податкового навантаження вигоди від ухилення від сплати податків для підприємств досить суттєві. Наявність корупції дає змогу мінімізувати ймовірність своєчасного виявлення ухилення від сплати податків, а протиріччя й суперечливі положення у законодавчих актах — зменшити податкові зобов'язання. За таких обставин дуже поширеною стала практика мінімізації податкових платежів або ж ухилення від їх сплати.

Класичним прикладом  мінімізації податкових платежів є  ситуація із перенесенням збитків минулих  років із податку на прибуток на наступні періоди. За даними ДПА, масштаби використання українськими підприємствами саме цього методу такі, що починаючи з 1997 року загальна сума збитків перевищила 30 млрд. грн..

Сьогодні в  Україні виробництво тисяч державних  і приватних підприємств спеціально підтримується у стані збитковості, оскільки це дає можливість їхнім  керівникам і найближчому оточенню отримувати тіньопі доходи. Так, за даними Рахункової палати, в Україні функціонує близько тридцяти державних холдингів та акціонерних компаній, їхня заборгованість перед державним бюджетом перевищує 10 млрд. грн., а в управління їм передано майна на 9 млрд. грн. У 2005 році було заплановано отримати від цих підприємств 275 млн. грн., а фактично надійшло лише 40% від запланованого. За борги держава втратила контроль над трьома тепловими електростанціями, які раніше входили до складу енергогенеруючої компанії "Дон-басенерго" [13, c.71].

До цього  треба додати, що податкова політика в Україні часто передбачає надання  пільгового режиму, що спричиняє перекручення умов конкуренції і є потужним стимулом тінізації економічних  відносин. За інформацією Рахункової палати, в Україні пільги із платежів до бюджету становлять 46,8 млрд. грн.

При цьому досить часто на різних рівнях порушуються  питання про зміни у податковій базі та нарощення "м'язів" податкових органів. Однак запорукою успішних результатів не може бути збільшення чисельності податківців і розширення їхніх повноважень. Ресурс адміністративного тиску на платників податків сьогодні в Україні практично вичерпаний — і це однозначний факт. Необхідно змінювати систему податків, робити її реальною, стабільною, посильною для суб'єктів господарювання.

Воднораз зменшення  податкового тиску не може розглядатися як фактор зменшення бюджетних доходів, оскільки воно має відбуватися одночасно  із розширенням бази оподаткування  за рахунок скорочення пільг і  зниження податкових ставок. При зниженні рівня податкового навантаження в Україні реально можливе розширення бази оподаткування за рахунок скорочення обсягів тіньової економіки. Запровадження реальних податків дасть змогу посилити правову й адміністративну відповідальність за їхню несплату.

Безперечно, не можна зводити всіх проблем тіньової економіки в Україні лише до фіскального  аспекту. Не менш важливе також вирішення  проблем прозорої приватизації, демонополізації, банкрутства, зменшення корупції в  органах влади тощо.

З метою запровадження  комплексу заходів щодо детінізації  економіки в Україні, збільшення обсягів реального ВВП, підвищення суспільного добробуту Кабінетом  Міністрів України було розроблено Державну програму детінізації економіки  на 2005—2010 роки.

Ознайомлення  з текстом документа дає підстави вважати, що зусилля уряду будуть сконцентровані на боротьбі з причинами  тінізації економіки в Україні. У Програмі задекларовано наміри створити сприятливі економічні умови  для діяльності підприємств і  не застосовувати адміністративно-фіскальних методів впливу на тіньовий сектор економіки. Фактично урядовці визнали, що поки не вдасться обмежити зловживань представників контролюючих органів, про реальне зменшення питомої ваги тіньового сектору в економіці України говорити передчасно.

Проте найдієвішим  заходом щодо скорочення тіньового  сектору можуть бути саме економічні методи впливу для створення умов підвищення зацікавленості юридичних  осіб у легалізації доходів. Однак  у Програмі цьому приділено лише три пункти (21, 22, 23 і частково 36) у розділі "Легалізація нерегламентованої зайнятості та доходів населення". Саме через прискорення проведення комплексної пенсійної реформи, запровадження низьких ставок прибуткового податку з громадян за прикладом Російської Федерації, створення дієвого контролю за виплатою заробітної плати лежить шлях до скорочення тіньового сектору в економіці України.

Для прискоренішого процесу детінізації економіки  слід проводити послідовнішу державну політику, яка б законодавче гарантувала  недоторканність легалізованого капіталу некримінального походження.

У цьому зв'язку варто згадати про рішення  РАТР внести Україну до "чорного" списку країн, які не сприяють міжнародним  зусиллям у боротьбі з відмиванням  брудних коштів. Прагнучи створити засади відкритої і прозорої економіки, в Україні вже почали запроваджувати заходи, що унеможливлюють використання банківського сектору для відмивання коштів. Згідно з базовими умовами РАТР щодо обов'язковості ідентифікації клієнтів в Україні заборонено відкривати кодовані валютні рахунки. Водночас у новому Кримінальному кодексі України (що набув чинності з 01.09.2001 р.) міститься ширший перелік предикативних злочинів, доходи від яких можуть бути предметом розслідувань у справах про відмивання коштів.

Та все ж  базовою передумовою створення ефективного механізму протидії відмиванню коштів, отриманих нелегальним шляхом, має стати прийняття Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом".

Загалом, у контексті проблеми зменшення обсягів тіньового сектору в Україні необхідно продовжити комплекс реформ у податковій сфері, при цьому основна увага має бути приділена таким напрямам:

зміцненню податкової системи та податкової служби на основі змін у податковому законодавстві;

підвищенню  прозорості у податковій сфері та належному контролю операцій органів  державного управління;

створенню правового  механізму та відповідної інфраструктури для протидії відмиванню коштів, отриманих  незаконним шляхом, і поверненню незаконно вивезених з України капіталів;

зміцненню методів  управління у державному секторі, а  також удосконаленню функціонування державної влади в цілому.

3. Напрямки  зниження рівня тінізації економіки  в Україні

 

Одним із негативних явищ, з якими стикнулась економіка України в процесі трансформації в ринкову систему господарювання, є стрімке зростання тіньової економіки. На теперішній час тіньову економіку можна вважати не тільки реальним, але й суттєвим фактором, який впливає на розвиток суспільства.

Аналізуючи  процеси становлення і розвитку тінізації в сфері підприємництва в Україні на етапі формування ринкових механізмів господарювання , слід відзначити наступне.

1. В умовах  соціалістичної системи господарювання  існували певні види тіньової  економічної діяльності. Практично всі директори підприємств , а також лінійні керівники на рівні начальників цехів, майстрів регулярно здійснювали тіньові операції з бартерного обміну матеріально-технічними ресурсами , реалізації продукції та послуг поза межами встановлених планів, надання послуг за хабарі.

У кінці 70-80 років  тіньова економіка набула настільки  широкого розмаху, що її можна вважати  економічним елементом радянського  суспільства. Про існування таких  структур знали практично всі, але  офіційно робився вигляд , що тіньової економіки в радянському суспільстві не існує. Однак саме через них просувались дедалі більші грошові потоки і формувалась економіка, паралельна офіційній.

2. На етапі  переходу до ринкової економіки  більшість видів тіньової діяльності  радянського суспільства було легалізовано. Були легілізовані права на приватну власність і різні форми організації виробництва, з’явились можливості відкривати нові підприємницькі структури в сфері торгівлі, наданні посередницьких послуг. Відпала потреба в різних проштовхувачах продукції , вибивачах матеріально-сировинних ресурсів.

3. Розвиток підприємництва  в Україні здійснювався хаотично  і непослідовно, без належних  обгрунтувань держави і визначень  пріоритетних напрямків в різних  сферах діяльності.

4. Одним із  основних напрямків посилення тінізації в сфері легальнонго підприємництва є ухилення від податків, зниження результатів господарювання з метою заниження податків, високий рівень бартерних операцій, що також знижує загальну величину відрахувань в бюджет.

В сучасних умовах ухилення від податків підприємницьких структур можна виділити в окремий напрям тінізації вітчизняної економіки, який сфрормувався і посилився вже в умовах переходу до ринку. Такий вид тінізації підприємницької діяльності викликаний, в основному, недоліками чинного законодавства перехідної економіки та надмірними податками і репресивною системою оподаткування. Якщо виконувати всі вказівки і постанови щодо сплати податків, то підприємцям прийшлось би сплачувати понад 50% і більше прибутку.

Отже, шукати шляхи зниження тінізації в сфері підприємництва в цьому напрямку слід за рахунок удосконалення системи оподаткування підприємницької діяльності.

Деякі кроки  в цьому напрямку уряд зробив. Зокрема, з 1999 року ввійшов в практику Указ Президента „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, яким дозволено дрібним підприємцям переходити на єдиний податок, величина якого встановлюється регіонаольними органами ДПА.

5. В умовах  посилення загальної кризи збільшилася  кількість видів підприємницької діяльності, які носять кримінальний характер. До них прийнято віднести , крім торгівлі наркотиками, зброєю, валютні операції, забороненні чинним законодавством України, розкрадання державного майна. Усвідомлений обман споживачів і держави, нелегальні кримінальні структури, що займаються експропріацією доходів легально функціонуючих підприємств.

Враховуючи  різноманітність підприємницької  діяльності, що має тіньовий характер, а також високий рівень її розвитку за обсягами наданих нею послуг і  впливом на формування національної економіки за обсягами є цілком зіставними з легальними, вирішення проблеми набуває особливої актуальності.

Необхідно розробити  державну програму зниження тінізації  економіки України, в якій обгрунтувати мету, завдання державних адміністративних установ з вирішення проблеми, форм і методів їх досягнення, а також механізмів їх реалізації, втому числі і фінансового забезпечення.

В залежності від  впливу на суспільство тіньову економіку  підприємницької діяльності доцільно розділити на три групи:

- формування  нелегальних підприємницьких структур;

- заниження  результатів господарювання, ухилення  від податків;

заборонені  чинним законодавством види підприємницької  діяльності.

Такий розподіл має принципове значення у визначенні форм і методів боротьби з тіньовою економікою. При цьому також необхідно враховувати функції корисності і впливу на розвиток суспільства кожної групи.

Зазначимо, що шкода  від функціонування нелегальних  структур підприємницької діяльності, якщо ця група включає тільки ті її види, що не заборонені чинним законодавством України, полягає в тому, що від них не надходять кошти в державний бюджет, оскільки вони не зареєстровані і не сплачують податків державі. Разом з тим така форма підприємництва забезпечує зайнятість і доходи значної частини населення. Крім цього, вона занижує офіційні дані про рівень доходів населення, дозволяє отримувати від держави окремими підприємцями дотацій. На теперішній час ця форма тінізації набула широкого розповсюдження не тільки в сфері підприємництва, але і в державному секторі економіки на державних та приватизованих підприємствах.

Напрямки зниження рівня тіньової економіки і їх форми показано в табл.3.1

 

Таблиця 3.1.

Механізм зниження тіньової діяльності [9]

Механізм зниження тіньової діяльності в сфері підприємництва
Група 1	Створення умов для легалізації тіньових структур
Групи 2	Зниження податкового  тиску, захист інтересів підприємців
Групи 3	Стимулювання  підприємницької діяльності, підтримка  пріоритетних напрямків
Групи 3	Застосування  жорстких адміністративних і каральних заходів щодо зниження кримінальних видів підприємництва
Групи 4	Усунення державних  корумпованих структур на всіх рівнях влади

 

Нелегальні  економічні відносини будуються, в  основному, на рівні окремих працівників  та їх горизонтальних взаємозв’язків між постачальниками товару.

Сьогоднішні умови  господарювання мають форму сітьового  маркетингу при постачанні і реалізації продукції споживачами. Така форма  набула широкого розповсюдження в Україні  в сфері роздрібної торгівлі. Результатом боротьби з такою формою тінізації повинна стати її лібералізація, а не зниження. Для цього необхідно створити більш ліберальні умови для функціонування дрібних підприємницьких структур.

Тінізація діяльності підприємців другої групи носить частковий характер, оскільки вони функціонують реально і сплачують податки, якщо не в повному обсязі, то принаймі частково. Заходи із зниження тінізації стосовно цієї групи підприємців мають формуватись в двох напрямках:

зниження бартиризації в стосунках підприємців;

- зниження податкового  тиску на підприємців з боку  держави.

Що стосується третьої групи тінізації в  сфері підприємництва, яка заборонена чинним законодавством України і  носить кримінальних характер, до цієї сфери повинна застосовуватись  жорстка політика держави, спрямована на її знищення і заборону.