Захист авторського права і суміжних прав

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНИЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

Кафедра «Організації виробництва і управління персоналом»

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

По дисципліні: Інтелектуальна власність

На тему: «Захист авторського права і суміжних прав»

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи ЕК-39 бм

Заволока Я.М.

Залік.кн. №36

 

Перевірив:

Нестеренко Р.О.

 

 

Харьков 2014

ЗМІСТ

 

 

 

ВВЕДЕННЯ

 

Гідність людини - загальнолюдська цінність, для нормального функціонування будь-якої держави, суспільства в цілому необхідне визнання даної тези. Гідність невід'ємна від людини, вона виражає природу людини, на ній базуються і з неї випливають права людини, вони є якоюсь формою існування гідності, в них воно отримує своє втілення.

До числа загальновизнаних прав людини Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права відносить право на участь у культурному житті, право користуватися результатами наукового прогресу, право на освіту.

Для реалізації даних прав необхідно створити сприятливі умови для створення і використання творів.

Культурні права і свободи сприяють підтримці людської гідності, що відзначається в Статуті ЮНЕСКО, в якому, зокрема говориться: для підтримки людської гідності необхідно широке розповсюдження культури та освіти серед усіх людей.

Таким чином, якщо держава піклувається про творчу інтелігенцію, то це "мудра" держава, бо вона в кінцевому підсумку "думає" про самозбереження і розвиток суспільства.

Крім того, інтелектуальна власність є не тільки духовне багатство, вона відіграє важливу роль в економічному обороті. Лише реалізація одних авторських прав в ряді країн Заходу забезпечує від 4 до 7% валового збору. Це ще раз підкреслює необхідність надати питанню охорони інтелектуальної власності належну увагу, заохочувати творчість або, як сказав Авраам Лінкольн підтримувати полум'я генія паливом інтересу.

 

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕНЬ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

 

Авторське право і суміжні права є однією з основних частин всієї системи права інтелектуальної власності. Авторське право захищає права авторів творів та інших правовласників, яким відповідні права належать в силу закону або договору. Суміжні права охороняють інтереси виконавців, виробників фонограм і організацій ефірного та кабельного мовлення.

Авторські права — це набір суб'єктивних виключних прав, які дозволяють авторам літературних, мистецьких та наукових творів отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності.

Суміжні права (англ. related rights, фр. droits voisins, рос. смежные права) — тип прав на інтелектуальну власність, спрямованих забезпечити охорону інтересів фізичних та юридичних осіб, що сприяють створенню творів, які після створення стають доступними для широкого загалу.

Згідно з "Глосарію термінів з авторського права та суміжних прав Всесвітньої організації інтелектуальної власності", суміжні права - це права, надані для охорони інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення у зв'язку з публічним використанням творів авторів, виступів артистів або доведенням до загального відома подій, інформації та будь-яких звуків або зображень.

Порушення авторських прав і суміжних прав може бути виражене в незаконному використанні об'єктів авторського права, а також у привласненні авторства. Розглянемо зміст даних порушень та їх особливості в окремих сферах.

Прикладами незаконного використання об'єктів авторського права або суміжних прав є:

- "переробка" чужого твору, яка  не надає новому твору художньої  чи наукової самостійності;

- примусове співавторство (примус  автора до включення в співавтори  осіб, що не мають відношення  до створення твору);

- незаконне відтворення чужого  твору (перевидання без відома автора його твори, вилучення частини твору, включення у твір коментаря, пояснювального тексту);

- незаконне поширення чужого  твору (реалізація, публічне виконання, подання) всупереч волі автора.

Присвоєнням авторства є випуск у повному обсязі або частині чужого твору під своїм ім'ям, а також видання під своїм ім'ям твору, створеного у співавторстві з іншими особами, без вказівки їх прізвищ.

Продукція, яка виготовлена ​​і розповсюджується з порушенням авторських прав, називається контрафактною. Частка контрафактної продукції в різних сферах досягає 95 - 98%. Дане кримінальне явище прийняло організовані форми і відрізняється високою суспільною небезпекою.

Кримінальний бізнес, пов'язаний з виготовленням та розповсюдженням контрафактної продукції не відрізняється надприбутковістю. Його привабливість пов'язана з вкрай невисоким рівнем ризику. Це є причиною стійкого інтересу до даної діяльності з боку організованих злочинних груп.

Велике місце в незаконному обороті об'єктів інтелектуальної власності займає контрафактна аудіопродукція. За оцінками експертів, в 1996 році в світі було продано 1,5 млрд. піратських аудіокасет і 350 млн. піратських компакт-дисків. Таким чином, кожен третій аудіоносій був зроблений і реалізований з порушенням прав на інтелектуальну власність. Рівень піратства на ринку аудіопродукції трохи знизився (в основному за рахунок великих міст).

Значна частина контрафактної аудіопродукції імпортується з Китаю та Болгарії. У цей бізнес залучені добре організовані злочинні групи. Лідерами з випуску нелегальної продукції до останнього часу були Китай (включаючи Гонконг), Тайвань, Малайзія, Макао, Болгарія і Чехія.

Останнім часом відзначаються такі види незаконного використання об'єктів інтелектуальної власності як публічний показ програм супутникового телебачення і організація студій кабельного телебачення без відповідних дозволів (ліцензій).

В області поліграфії та книговидавництва рівень "піратства" становить близько 70%. Найбільш поширеним видом порушень є збільшення видавництвами тиражу понад зазначений у заявці правовласника, а також незаконний випуск перекладних видань.

Злочини, пов'язані з порушенням авторських прав в більшості випадків є основою інших серйозних економічних злочинів (незаконне використання товарного знака, ухилення від сплати податків, митних платежів, обман споживачів та інших).

 

 

2 ВИДИ ПОРУШЕНЬ АВТОРСЬКОГО  ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

 

Законом передбачено випадки, що дають підстави для судового захисту авторського права і суміжних прав:

1. вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб’єктів авторського права і суміжних прав;
2. піратство у сфері авторського права і суміжних прав – опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
3. плагіат – оприлюднення (опублікування) повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;
4. ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і суміжні права, примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
5. вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і суміжних прав;
6. будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
7. підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
8. розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження,  публічне сповіщення об’єктів авторського права і (або)  суміжних прав, з яких без дозволу суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.

Отже, за вказані дії особи, які мають авторське право та суміжні права, можуть вимагати від порушника відшкодування збитків, завданих ним у результаті порушення авторського права та суміжних прав, включаючи упущену вигоду, вилучення та спрямування на їх користь прибутків порушника, одержаних ним у результаті порушення авторського права та суміжних прав, замість відшкодування збитків; також порушник авторського права та суміжних прав зобов'язаний відшкодувати особам, які мають авторське право та суміжні права, моральну шкоду.

Крім відшкодування збитків, стягнення прибутків, суд, арбітражний суд за порушення авторського права або суміжних прав стягує штраф у розмірі 10 відсотків від суми, присудженої судом на користь позивача.

Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть вимагати від порушника відшкодування моральної шкоди в розмірі, який визначається судом.

 

 

3 ПОНЯТТЯ КОНТРАФАКТНИХ ТВОРІВ ТА ФОНОГРАМ

 

Під незаконним «відтворенням» або «виготовленням» розуміється виготовлення за допомогою наявного запису «контрафактних» повторів цього запису, тобто примірників (копій) запису на матеріальних носіях.

Слово «контрафактна», «контрафактний» (contrefacon - фр.) означає порушення прав інтелектуальної власності. Останнім часом під терміном «контрафактний» мають на увазі «піратський», як похідне від англійського неологізму «piracu» - також порушення прав інтелектуальної власності.

Поняття контрафактних творів та фонограм описані в Законі України "Про авторське право та суміжні права". Введеного в дію постановою ВР № 3793-XII (3793-12) від 23.12.93, ВВР, 1994, N 13, ст.65)

Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані зі створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення - суміжні права.

У його статті № 1 (визначення термінів) вказано наступне: «Контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці ​​твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися».

Таким чином, контрафактними є примірники творів, виготовлення або розповсюдження яких тягне за собою порушення авторських прав. Контрафактними також є екземпляри, імпортовані без згоди автора.

Яким же чином виникають контрафактні продукти? Розглянемо два способи на прикладі відео касет:

• Перший - закупівля завідомо контрафактної продукції у тиражуючих фірм. Іноді «пірати-продавці» вишукують своїх клієнтів біля прилавків магазинів або на розташованих неподалік зупинках транспорту. В інших випадках підприємцям пропонують готові контрафактні касети на їх же торгових точках. Часто сам «пірат» їх туди і постачає.
• Другий спосіб - виготовлення контрафактних відеокасет. Це пов'язано з додатковими витратами з придбання:

а) відеомагнітофонів;

б) «піратських» обкладинок на відеокасети (тобто, необхідний канал їх поставок);

в) спеціального пакувального матеріалу (термоусадочний целофан), а також пристосувань для «закачування» відеокасет (може бути використана і звичайна праска);

г) «балок» - чистих відеокасет різного метражу;

д) оригіналів відеопрограм (майстер-касети) для їх подальшого тиражування. Крім того «бізнесменові» доведеться шукати приміщення для тиражування (використовується власна квартира або квартира родичів) і наймати робітників (часто їх роль виконують родичі підприємця).

Контрафактні примірники підлягають обов'язковій конфіскації. Крім того, в якості превентивної правової міри може бути застосована конфіскація матеріалів і устаткування, які використовують для виготовлення і відтворення контрафактних примірників творів (папір, картон, ватман, різографи, ксерокси, комп'ютери, відеомагнітофони та ін.).

Обсяг світових продажів контрафактної продукції та підробок у 2010 р. фахівці оцінюють у $ 600 млрд. Тенденція до збільшення цих показників простежується щороку. Так, у 2008 р., за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), орієнтовна загальна вартість контрафактних і піратських товарів, які реалізуються на міжнародному ринку, сягнула $ 200 млрд. А вже в 2009 р. ця цифра становила $ 250 млрд.

В Україні, як наголошують експерти, сьогодні виробництво та продаж контрафактної продукції спостерігається майже в усіх сегментах. Насамперед від підробок потерпають сфера легкої промисловості (виготовлення взуття, одягу, виробів зі шкіри), парфумерна та фармацевтична галузі, повідомляє Володимир Щелкунов, президент ICC Ukraine. До списку найпоширеніших підробок Ірина Шевчук, адвокат АФ ENGARDE, додає ще торговельні марки, які належать виробникам лікеро-горілчаної та косметичної продукції, чаю, кави, побутової хімії. Однак визначити, в якій галузі підробок найбільше, нелегко, оскільки достовірної статистики немає, а компанії-виробники, особливо вітчизняні, рідко борються з виробниками контрафактних і піратських товарів, тим самим не створюючи прецедентів.